СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" лютого 2021 р. Справа № 922/2312/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.,
за участі секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
за участі представників:
стягувача Малиновська О.П., Положення про юридичний відділ ПАТ "Юнікон" 2020 р. (п.2.2.); наказ № 34-к/тр від 19.04.2017 "Про прийом на роботу"; наказ № 14-к/тр від 01.04.2019 "Про переведення"; довіреність № 2 від 05.01.2021;
боржника Федоров Л.В., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 3473 від 09.06.2020; довіреність № 248-514/21 від 12.02.2021,
Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Юнікон", м. Дніпро, (вх. №179 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2020 (суддя Жельне С.Ч., повний текст ухвали складено та підписано 21.12.2020) у справі № 922/2312/20,
за позовом Приватного акціонерного товариства "Юнікон",м. Дніпро,
до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш",м. Харків,
за участі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Харків,
про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИЛА:
26.11.2020 до господарського суду Харківської області надійшла скарга Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН" (вх.№27644), в якій скаржник просив суд:
-Визнати рішення Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Симонова Костянтина Костянтиновича у формі Постанови "Про зупинення вчинення виконавчих дій" від 20.10.2020р. по виконавчому провадженню №63312568 неправомірним та скасувати його.
-Визнати бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Симонова Костянтина Костянтиновича з ненадання матеріалів зведеного виконавчого провадження №62856266 в повному об`ємі для ознайомлення представником Стягувача неправомірною.
-Визнати бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Симонова Костянтина Костянтиновича, яка полягає у не проведенні жодних виконавчих дій у відкритому ЗВП №62856266 та у ВП № 63312568 в період з дня його відкриття (16.10.2020р.) до дня винесення постанови про зупинення даного ВП від 20.10.2020р. неправомірною.
-Визнати бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Симонова Костянтина Костянтиновича щодо невжиття заходів до розшуку майна боржника або перевірки його майнового стану неправомірною.
-Визнати бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Симонова Костянтина Костянтиновича з приводу не відновлення втрачених документів виконавчого провадження, що передбачено розділом "Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження" Інструкції з організації примусового виконання рішень, неправомірною.
-Визнати дії Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Симонова Костянтина Костянтиновича з винесення дискримінаційної постанови "Про зупинення вчинення виконавчих дій" від 20.10.2020р. №63312568, якою постановлено зупинити вчинення виконавчих дій з примусового виконання Наказу №922/2312/20 від 29.09.2020р., в той час як інші виконавчі провадження в рамках зведеного виконавчого провадження, як і саме зведене виконавче провадження №62856266 залишаються відкритими, неправомірними.
-Зобов`язати Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Симонова Костянтина Костянтиновича надати в повному обсязі матеріали зведеного виконавчого провадження №62856266 представнику Стягувача АТ "ЮНІКОН" для ознайомлення, в порядку ст.18, 19 Закону України "Про виконавче провадження".
-Зобов`язати Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Симонова Костянтина Костянтиновича накласти арешт на майно та грошові кошти Боржника для забезпечення реального виконання рішення суду в порядку ст.56 Закону України "Про виконавче провадження".
-Зобов`язати Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Симонова Костянтина Костянтиновича здійснити розшук майна боржника та провести перевірку його майнового стану в порядку ст.35 Закону України "Про виконавче провадження".
-Зобов`язати Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Симонова Костянтина Костянтиновича відновити втрачені документи зведеного виконавчого провадження №62856266, що передбачено розділом "Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження" Інструкції з організації примусового виконання рішень.
-Зобов`язати Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Симонова Костянтина Костянтиновича належним чином вчинити дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" в рамках зведеного виконавчого провадження №62856266, зокрема, винести постанову про арешт майна (коштів) боржника, надіслати таку постанову банкам та іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення, отримати декларацію про доходи та майно боржника, встановити майно боржника, яке знаходиться в інших осіб, а також, майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб, перевірити майновий стан боржника у 10-денний строк з дня відновлення виконавчого провадження та проводити таку перевірку у подальшому не рідше ніж один раз на три місяці, здійснити реєстрацію обтяжень майна боржника та вчинити інші дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", зокрема п.8 ч.3 ст.18, п.3 ч.5 ст.19, ч.5 ст.26, ч.2,4 ст. 56, ч.1 ст.52, ч.8 ст.48, ст.53 ч.1 ст.54, ч.5 ст.26.
