ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/161/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.
при секретарі судового засідання Сулімі Г.В.
розглянувши справу за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )
про визнання недійсними договору дарування часток у статутному капіталі підприємства, Реєстрації Засновників та рішення загальних зборів
Представники:
Від ОСОБА_1 - Стрезев А.І. (ордер від 25.02.2020 серія ВН № 1004555);
Від ОСОБА_2 - Стрезев А.І. (ордер від 25.02.2020 серія ВН № 1004551);
Від відповідача - Клепиков М.С. (ордер від 30.10.2020 серія ОД № 668357);
Чебаненко О.А.(ордер від 03.07.2020 серія ОД № 616838).
Суть спору:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - Позивачі) звернулись до Господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_3 (далі - Відповідач) з вимогами про:
- визнання недійсним Договору дарування часток в статутному капіталі Приватного підприємства «Ягуар-2005», що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, буд. 28 (ідентифікаційний код юридичної особи - 33826926), від 15 вересня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;
- визнання недійсною Реєстрації Засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005» для прийняття рішення, що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, буд. 28 (ідентифікаційний код юридичної особи - 33826926) від 16 вересня 2015 року;
- визнання недійсним Рішення Засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005», що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, буд. 28 (ідентифікаційний код юридичної особи - 33826926) від 16 вересня 2015 року.
Ухвалою суду від 27.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.02.2020.
Протокольною ухвалою від 26.02.2020 відкладено підготовче засідання на 17.03.2020.
26.02.2020 на адресу Господарського суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_2 про забезпечення позову від 25.02.2020 (вх. № 2-223/20 від 26.02.2020) в якій просить суд заборонити ОСОБА_3 , державним реєстраторам, нотаріусам проводити державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів та вносити будь-які записи до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо приватного підприємства «Ягуар-2005», що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Приморська, будинок 28 (ідентифікаційний код юридичної особи - 33826926).
Ухвалою суду від 28.02.2020 заяву ОСОБА_2 від 25.02.2020 (вх. № 2-223/20 від 26.02.2020) про забезпечення позову - задоволено частково. Заборонено ОСОБА_3 , державним реєстраторам, нотаріусам проводити державну реєстрацію змін до установчих документів та вносити записи пов`язані з розміром статутного капіталу та складу засновників (учасників) підприємства до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо приватного підприємства "Ягуар-2005", що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Приморська, будинок 28 (ідентифікаційний код юридичної особи - 33826926).
Підготовче засідання призначене на 17.03.2020 не відбулося у зв`язку із запровадженням особливого режиму роботи суду на період карантину з 16.03.2020 по 03.04.2020, про що складено відповідну довідку.
Ухвалою суду від 18.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, та призначено підготовче засідання на 06.04.2020.
Протокольною ухвалою від 06.04.2020 задоволено заяву позивача ОСОБА_2 та відкладено підготовче засідання на 27.04.2020.
Протокольною ухвалою від 27.04.2020 задоволено заяву позивача ОСОБА_2 та відкладено підготовче засідання на 22.05.2020.
Підготовче засідання призначене на 22.05.2020 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Шаратова Ю.А. на лікарняному з 06.05.2020, про що складено відповідну довідку.
Ухвалою суду від 10.06.2020 підготовче засідання призначено 03.07.2020.
Протокольною ухвалою від 03.07.2020 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивачів про відкладення підготовчого засідання, з огляду на постанову Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392, оскільки судочинство в Україні здійснюється під час коронавірусу, та раніше з 11.05.2020 скасовано низку обмежень, введених в Україні через епідемію коронавірусу.
Крім того, суд протокольною ухвалою задовольнив усне клопотання представника відповідача та відклав підготовче засідання на 22.07.2020.
Підготовче засідання призначене на 22.07.2020 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Шаратова Ю.А. на лікарняному з 22.07.2020, про що складено відповідну довідку.
Ухвалою суду від 14.08.2020 призначено підготовче засідання на 09.09.2020.
Протокольною ухвалою від 09.09.2020 відкладено підготовче засідання на 25.09.2020.
