ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/18250/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.
за участю представників: ТОВ "Основа" - адвоката Гапоненка Р. І., АО "Капітал Правіс" - адвокатів Олійник Ю. М. та Гриценка Б. М., ліквідатора арбітражного керуючого Корольова В. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Адвокатського об`єднання "Капітал Правіс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2020
у справі №910/18250/16
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа"
до Приватного акціонерного товариства "Індбуд", Товарної біржі "Перша Товарна Біржа" та Адвокатського об`єднання "Капітал Правіс"
про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу
в межах справи № 910/18250/16
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа"
до Приватного акціонерного товариства "Індбуд"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 порушено провадження у справі № 910/18250/16 про банкрутство ПрАТ «Індбуд».
Постановою Господарського суду міста Києва від 19.04.2017 у справі №910/18250/16 ПрАТ «Індбуд» визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Корольова В.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі № 910/18250/16 задоволено позов ТОВ «Основа» до ПрАТ «Індбуд», ТБ «Перша Товарна Біржа`та АО «Капітал Правіс» про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу, визнано недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна боржника ПрАТ "Індбуд" проведеного 26.12.2018, визнано недійсним Протокол № 093-12/18 другого повторного аукціону з продажу майна частинами ПрАТ «Індбуд» від 26.12.2018, визнано недійсним договір купівлі-продажу майна за результатами другого повторного аукціону з продажу майна боржника ПрАТ «Індбуд», проведеного 26.12.2018.
Після прийняття Господарським судом міста Києва ухвали від 25.06.2020 у справі № 910/18250/16, ТОВ «Основа» звернулось до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення в частині розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 (суддя Пасько М. В.) заяву ТОВ «Основа» про ухвалення додаткового судового рішення задоволено, стягнено з ПрАТ «Індбуд», ТБ «Перша Товарна Біржа`та АО «Капітал Правіс» у рівних частинах на користь ТОВ «Основа» витрати на професійну правничу допомогу ТОВ «Основа» у загальному розмірі 100 500 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 (колегія суддів: Поляков Б.М. - головуючий, Остапенко О. М., Сотніков С. В.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 у справі № 910/18250/16 залишено без змін.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених до стягнення ТОВ «Основа» витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями, АО «Капітал Правіс» звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у справі № 910/18250/16 скасувати, в задоволенні заяви ТОВ «Основа» про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.
Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень АО «Капітал Правіс» зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права посилаючись на те, що суд першої інстанції не дотримався визначеного положенням ст. 126 ГПК України порядку розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки не врахував обставини, які, на думку заявника касаційної скарги, свідчать про неспівмірність заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу із часом, що був необхідний ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери» для надання адвокатських послуг позивачу у цій справі, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також предметом судового розгляду у даній справі.
Крім того, АО «Капітал Правіс» стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували, що позивачем був пропущений визначений у ст. 124 ГПК України строк на подання до суду попереднього орієнтовного розрахунку суми судових витрат, зокрема, в частині витрат на професійну правничу допомогу.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги АО «Капітал Правіс» визначено склад колегії суддів: Ткаченко Н. Г. - головуючий (доповідач), Жуков С. В., Огороднік К. М., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.11.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АО «Капітал Правіс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у справі № 910/18250/16, розгляд справи призначено на 27.01.2021 на 10 год. 00 хв.
У відзиві на касаційну скаргу, що надійшов до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 20.01.2021, представник ТОВ «Основа» та ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери» просить суд касаційну скаргу АО «Капітал Правіс» залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, а також покласти на заявника касаційної скарги судові витрати ТОВ «Основа» під час розгляду справи за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у справі № 910/18250/16, попередній орієнтовний розрахунок яких додано до відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., пояснення представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2019 року ТОВ «Основа» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою до ПрАТ «Індбуд» та Товарної біржі «Перша Товарна Біржа», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Адвокатське об`єднання «Капітал Правіс» про: 1) визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна боржника ПрАТ «Індбуд» проведеного 26.12.2018; 2) визнання недійсним протоколу № 03-12/18 другого повторного аукціону з продажу майна частинами ПрАТ «Індбуд» від 26.12.2018; 3) визнання недійсним договору купівлі-продажу майна за результатами другого повторно аукціону з продажу майна боржника ПрАТ «Індбуд» проведеного 26.12.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 у справі № 910/18250/16, що була залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019, у задоволенні заяви ТОВ «Основа» до ПрАТ «Індбуд» та ТБ «Перша Товарна Біржа», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АО «Капітал Правіс», про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 23.01.2020 постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 у справі № 910/18250/16 скасовано, справу у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02 2020 прийнято до розгляду справу № 910/18250/16 за заявою ТОВ «Основа» про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу, призначено у справі підготовче засідання, встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
04.03.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла від представника ТОВ «Основа» надійшов попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат позивача у справі № 910/18250/16.
