СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" липня 2019 р. Справа № 922/614/19
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Барбашова С.В. , суддя Пушай В.І.
при секретарі Кохан Ю.В.
за участю прокурора - Ногіна О.М., посвідчення № 032167 від 11.02.15 р.
та представників сторін:
першого відповідача - не з`явився,
другого відповідача - адвокат Гордєєв С.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДН №5142 від 30.08.2018, довіреність № б/н від 01.01.19 р.,
третя особа - не з`явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокуратури Харківської області (вх.1722) на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.05.2019 (повний текст складено 15.05.2019, суддя Прохоров С.А.) у справі №922/614/19
за позовом Заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, Харківська область, м. Лозова,
за участю прокуратури Харківської області, м. Харків,
до: 1. Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Харківськії області, м. Харків,
2. Фермерське господарство "Агрозем-7", Харківська область, Близнюківський район, с. Олексіївка,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача - ОСОБА_1 , Харківська область, Лозівський район , с.Нестеліївка
про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок
ВСТАНОВИЛА:
Заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Харківськії області (перший відповідач) та ФГ "Агрозем-7" (другий відповідач), в якій просив суд:
1. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області № 1918-СГ від 18.08.2014.
2. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області № 2821-СГ від 23.10.2014.
3. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області № 747-СГ від 09.04.2015.
4. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області № 504-СГ від 10.03.2015.
5. Визнати недійсним договір від 14.11.2014 щодо оренди землі площею 9,2054 га із кадастровим номером НОМЕР_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 471284763206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1
6. Визнати недійсним договір від 14.11.2014 щодо оренди землі площею 4,4190 га із кадастровим номером НОМЕР_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 471336163206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1
7. Визнати недійсним договір від 14.11.2014 щодо оренди землі площею 11,5358 га із кадастровим номером НОМЕР_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 471339563206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1
8. Визнати недійсним договір від 14.11.2014 щодо оренди землі площею 13.7729 га із кадастровим номером НОМЕР_4 (реєстраційний номер об`єкті нерухомого майна 471301863206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1
9. Визнати недійсним договір від 18.09.2014 щодо оренди землі площею 34,9100 га із кадастровим номером НОМЕР_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 425939663206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1
10. Визнати недійсним договір від 30.04.2015 щодо оренди землі площею 12,459 га із кадастровим номером НОМЕР_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 574188463206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1
11. Визнати недійсним договір від 30.04.2015 щодо оренди землі площею 52,8055 га із кадастровим номером НОМЕР_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 574205763206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1
12. Визнати недійсним договір від 19.06.2015 щодо оренди землі площею 10,6243 га із кадастровим номером НОМЕР_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 386586663206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1
13. Визнати недійсним договір від 19.06.2015 щодо оренди землі площею 12,5404 га із кадастровим номером НОМЕР_9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 386717563206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1
14. Визнати недійсним договір від 19.06.2015 щодо оренди землі площею 10,7156 га із кадастровим номером НОМЕР_10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 605764463206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1
15. Визнати недійсним договір від 19.06.2015 щодо оренди землі площею 6,8288 га із кадастровим номером НОМЕР_11 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 605571663206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1
16. Визнати недійсним договір від 19.06.2015 щодо оренди землі площею 7,5956 га із кадастровим номером НОМЕР_12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 605679063206), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1
17. Зобов`язати Фермерське господарство "Агрозем-7" (код - 39951923) та ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_13 ) повернути у віддання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код СДРІІОУ 39792822) земельні ділянки державної власності, загальною площею 187,4126 га (к.н. НОМЕР_5 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 та НОМЕР_12 ), які розташовані за межами населених пунктів на території Олексіївської, Софіївської та Верхньосамарської сільських рад Близнюківського району Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.05.2019 закрито провадження у справі № 922/614/19.
В наведеній ухвалі суд першої інстанції зазначив про те, що прокурор звернувся до господарського суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказів Головного управління Держземаганства у Харківській області, якими надані в оренду земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення саме громадянину ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що такий спір є приватноправовим і за суб`єктом складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки саме фізичної особи.