Ухвалою суду від 25.09.2020 позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишено без руху, постановлено усунути ОСОБА_1 встановлені після відкриття провадження у справі недоліки, а саме сплатити суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 6 306,00 грн. в п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що при невиконанні вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
30.09.2020 на адресу Господарського суду Одеської області надійшла заява представника ОСОБА_1 про усунення недоліків від 29.09.2020 (вх. № 25958/20 від 30.09.2020), разом із фіскальним чеком про оплату судового збору в розмірі 6 306,00 грн.
Ухвалою суду від 01.10.2020 продовжено розгляд справи. Призначено підготовче засідання на 13.10.2020.
Протокольною ухвалою від 13.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.10.2020.
Протокольною ухвалою оголошено перерву в судовому засіданні до 13.11.2020 для підготовки до судових дебатів.
Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Позовні вимоги з посиланням на статтю 16, частини другу, третю статті 203, частину першу статті 215, частину першу статті 216, частину першу статті 236, статті 626, 627, 628, 638, частину першу статті 717 Цивільного кодексу України, обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підписували Договір дарування часток в статутному капіталі Приватного підприємства «Ягуар-2005» від 15.09.2015, не були присутні на загальних зборах підприємства, що відбулися 16.09.2015, оскільки не були повідомлені про дату, час, місце проведення та порядок денних цих зборів і не підписували рішення, яке було оформлене за результатами загальних зборів.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначають, що вони є засновниками Приватного підприємства «Ягуар-2005» (ідентифікаційний код юридичної особи 33826926). 21.01.2019 ними було отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб підприємців та громадських формувань, з якого вони дізналися, що засновником ПП «Ягуар-2005» значиться ОСОБА_3 , який був призначений ними на посаду директора цього підприємства.
З урахуванням вказаної обставини, Позивачами було замовлено та отримано у державного реєстратора виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради копії документів з реєстраційної справи, а саме копію Договору від 15.09.2015, Реєстрації Засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005» для прийняття рішення від 16 вересня 2015 року, Рішення Засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005» від 16 вересня 2015 року, згідно якого до складу засновників було прийнято ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були виключені зі складу засновників у зв`язку з тим, що відчужили свої частки у статутному капіталі шляхом укладання договору дарування.
Позивачі зазначають, що після того, як їм стало відомо про наявність рішень засновників ПП «Ягуар-2005» від 16.09.2015 та Договору дарування часток в статутному капіталі ПП «Ягуар-2005» від 15.09.2015, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ними було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області, внаслідок чого до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесені відповідні відомості за № 12019160240000270 та розпочато досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України.
В ході проведення вказаного досудового розслідування було призначено та проведено судово-почеркознавчу експертизу, за наслідками якої було складено Висновок експерта від 21.10.2019 № 19-4839-48-40.
Висновком експерта судово-почеркознавчої експертизи від 21.10.2019 № 19-4839-48-40 встановлено, що підписи у спірному рішенні засновників ПП «Ягуар-2005» від 15.09.2015, у Договорі дарування часток в статутному капіталі ПП«Ягуар-2005» від 15.09.2015, у документі - «Реєстрація засновників ПП «Ягуар-2005», для прийняття рішення» від 16.09.2015 - виконані не самими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а іншою особою (особами).
У Відповіді на відзив від 10.03.2020 )вхід від 12.03.2020 № 6354/20) представник Позивачів не погоджується з доводом Відповідача щодо навмисного корегування власних підписів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вважає його надуманим.
Позивачі наголошують на тому, що у 2015 році ОСОБА_3 було запропоновано вступити на посаду саме директора ПП «Ягуар-2005», но що той погодився, після чого йому було надано печатку підприємства і покладено на нього обов`язки щодо здійснення відповідних змін у державного реєстратора та подання, заповнення відповідних реєстраційних документів як на нового керівника. Вказані обставин підтверджуються Протоколом Загальних зборів засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005» від 20.07.2015 № 1/15.
