ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"19" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/161/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
за участі секретаря судового засідання Кафланової А.С.,
розглянувши заяву відповідача приватного підприємства Ягуар-2005 про ухвалення додаткового рішення /вх. № 2-1663/23 від 01.11.2023/ у справі № 916/161/20
за позовом: 1. ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 );
2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до відповідача: приватного підприємства Ягуар-2005 /ЄДРПОУ 33826926, адреса 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, 29, e-mail: 3428006110@mail.gov.ua/
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача державного реєстратора Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Петрової Людмили Олексіївни /67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, 56, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 /
про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації змін
за участю представників учасників справи:
від позивача1: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;
від позивача2: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;
від відповідача: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;
від третьої особи: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
ВСТАНОВИВ:
Господарським судом Одеської області розглядалася справа № 916/161/20 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до приватного підприємства Ягуар-2005, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача державного реєстратора Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Петрової Людмили Олексіївни про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації змін.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.10.2023 у справі № 916/161/20 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до приватного підприємства Ягуар-2005, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача державного реєстратора Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Петрової Людмили Олексіївни про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації змін.
01.11.2023 року на адресу суду надійшла заява відповідача приватного підприємства Ягуар-2005 про ухвалення додаткового рішення /вх. № 2-1663/23/ у справі № 916/161/20, в якій відповідач просить стягнути з позивачів судові витрати на правову допомогу у загальному розмірі 40 000,00 грн.
Суддя Петренко Н.Д. перебувала у відпустці з 30.10.2023 по 03.11.2023.
Ухвалою суду від 06.11.2023 прийнято до розгляду заяву приватного підприємства Ягуар-2005 про ухвалення додаткового рішення /вх. № 2-1663/23 від 01.11.2023/ у справі № 916/161/20; розгляд заяви призначено на 13.11.2023 о 12:45 год.
06.11.2023 на адресу суду надійшли заперечення позивачів на заяву про ухвалення додаткового рішення /вх. № 39816/23/, в яких позивачі просять відмовити у задоволенні вказаної заяви у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень позивачі посилаються на те, що вимога відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 є необґрунтованою та належним чином не підтвердженою. Позивачі наголошують, що відповідачем не наведено детальний опис надання робіт/послуг.
Позивачі зазначають, що згідно умов п. 4.1. договору про надання правової допомоги від 03.01.2022 сплата відповідачем ПП «Ягуар - 2005» вартості наданої юридичної допомоги адвокату Бондар О.В. відбувається шляхом переказу грошової суми (безготівкового розрахунку), тоді як у розділі «Реквізити сторін» в документах наданих представником відповідача, навіть на вказані банківські реквізити отримувача коштів. Це, на думку позивачів, вказує на відсутність прозорості правовідношень адвоката і клієнта з умов оплати юридичних послуг, і, як наслідок, недоведеність обов`язку позивачів сплатити відповідачу будь-які грошові кошти. Позивачі вказують, що представником відповідача не надано належного документу, який підтверджує факт передачі та отримання представником відповідача коштів від клієнта.
Позивачі зауважують на різниці та відмінності підписів адвоката Бондар О.В. як підписів однієї людини у додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 03.01.2022, Рахунку №26-10 від 26.10.2023, та на Акті №1/2023 приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором від 03.01.2023.
Позивачі вказують, що відповідач мав можливість надати суду до судових дебатів по справі хоча б договір про надання правової допомоги від 01.03.2022, та посилання на поважність причин не подання договору суду відповідачем не заявлялися.
Позивачі зазначають, що неподання відповідачем до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, відсутність визначення в договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, неподання договору про надання правової допомоги до завершення судових дебатів до суду першої інстанції, невідповідність підписів адвоката Бондар О.В. на поданих документах свідчать про необґрунтованість та голослівність вимог заяви про ухвалення додаткового рішення та покладання на позивачів обов`язку відшкодувати відповідачу понесені ним витрати на правову допомогу.
Також позивачі зазначають про неспівмірність та непропорційність заявлених витрат на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 40 000 грн.
13.11.2023 о 12:45 год судове засідання у справі № 916/161/20 з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення не відбулося у зв`язку із знаходженням головуючого судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 13.11.2023.
Після виходу судді з лікарняного ухвалою суду від 20.11.2023 призначено судове засідання по справі 916/161/20 на 30.11.2023 о 12:45 год.
30.11.2023 о 11:30 год підготовче засідання не відбулося у зв`язку із призупиненням роботи в КП ДСС з 30.11.2023 на підставі наказу керівника апарату суду від 30.11.2023, у зв`язку із несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих) електронних комунікаційних мереж і систем суду, що сталося внаслідок хакерської атаки.