Прокуратура Харківської області із вказаною ухвалою не погодилась, звернулась до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі прокурор посилається на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №704/29/17, відповідно до яких, після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарств, обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин. Таким чином, як зазначає прокурор, оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з органами державної влади щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам. Прокурор вказує на те, що ОСОБА_1 14.08.2015, після отримання земельних ділянок, створив та зареєстрував ФГ «Агрозем-7», а тому землекористувачем спірних земельних ділянок є саме ФГ «Агрозем-7», а не ОСОБА_1 . Вказане, на думку прокурора, свідчить про те, що сторонами у спірних правовідносинах є юридичні особи.
Перший відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги прокурора заперечує, зазначає про те, що прокурором при зверненні до суду з цим позовом не дотримано вимог ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та не обгрунтовано підстав для представництва, що виключає можливість його звернення до суду за захистом інтересів держави. Перший відповідач погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірні земельні ділянки надані ОСОБА_1 як громадянину, а тому це спір є приватноправовим та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. Просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - без змін.
Другий відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги прокурора заперечує та зазначає, що позовні вимоги стосуються його прав та обов`язків як орендаря спірних земельних ділянок, а тому цей спір повинен вирішуватись в порядку цивільного судочинства. Просить ухвалу господарського суду Харківської області від 13.05.2019 залишити без змін.
Перший відповідач надіслав суду клопотання №998 від 05.07.2019 про розгляд справи без участі його представника.
Третя особа в судове засідання 09.07.2019 не з`явились, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації першим відповідачем та третьою особою своїх процесуальних прав, належним чином повідомлено першого відповідача та третю особу про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності їх представників.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника другого відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, наказом Головного управління Держземагенства у Харківській області від 18.08.2014 № 1918-СГ громадянину ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 34,9100 га (кадастровий номер НОМЕР_5 ), яка розташована за межами населених пунктів на території Олексіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області.
На підставі вказаного наказу, 18.09.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 49 років, який 26.09.2014 зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 16073013.
Наказом Головного управління Держземагенства в області від 23.10.2014 №2821-СГ громадянину ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 38.9331 га. які розташовані за межами населених пунктів на території Олексіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області, а саме земельна ділянка площею 9,2054 га (к.н. НОМЕР_1 ); земельна ділянка площею 4,4190 га (к.н. НОМЕР_2 ); земельна ділянка площею 11,5358 га (к.н. НОМЕР_3 ); земельна ділянка площею 13,7729 га (к.н. НОМЕР_4 ).
На підставі вказаного наказу, 14.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства в області та ОСОБА_1 укладено 4 договори оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 49 років, які 12.12.2014 зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №17944431, №17945873, №17940829 та № 17945322.
Наказом Головного управління Держземагенства в області від 10.03.2015 №504-СТ громадянину ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 65.2645 га. які розташовані за межами населених пунктів на території Софіївської сільської ради Близнюківського району, а саме земельна ділянка площею 12,459 га (к.н. НОМЕР_6 ); земельна ділянка площею 52,8055 га (к.н. НОМЕР_7 ).
На підставі вказаного наказу, 30.04.2015 між Головним управлінням Держземагентства в області та ОСОБА_1 укладено 2 договори оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 49 років, які 05.05.2016 зареєстровані у Державному реєстрі речових прав па нерухоме майно за № 21093605 та № 21096363.
Наказом Головного управління Держземагенства в області від 09.04.2015 № 747-СГ ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 48,3047 га. які розташовані за межами населених пунктів на території Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району, а саме земельна ділянка площею 10,6243 га (к.н. НОМЕР_8 ); земельна ділянка площею 12,5404 га (к.н. НОМЕР_9 ); земельна ділянка площею 10,7156 га (к.н. НОМЕР_10 ); земельна ділянка площею 6,8288 га (к.н. НОМЕР_11 ); земельна ділянка площею 7,5956 га к.н. НОМЕР_12 ).
