УХВАЛА
25 січня 2021 року
м. Київ
справа № 922/614/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючий, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі
за позовом заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області
до 1) Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Харківській області, 2) Фермерського господарства «Агрозем-7»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ,
про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та їх повернення,
ВСТАНОВИВ:
04.01.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Харківській області, скаржник) звернулося через відділення АТ «Укрпошта» з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у цій справі, повний текст якої складено 07.12.2020. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.01.2021.
У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020.
Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.01.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Краснов Є. В.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно з цією процесуальною нормою суд касаційної інстанції у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, № 3236/03, § 41)).
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Натомість як клопотання ГУ Держгеокадастру у Харківській області про поновлення строку на касаційне оскарження, так і надані скаржником документи не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання скаржника з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду ухвалена 26.11.2020, повний текст якої складено 07.12.2020, отже останнім днем строку, встановленого для касаційного оскарження цієї постанови, є 28.12.2020 (оскільки закінчення строку припадало на вихідний день 27.12.2020, то останнім днем строку є перший після нього робочий день).
Скаржник касаційну скаргу подав у відділення АТ «Укрпошта» 04.01.2021. Скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.01.2021 про що свідчить відбиток календарного штампу про одержання вх. № 517/2021 від 19.01.2021 на першому аркуші цієї скарги.
У касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому скаржник зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови ним було отримано 15.12.2020. На підтвердження отримання постанови скаржник додав до касаційної скарги копію першої сторінки постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 з вхідним номером ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
Колегія суддів вважає, що надані скаржником докази дати отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не підтверджують одержання ГУ Держгеокадастру у Харківській області цього судового рішення саме 15.12.2020, оскільки відмітка про її отримання проставлена скаржником особисто на копії першої сторінки постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020, який є зацікавленою особою.
За таких обставин суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановити чи дотримано скаржником строк для подання касаційної скарги, встановлений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на що ГУ Держгеокадастру у Харківській області потрібно надати суду належні докази отримання оскаржуваної постанови (копію конверту суду, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення тощо) або навести інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовна заява у цій справі подана у 2019 році.
Згідно зі статтею 7 Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1 921,00 грн.
Заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив визнання незаконними та скасувати накази, визнати недійсними договори оренди земельних ділянок та їх повернути. Загалом предметом позову є сімнадцять вимог немайнового характеру.
Оскільки предметом позову у цій справі є сімнадцять вимог немайнового характеру, то ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у цій справі, складала 32 657,00 грн (17 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 65 314,00 грн (32 657,00 грн х 200%).
Натомість до касаційної скарги ГУ Держгеокадастру у Харківській області не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 65 314,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку (IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)» та надати документи щодо сплати судового збору касаційному суду.
Відповідно до статті 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином, опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у поштовому відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником.
Натомість до касаційної скарги ГУ Держгеокадастру у Харківській області не додано доказів надіслання іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги ГУ Держгеокадастру у Харківській області без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтями 290, 291 Господарського процесуального кодексу України та подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу.
Керуючись статтями 174, 234, 288, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі № 922/1614/19 залишити без руху.
2. Встановити Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду касаційної інстанції.
3. Роз`яснити Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Ю. Уркевич
Судді: Г. М. Мачульський
Є. В. Краснов