Позивачі звертають увагу на відсутність у них жодних причин для того, щоб подарувати або віддати ПП «Ягуар-2005» сторонній особі.
Окрім того, Позивачі вважають, що Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів пропуску ними позовної давності.
Представники Відповідача у судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити в його задоволенні повністю.
У Відзиві на позовну заяву від 24.02.2020 (вхід. від 25.02.2020 № 4864/20) Відповідач зазначає, що у 2015 році ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 звернулись до ОСОБА_3 з пропозицією подарувати (віддати) ПП «ЯГУАР-2005» по причині особистих проблем та неможливістю утримувати підприємство. У вересні 2015 року ОСОБА_2 у присутності ОСОБА_3 підписав наступні документи: Реєстрації Засновників ПП «ЯГУАР-2005» від 16.09.2015 року; Рішення Засновників ПП «ЯГУАР-2005» від 16.09.2015 року; Договір дарування часток в статурному капіталі ПП «ЯГУАР-2005». У зазначених документах, уже містився підпис ОСОБА_1 , оскільки зі слів ОСОБА_2 останній не зміг приїхати до Білгород-Дністровського із м. Миколаїв, а тому відповідно надіслав уже підписані документи. Після цього, вказані документи були подані ОСОБА_3 до державного реєстратора для проведення реєстраційних дій.
Відповідач зазначає, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у попередній змові, навмисно скорегували власні підписи для неможливості встановлення їх приналежності.
Окрім того, у Відзиві на позовну заяву від 24.02.2020 (вхід. від 25.02.2020 № 4864/20) ОСОБА_3 зроблено заяву про застосування позовної давності відповідно до частин третьої, четвертої статті 267 Цивільного кодексу України.
У Запереченнях від 17.03.2020 (вхід. від 17.03.2020 № 6760/20) Відповідач, із посиланням на статтю 258 Цивільного кодексу України, зазначає про спеціальну позовну давність в один рік для вимог про розірвання договору дарування та про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства. При цьому, Відповідач вважає, що для вимог Позивача про визнання недійсним Договору дарування часток в статутному капіталі Приватного підприємства «Ягуар-2005» від 15.09.2015 та про визнання недійсним Рішення Засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005» від 15.09.2015, позовна давність сплила 15.09.2016.
Відповідач вказує на те, що Позивачі дізнались про порушення своїх прав не 21.01.2019, як це зазначено у позовній заяві, а 16.01.2019, після отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань через рідного брата ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , що підтверджується власне витягом від 16.01.2019 № 2418416, копія якого надана Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради із листом від 12.03.2020 на запит адвоката Козлова О.О. Крім того, у цьому листі додатково повідомляється про те, що державним реєстратором Петровою Д.О. не здійснювалося формування витягу № 25031390 від 21.01.2019. А відтак, на думку Відповідача, Позивачами пропущений строк на звернення до суду на 3 дні.
Окрім того, Відповідач зазначає, що інформація про приватне підприємство є загальнодоступною, для її отримання не потрібно робити платний витяг у державного реєстратора. Загальна інформація про підприємство наявна у мережі Інтернет у відкритому доступі. А позивачі ніколи не цікавились та не запитували у ОСОБА_3 відомості про діяльність підприємства, на противагу чого у них нема жодних доказів. При цьому, Відповідач наголошує, що з моменту виникнення спірних відносин до звернення до суду минуло 4 роки та 4 місяці.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивачів та Відповідача, суд
в с т а н о в и в :
У матеріалах справи наявна копія Договору дарування часток в статутному капіталі Приватного підприємства «Ягуар-2005» від 15 вересня 2015 року (далі - Договір від 15.09.2015). /т. І а.с. 11-12/.
