ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/3942/19 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Аліменка В.О., Кобаля М.І., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА _1 звернувся з позовом в якому просив:
- визнати бездіяльність ДАБІ України щодо нереагування на звернення позивача про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил при будівництві 10-ти поверхового багатоквартирного житлового буднику за адресою АДРЕСА_1 незаконною;
- зобов`язати ДАБІ України протягом п`яти робочих днів із дня набрання чинності рішення суду видати обов`язковий до виконання припис про усунення перерахованих позивачем порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також припис про зупинку виконання будівельних робіт до усунення перерахованих позивачем порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил при будівництві 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .
23 липня 2019 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ДАБІ України приймати в експлуатацію об`єкт будівництва за адресою АДРЕСА_1 до усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів правил.
Назване клопотання вмотивовано тим, що за адресою: АДРЕСА_1 ведеться будівництво 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку. Між будинком позивача і новобудовою прокладено дорогу, по якій рухається вся будівельна техніка до і від будівництва. Дорога прокладена на відстані лише три метри від будинку ОСОБА_1 Будівельні роботи, які тривають на такій близькій відстані від будинку, завдають позивачу і його батькам матеріальних, моральних і фізичних збитків. Вказані порушення зачіпають їх права та законні інтереси, як суміжних землекористувачів та власників суміжної будівлі. Отже позивач має законний інтерес у тому, щоб будівництво було приведене у відповідність до будівельних норм, стандартів і правил, оскільки це безпосередньо впливає на умови використання належного йому будинку і земельної ділянки.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву про вжиття забезпечення адміністративного позову повністю.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.
За змістом статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та доведеності належними доказами обставин, на які посилається заявник в заяві; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову з наданням відповідних доказів покладається саме на позивачів, які ініціюють таке клопотання.
Згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи з забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Саме зобов`язання видати обов`язкові до виконання такі приписи є предметом позову, а заборона ДАБІ України приймати в експлуатацію об`єкт будівництва до усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів правил є предметом вжиття заходів забезпечення позову. За наслідками розгляду справи суд на підставі всебічної оцінки пояснень сторін та доказів повинен зробити висновок про наявність чи відсутність бездіяльності ДАБІ України на звернення позивача про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів правил.
Тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. Отже і заходів забезпечення позову вони не потребують.
Крім того, відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Безумовно, рішення дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на фізичних осіб. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова складена в повному обсязі 17 вересня 2019 р.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя В.О.Аліменко
суддя М.І.Кобаль
