УХВАЛА
17 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/161/20
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
суддя-доповідач О. О. Мамалуй
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2021р.
у складі колегії суддів: Л. В. Поліщук- головуючий, Л. О. Будішевська, С. В. Таран
на рішення господарського суду Одеської області від 13.11.2020р.
суддя: Ю. А. Шаратов
та на додаткове рішення господарського суду Одеської області від 23.11.2020р.
суддя: Ю. А. Шаратов
за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3
до ОСОБА_1
про визнання недійсним договору дарування часток у статутному капіталі підприємства, реєстрації засновників та рішення загальних зборів
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2021р., на рішення господарського суду Одеської області від 13.11.2020р. та на додаткове рішення господарського суду Одеської області від 23.11.2020р. у справі №916/161/20.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у поста-нові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Згідно з абзацами 2 та 3 п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Верховний Суд звертає увагу, що касаційна скарга містить вимогу щодо скасування додаткового рішення господарського суду Одеської області від 23.11.2020р. та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2021р. (в частині перегляду додаткового рішення) у справі №916/161/20 з підстав порушення судами норм процесуального права, однак у скарзі ОСОБА_1 не зазначає конкретних підстав касаційного оскарження цих судових рішень, передбачених ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України з належним обґрунтуванням цих підстав відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки ОСОБА_1 у касаційній скарзі не зазначив конкретних підстав касаційного оскарження додаткового рішення господарського суду Одеської області від 23.11.2020р. та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2021р. (в частині перегляду додаткового рішення), передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Скаржником до касаційної скарги додано квитанцію №15 від 25.02.2021р., яка підтверджує сплату судового збору в розмірі 12 612, 00 грн.
Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абзацом 2 ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
З оскаржуваних рішення господарського суду Одеської області від 13.11.2020р. та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2021р. вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування часток в статутному капіталі ПП "Ягуар-2005" від 15.09.2015р.; про визнання недійсною реєстрацію засновників ПП "Ягуар-2005" для прийняття рішення від 16.09.2015р.; про визнання недійсним рішення засновників ПП "Ягуар-2005" від 16.09.2015р.
Оскільки позовна заява була подана у 2020 році, а прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020р. встановлено у розмірі - 2 102, 00 грн., з урахуванням вимог касаційної скарги за її подання у даному випадку необхідно було сплатити 25 224, 00 грн. (12 612, 00 грн. (3 вимоги немайнового характеру Х 2 (вимоги заявлені одночасно двома позивачами) Х 200%).
Враховуючи вищенаведене, судовий збір скаржником сплачено в меншому ніж належить до сплати розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 5 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Верховний Суд вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме для зазначення передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження додаткового рішення господарського суду Одеської області від 23.11.2020р. та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2021р. (в частині перегляду додаткового рішення), та для надання суду документу про доплату судового збору в розмірі 12 612, 00 грн.
Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2021р., на рішення господарського суду Одеської області від 13.11.2020р. та на додаткове рішення господарського суду Одеської області від 23.11.2020р. у справі №916/161/20 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Попередити ОСОБА_1 про те, що неусунення недоліків скарги протягом установленого строку є підставою для її повернення скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду О. О. Мамалуй
