ОКРЕМА ДУМКА
24 травня 2023 року
м. Київ
Справа № 910/18250/16
І. Історія справи
Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог
1. Господарським судом міста Києва здійснюється провадження у справі № 910/18250/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Індбуд" (далі - ПАТ "Індбуд").
2. У березні 2021 року до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" (далі - ТОВ "Основа") на дії та бездіяльність ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Корольова В. В.
3. 12.01.2022 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/18250/16, зокрема, відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Основа" на дії та бездіяльність ліквідатора ПАТ "Індбуд" - арбітражного керуючого Корольова В. В.
4. 07.09.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі №910/18250/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Гапоненко Роман і партнери" (далі - ТзОВ "АК "Гапоненко Роман і партнери", кредитор боржника) залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 у справі № 910/18250/16 залишено без змін.
Короткий зміст заяви про винесення додаткового рішення
5. 13.09.2022 арбітражний керуючий Корольов В. В. звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про винесення додаткового рішення у справі № 910/18250/16, у якій просив стягнути з ТзОВ "АК "Гапоненко Роман і партнери" на свою користь судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 70 000,00 грн.
Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції
6. 23.01.2023 додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/18250/16 заяву ліквідатора ПАТ "Індбуд" - арбітражного керуючого Корольова В. В. задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ "АК "Гапоненко Роман і партнери" на користь арбітражного керуючого Корольова В. В. судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 42 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
Короткий зміст вимог та підстав касаційної скарги
7. 03.02.2023 ТзОВ "АК "Гапоненко Роман і партнери" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 у справі № 910/18250/16 та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю арбітражному керуючому Корольову В. В. у задоволенні заяви від 12.09.2022 про винесення додаткового рішення.
Позиція Верховного Суду
8. 04.05.2023 ухвалою Верховного Суду справу № 910/18250/16 за касаційною скаргою ТОВ "АК "Гапоненко Роман і партнери" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 передано на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з мотивів вирішення питання можливості касаційного перегляду додаткового судового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, прийнятого внаслідок прийняття первісного судового рішення про розгляд скарги на дії арбітражного керуючого, постановленої у справі про банкрутство, можливість оскарження якого в касаційному порядку не передбачена.
9. 24.05.2023 у цій справі більшістю голосів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постановлено ухвалу, якою закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТзОВ "Аудиторська компанія "Гапоненко Роман і партнери" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 у справі № 910/18250/16.
10. Верховний Суд закриваючи касаційне провадження дійшов висновку, що можливість касаційного оскарження додаткової постанови про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, ухваленої внаслідок прийняття постанови за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, якою розглянуто скаргу на дії арбітражного керуючого, постановленої у межах справи про банкрутство, не передбачена частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
ІІ. Підстави для висловлення окремої думки та мотиви, якими вона обґрунтована
11. При постановлені зазначеної ухвали від 24.05.2023 з наведеними у ній висновками щодо закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТзОВ "Аудиторська компанія "Гапоненко Роман і партнери" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 у справі № 910/18250/16 не погоджуюсь та відповідно до частини третьої статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) висловлюю окрему думку щодо постановленої ухвали з огляду на таке.
12. У справі, що переглядається, ключовим питанням, яке потребувало юридичної оцінки та яке необхідно було вирішити Верховному Суду з урахуванням змісту оскаржуваного судового рішення, на моє переконання, є питання:
- можливості касаційного перегляду додаткового судового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, прийнятого внаслідок прийняття первісного судового рішення про розгляд скарги на дії арбітражного керуючого, постановленої у справі про банкрутство, можливість оскарження якого в касаційному порядку не передбачена.
13. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
14. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (наразі - КУзПБ).
15. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
16. Реалізація права на касаційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главою 2 "Касаційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених КУзПБ.
17. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 виснувала, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:
1) перша група стосується розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо.
2) друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.
18. Порядок оскарження судових рішень у процедурах банкрутства врегульовано статтею 9 КУзПБ (перша група судових рішень), а для спорів, які вирішуються в межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ - статтями 255, 287 ГПК України.
19. У справі, яка переглядалася, касаційна скарга ТзОВ "АК "Гапоненко Роман і партнери" у цій справі подана на додаткову постанову апеляційного господарського суду від 23.01.2023, якою частково задоволено заяву ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Корольова В. В. та стягнуто з ТзОВ "АК "Гапоненко Роман і партнери" на користь арбітражного керуючого Корольова В. В. судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 42 000,00 грн.
