ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
(додаткове)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" вересня 2020 р.Справа № 922/2312/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федорової Т.О.
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН" про вирішення питання про розподіл судових витрат (вх.№20727 від 08.09.2020) по справі
за позовомПриватного акціонерного товариства "Юнікон", м.Дніпро доДержавного підприємства "Завод "Електроважмаш", м.Харків про за участю представників: стягнення коштів 43 916,82 грн. позивача: не з`явися; відповідача: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Юнікон" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Завод"Електроважмаш" про стягнення одного проценту річних 3963,19 грн та втрат від інфляції 39953,63 грн.
Позовні вимоги були обгрунтовані тим, що оплата за поставлену за Договором №238/10-84-ВК від 05.04.2018 року продукцію була здійснена відповідачем з порушенням строків встановлених цим договором, внаслідок чого останньому, у відповідності до п.10.5 Договору був нарахований один процент річних 3963,19 грн. та втрати від інфляції 39953,63 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.09.2020р. позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (61089, Харківська обл., місто Харків, Орджонікідзевський район, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 299, ідентифікаційний код особи 00213121) на користь Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН" (49005, м.Дніпро, вулиця Олеся Гончара, будинок 28А, ідентифікаційний код особи 23647276) 3 963 грн. 19 коп. один процент річних, 39953 грн. 63 коп. втрат від інфляції та 2 102 грн. 00 коп. витрати зі сплати судового збору.
08.09.2020р. до господарського суду від позивача надійшла заява (вх. № 20727) про вирішення питання про розподіл судових витрат, в якій заявник просить суд стягнути з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" на свою користь суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 8400,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2020 у справі № 922/22312/20 заяву Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН" про вирішення питання про розподіл судових витрат призначено до розгляду в судовому засіданні на "16" вересня 2020 р. о 12:45.
15.09.2020 р. представником боржника надано до матеріалів справи клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу (вх.№21367), згідно якого представником наголошено, що розмір гонорару адвоката у сумі 8400,00 грн. є істотно завищеним, направленим на отримання надприбутку за рахунок державного підприємства та є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв`язку із чим просить зменшити розмір витрат на правову (правничу) домогу у зв`язку з розглядом справи №922/2312/20 до 1500,00 грн.
В судове засідання 16.09.2020 представник позивача не з`явився, проте в заяві (вх.№3438 від 15.09.2020) просив суд відповідну заяву розглянути без участі представника позивача.
Відповідач в судове засідання 16.09.2020 не з`явився, явку свого представника не забезпечив, про причини своєї неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином.
У відповідності до частини четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши заяву представника Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН" про вирішення питання про розподіл судових витрат, суд приходить до висновку про задоволення заяви з наступних підстав.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 2, 3 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Також, суд зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, згідно з частиною 4 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, суд приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015р., п.п.34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009р., п.80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006р., п.88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004р. та п.268 рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд також враховує, що в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Аналогічна правова позиція також викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в позовній заяві (вх.№2312/20 від 22.07.2020) просив суд у разі задоволення позову стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу та надав попередній розрахунок на суму 9302,00 грн.
Судом встановлено, що 20.09.2019 р. між ПАТ "Юнікон" та адвокатом Макотченко Людмилою Михайлівною було укладено Договір про надання правової допомоги б/н.
В п. 2 протоколу узгодження вартості правової (правничої) допомоги до договору від 20.09.2019 р. вказано: гонорар адвоката за надання правової допомоги, передбачений п. 1 протоколу по справі клієнта про стягнення штрафних санкцій та інших нарахувань за договором № 238/10-84-ВК від 05.04.2018 р., Клієнт зобов`язується сплатити адвокату протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданої правової допомоги по договору про надання правової допомоги. Акт прийому-передачі наданої допомоги по договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 20.09.2019 р. між Позивачем та адвокатом було підписано 04.09.2020 р.
В описі робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Макотченко Л.М. за Договором про надання правової (правничої) допомоги б/н від 20.09.2019 зазначено, що адвокатом Макотченко Л.М., яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4907 від 25.10.2017 було надано правничу допомогу у межах Договору про надання правової (правничої) домоги б/н від 20.09.2019 у справі №922/1669/20. Поряд із цим, суд оцінює зазначення номеру справи №922/1669/20 в описі робіт помилковим, оскільки у переліку виконаних адвокатом робіт втановлено, що вказані роботи стосуються спору АТ "ЮНІКОН" з ДП "ЗАВОД"ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" про стягнення штрафних санкцій та інши нарахувань за договором №238/10-84-ВК від 05.04.2018р. у розмірі 43 916,82 грн., тобто стосуються саме предмету спору по справі №922/2312/20.
Гонорар адвоката за надання правової (правничої) допомоги, передбачених п. 1 Протоколу в розмірі 8400,00 грн. був перерахований Позивачем на рахунок адвоката Макотченко Л.М. 07.09.2020 р., що підтверджується платіжним дорученням № 12692 від 07.09.2020 р. на суму 8400,00 грн.
Суд зазначає, що надані представником позивача документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Натомість, заперечення відповідача про розподіл витрат понесених позивача на професійну правничу допомогу адвоката, не містить чітких обґрунтувань не співмірності понесених позивачем витрат та наданих адвокатом послуг.
З огляду на вищевикладене, враховуючи характер спору, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, час, витрачений адвокатом на виконання робіт, суд зазначає про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 8400,00 грн.
Керуючись статтями 126, 129, 237, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву Приватного акціонерного товариства «ЮНІКОН» про вирішення питання про розподіл судових витрат (вх.№20727 від 08.09.2020) задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (61089, Харківська обл., місто Харків, Орджонікідзевський район, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 299, ідентифікаційний код особи 00213121) на користь Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН" (49005, м.Дніпро, вулиця Олеся Гончара, будинок 28А, ідентифікаційний код особи 23647276) суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката 8400 грн. 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст.256,257 Господарського процесуального кодексу Українита з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Повний текст додаткового рішення складено 23.09.2020 року.
СуддяС.Ч. Жельне