На підставі зазначеного наказу, 19.06.2015 між Головним управлінням Держземагентства в області та ОСОБА_1 укладено 5 договорів оренди вищевказаних земельних ділянок строком па 49 років, які 22.06.2015 зареєстровані у Державному реєстрі речових прав па нерухоме майно за № № 22280903, 22280368, 22282144, 22281348, 22282614.
Прокурор звернувся до суду із цим позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконними та скасувати вказані накази Головного управління Держземагенства у Харківській області про надання ОСОБА_1 земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства;
- визнати недійсними договори оренди землі, укладені між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держземагенства у Харківській області на підставі оспорюваних наказів;
-зобов`язати ФГ "Агрозем-7" та ОСОБА_1 повернути у віддання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області спірні земельні ділянки.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оспорювані накази Головного управління Держземагенства у Харківській області прийнято з порушенням ст.ст.116, 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, що призвело до незаконної передачі ОСОБА_1 у користування земельних ділянок державної власності.
В обгрунтування позову прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 у 2002, 2005, 2011 заснував три сільськогосподарських підприємства: ТОВ «Агротехнік», ФГ «Агромпром АВ», ФГ «Агропром-7», в користуванні яких вже знаходилась значна кількість земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та приватної форми власності.
Крім того, як вказує прокурор, до моменту надання ОСОБА_1 спірних земельних ділянок, у власності останнього вже знаходились земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Прокурор вважає, що спірні земельні ділянки отримано ОСОБА_1 не для ведення фермерського господарства, а для іншої підприємницької діяльності, оскільки він є засновником декількох підприємств та має у власності земельні ділянки, які використовує для товарного сільськогосподарського виробництва.
Разом із цим, прокурором визначено другим відповідачем ФГ «Агрозем-7», з посиланням на те, що саме останнє є землекористувачем спірних земельних ділянок.
Отже, фактично позов прокурора спрямований на усунення порушень, які допущені третьою особою та першим відповідачем під час надання фізичній особі ОСОБА_1 значної кількості земельних ділянок в оренду.
Прокурор наполягає на тому, що громадянин ОСОБА_1 одержав спірні земельні ділянки із порушенням ч.1 ст.116 Земельного кодексу України, тобто, без проведення торгів.
Прокурор також посилається на те, що відсутність належної перевірки заяви громадянина про надання земельної ділянки для створення фермерського господарства створює передумови для штучного використання процедури створення фермерського господарства, як спрощеного пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченої законом процедурою (земельних торгів) (а.с.12 т.1, 10 т.2).
В позовній заяві прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 повторно звернувся до органу державної влади для отримання земельних ділянок не для створення нового фермерського господарства, а для існування (розширення площ) вже створених господарств з метою уникнення процедури земельних торгів.
Судова колегія враховує наступне.
В статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Згідно із частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватись з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатись в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результати реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.
У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред`являти позов до суду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення (наказу) незаконним є оспорювання цивільного речового права (зокрема, права оренди земельної ділянки), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.
При створенні фермерського господарства відбувається двоетапний процес оформлення права користування на земельну ділянку.
На першому етапі набувається право громадянином України.
На другому етапі фермерське господарство, засновником якого є громадянин, в силу закону набуває правомочностей щодо володіння і користування земельною ділянкою.
Право фермерського господарства користування земельною ділянкою його засновника не є речовим правом, не підлягає реєстрації, а є охоронюваним інтересом господарства в розумінні, викладеному в рішенні Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004р.
Це право фермерського господарства не означає його припинення у голови чи іншого члена фермерського господарства.
Спір, що розглядається, не стосується юридичних обов`язків фермерського господарства щодо використання землі його засновника.
Цей спір стосується першого етапу порядку і підстав набуття засновником фермерського господарства земельних ділянок.
На думку прокурора, ОСОБА_1 незаконно використовував процедуру створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання земельних ділянок іншими приватними суб`єктами.
