ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
22 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 916/161/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,
секретар судового засідання - І.В. Іванов,
за участю представників сторін:
від позивачів: не з`явився
від відповідача: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2
про відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом
апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2020 (суддя Шаратов Ю.А., м. Одеса, повний текст складено 23.11.2020)
у справі № 916/161/20
за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до відповідача: ОСОБА_3
про визнання недійсними договору дарування часток у статутному капіталі підприємства, Реєстрації Засновників та рішення загальних зборів,
В С Т А Н О В И В :
У січні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_3 про:
- визнання недійсним Договору дарування часток в статутному капіталі Приватного підприємства «Ягуар-2005», що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, буд. 28 (ідентифікаційний код юридичної особи - 33826926), від 15 вересня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;
- визнання недійсною Реєстрації Засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005» для прийняття рішення, що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, буд. 28 (ідентифікаційний код юридичної особи - 33826926) від 16 вересня 2015 року;
- визнання недійсним Рішення Засновників Приватного підприємства «Ягуар-2005», що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, буд. 28 (ідентифікаційний код юридичної особи - 33826926) від 16 вересня 2015 року.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.11.2020 позов задоволено частково: визнано недійсним Рішення Засновників Приватного підприємства "Ягуар-2005" від 16 вересня 2015 року; відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в частині визнання недійсним Договору дарування часток в статутному капіталі Приватного підприємства "Ягуар-2005" від 15 вересня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в частині визнання недійсною Реєстрації Засновників Приватного підприємства "Ягуар-2005" для прийняття рішення від 16 вересня 2015 року. Крім того, призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати (понесені у справі судові витрати) на 20.11.2020 об 11 год. 00 хв.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 23.11.2020 стягнуто з ОСОБА_3 по 6266,67 грн. витрат на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю. Так, скаржник вважає, що судом необґрунтовано не було застосовано строк позовної давності.
Крім того, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати додаткове рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивачів про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повністю. При цьому апелянт зазначив, що судом було порушено його право на подання власних пояснень та заперечень на подані позивачами докази.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також звернулись з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування усіх обставин справи, недослідження та ненадання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, просили скасувати рішення суду в частині відмови визнання недійсним договору дарування часток в статутному капіталі Приватного підприємства «Ягуар-2005» від 15 вересня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити в повному обсязі, в решті судове рішення залишити без змін. Так, скаржники наполягали на тому, що оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України, адже був укладений без волевиявлення позивачів.
Вказані апеляційні скарги були об`єднані в одне провадження та призначені до сумісного розгляду.
10.02.2021 до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про понесені судові витрати, що заявляються до стягнення (в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України), в якій позивачі просили стягнути з відповідача на користь кожного позивача судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, в розмірі по 19500 грн., а також надати апелянтам п`ятиденний термін після ухвалення судового рішення для надання доказів щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2020 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2020 у справі №916/161/20 залишено без змін. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.02.2021 призначено розгляд заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом апеляційної скарги позивачів на рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2020 у справі № 916/161/20 судом апеляційної інстанції, на 22.02.2021 о 13:30 год..
15.02.2021 до суду надійшли заперечення відповідача, у яких він просив відмовити у задоволенні заяви позивачів про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що заявлений розмір таких витрат є завищеним, не є співмірним заявленим позовним вимогам та витраченому адвокатом часу. Крім того, відповідач зауважив, що представником позивачів всупереч вимогам ст. 126 ГПК України не надано переліку виконаних робіт, не зазначено кількість витраченого часу, не надано відомостей щодо розміру гонорару, визначеного договорами про надання правової допомоги, та доказів щодо сплати або необхідності сплати адвокату гонорару.
Крім того, 22.02.2021 від ОСОБА_3 електронною поштою надійшла заява, у якій відповідач просив відмовити у задоволенні заяви позивачів про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повністю.
У судове засідання 22.02.2021 учасники справи не з`явились, хоча про день, час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином.
Дослідивши заяву позивачів про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про залишення заяви без розгляду, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За положеннями ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У порушення вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України позивачі протягом п`яти днів після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови від 10.02.2021 не надали суду доказів понесених ними витрат відповідно до норм ГПК України, що має наслідком залишення без розгляду заяви позивачів про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції від 10.02.2021.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 232-235, 281 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 10.02.2021 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2020 у справі № 916/161/20, залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 26.02.2021.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя С.В. Таран
