ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
"13" травня 2019 р.
м.Харків
Справа № 922/614/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.
розлянувши матеріали справи
за позовом
Заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, 64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Богданівська, 17 за участю прокуратури Харківської області, 61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код 02910108
до
1 відповідач - Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Харківськії області, 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 2 під., 8,9 пов. 2 відповідач – Фермерське господарство "Агрозем-7", 64845, Харківська область, Близнюківський район, с. Олексіївка, вул. Миру, 61, код 39951923 третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача - Співак Валерій ОСОБА_1 , 64801, Харківська область АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про
визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок
за участю представників:
прокуратури - Чирик В.Г. за посвідченням №036688 від 11.12.2015
першого відповідача - Капінос А.Д. за довіреністю № 32-20-0,14,2-5/62-19 від 03.01.2019
другого відповідача - ОСОБА_2 . за довіреністю від 01.01.2019
третьої особи - не з"явився
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Харківської області звернувся Заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Харківськії області (перший відповідач) та ФГ "Агрозем-7" (другий відповідач) в якій просить суд:
1. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області № 1918-СГ від 18.08.2014.
2. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області № 2821-СГ від 23.10.2014.
3. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області № 747-СГ від 09.04.2015.
4. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області № 504-СГ від 10.03.2015.
5. Визнати недійсним договір від 14.11.2014 щодо оренди землі площею 9,2054 га із кадастровим номером 6320680200:02:000:0709 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 471284763206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_3 В.В.
6. Визнати недійсним договір від 14.11.2014 щодо оренди землі площею 4,4190 га із кадастровим номером 6320680200:02:000:0699 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 471336163206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_3 В.В.
7. Визнати недійсним договір від 14.11.2014 щодо оренди землі площею 11,5358 га із кадастровим номером 6320680200:01:000:1475 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 471339563206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_3 В.В.
8. Визнати недійсним договір від 14.11.2014 щодо оренди землі площею 13.7729 га із кадастровим номером 6320680200:02:000:0710 (реєстраційний номер об`єкті нерухомого майна 471301863206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_3 В.В.
9. Визнати недійсним договір від 18.09.2014 щодо оренди землі площею 34,9100 га із кадастровим номером 6320680200:01:000:1462 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 425939663206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_3 В.В.
10. Визнати недійсним договір від 30.04.2015 щодо оренди землі площею 12,459 га із кадастровим номером 6320686300:01:001:0151 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 574188463206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та Співаком В.В.
11. Визнати недійсним договір від 30.04.2015 щодо оренди землі площею 52,8055 га із кадастровим номером 6320686300:01:001:0090 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 574205763206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та Співаком В.В.
12. Визнати недійсним договір від 19.06.2015 щодо оренди землі площею 10,6243 га із кадастровим номером 6320682000:01:001:0650 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 386586663206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та Співаком В.В.
13. Визнати недійсним договір від 19.06.2015 щодо оренди землі площею 12,5404 га із кадастровим номером 6320682000:01:001:0651 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 386717563206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та Співаком В.В.
14. Визнати недійсним договір від 19.06.2015 щодо оренди землі площею 10,7156 га із кадастровим номером 6320684000:02:000:0479 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 605764463206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та Співаком В.В.
15. Визнати недійсним договір від 19.06.2015 щодо оренди землі площею 6,8288 га із кадастровим номером 6320683000:01:000:0473 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 605571663206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_3 В.В.
16. Визнати недійсним договір від 19.06.2015 щодо оренди землі площею 7,5956 га із кадастровим номером 6320683000:02:000:0489 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 605679063206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та Співаком В.В.
17. Зобов`язати Фермерське господарство “Агрозем-7” (код - 39951923) та ОСОБА_4 (ІПН - НОМЕР_1 ) повернути у віддання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код СДРІІОУ 39792822) земельні ділянки державної власності, загальною площею 187,4126 га (к.н. 6320680200:01:000:1462, 6320680200:02:000:0709, 6320680200:02:000:0699, 6320680200:01:000: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 02 НОМЕР_4 000 НОМЕР_4 0710, НОМЕР_5 01 НОМЕР_6 , НОМЕР_5 01 НОМЕР_7 , НОМЕР_8 01 НОМЕР_4 001 НОМЕР_4 0650, НОМЕР_8 01 НОМЕР_9 , НОМЕР_10 02 НОМЕР_11 , НОМЕР_12 01:000 НОМЕР_4 0473 та НОМЕР_12 02 НОМЕР_4 000: НОМЕР_13 ), які розташовані за межами населених пунктів на території Олексіївської, Софіївської та Верхньосамарської сільських рад Близнюківського району Харківської області.
Судові витрати покласти на відповідачів, стягнувши судовий збір за таким реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.
Про день та час слухання справи повідомити місцеву прокуратуру та представників сторін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2019, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.2019 було відкрито провадження у справі № 922/614/19, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача - Співака Валерія Вітальовича та розпочато підготовче провадження у справі.