Виходячи із змісту ст.12 Закону України «Про фермерське господарство», громадянин має право на одержання земельної ділянки державної власності може використовуватись один раз.
Як вказує прокурор, громадянин ОСОБА_1 одержував земельні ділянки декілька разів.
Так, у 2002, 2005, 2011 роках він одержав земельні ділянки для створення ТОВ «Агротехнік» та ФГ «Агропром АВ», «Агропром-7».
У 2014-2015 роках він також одержав низку земельних ділянок на підставі наказів першого відповідача, які оспорюються прокурором.
Так, прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 повторно звернувся до органу державної влади для отримання земельних ділянок не для створення нового фермерського господарства, а для існування (розширення площ) вже створених господарств з метою уникнення процедури земельних торгів.
Таким чином, аналізуючи підстави позовних вимог, їх обгрунтування, судова колегія приходить до висновку, що вказаний спір стосується порушення порядку одержання громадянином земельних ділянок у користування (оренду) та зловживання громадянином правом на одержання земельної ділянки для ведення фермерського господарства.
З матеріалів справи не вбачається, що спірні земельні ділянки надані ОСОБА_1 саме як голові чи засновнику фермерського господарства ФГ "Агрозем-7".
Докази користування ФГ «Агрозем-7» на праві оренди земельними ділянками, які є предметом позову у цій справі, відсутні.
Посилання прокурора на те, що спірні земельні ділянки внесено до статутного фонду ФГ «Агрозем-7» не підтверджені.
В п.6.1 статуту ФГ «Агрозем-7» зазначено, що господарством використовуються землі, що належать засновнику на праві оренди.
Отже, цей спір не стосується, а вимоги прокурора за позовом не спрямовані проти допущених фермерським господарством порушень при цільовому використанні спірних земельних ділянок.
Посилання суду першої інстанції на відсутність доказів використання другим відповідачем спірних земельних ділянок є обгрунтованим.
Зміст заявлених позовних вимог та юридична природа обставин справи свідчать, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки стосується порушень, допущених при реалізації громадянином свого права на землю.
Враховуючи , що прокурор звернувся до господарського суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказів Головного управління Держземаганства у Харківській області, якими надані в оренду земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення саме громадянину ОСОБА_1 , господарський суд дійшов правильного висновку, що такий спір є приватноправовим і за суб`єктом складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки саме фізичної особи.
При цьому, сама лише обставина, що орендар спірної земельної ділянки (фізична особа) не був зазначений прокурором під час подання позову як відповідач, не може бути підставою для розгляду спору господарським судом, оскільки предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків такої особи.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 08.05.2018 у справі №910/13755/17.
Однією із вимог прокурора є зобов`язання громадянина ОСОБА_1 повернути земельні ділянки.
З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у цій справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки цей спір не підлягає розгляду в господарських судах України.
В апеляційній скарзі прокурор посилається на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №704/29/17, та зазначає, що після укладення спірних договорів оренди землі та проведення державної реєстрації ФГ «Агрозем-7», останній став орендарем земельних ділянок.
Однак, колегія суддів не погоджується з такими доводами прокурора, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що ФГ «Агрозем-7» створено громадянином ОСОБА_1 на підставі договорів оренди спірних земельних ділянок.
Враховуючи, що вирішення спору у цій справі впливає на права фізичної особи, а також приймаючи до уваги зміст заявлених позовних вимог та юридичну природу обставин справи, доводи апеляційної скарги прокурора про неправомірне закриття провадження, не знайшли свого підтвердження.
Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги прокуратури Харківської області без задоволення, а ухвали господарського суду Харківської області від 13.05.2019 року у справі №922/614/19 - без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на прокуратуру Харківської області.
Враховуючи викладене, керуючись ст.129, ст.270, ст.271, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокуратури Харківської області залишити без задоволення
Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.05.2019 року у справі №922/614/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 15.07.2019р.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя С.В. Барбашова
Суддя В.І. Пушай