-Звернутися до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності п.12 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження", вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.
Також, 07.12.2020 від скаржника до господарського суду Харківської області надійшла заява про уточнення скарги (вх.№28512), в якій додатково викладено наступні вимоги:
- Визнати незаконною бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Симонова Костянтина Костянтиновича, а також, керівника цієї установи ОСОБА_1 , яка полягає у невстановленні факту наявності підстав для повернення наказу №922/2312/20 від 29.09.2020 Стягувачу АТ "ЮНІКОН" у вигляді заборони проведення виконавчих дій у зв`язку із включенням Боржника - державного підприємства - до переліку об`єктів великої приватизації, в порядку, передбаченому п.9) ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" та неповідомленні з цього приводу керівника виконавчої служби з метою подальшої реалізації процедури виконання Рішення Господарського суду Харківської області від 03.09.2020 р. у справі №922/2312/20, Боржником за яким є Державне підприємство "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ", в порядку ч.3 ст.4 Закону №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
- Зобов`язати Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Симонова Костянтина Костянтиновича встановити факт наявності підстав для повернення Наказу №922/2312/20 від 29.09.2020 Стягувачу АТ "ЮНІКОН" в порядку, передбаченому п.9) ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" та повідомити з цього приводу керівника виконавчої служби з метою подальшої реалізації процедури виконання Рішення Господарського суду Харківської області від 03.09.2020 р. у справі №922/2312/20, Боржником за яким є Державне підприємство "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ", в порядку ч.3 ст.4 Закону №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
- Визнати незаконною бездіяльність керівника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Філатової Тетяни Дмитрівни, яка полягає у неподанні до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документів та відомостей, необхідних для перерахування Стягувачу АТ "ЮНІКОН" коштів, на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2020 у справі №922/2312/20.
- Зобов`язати керівника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Філатову Тетяну Дмитрівну, подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування Стягувачу АТ "ЮНІКОН" коштів, на виконання Рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2020р. у справі №922/2312/20.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2020 в задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства ЮНІКОН (вх.№27644 від 26.11.2020) відмовлено повністю.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що матеріалами справи підтверджується той факт, що на даний час відносно підприємства боржника Державного підприємства "Завод Едектроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) наказом Фонду державного майн №777 від 08.06.2018 прийнято рішення про приватизацію, тому відповідно до п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець правомірно та законно зупинив виконавче провадження ВП63312568 у зв`язку з включенням державного підприємства до переліку об`єктів великої приватизації державної власності. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками.
Стягувач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та недотримання процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2020 у справі № 922/2312/20 та задовольнити скаргу Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН" (вх.№27644 від 26.11.2020) на дії та бездіяльність державного виконавця.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги скаржник посилається на те, що:
- судом першої інстанції в порушення вимог ст. 236 ГПК України не надано всебічної оцінки аргументам скаржника щодо неконституційності норми, встановленої п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження";
- зазначеною нормою п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" фактично позбавлено стягувачів, які є суб`єктами господарювання приватного сектора економіки, можливості у визначений законом порядок та строк отримати стягнення з боржника, яким є державне підприємство, за рішенням суду, що набрало законної сили;
- обмеження (позбавлення) прав стягувача АТ "ЮНІКОН" та надання переваг у правах боржнику ДП "Завод Едектроважмаш" є нічим іншим, як прямою дискримінацією та порушенням Конституції України;
- постановою про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець фактично зупинив на невизначений строк виконавче провадження та таким чином позбавив стягувача можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, що становить втручання держави у право особи на мирне володіння майном.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2021 визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Медуниця О.Є., Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Юнікон",м. Дніпро, на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2020 у справі № 922/2312/20. Встановлено строк учасникам процесу для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. У випадку надіслання відзиву засобами поштового зв`язку, в цей же день направити його на офіційну адресу електронної пошти суду (inbox@eag.court.gov.ua) з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи. Призначено справу до розгляду на "02" лютого 2021 р. о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 117. Повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.
