СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" жовтня 2021 р. м. Харків Справа № 922/2312/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. , суддя Сгара Е.В.
за участі секретаря судового засідання Мальченко О.О.
за участю представників сторін:
позивача Рубан О.Г.
відповідача не з`явився
ВДВС не з`явився
розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Юнікон" (вх.№2815Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2021 у справі №922/2312/20, повний текст якої складено та підписано 19.08.2021 суддею В.В. Рильовою у приміщенні господарського суду Харківської області, постановлену за результатами розгляду скарги ПрАТ "Юнікон" (вх. № 13942) на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у справі № 922/2312/20
за позовом приватного акціонерного товариства "Юнікон", місто Дніпро
до державного підприємства "Завод "Електроважмаш", місто Харків
про стягнення коштів,
державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сімонов К.К.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.08.2021 у справі № 922/2312/20 провадження щодо розгляду скарги приватного акціонерного товариства "Юнікон" (вх. № 13942) на дії та бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) закрито.
Роз`яснено приватному акціонерному товариству "Юнікон", що вказані вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Приватне акціонерне товариство "Юнікон" із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження. Скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2021 у справі № 922/2312/20 про закриття провадження щодо розгляду скарги ПрАТ "Юнікон" (вх. № 13942) на бездіяльність державного виконавця, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженні у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт зазначає, що виконавчі дії на виконання приписів ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» вчиняються виключно в окремому виконавчому провадженні і щодо окремого виконавчого документа/рішення суду незалежно від наявності зведеного виконавчого провадження і такі дії повинні бути вчинено не пізніше 6 місяців із дати відкриття виконавчого провадження/набуття чинності відповідним законом у раніше відкритому виконавчому провадженні. Такі дії в силу приписів закону не підлягають вчиненню у зведеному виконавчому провадженні, оскільки вони за своїм змістом не впливають на права інших стягувачів у зведеному виконавчому провадженні.
Також, апелянт просить звернути увагу на те, що зупинення виконавчого провадження у зв`язку із заборонами вчиняти виконавчі дії щодо боржника не є перешкодою для виконання вимог та приписів Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», оскільки під час їх виконання заборони діють щодо боржника, а не щодо прав стягувача на виконання рішення суду за рахунок коштів передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Крім того, місцевий суд посилаючись на правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 660/612/16- ц, від 12.09.2018 у справі № 906/530/17, від 17.10.2018 у справах № 927/395/13, № 5028/16/2/2012, від 05.12.2018 у справі №904/7326/17, від 13.02.2019 у справі № 808/2265/16 та від 10.04.2019 у справі № 908/2520/16 та у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №923/566/20 щодо застосування норм права, не перевірив подібність (тотожність) правовідносин в зазначених постановах Верховного Суду та у даній справі.
Також, апелянт зазначає, що закривши провадження щодо розгляду скарги АТ «Юнікон» на бездіяльність державного виконавця суд першої інстанції припустився надмірного формалізму та допустив порушення прав АТ «Юнікон» на справедливий судовий розгляд справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2021, зокрема, відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою, призначено справу до розгляду на 05.10.2021 встановлено строк для подання відзивів.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 оголошено про перерву у розгляді справи до 11.10.2021.
ДП "Завод "Електроважмаш" та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) своїм правом подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст.263 ГПК України не скористались.
Представники відповідача та ВДВС в судове засідання Східного апеляційного господарського суду, призначене на 11.10.2021, не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.
Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Частиною 2 ст. 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників, за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи сторони, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ "Юнікон" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (ДП "Завод "Електроважмаш") про стягнення одного проценту річних 3 963,19 грн. та втрат від інфляції 39 953,63 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.09.2020 у справі № 922/2312/20 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" на користь ПрАТ "Юнікон" 3 963,19 грн. - один процент річних, 39 953,63 грн. втрат від інфляції та 2 102,00 грн. - витрати зі сплати судового збору.
Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 16.09.2020 стягнуто з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" на користь ПрАТ "Юнікон" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 400,00 грн.
На виконання рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2020 у справі № 922/2312/20 було видано наказ від 29 вересня 2020 року.
14 червня 2021 року ПрАТ "Юнікон" звернулося до господарського суду Харківської області із скаргою на бездіяльність державного виконавця (за вх. № 13942), в якій скаржник просив:
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сімонова К.К., що полягає в невиконанні ним вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та у нездійсненні належних дій, необхідних для подання виконавчого документа у вказаному виконавчому провадженні, а також, інших документів та відомостей до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його виконання за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду;
- зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сімонова К.К. здійснити дії, необхідні для подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документів та відомостей, необхідних для перерахування АТ "Юнікон" коштів, стягнутих за рішенням Господарського суду Харківської області від 03.09.2020 у справі № 922/2312/20, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Скаргу ПрАТ "Юнікон" обґрунтовано тим, що 17.04.2021 закінчився шестимісячний строк, в межах якого державний виконавець повинен був здійснити сукупність дій, що спрямовані на примусове виконання судового рішення по даній справі та виданого на його виконання наказу на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені ЗУ "Про виконавче провадження", іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а з 18.04.2021 примусове виконання цього рішення повинно було здійснюватися за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, що визначено у частині другій статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", яка встановлює особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства. Однак, у даному випадку, державним виконавцем Сімоновим К.К. допущено бездіяльність щодо невчинення дій, спрямованих на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 03.09.2020 у справі № 922/2312/20.
Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції провадження щодо розгляду скарги приватного акціонерного товариства "Юнікон" (вх. № 13942) на дії та бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) закрито. Роз`яснено приватному акціонерному товариству "Юнікон", що вказані вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Закриваючи провадження щодо розгляду скарги приватного акціонерного товариства "Юнікон" (вх. № 13942) на дії та бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) місцевий господарський суд послався на те, що оскарження дій державного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, положень частини першої статті 18, частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців є Закон України "Про виконавче провадження".
У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Також пунктом 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено чіткий порядок відповідно до якого державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Водночас статтею 30 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.
Примусове виконання рішень державними виконавцями здійснюється також на підставі положень Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), якою закріплено, що основною інформаційною базою про здійснення виконавчого провадження є автоматизована система виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 14 розділу ІІІ Інструкції, в разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.
З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2020 за заявою скаржника державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сімоновим К.К. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63312568.
Матеріалами справи також підтверджується той факт, що відносно підприємства боржника Державного підприємства "Завод Едектроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) наказом Фонду державного майн № 777 від 08.06.2018 було прийнято рішення про приватизацію. Розпорядженням Кабінету міністрів України від 16.01.2019 №36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності" продовжено приватизацію об`єктів державної власності, включених до переліку, рішення про приватизацію яких були прийняті в 2018 році.
Отже, у відповідності до встановленого спеціальним законом порядку примусового виконання судових рішень, 16 жовтня 2020 державним виконавцем Сімоновим К.К винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 62856266, що відповідає приписам статті 30 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, 20 жовтня 2020 року державним виконавцем Сімоновим К.К також винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП № 63312568 на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" до усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, в зв`язку з тим, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності, до якого входить Державне підприємство "Завод "Електроважмаш".
При цьому, враховуючи те, що скарга на бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області № 922/2312/20 має бути віднесена до зведеного виконавчого провадження № 62856266, колегія суддів зазначає таке.
Статтями 124, 125 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Частиною першою статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі (відповідна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.05.2020 у справі № 589/117/17).
Згідно пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Як вже було зазначено судом, за змістом статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.
За зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені.
При цьому, законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.
У постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі 923/566/20 зазначено, що оскільки чинним законодавством не врегульовано порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Такий правовий висновок викладено також в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц, від 12.09.2018 у справі № 906/530/17, від 17.10.2018 у справах № 927/395/13, № 5028/16/2/2012, від 05.12.2018 у справі № 904/7326/17, від 13.02.2019 у справі № 808/2265/16 та від 10.04.2019 у справі № 908/2520/16.
Згідно наявної в матеріалах справи облікової картки у зведене виконавче провадження № 62856266 (том ІІ, арк.с. 117-121) об`єднано виконавчі документи щодо боржника - Державного підприємства "Завод "Електроважмаш", видані, зокрема, Господарським судом Харківської області, Дзержинським районним судом міста Харкова, посвідчення комісій по трудових спорах та інш.
Встановивши структуру зведеного виконавчого провадження № 62856266 (тобто за правилами яких юрисдикцій були винесені судові рішення на виконання яких відкрито виконавчі провадження, що об`єднані у зведене), колегія суддів дійшла висновку, що предмет скарги ПрАТ "Юнікон" стосується оскарження дій та бездіяльності державного виконавця із зупинення виконавчого провадження № 63312568 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області № 922/2312/20, яке вже перебувало у зведеному виконавчому провадженні з виконання рішень суду, ухвалених за правилами різних юрисдикцій.
Відтак, оскарження дій державного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі щодо розгляду скарги ПрАТ "Юнікон" (вх. № 13942 від 14.06.2021) на бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Щодо тверджень, викладених в апеляційній скарзі, стосовно того, що скарга АТ Юнікон на бездіяльність державного виконавця (за вх. №13942) не стосується судового оскраження дій державного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження ВП№62856266, в тому числі рішення із зупинення виконавчого провадження №6331256, а отже жодним чином не впливає на права або обов`язки інших сторін виконавчого провадження, а саме стягувачів за іншими виконавчими документами, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.
Щодо тверджень апелянта про те, що місцевий господарський суд посилаючись на правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 660/612/16- ц, від 12.09.2018 у справі № 906/530/17, від 17.10.2018 у справах № 927/395/13, № 5028/16/2/2012, від 05.12.2018 у справі №904/7326/17, від 13.02.2019 у справі № 808/2265/16 та від 10.04.2019 у справі № 908/2520/16 та у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №923/566/20 щодо застосування норм права, не перевірив подібність (тотожність) правовідносин в зазначених постановах Верховного Суду та у даній справі, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що аналізуючи зміст зазначених постанов Верховного Суду, колегія суддів зазначає про тотожність правовідносин, які склались у даній справі, правовідносинам, які склались у справах у зазначених постановах, оскільки в них йдеться саме про те, що оскарження дій державного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
За змістом статей 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно із ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 1 частини 1 статті 275 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом ч.1 ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, за висновками судової колегії, суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку на підставі доказів, що були надані учасниками процесу. Судовою колегією не встановлено порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Оскільки відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Юнікон" на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2021 у справі № 922/2312/20 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2021 у справі № 922/2312/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний тест постанови апеляційного суду складено 13.10.2021.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко
Суддя Е.В. Сгара