З 08.12.2023 на підставі наказу Голови суду № 46 від 07.12.2023 "Про введення особливого режиму роботи Господарського суду Одеської області" відновлено роботу в КП "ДСС" та електронній комп`ютерній мережі суду.
У зв`язку із чим, ухвалою суду від 08.12.2023 призначено судове засідання по справі 916/161/20 на 15.12.2023 об 11:30 год.
12.12.2023 на електронну адресу господарського суду надійшла копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 у справі № 916/161/20 /вх. № 1647/23/, якою витребувано з Господарського суду Одеської області матеріали справи № 916/161/20.
Ухвалою суду від 12.12.2023 зупинено провадження у справі № 916/161/20 за заявою відповідача приватного підприємства Ягуар-2005 про ухвалення додаткового рішення /вх. № 2-1663/23 від 01.11.2023/ у справі № 916/161/20 до повернення матеріалів справи № 916/161/20 з апеляційної інстанції.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2023 у справі № 916/161/20 залишено без змін, змінено мотивувальну частину рішення з врахуванням мотивів, викладених у даній постанові.
03.04.2024 за вх. № 429/24 до Господарського суду Одеської області повернулися матеріали справи № 916/161/21 з Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою суду від 05.04.2024 поновлено провадження у справі № 916/161/20; розгляд заяви призначено на 19.04.2024 о 10:30 год.
До судового засідання учасники справи не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.
Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи в частині ухвалення додаткового рішення, господарський суд дійшов висновку, що заява відповідача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
За приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з засад господарського судочинства.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вказаною статтею передбачено, якими доказами заявник повинен підтверджувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. У разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Разом з цим, об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. У ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Тобто, "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку, викладеному у вищевказаній постанові.
У постанові від 05.10.2021 в справі № 907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судом встановлено, що у відзиві, датованому 10.12.2021 /вх. № 34200/21 від 17.12.2021/, відповідачем визначено орієнтовний розмір судових витрат у розмірі 25 000,00 грн. Зазначено, що документи будуть надані в порядку абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України. Відзив підписано адвокатом Латка І.В.
Разом із тим у ході розгляду справи 17.01.2022 на адресу суду надійшла заява про ознайомлення /вх. № 1301/22/ від адвоката Бондара О.В., який діє на підставі ордеру ВН № 1106937 від 17.01.2022. До заяви додано договір про надання правової допомоги від 03.01.2022 /том 4 а.с. 111/.
З матеріалів справи вбачається, що з метою захисту порушених прав, 03.01.2022 між ПП «Ягуар-2005» /клієнт/ та адвокатом Бондарем О.В. укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором /п. 1.1 договору/.
Юридичну допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує у гривнях, шляхом переказу суми, що зазначена у додатку № 1 до договору /п. 4.1 договору/.
За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту факсимільним зв`язком або поштою. На письмові вимогу клієнта, адвокат може надавати акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією /п. 4.4 договору/.
Сума, вказана у п. 4.1 договору, є гонораром адвоката за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає /п. 4.7 договору/.
03.01.2022 між ПП «Ягуар-2005» /клієнт/ та адвокатом Бондарем О.В. укладено додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 03.01.2022, яка визначає порядок оплати гонорару адвокату на надання правової допомоги у справі № 916/161/20. Пунктом 2 додатку визначено зобов`язання адвоката здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у Господарському суді Одеської області. Вартість послуг становить 40 000,00 грн та складається з: підготовки заяв та клопотань по справі № 916/161/20, а також участі у судових засіданнях по справі /п. 3 додаткової угоди/. Оплата послуг: 100% вартості послуги сплачується протягом 30 днів із дня винесення рішення по справі.
26.10.2023 між ПП «Ягуар-2005» /клієнт/ та адвокатом Бондарем О.В. підписано акт № 1/2023 приймання-передачі наданої правової допомоги за договором. Так, ціна винагороди адвоката становить 40 000,00 грн. Відповідно до акту, адвокат здав, а клієнт прийняв послуги: підготовка заяв та клопотань по справі № 916/161/20, а також участь у судових засіданнях по справі.
26.10.2023 адвокатом виставлено рахунок № 26-10 за договором про надання правової допомоги від 03.01.2022 на суму 40 000,00 грн. У рахунку вказано опис наданих послуг: підготовка заяв та клопотань по справі № 916/161/20, а також участь у судових засіданнях по справі.
Враховуючи вищевказані докази, суд зазначає про доведеність відповідачем факту надання йому правничої допомоги.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд враховує, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Дослідивши заяву позивача про розподіл судових витрат, проаналізувавши додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 03.01.2022, акт наданої правової допомоги та рахунок, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених відповідачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, господарський суд з урахуванням критерію реальності, дійсності, необхідності, розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн., є необґрунтованими.