22.01.2021 до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від боржника, ДП "Завод Едектроважмаш", м. Харків, (вх. № 833), в якому боржник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану судову ухвалу без змін.
В обґрунтування своїх доводів у відзиві на апеляційну скаргу боржник посилається на те, що:
- законодавцем в основу положення, визначеного п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", покладено як принцип обов`язковості виконання рішень, закріплений Конституцією України, так і необхідність збереження об`єктів права державної власності, які були включені до переліку об`єктів великої приватизації державної власності, затвердженого Розпорядженням КМУ від 16 січня 2019 р. № 36-р, у зв`язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур; винятків із необхідності зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій в такому випадку Законом не передбачено;
- встановленою та підтвердженою належними документами є підстава для зупинення виконавчого провадження передбачена п.12 ч.1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження, тому в такому разі не забороняється звернути стягнення на грошові кошти державного підприємства, після завершення процедури приватизації, тобто як зазначено в ст. 35 Закону України Про виконавче провадження після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову;
- відповідно до Закону України При приватизацію державного та комунального майна основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об`єктів приватизації ефективному приватному власнику. Приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; продажу об`єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об`єктів; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного та достовірного інформування про об`єкти приватизації та порядок їх приватизації; забезпечення конкурентних умов приватизації;
- Міжнародний валютний Фонд неодноразово наполягає на стимулюванні та прискоренні здійснення приватизації в України, оскільки такі процеси стимулюватимуть економіку, зменшують корупційні складові та приваблюють інвестиції в країну. Повторно вже у 2020 року у перемовинах щодо траншу у 5 млрд. доларів для України було наголошено, що до кінця року Фонд державного майна України повинен оголосити два тендери щодо продажу двох великих підприємств. Додатково три підприємства повинні бути готові до продажу в першій половині 2021 року. До списку таких підприємств увійшов Одеський припортовий завод, Центренерго, Електроважмаш, Угольна компанія Краснолиманська тощо;
- у 2018 році було прийнято новий Закон України Про приватизацію державного та комунального майна, яким частину першу статті 34 Закону України "Про виконавче провадження і було доповнено пунктом 12, тобто саме для поліпшення фінансового стану країни в цілому, та кожного громадянина окремо було внесено зміни до законодавства з метою стимуляції великої приватизації, така політика та нормативне нововведення не може суперечити міжнародним стандартам та Конституції України, оскільки навпаки направлена саме на захист держави та громадянина від економічної та соціальної кризи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до "16" лютого 2021 р. о 09:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 117.
Представник стягувача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу суду скасувати та задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.
Представник боржника в судовому засіданні підтримав свою позицію по справі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану судову ухвалу без змін.
Представник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не сповістив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням положень ст.120, ст.202, ст.270, ч.2 ст.273 ГПК України, визнає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційний скарзі та у відзиві на неї доводи стягувача та боржника, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 ГПК України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.327 ГПК України).
Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 03.09.2020 у справі №922/2312/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (61089, Харківська обл., місто Харків, Орджонікідзевський район, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 299, ідентифікаційний код особи 00213121) на користь Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН" (49005, м.Дніпро, вулиця Олеся Гончара, будинок 28А, ідентифікаційний код особи 23647276) 3 963 грн. 19 коп. один процент річних, 39 953 грн. 63 коп. втрат від інфляції та 2 102 грн. 00 коп. витрати зі сплати судового збору.
29.09.2020 на виконання вказаного рішення Господарського суду Харківської області видано відповідний наказ.
16.10.2020 за заявою скаржника державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сімоновим К.К. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№63312568.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (стаття 5 Закону України Про виконавче провадження.
Статтею 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч. 5 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Примусове виконання рішень державними виконавцями здійснюється на підставі положень Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1302/29432, якою, зокрема, закріплено, що основною інформаційною базою про здійснення виконавчого провадження є автоматизована система виконавчого провадження. Відомості про боржників вносяться до Єдиного реєстру боржників, що є складовою автоматизованої системи (частина 5 Інструкції).
