ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"28" лютого 2020 р.
м. Одеса
Справа № 916/161/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 25.02.2020 (вх. № 2-223/20 від 26.02.2020) про забезпечення позову у справі № 916/161/20
за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
до відповідача ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )
про визнання недійсним договору дарування часток у статутному капіталі підприємства та рішення загальних зборів
в с т а н о в и в:
ОСОБА _2 та ОСОБА_1 звернулись до Господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_3 з вимогами про:
- визнання недійсним Договору дарування часток в статутному капіталі Приватного підприємства "Ягуар-2005", що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, буд. 28 (ідентифікаційний код юридичної особи - 33826926), від 15 вересня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнання недійсною Реєстрацію Засновників Приватного підприємства "Ягуар-2005" для прийняття рішення, що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, буд. 28 (ідентифікаційний код юридичної особи - 33826926) від 16 вересня 2015 року;
- визнання недійсним Рішення Засновників Приватного підприємства "Ягуар-2005", що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, буд. 28 (ідентифікаційний код юридичної особи - 33826926) від 16 вересня 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на підробку документів, а саме: Договору дарування часток в статутному капіталі ПП "Ягуар-2005", укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15.09.2015, Реєстрації Засновників Приватного підприємства "Ягуар-2005" для прийняття рішення від 16.09.2015, Рішення засновників Приватного підприємства "Ягуар-2005" від 16.09.2015.
Ухвалою суду від 27.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.02.2020.
Протокольною ухвалою суду від 26.02.2020 відкладено підготовче засідання на 17.03.2020.
26.02.2020 на адресу Господарського суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову від 25.02.2020 (вх. № 2-223/20 від 26.02.2020) в якій просить суд заборонити ОСОБА_3 , державним реєстраторам, нотаріусам проводити державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів та вносити будь-які записи до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо приватного підприємства «Ягуар-2005», що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Приморська, будинок 28 (ідентифікаційний код юридичної особи - 33826926).
В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначає, що предметом позову у цій справі є визнання недійсним договору дарування часток в статутному капіталі підприємства та рішень загальних зборів. Таким чином, на думку заявника, поки справа буде перебувати на розгляді в Господарському суді Одеської області, зважаючи на відсутність будь-яких обмежень щодо розпорядження частками приватного підприємства «Ягуар-2005», відповідач, ОСОБА_3 , може в будь-який час переоформити чи відчужити право власності на частки у статутному капіталі приватного підприємства «Ягуар-2005», власниками яких, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та у разі задоволення позовної заяви, призведе до ускладнення виконання рішення суду та порушить права позивачів, як власників.
ОСОБА_1 також в своїй заяві про забезпечення позову зазначає про відсутність підстав для зустрічного забезпечення.
Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, доказів, поданих в її обґрунтування, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову частково, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із пунктами 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що таким заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Згідно із частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 вказаної Конвенції передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).
Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, зокрема, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Отже забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій, зокрема, тих, що не стосуються предмету спору, суперечить приписам пункту 4 частини п`ятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
А відтак, суд вважає за можливе забезпечити позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом заборони ОСОБА_3 , державним реєстраторам, нотаріусам проводити державну реєстрацію змін до установчих документів та вносити записи пов`язаних з розміром статутного капіталу та складу засновників (учасників) підприємства до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо приватного підприємства «Ягуар-2005», що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Приморська, будинок 28 (ідентифікаційний код юридичної особи - 33826926). Невжиття цих заходів може унеможливити ефективне поновлення порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення позову, оскільки ОСОБА_1 не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що являється передумовою для постановлення ухвали згідно статтей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає що види забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_3 , державним реєстраторам, нотаріусам проводити державну реєстрацію змін до установчих документів та вносити записи пов`язаних з розміром статутного капіталу та складу засновників (учасників) підприємства ПП "Ягуар-2005" є адекватними, тобто, співмірними відповідно вимогам, на забезпечення яких вони вживаються та прямо стосуються предмету спору.
Згідно із частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Частинами першою, четвертою статті 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків ОСОБА_3 у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, вказана особа не позбавлена права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини сьомої статті 145 Господарським процесуальним кодексом України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись статтями 136, 137, 138, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 від 25.02.2020 (вх. № 2-223/20 від 26.02.2020) про забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Заборонити ОСОБА_3 , державним реєстраторам, нотаріусам проводити державну реєстрацію змін до установчих документів та вносити записи пов`язаних з розміром статутного капіталу та складу засновників (учасників) підприємства до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо приватного підприємства «Ягуар-2005», що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Приморська, будинок 28 (ідентифікаційний код юридичної особи - 33826926).
Стягувачем за цією ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Боржником за цією ухвалою є: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала набрала законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя Шаратов Юрій Анатолійович