Так, дослідивши та оцінивши заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з доданими до неї документами, господарський суд враховує:
1) рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі;
2) обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору;
3) тривалість розгляду справи.
Заявлений адвокатом до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн. не відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України, оскільки надані послуги охоплюються двома послугами, а саме: зі здійснення підготовки заяв по суті спору (в межах яких і формується правова позиція сторони по суті спору), а також участь у судових засіданнях.
Так, господарський суд зазначає, що адвокат Бондар О.В. вступив до участі у справі 17.01.2022. Адвокатом було підготовлено ряд процесуальних документів, а саме: клопотання про витребування доказів /вх. № 5217/23 від 23.02.2022/, клопотання про витребування доказів та виклик судового експерта /вх. № 10057/22 від 08.06.2022/, клопотання про витребування доказів /вх. № 11335/22 від 24.06.2022/, клопотання про витребування доказів /вх. № 12472/22 від 06.07.2022/, клопотання про повторне витребування доказів /вх. № 18862/22 від 08.09.2022/, заява про призначення судової почеркознавчої експертизи /вх. № 1043/23 від 12.01.2023/, заява про виклик судового експерта /вх. № 6758/23 від 02.03.2023/, письмові пояснення стосовно висновку експерта /вх. № 11292/23 від 07.04.2023/, клопотання про витребування /вх. № 16346/23 від 17.05.2023/, клопотання про витребування /вх. № 22265/23 від 05.07.2023/.
Адвокат приймав участь у судових засіданнях: 23.02.2022, 09.06.2022, 17.06.2022, 13.07.2022, 29.09.2022, 06.10.2022, 21.10.2022, 18.01.2023, 08.02.2023, 01.03.2023, 06.04.2023, 25.04.2023, 11.05.2023, 18.05.2023, 30.05.2023, 26.10.2023.
При цьому суд зауважує, що діючим законодавством України встановлено, що витрати на оплату правничої допомоги підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх сторона уже сплатила чи їх вона ще має сплатити (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Ця позиція відображена також у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, де зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, але за умовою підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості (п.1 ч.2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу Кодексу).
Отже, наявність або відсутність у матеріалах справи платіжного доручення (квитанції) щодо сплати витрат на надання правої допомоги не має значення, якщо понесені витрати підтверджені належними та допустимими доказами. У зв`язку із чим суд відхиляє заперечення позивачів у цій частині.
Також суд відхиляє доводи позивачів щодо ненадання відповідачем попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат. Оскільки вказані обставини не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи, а саме спростовуються дослідженим судом відзивом /том 4 а.с. 111/. Суд зазначає, що відзив складено іншим адвокатом, проте вказана обставина не спростовує факт визначення відповідачем попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат у розмірі 25 000,00 грн. Вказаний орієнтовний розрахунок є меншим заявленого до стягнення розміру судових витрат у суму 40 000,00 грн. Проте суд зазначає, що відзив складено 10.12.2021, а рішення у справі ухвалено лише у жовтні 2023. А у відповідності до ч. 3 ст. 124 ГПК України, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Також суд відхиляє доводи позивачів стосовно ненадання відповідачем детального опису виконаних адвокатом робіт, оскільки такий опис робіт визначено адвокатом і у додатку № 1 до договору про надання правової допомоги, і у акті приймання-передачі, а також у рахунку на оплату.
Зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, господарський вважає за належне стягнути з позивачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, тобто по 10 000,00 грн з кожного.
Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що заява відповідача приватного підприємства Ягуар-2005 про ухвалення додаткового рішення /вх. № 2-1663/23 від 01.11.2023/ у справі № 916/161/20 підлягає частковому задоволенню, так як частково обґрунтована та доведена.
При цьому, суд господарський суд зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.01.2022 року в справі № 911/2737/17 та від 21.10.2021 року в справі № 420/4820/19).
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Керуючись ст.ст. 129, 244, 254-255 Господарського процесуального кодексу України суд
ВИРІШИВ:
1. Заяву приватного підприємства Ягуар-2005 про ухвалення додаткового рішення /вх. № 2-1663/23 від 01.11.2023/ у справі № 916/161/20 задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь приватного підприємства Ягуар-2005 /ЄДРПОУ 33826926, адреса 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, 29, e-mail: 3428006110@mail.gov.ua/ витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн /десять тисяч гривень 00 копійок/.
3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь приватного підприємства Ягуар-2005 /ЄДРПОУ 33826926, адреса 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, 29, e-mail: 3428006110@mail.gov.ua/ витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн /десять тисяч гривень 00 копійок/.
4. В іншій частині відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Накази видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення складено 25.04.2024.
Суддя Н.Д. Петренко