Відповідно до п. 14 розділу 3 Інструкції, в разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження.
У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.
Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.
Згідно з приписами ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.
16.10.2020 державним виконавцем Сімоновим К.К на підставі ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №62856266.
20.10.2020 (17,18 жовтня вихідні дні) державним виконавцем Сімоновим К.К також винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП№63312568 на підставі п.12 ч.1 ст.34, ст.35 Закону України "Про виконавче провадження".
Судом правомірно зроблено висновок про те, що матеріалами справи підтверджується той факт, що на даний час відносно підприємства боржника Державного підприємства "Завод Едектроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) наказом Фонду державного майн №777 від 08.06.2018 прийнято рішення про приватизацію. Розпорядженням Кабінету міністрів України від 16.01.2019 №36-р Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності продовжено приватизацію об`єктів державної власності, включених до переліку, рішення про приватизацію яких були прийняті в 2018 році.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" Згідно з п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Таким чином, законодавством надано вичерпний перелік обставин, за якими виконавче провадження підлягає зупиненню, виконавчі дії у виконавчому провадженні проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб визначених Конституцією України та Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments a№d Decisions 1997-II), але за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ЕСНR 1999-V).
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Шмалько проти України - ...Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів... .
Таким чином, дії державного виконавця в частині винесення постанови від 20.10.2020 про зупинення виконавчого провадження ВП63312568 в межах зведеного провадження є правомірними, законними та такими, що не суперечать нормам Конституції України, а примусове виконання рішення у порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження", може бути продовжено після усунення обставин, що стали підставою для їх зупинення.
Дана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду в ухвалі від 18.06.2019 у справі № 908/3074/16.
Щодо посилання апелянта про те, що обмеження (позбавлення) прав стягувача АТ "ЮНІКОН" та надання переваг у правах боржнику ДП "Завод Едектроважмаш" є нічим іншим, як прямою дискримінацією та порушенням Конституції України, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 6 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" визначено, що форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені ст. 5 цього Закону, забороняються.
При цьому, не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками.
Відповідно до ст. 24 Конституції України, статей 2, 7 Загальної декларації прав людини, статей 2, 26 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, статті 2 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (стаття 14, стаття 1 Протоколу № 12 до Конвенції) необхідною підставою для встановлення факту дискримінації є обумовленість відмінного ставлення за певними ознаками.
У рішеннях Європейського суду з прав людини зазначено, що лише розрізнення, яке базується на персональній ознаці, за якою особа чи групи осіб відрізняються один від одного, можна характеризувати як дискримінацію (рішення у справах Карсон та інші проти Сполученого Королівства, Кьєльдсен, Буск Мадсен і Педерсен проти Данії). Суд деталізує вимоги до природи ознак, за якими забороняється дискримінація, та встановлює, що категорія інші ознаки поширюється винятково на такі ознаки, які за своєї природою є достатньо подібними до ознак, які вже перелічені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тобто відносяться до визначального для ідентичності особи вибору або є невід`ємними, вродженими та незмінними характеристиками (рішення у справі Петерка проти Чеської Республіки).
Отже, факт дискримінації може бути встановлений лише у випадку, коли розрізнення у ставленні до особи вмотивоване притаманною їй певною персональною ознакою.
Практикою Європейського Суду з прав людини встановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях (рішення у справі Вілліс проти Сполученого Королівства, заява №36042/97). Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю (рішення у справі Ван Раалте проти Нідерландів від 21.02.1997 р.) (п.п. 48-49 рішення ЄСПЛ у справі Пічкур проти України від 07.11.2013 р., заява № 10441/06).
Аналогічний підхід у своїх рішеннях використовує і Конституційний Суд України вказуючи на те, що мета встановлення певних відмінностей (вимог) у правовому статусі повинна бути істотною, а самі відмінності (вимоги), що переслідують таку мету, мають відповідати конституційним положенням, бути об`єктивно виправданими, обґрунтованими та справедливими. У противному разі встановлення обмежень означало б дискримінацію (абзац 7 пункту 4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 7 липня 2004 року №14-рп/2004).