За результатами нового розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі № 910/18250/16 позов ТОВ «Основа» до ПрАТ «Індбуд»,Товарної біржі «Перша Товарна Біржа» та АО «Капітал Правіс» задоволено повністю, визнано недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна боржника ПрАТ "Індбуд" проведеного 26.12.2018, визнано недійсним Протокол № 093-12/18 другого повторного аукціону з продажу майна частинами ПрАТ «Індбуд» від 26.12.2018, визнано недійсним договір купівлі-продажу майна за результатами другого повторного аукціону з продажу майна боржника ПрАТ «Індбуд», проведеного 26.12.2018.
Після прийняття Господарським судом міста Києва ухвали від 25.06.2020 у справі № 910/18250/16, ТОВ «Основа» звернулось до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення в частині розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020, що залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020, заяву ТОВ «Основа» про ухвалення додаткового судового рішення задоволено, стягнено з ПрАТ «Індбуд», ТБ «ПТБ» та АО «Капітал Правіс» на користь ТОВ «Основа» у рівних частинах витрати на професійну ТОВ «Основа» у загальному розмірі 100 500 грн.
Задовольняючи заяву ТОВ «Основа» суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із обґрунтованості заявлених до стягнення ТОВ «Основа» витрат на професійну правничу допомогу.
Однак колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими без належної оцінки всіх обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.
Згідно із ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
В п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України визначено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до положень ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При цьому, ч. ч. 4 - 6 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За змістом ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Статтею 236 ГПК передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим і відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд першої інстанції при постановленні додаткової ухвали за наслідками розгляду заяви ТОВ «Основа» про ухвалення додаткового судового рішення, обмежившись посиланням на доведеність вимог цієї заяви, належним чином не мотивував своє рішення стосовно стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема, не дослідив, чи було дотримано позивачем порядку попереднього визначення суми судових витрат, передбаченого статтею 124 ГПК України, у тому числі щодо моменту подачі до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Водночас місцевим господарським судом не досліджено дотримання позивачем вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України щодо терміну подачі доказів на понесення судових витрат із врахуванням того, що такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Крім того, судове рішення за наслідками розгляду справи було прийнято у відкритому судовому засіданні, проте розгляд заяви ТОВ «Основа» про ухвалення додаткового судового рішення місцевий господарський суд в порушення положень ст. 221 та ч. 3 ст. 244 ГПК України здійснив без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
На зазначені недоліки, допущені судом першої інстанції при прийнятті зазначеної ухвали суду, ї апеляційний суд уваги не звернув та їх не усунув.
Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи викладене, ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, а їх висновки є передчасними.
Водночас допущені місцевим та апеляційним судами процесуальні порушення колегія суддів вважає такою процесуальною помилкою, яка порушила принцип пропорційності господарського судочинства та баланс інтересів сторін у справі.
Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, визначені ст. 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції та з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 308 та п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з направленням справи у цій частині до суду першої інстанції на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати вище викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, встановити, чи було дотримано позивачем порядку попереднього визначення суми судових витрат та терміну подачі доказів на понесення судових витрат, надати оцінку співмірності заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу із критеріями, встановленими ч. 4 ст. 126 ГПК України і в залежності від встановленого та вимог закону ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа у скасованій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат у справі №910/18250/16 за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 відповідно до ст. 129 ГПК України судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Адвокатського об`єднання "Капітал Правіс" - задовольнити частково.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 у справі № 910/18250/16 - скасувати.
Справу № 910/18250/16 у скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя - Ткаченко Н. Г.
Судді- Жуков С. В.
Огороднік К. М.
