ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2312/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Юнікон", м.Дніпро до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш",м.Харків про стягнення коштів 43 916,82 грн. без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Юнікон" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Завод"Електроважмаш" про стягнення одного проценту річних 3963,19 грн та втрат від інфляції 39953,63 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оплата за поставлену за Договором №238/10-84-ВК від 05.04.2018 року продукцію була здійснена відповідачем з порушенням строків встановлених цим договором, внаслідок чого останньому, у відповідності до п.10.5 Договору був нарахований один процент річних 3963,19 грн. та втрати від інфляції 39953,63 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.07.2020 відкрито провадження у справі № 922/2312/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
12.08.2020 року через відділ діловодства господарського суду Харківської області представником відповідача подано відзив на позовну заяву (вх.№18614), в якому просить відмовити у позовних вимогах у повному обсязі.
21.08.2020 позивач до суду надав відповідь на відзив (вх.№19355), за змістом якої не погоджується з правовою позицієї, викладеною відповідачем у відзиві на позовну заяву, вважає її необгрунтованою.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Харківської області встановив наступне.
05.04.2018 між Приватним акціонерними товариством "ЮНІКОН" (постачальник за договором, позивач) та Державним підприємством "Завод Електроважмаш" (Замовник за договором, відповідач) було укладено Договір №238/10-84-ВК, в порядку та на умовах якого Постачальник зобов`язався поставити Замовнику продукцію, зазначену в Специфікації №1 (Додаток №1), Специфікації №2 (Додаток №2), а Замовник зобов`язався прийняти і оплатити таку продукцію. (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.2.1 Договору Позивач здійснює поставку продукції Відповідачу протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту направлення письмого замовлення Відповідачем, згідно з пунктом 1.3 Договору.
Пунктом 2.4 Договору погоджено, що право власності на продукцію переходить до Відповідача з моменту її фактичної постави від Позивача.
Відповідно до п.4.1 Договору Замовник здійснює оплату продукції протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту здійснення поставки продукції та прийняття її за кількістю та якістю.
Відповідач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату продукції на умовах Договору. (п.5.1 Договору)
Постачальником були здійснені наступні поставки Продукції:
-18.07.2018 позивачем було поставлено відповідачу частину продукції згідно накладної №Юбл0000027 від 18.07.2018 року на суму 691 601,40 грн. Розрахунок за дану партію поставленої Продукції у відповідності до п.4.1 Договору повинен був відбутися у строк до 18.09.2018 року включно, проте оплата відповідачем була здійснена тільки 07.11.2018 року,а отже, прострочення оплати складає 51 календаний день.
-11.10.2018 позивачем було поставлено відповідачу частину продукції згідно накладної №Юбд000011 від 11.10.2018 року на суму 1 051 153,68 грн., проте в порушення взятих на себе зобов`язань за договором відповідачем здіснено було оплату частково, а саме - 31.01.2019 було сплачено 401 153,68 грн. (прострочення складає 51 день), 04.02.2019 сплачено 500 000,00 грн. (прострочення складає 4 дні), 11.02.2019 було сплачено 150 000,00 грн. (прострочення склало 7 днів).
-16.10.2018 року позивачем було поставлено відповідачу частину продукції згідно видаткової наклданої №Юбл0000012 від 16.10.2018 на суму 927 565,44 грн., яку відповідач оплатив частково, а саме - 11.02.2019 було сплачено 557 565,44 грн. (прострочення складає 55 день), 14.02.2019 було сплачено 370000,00 грн. (прострочення складає 3 дні).
З огляду на викладене, позивач зазначав про грубе порушення відповідачем п. 5.1. Договору, яким встановлено обов`язок для Замовника вчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за поставлену Продукцію. Відповідно до п. 10.5 Договору, за порушення строку оплати продукції, передбачених цим Договором, позивач має право вимогати оплати 1% річних та індексу інфляційних втрат.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказував на відсутність будь-яких претензій з боку позивача протягом 1,5 річного терміну, що свідчить про прийняття виконаного грошового зобов`язання зі сплати грошових коштів за договором №238/10-84-ВК від 05.04.2018, а заявлені вимоги є бажанням позивача до надмірного збагачення за рахунок відповідача. Додатково наголошував, що періодичне блокування господарської діяльності підприємства, шляхом накладення арештів на всі рахунки відповідача та кризовий стан в галузі машинобудування, сприяло виникненню ситуації, коли відприємство було вимушено здійснювати часткові виплати не тільки контрагентам, але і працівникам стосовно виплати заробіної плати, платежів до бюджету та кумунальних платежів.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог і викладених сторонами доводів та заперечень, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Як було встановлено судом, та що фактично не заперечується самим відповідачем у відзиві на позов, ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" було порушено обов`язок вчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за поставлену Продукцію за Договором № 238-10/249-ВК від 01.10.2018р.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.
Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов`язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку, нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
Пунктом 10.5 Договору сторони визначили, що за порушення строку оплати продукції, передбачених цим Договором, позивач має право вимагати оплати 1% річних та індексу інфляційних втрат.
Перевіривши відповідні розрахунки позивача, суд встановив, що нарахування 1% річних в розмірі 3 963,19 грн. та інфляційних втрат в розмірі 39 953,63 грн. не суперечать вимогам чинного законодавства та арифметично вірні, а позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН" є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем у позовній заяві встановлений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, при цьому наголошено, що отстаточний розмір витрат на правничу допомогу адвоката, а також докази понесення цих витрат будуть надані суду додатково після ухвалення рішення.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь ПрАТ "ЮНІКОН" в сумі 2 102,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (61089, Харківська обл., місто Харків, Орджонікідзевський район, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 299, ідентифікаційний код особи 00213121) на користь Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН" (49005, м.Дніпро, вулиця Олеся Гончара, будинок 28А, ідентифікаційний код особи 23647276) 3 963 грн. 19 коп. один процент річних, 39953 грн. 63 коп. втрат від інфляції та 2 102 грн. 00 коп. витрати зі сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "03" вересня 2020 р.
Суддя С.Ч. Жельне