Першим відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх.№ 7933 від 01.04.2019), який долучено судом до матеріалів справи.
Також, першим відповідачем подано до суду клопотання (вх. № 7932 від 01.04.2019) про залишення позовної заяви прокурора без розгляду, оскільки органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), який самостійно має право звертатися до суду з метою здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Харківській області є органом державної влади та одночасно територіальним підрозділом Держгеокадастру.
Вказане клопотання було прийнято судом до розгляду.
Крім того, першим відповідачем подано до суду заяву (вх. № 7936 від 01.04.2019) про застосування до вимог прокурора строку позовної давності.
Другим відповідачем, також, було подано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 7971 від 01.04.2019), клопотання (вх. № 7938 від 01.04.2019) про залишення позовної заяви прокурора без розгляду та заяву (вх. № 7935 від 01.04.2019) про надання строку на подачу доказів понесення ним судових витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Прокурор надав суду відповіді на відзиви першого та другого відповідачів (вх. № 8835 від 10.04.2019), яку долучено судом до матеріалів справи.
Також, прокурором надані до суду заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 10169 від 23.04.2019) та заяву про поновлення строку позовної давності (вх. № 10498), які долучені судом до матеріалів справи.
Підготовче засідання по розгляду справи було відкладено на 13.05.2019 в порядку задоволення клопотання третього відповідача про відкладення розгляду справи.
06.05.2019 другим відповідачем подані пояснення щодо заяви прокурора про поновлення строків позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.
Згідно зі ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов`язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.
Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.
Отже , під час визначення предметної юрисдикції справи суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулась особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами ЗК України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно – правовими актами.
Відповідно до ч. 3, 3 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватись з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним – розглядатись в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результати реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.
У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред`являти позов до суду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення (наказу) незаконним є оспорювання цивільного речового права (зокрема, права оренди земельної ділянки), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.
З матеріалів справи вбачається наступне:
- Наказом Головного управління Держземагенства (на теперішній час Держгеокадастр) у Харківській області від 18.08.2014 № 1918-СГ ОСОБА_4 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 34,9100 га (кадастровий номер НОМЕР_3 :01:000:1462), яка розташована за межами населених пунктів на території Олексіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області.
На підставі даного наказу 18.09.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_4 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 49 років, який 26.09.2014 зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 16073013.
- Наказом ГУ Держземагенства в області від 23.10.2014 № 2821-СГ ОСОБА_5 В ОСОБА_6 . надано в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 38.9331 га. які розташовані за межами населених пунктів на території Олексіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області, а саме земельна ділянка площею 9,2054 га (к.н. 6320680200:02:000:0709); земельна ділянка площею 4,4190 га (к.н. 6320680200:02:000:0699); земельна ділянка площею 11,5358 га (к.н. 6320680200:01:000:1475); земельна ділянка площею 13,7729 га (к.н. 6320680200:02:000:0710).
На підставі даного наказу 14.11.2014 між ГУ Держземагентства в області та ОСОБА_4 укладено 4 договори оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 49 років, які 12.12.2014 зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №17944431, №17945873, №17940829 та № 17945322.
- Наказом ГУ Держземагенства в області від 10.03.2015 № 504-СТ ОСОБА_4 . надано в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 65.2645 га. які розташовані за межами населених пунктів на території Софіївської сільської ради Близнюківського району, а саме земельна ділянка площею 12,459 га (к.н. 6320686300:01:001:0151); земельна ділянка площею 52,8055 га (к.н. 6320686300:01:001:0090).
На підставі вказаного наказу 30.04.2015 між ГУ Держземагентства в області та ОСОБА_4 укладено 2 договори оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 49 років, які 05.05.2016 зареєстровані у Державному реєстрі речових прав па нерухоме майно за № 21093605 та № 21096363.
- Наказом ГУ Держземагенства в області від 09.04.2015 № 747-СГ ОСОБА_4 . надано в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 48,3047 га. які розташовані за межами населених пунктів на території Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району, а саме земельна ділянка площею 10,6243 га (к.н. 6320682000:01:001:0650); земельна ділянка площею 12,5404 га (к.н. 6320682000:01:001:0651); земельна ділянка площею 10,7156 га (к.н. 6320684000:02:000:0479); земельна ділянка площею 6,8288 га (к.н. 6320683000:01:000:0473); земельна ділянка площею 7,5956 га к.н. НОМЕР_12 :02:000:0489).
На підставі даного наказу 19.06.2015 між ГУ Держземагентства в області та ОСОБА_4 укладено 5 договорів оренди вищевказаних земельних ділянок строком па 49 років, які 22.06.2015 зареєстровані у Державному реєстрі речових прав па нерухоме майно за № № 22280903, 22280368, 22282144, 22281348, 22282614.