Судом першої інстанції зроблено правомірний висновок про те, що посилання скаржника про вчинення дискримінаційних дій державним виконавцем Сімоновим К.К. щодо ТОВ "Юнікон" на зупинення виконавчих дій у ВП№63312568, які приєднанні до зведеного ВП№62856266 за заявами інших стягувачів, не є дискримінаційними, порядок та форма проведення виконавчих дій є однаковими для всіх стягувачів у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження.
Щодо інших доводів скаржника, стосовно неправомірності винесення державним виконавцем постанови від 20.10.2020 про зупинення виконавчого провадження ВП63312568, фактично зводяться до власного непогодження скаржника з вимогами, які встановлені п.12 ч.1 ст.34, ст.35 Закону України "Про виконавче провадження", а обставина щодо включення боржника до переліку об`єктів великої приватизації є встановленою та не спростовується.
Стосовно посилань скаржника на відсутність будь-яких виконавчих дій за наказом від 29.09.2020 по справі №922/2312/20 колегія суддів також вважає їх помилковими, оскільки відповідно до розділу III ч.3 Прикінцевих положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про пелеік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Отже, з урахуванням того що боржник - Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" належить до вищезазначених об`єктів, будь-які дії відносно нього заборонені законом.
Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи встановлено ст. 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, за приписами п. 1 якої виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.
Пунктом 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011, визначено, що у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.
Отже, обов`язок органу ДВС здійснювати дії, передбачені ст. 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011, пов`язується із встановленням підстав, визначених положеннями п.п. 2-4, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження для повернення виконавчого документа стягувачу (крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій).
Підстави, передбачені ч.2 та ч.3 ст.4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень є окремими та самостійними підставами для переходу до процедури виконання рішення за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 12.03.2018 у справі №908/2671/13, від 05.02.2019 у справі №905/3773/14-908/5138/14).
Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що сплив шестимісячного строку з моменту відкриття виконавчого провадження є самостійною та безумовною підставою для виконання рішення суду відповідно до Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень; об`єднання виконавчих проваджень у зведене провадження не впливає на обов`язок начальника відділу ДВС звернутись до Казначейства; законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно ДП "Завод "Електроважмаш", що виключає можливість виконання рішення суду за рахунок його активів.
Тобто, вищевказаний Закон не передбачає ніяких обставин переривання/призупинення перебігу 6-місячного строку для виконання судового рішення про стягнення коштів із державного підприємства.
Зважаючи, що постанова про відкриття ВП 63312568 була винесена 16.10.2020 у зв`язку з невиконанням рішення суду у Начальника відділу ДВС виникне обов`язок звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство) для переходу до процедури виконання рішення суду відповідно до Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень тільки з 17.04.2021.
Таким чином, враховуючи те, що шестимісячний термін виконання рішення за наказом від 29.09.2020 у справі №922/2312/20 на час розгляду скарги не сплинув, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про передчасність зазначених вимог скаржника.
Матеріали справи, також не містять доказів здійснення з боку державного виконавця перешкод скаржнику для ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження №62856266, оскільки у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" представнику скаржника було надано для ознайомлення матеріали, що містились у зведеному виконавчому провадженні №62856266, про що свідчать матеріали справи та підтверджується врученням йому державним виконавцем постанови "Про зупинення вчинення виконавчих дій" від 20.10.2020 №63312568 під час ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження №62856266.
Стосовно вимоги Приватного акціонерного товариства "Юнікон" щодо звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності п. 12 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження, суд першої інстанції правомірно відмовив у її задоволенні, оскільки дана вимога не передбачена для розгляду судом в порядку Господарського процесуального кодексву України, а саме, ст. 339 ГПК України.
Отже, за висновками судової колегії, суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку на підставі доказів, що були надані учасниками процесу. Судовою колегією не встановлено порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Враховуючи вищевикладене, ухвала господарського суду Харківської області від 16.12.2020 у справі № 922/2312/20 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - без задоволення.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Юнікон", м. Дніпро, на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2020 у справі № 922/2312/20 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2020 у справі № 922/2312/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 19.02.2021.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.О. Радіонова