Відповідно до преамбули Договору від 15.09.2015 його уклали нижчепідписані Дарувальники: Томченко Денис Костянтинович, реєстраційний номер платника податків (в копії документу не зазначено), що проживає: АДРЕСА_4 , засновник Приватного підприємства «Ягуар-2005», надалі - «Дарувальник-1», ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків (в копії документу не зазначено), що проживає: АДРЕСА_5 , засновник Приватного підприємства «Ягуар-2005», надалі - «Дарувальник-2» та Обдарований: ОСОБА_3 реєстраційний номер платника податків (в копії документу не зазначено), що проживає: АДРЕСА_6 , а разом поіменовані «Сторони», в присутності директора Приватного підприємства «Ягуар-2005», ОСОБА_3 .
Пунктом 1 Договору від 15.09.2015 передбачено, що «Дарувальник 1» дарує, а «Обдарований» приймає належну «Дарувальнику 1» частку в розмірі 50 % в грошовому еквіваленті 500,00 (п`ятсот) гривень в статутному капіталі Приватного підприємства «Ягуар-2005» (надалі - Підприємство), зареєстрованого у виконавчому комітеті Білгород-Дністровської міської ради 05.10.2005 року, ідентифікаційний код 33826926, місцезнаходження: Україна, Одеська обл., Білгород-Дністровський, вул. Гагаріна, буд. 6, кв. 21, статутний капітал становить 1000,00 (одна тисяча) гривень.
Пунктом 2 Договору від 15.09.2015 передбачено, що «Дарувальник 2» дарує, а «Обдарований» приймає належну «Дарувальнику 2» частку в розмірі 50 % в грошовому еквіваленті 500,00 (п`ятсот) гривень в статутному капіталі Приватного підприємства «Ягуар-2005» (надалі - Підприємство), зареєстрованого у виконавчому комітеті Білгород-Дністровської міської ради 05.10.2005 року, ідентифікаційний код 33826926, місцезнаходження: Україна, Одеська обл., Білгород-Дністровський, вул. Гагаріна, буд. 6, кв. 21, статутний капітал становить 1000,00 (одна тисяча) гривень.
Згідно із пунктами 3, 4, 5, 6 Договору від 15.09.2015 про характер діяльності та про фінансовий стан справ підприємства на момент цього договору «Обдарований» повідомлений. З моменту укладання цього договору до «Обдарованого» переходять права та обов`язки засновника Приватного підприємства «Ягуар-2005». «Обдарований» з моменту переходу до нього прав засновника, зобов`язується виконувати вимоги Статуту Підприємства, а також нести всі обов`язки що випливають із Статуту чинного законодавства. Після укладення цього договору в Статут Підприємства повинні бути внесені відповідні зміни, оформлені в установленому законом порядку.
У пункті 7 Договору від 15.09.2015 вказано, що «Дарувальник 1» та «Дарувальник 2» стверджують, що належні їм частки в статутному капіталі Підприємства в розмірі 100 % в грошовому еквіваленті 1000,00 (одна тисяча) гривен, що є предметом цього договору, нікому іншому не продані, не подаровані, не міняні, не передані іншим чином не відчужені, в спорі не перебувають.
У Договорі від 15.09.2015 зазначено, що його складено в чотирьох автентичних примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін цього договору. У розділі «Підписи сторін договору» наявні підписи перед прізвищами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , а також відбиток печатки Приватного підприємства «Ягуар-2005».
В матеріалах справи наявна копія документу - «Реєстрація Засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005» для прийняття рішення». /т. І а.с. 13/.
Цей документ містить наступні відомості.
Місце прийняття рішення: м. Білгород-Дністровський Одеської області. Дата прийняття рішення: 16 вересня 2015 року. Дата реєстрації Засновників для прийняття рішення: 10 год.00 хв.
Порядок денний з питань, з яких приймається рішення Засновниками: Зміна місцезнаходження Приватного підприємства «Ягуар-2005»; Прийняття до складу засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005» ОСОБА_3 ; Виключення зі складу засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; Перерозподіл часток у статутному капіталі Приватного підприємства «Ягуар-2005»; Проведення державної реєстрації змін до Статуту Приватного підприємства «Ягуар-2005», пов`язаних із зміною складу засновників та зміною місцезнаходження приватного підприємства.