20. Тобто об`єктом касаційного перегляду у цій справі є судове рішення апеляційного господарського суду, ухвалене за результатом розгляду поданої до суду апеляційної інстанції заяви про винесення додаткового рішення у справі № 910/18250/16.
21. Порядок ухвалення такого судового рішення урегульовано нормами статті 244 ГПК України.
22. За частинами першою, третьою статті 244 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо він не вирішив питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
23. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
24. Тлумачення змісту статті 244 ГПК України свідчить, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати.
25. Тож зі змісту норми статті 244 ГПК України убачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
26. За приписами частини п`ятої статті 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
27. З наведеного вище слідує, що хоча оскаржувана додаткова постанова прийнята за результатами апеляційного перегляду специфічного питання притаманного саме процедурам банкрутства (ухвала суду першої інстанції, якою розглянуто скаргу на дії арбітражного керуючого, постановленої у межах справи про банкрутство), однак порядок прийняття та процедура оскарження додаткової постанови врегульовано положеннями ГПК України, оскільки такий процесуальний інститут закріплено нормами саме цього кодифікованого акту.
28. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду 21.05.2021 прийняв постанову у справі № 905/1623/20, в якій виклав висновок щодо можливості відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на додаткову постанову до судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (додаткову постанову суду апеляційної інстанції щодо розподілу судових витрат у малозначній справі).
29. Така позиція згодом була підтримана також Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 01.07.2021 № 01/10/5026/779/2011.
30. Окрім того, слід звернути увагу також на висновок, викладений в ухвалі Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справі про банкрутство Касаційного господарського суду від 29.09.2022 у справі № 910/13550/20, в якій суд (з урахуванням того, що вжиття/невжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство було здійснено саме судом апеляційної інстанції) визнав достатнім одноразовий перегляд ухвал господарських судів щодо забезпечення вимог кредиторів та неможливість повторного перегляду відповідної ухвали господарського суду після здійснення апеляційного її перегляду, що в достатній мірі відповідатиме сутності суспільних відносин, що виникають у межах провадження у справі про банкрутство при забезпеченні вимог кредиторів.
31. У наведеній ухвалі від 29.09.2022 у справі № 910/13550/20 Верховний Суд у світлі забезпечення особі права на судовий захист визнав достатнім принаймні забезпечення одноразового перегляду ухвали суду першої інстанції.
32. Пунктом 3.1. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_1 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень частини третьої статті 307, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України від 17.06.2020 № 4-р (II)/20 встановлено, що положення статті 55 Конституції України, якими встановлено право на судовий захист, перебувають у нерозривному зв`язку з положеннями Конституції України, якими визначено обсяг судового захисту - "забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення" (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
33. Механізм виправлення помилок суду першої інстанції апеляційним судом має відповідати критеріям і вимогам ефективності. Обсяг права на апеляційний перегляд справи, що визначається законом, має гарантувати особі ефективну реалізацію права на судовий захист задля досягнення цілей правосуддя, забезпечуючи захист інших конституційних прав і свобод такої особи. Обмеження доступу до суду апеляційної інстанції, як складової права на судовий захист, можливе лише з обов`язковим дотриманням конституційних норм і принципів, а саме пріоритетності захисту фундаментальних прав і свобод людини і громадянина, а також принципу верховенства права, відповідно до якого держава має запровадити таку процедуру апеляційного перегляду, яка забезпечить ефективність права на судовий захист на цій стадії судового провадження, зокрема дасть можливість відновлювати порушені права і свободи особи та максимально запобігати негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки суду першої інстанції (Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019).
34. Конституційний Суд України у рішенні від 17.03.2020 № 5-р/2020 у справі № 3-358/2018(4975/18) звертає увагу на те, що встановлені обмеження або заборона на оскарження в апеляційному порядку окремих процесуальних судових рішень, якими справа не вирішується по суті, не можуть бути свавільними, а мають застосовуватися з легітимною метою, бути домірними (пропорційними) та обґрунтованими, не повинні порушувати сутність конституційного права особи на судовий захист.
ІІІ. Висновки
35. З мотивів викладених вище, з моєї точки зору судовій палаті для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду необхідно було розглянути касаційну скаргу ТзОВ "Аудиторська компанія "Гапоненко Роман і партнери" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 у справі № 910/18250/16 по суті з прийняттям за результатами розгляду постанови.
Суддя Верховного Суду О. О. Банасько
