Ухвала
15 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 362/2707/19
провадження № 61-285ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя
особа - приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Тернюк Єлизавета Володимирівна, про визнання недійсними договорів дарування, скасування їх державної реєстрації та витребування майна,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Тернюк Є. В. (далі - приватний нотаріус Васильківського РНО), про визнання недійсними договорів дарування, скасування їх державної реєстрації та витребування майна.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області
від 15 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним укладений 21 серпня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір дарування будинку АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним укладений 21 серпня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір дарування земельної ділянки площею 0,1735 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Витребувано від ОСОБА_4 Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 .
Витребувано від ОСОБА_4 Ѕ частину земельної ділянки площею
0,1735 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року, з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року про виправлення описки, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2020 року в частині витребування майна з чужого незаконного володіння скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині відмовлено.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) як на підставу оскарження судового рішення.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року в частині накладення арешту на спірне майно до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Оскільки апеляційним судом не вирішувалось питання про накладення арешту на спірне майно, тому підстави для задоволення клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду
від 01 грудня 2020 року в частині накладення арешту на спірне майно до закінчення її перегляду в касаційному порядку відсутні.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Керуючись статтею 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Васильківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 362/2707/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Тернюк Єлизавета Володимирівна, про визнання недійсними договорів дарування, скасування їх державної реєстрації та витребування майна.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 01 грудня 2019 року в частині накладення арешту на спірне майно до закінчення її перегляду в касаційному порядку відмовити.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
С. О. Карпенко
С. Ю. Мартєв