Кількість осіб, які мають право на участь у прийнятті рішення відповідно до Статуту: 2 (дві) особи, а саме: Засновник ОСОБА_2 , який володіє 50 % часток в статутному капіталі Приватного підприємства; Засновник Прадко Ігор Олександрович, який володіє 50 % часток в статутному капіталі Приватного підприємства. Кількість осіб, які зареєструвалися для участі: 2 (дві) особи.
Кількість голосів, що належать особам, які зареєстровані для прийняття рішення: 1000, що становить 100 % від загальної кількості часток в статутному капіталі Приватного підприємства «Ягуар-2005» і що підтверджує правомочність прийняття рішень з питань зазначених в порядку денному.
Також, цей документ містить твердження про те, що прийняття рішень Засновниками підприємства визнається правомочним. Та нижче цього напису у графі «Підписи Засновників» наявні підписи перед прізвищами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , а також відбиток печатки Приватного підприємства «Ягуар-2005».
У матеріалах справи наявна копія Рішення Засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005» від 16 вересня 2015 року. /т. І а.с. 14-15/.
Відповідно до змісту цього документу на зборах присутні засновники Приватного підприємства «Ягуар-2005»: ОСОБА_2 , реєстраційний номер платника податків (в копії документу не зазначено), паспорт (серія та номер в копії документу не зазначені) що проживає: АДРЕСА_4 , частка у статутному капіталі становить 500,00 (п`ятсот) грн.; ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків (в копії документу не зазначено), що проживає: АДРЕСА_5 , частка у статутному капіталі становить 500,00 (п`ятсот) грн. А також запрошені: ОСОБА_3 .
Як випливає зі змісту копії Рішення Засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005» від 16 вересня 2015 року, засновники вирішили наступне.
Змінити місцезнаходження Приватного підприємства «Ягуар-2005» та встановити, що Приватне підприємство «Ягуар-2005» знаходиться за адресою: 67700, Україна, Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Приморська, будинок № 28.
Прийняття до складу засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005», згідно заяви з внеском до статутного капіталу 1000,00 (однієї тисячі) гривень на підставі договору дарування часток в статутному капіталі Приватного підприємства «Ягуар-2005» ОСОБА_3 .
Виключити зі складу засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у зв`язку з відчуженням останніми своїх часток у статутному капіталі Приватного підприємства «Ягуар-2005», шляхом укладення договору дарування часток в статутному капіталі приватного підприємства.
Перерозподілити статутний капітал Приватного підприємства «Ягуар-2005» таким чином: ОСОБА_3 належить частка у статутному капіталі в розмірі 100 %, що у грошовому еквіваленті становить 1000,00 (одна тисяча) гривень.
Доручити директору Приватного підприємства «Ягуар-2005», ОСОБА_3 , провести реєстрацію зміни до Статуту Приватного підприємства «Ягуар-2005», пов`язаних із зміною складу засновників та зміною місцезнаходження приватного підприємства, шляхом проведення реєстрації статуту Приватного підприємства «Ягуар-2005» в новій редакції.
Також, цей документ містить твердження про те, що з питань голосували: «За» - одноголосно, «Проти» - відсутні, «Утримались» - відсутні. Та нижче цього напису у графі «Підписи Засновників» наявні підписи перед прізвищами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , а також відбиток печатки Приватного підприємства «Ягуар-2005».
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 717, частиною третьої статті 719 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування майнового права та договір дарування з обов`язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.
Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (частина перша статті 167 Господарського кодексу України).
Отже для дарування такої різновидності майнових прав як корпоративні права, необхідним є укладення договору дарування у письмовій формі.
У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із частинами першою, другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
На противагу доводу Відповідача, наведеного, зокрема, у Заяві свідка від 03.04.2020, про те, що у вересні 2015 року ОСОБА_2 у присутності ОСОБА_3 підписав наступні документи: Реєстрацію Засновників ПП «ЯГУАР-2005» від 16.09.2015 року; Рішення Засновників ПП «ЯГУАР-2005» від 16.09.2015 року; Договір дарування часток в статурному капіталі ПП «ЯГУАР-2005», а підпис ОСОБА_1 , в них вже був наявний, Позивачами надано Висновок експерта від 21.10.2019 № 19-4839-48-40.