Таким чином, суд дійшов висновку, що земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення була надана ОСОБА_4 в оренду саме як фізичній особі (громадянину Україну), а не фізичній особі-підприємцю, у зв"язку з чим, перед судом постало питання щодо визначення належної юрисдикції спору у цій справі - господарська або цивільна юрисдикція.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як звісно, критеріями розмежування судової юрисдикції можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
У постановах, прийнятих Великою Палатою Верховного Суду у справах №629/4628/16-ц, № 749/230/15-ц, № 904/1182/17 з розгляду спорів, які носять подібний характер (земельні спори), викладено наступну правову позицію:
- використання земельної ділянки фізичною особою не пов`язується з її державною реєстрацією як підприємця;
- наявність такого статусу не може свідчити про те, що фізична особа-підприємець виступає у такій якості у всіх правовідносинах, зокрема і щодо використання земельної ділянки;
- ч. 2 ст. 2 ЗК України визначено, що суб`єктами земельних відносин є: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. А відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності;
- земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам (ч. 2 ст. 93 ЗК України).
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду зроблений висновок, що надання у власність або оренду земельної ділянки не залежить від наявності у фізичної особи статусу підприємця, а тому цивільні права та обов`язки фізичної особи, зокрема, право власності та право оренди на земельну ділянку, набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи.
Згідно з ч. 1 ст. 318 ЦК України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього кодексу. А відповідно до останньої учасниками цивільних відносин визнаються: фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави й інші суб`єкти публічного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 325 цього ж кодексу суб`єктами права приватної власності є фізичні і юридичні особи. Вони можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Отож, надання у власність або оренду земельної ділянки не залежить від наявності у фізичної особи статусу підприємця, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Набуття статусу підприємця не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи. Отже, наявність у ОСОБА_4 статусу підприємця не може свідчити про те, що з моменту його державної реєстрації як фізичної особи-підприємця він виступає в такій якості у спірних правовідносинах або втратив набуті ним цивільні права та обов`язки як фізичною особою.
Крім іншого, з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається що спірні земельні ділянки надавалися громадянину ОСОБА_4 як голові чи засновнику фермерського господарства та для ведення фермермерського господарства саме ФГ "Агрозем-7", а не особисто громадянином ОСОБА_4 .
Враховуючи наведене, беручи до уваги, що прокурор звертається до господарського суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказів Головного управління Держземаганства у Харківській області, якими надані в оренду земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення саме громадянину ОСОБА_4 , такий спір є приватноправовим і за суб`єктом складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки саме фізичної особи.
Аналогічний правовий висновок міститься зокрема в постанові Верховного суду від 08.05.2018 по справі № 910/13755/17, від 15.02.2019 по справі № 911/4007/16.
Так, Верховний Суд в постанові від 08.05.2018 року у справі № 910/13755/17 вказує, що справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов`язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
Також, у постанові від 15.09.2019 року у справі №911/4007/16 Велика Палата Верховного Суду вказує наступне:
"27. З огляду на те, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру, яким надано земельну ділянку у власність фізичній особі, та скасування запису в Поземельній книзі, такий спір є приватноправовим і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки цієї фізичної особи. При цьому доводи позивача щодо необхідності розгляду спору в цій справі за правилами господарського судочинства, оскільки реєстрація права власності на земельну ділянку не призвела до набуття фізичною особою (ОСОБА_3.) права власності на земельну ділянку, ця фізична особа реально не володіє та не користується спірною земельною ділянкою, яка не була виділена в натурі і знаходиться у володінні та користуванні позивача, не можуть бути підставою для розгляду спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків такої фізичної особи".
Крім того, суд звертає увагу, що вимоги прокурора про визнання недійсними, договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та зобов`язання саме громадянина ОСОБА_4 та ФГ “Агрозем-7” повернути земельні ділянки є похідними та підлягають вирішенню в залежності від прийнятого рішення у справі в порядку реституції.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки позов слід розглядати за правилами цивільного судочинства, він не підлягає розгляду в господарських судах України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
При цьому, суд роз`яснює сторонам, що ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Крім іншого, приймаючи до уваги, що суд дійшов висновку про закриття провадження по справі, суд не вбачає підстав для задоволення клопотань першого відповідача вх. № 7932 від 01.04.2019 та другого відповідача вх. № 7938 від 01.04.2019 про залишення позову без розгляду та не вбачає підстави для вирішення питання щодо необхідності (або її відсутності) застосування до вимог прокурора строків позовної давності.
Також ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
З даного питання суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, судовий збір, сплачений прокурором за розгляд його позову підлягає поверненню з державного бюджету після звернення до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 177, 182, 185, 226, п. 1 ч. 1 ст. 231, статтями 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України
УХВАЛИВ:
Залишити без задоволення клопотання першого відповідача вх. № 7932 від 01.04.2019 та клопотання другого відповідача вх. № 7938 від 01.04.2019 про залишення позову без розгляду.
Закрити провадження у справі №922/614/19.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua.
Ухвала суду може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.05.2019.
Суддя
С.А. Прохоров