Висновок експерта судово-почеркознавчої експертизи № 19-4839-48-40 по матеріалам справи № 495/5725/19 (провадження № 1-кс/495/3935/2019) за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160240000270 від 06.02.2019, складений 21.10.2019 завідуючим сектором почеркознавчих досліджень ЛКД № 2, судовим експертом першого класу Кошелюк А.О. /т. І а.с.18-29/.
У Висновку експерта судово-почеркознавчої експертизи від 21.10.2019 № 19-4839-48-40 встановлено, що підписи у Рішенні Засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005» від 15 вересня 2015 року, у Договорі дарування часток в статутному капіталі Приватного підприємства «Ягуар-2005» від 15 вересня 2015 року, у документі - «Реєстрація Засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005», для прийняття рішення», датованому 16 вересня 2015 року - виконані не самими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а іншою особою (особами).
Суд не вбачає підстав для відхилення вказаного висновку експерта. При цьому, судом ставилося питання про призначення судової почеркознавчої експертизи в рамках розгляду цієї справи, № 916/161/20, у випадку незгоди з Висновком експерта від 21.10.2019 № 19-4839-48-40. Проте, Відповідачем не було заявлено відповідне клопотання.
Отже з урахуванням наведеної сукупності наданих Позивачами доказів на підтвердження обставини не підписання ними Рішення Засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005» від 15 вересня 2015 року, Договору дарування часток в статутному капіталі Приватного підприємства «Ягуар-2005» від 15 вересня 2015 року, документу - «Реєстрація Засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005», суд вважає їх більш вірогідними, ніж докази, надані Відповідачем на її спростування.
Також Відповідачем не надані та у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження скликання Загальних Зборів Засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005» на 16.09.2015, зокрема, повідомлення ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про дату, час, місце проведення та порядок денний цих зборів, присутності на них Позивачів та їх голосування за прийняті рішення.
Частиною третьою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
За частиною першою статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Суд при розгляді цієї справи, № 916/161/20, відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц.
Верховний Суд у цій постанові зазначив, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.
Враховуючи підстави позову, наведені Позивачами у позовній заяві, спрямованість позову на захист та відновлення корпоративних прав, а також заперечення Відповідача, у цьому випадку, ефективним способом захисту прав, які Позивачі, як учасники (засновники) юридичної особи, вважають порушеним, є визнання недійсним Рішення Засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005» від 16 вересня 2015 року відповідно до якого, зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було виключено зі складу засновників підприємства у зв`язку з відчуженням останніми своїх часток у статутному капіталі.
А тому в задоволенні позову в частині визнання недійсним Договору дарування часток в статутному капіталі Приватного підприємства «Ягуар-2005» від 15.09.2015 слід відмовити з підстав обрання Позивачами неефективного способу захисту.
Також з підстав обрання Позивачами неефективного способу захисту суд відмовляє й в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсною Реєстрації Засновників Приватного підприємства від 16 вересня 2015 року. При цьому, додатково слід зазначити, що вказаний документ не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційними письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Тобто, вказаний документ не породжує жодних правових наслідків для Позивачів, не має для них обов`язкового характеру, а відтак, не порушує їх прав.
Не підлягає задоволенню викладена у Відзиві на позовну заяву від 24.02.2020 (вхід. від 25.02.2020 № 4864/20) заява Відповідача про застосування позовної давності відповідно до частин третьої, четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 256, частини першої статті 257, частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
З огляду на відмову в позові в частині вимог про визнання недійсним Договору дарування часток в статутному капіталі Приватного підприємства «Ягуар-2005» від 15.09.2015 та про визнання недійсною Реєстрації Засновників Приватного підприємства від 16.09.2015 через обрання Позивачами неефективного способу захисту, тобто з підстав їх необґрунтованості, позовна даність у даному випадку не підлягає застосуванню.
Щодо вимоги про визнання недійсним Рішення Засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005» від 16 вересня 2015 року, слід зазначити наступне.
Частиною першою, пунктом 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
Згідно із частинами третьою, четвертою, п`ятою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Відповідно до статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. Договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
Статтею 117 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники господарського товариства зобов`язані: 1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів; 2) виконувати свої зобов`язання перед товариством, у тому числі ті, що пов`язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом; 3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства. Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов`язки, встановлені установчим документом товариства та законом.
Згідно із частинами першою, другою, третьою статті 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
Отже, з огляду на те, що участь в управлінні підприємством є правом, а не обов`язком учасника (засновника), а також те, що, у даному випадку, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 як власники здійснювали свої права не безпосередньо, а через призначеного (обраного) керівника підприємства, суд не приймає довід Відповідача про те, що Позивачі могли дізнатись про порушення своїх прав у самого підприємства або ж у мережі Інтернет.
Наявний у матеріалах справи Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.01.2019 № 2418416, зроблений за запитом родича ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , факт наявності родинних відносин стороною Позивачів не заперечується, дає підстави вважати, що Позивачі могли дізнатися про порушення своїх прав саме з цієї дати.
З огляду на вказані обставини, позовна давність для вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів, з урахуванням норм частини першої статті 254 Цивільного кодексу України, сплила 16.01.2020.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 позовну заяву подано до суду 21.01.2020, що підтверджується відміткою Укрпошти на конверті. /т. І а.с. 35/.
Тобто, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подано позов після спливу позовної давності.
Проте суд враховує, необхідні витрати часу на проведення судової-почеркознавчої експертизи та складення Висновку експерта від 21.10.2019 № 19-4839-48-40, який є основним та єдиним доказом на підтвердження позовних вимог. При цьому, вказаний період часу є значно більшим, ніж ті 5 днів за межами позовної давності, які мають місце у зв`язку із подання позову 21.01.2020.
З огляду на наведене, суд визнає поважними причини пропущення позовної давності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та дійшов висновку про захист їх порушених прав відповідно до частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання недійсним Рішення Засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005», що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, буд. 28 (ідентифікаційний код юридичної особи - 33826926) від 16 вересня 2015 року.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись частиною першою статті 11, статтями 116, 117, частиною першою статті 202, частиною третьою статті 203, частиною першою статті 205, статтею 207, частиною першою статті 215, частиною першою статті 256, частиною першою статті 257, частиною першою, пунктом 8 частини другої статті 258, частиною першою статті 261, частинами третьою, четвертої, п`ятою статті 267, частиною першою статті 627, частиною першою статті 638, частиною першою статті 717, частиною третьої статті 719 Цивільного кодексу України, частинами першою, другою, третьою статті 65, частиною першою статті 167 Господарського кодексу України, статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 221, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним Рішення Засновників Приватного підприємства "Ягуар-2005", що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, буд. 28 (ідентифікаційний код юридичної особи - 33826926) від 16 вересня 2015 року.
3. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на сплату судового збору в розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).
4. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на сплату судового збору в розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).
5. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в частині визнання недійсним Договору дарування часток в статутному капіталі Приватного підприємства "Ягуар-2005", що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, буд. 28 (ідентифікаційний код юридичної особи - 33826926), від 15 вересня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
6. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в частині визнання недійсною Реєстрації Засновників Приватного підприємства "Ягуар-2005" для прийняття рішення, що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, буд. 28 (ідентифікаційний код юридичної особи - 33826926) від 16 вересня 2015 року.
7. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (понесені у справі судові витрати) на 20.11.2020 об 11 год. 00 хв. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29, в залі судових засідань № 530 (5 поверх), тел. 0(482)307-986, явка учасників процесу не обов`язкова.
8. Позивачу - протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у цій справі надати докази понесення у справі судових витрат.
9. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 23 листопада 2020 р.
Суддя Ю.А. Шаратов
