ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
02.12.2020 м.Дніпро Справа № 908/2609/17
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Чередка А.Є., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання Колесник Д.А.
представники сторін:
від арбітражного керуючого: Бакулін Іван Сергійович, посвідчення №98 від 01.02.2013 року, арбітражний керуючий,
від ПАТ "Юнікон": Колодочка Григорій Вікторович, довіреність №2 від 11.09.2019 року, адвокат;
від ПАТ "Юнікон": Макотченко Людмила Михайлівна, довіреність №1 від 11.09.2019 року, адвокат;
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Юнікон" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.02.2018 року у справі №908/2609/17 (суддя Юлдашев О.О.)
за заявою боржника Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів", м.Запоріжжя
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2018 року у справі №908/2609/17 заяву Приватного підприємства "Лазурний берег", м. Павлоград Дніпропетровської області, задоволено.
Визнано Приватне підприємство "Лазурний берег" кредитором з грошовими вимогами до боржника у розмірі 984 777,15 грн., з яких: 163 578 684,19 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення, 96 406 092,96 грн. штрафні санкції, пеня з шостою чергою задоволення та 3 524,00 грн. судового збору з першою чергою задоволення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заборгованість боржника перед ПП "Лазурний берег" підтверджена наявними матеріалами справи.
Не погодившись з рішенням суду, АТ "Юнікон" оскаржило зазначену ухвалу в апеляційному порядку.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2020 року скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі апелянт зазначав, що на момент постановлення господарським судом Запорізької області ухвали від 14.02.2018 року, AT "Юнікон" ще не було стороною у справі, а відповідно не отримувало ухвали від 14.02.2018 року. З її змістом та змістом заяви ПП "Лазурний берег" про грошові вимоги до боржника у розмірі 259 984 777,15 грн. апелянт дізнався під час ознайомлення з матеріалами справи № 908/2609/17, яке було здіснено 12.08.2020 року представником AT "Юнікон" Адвокатом Макотченко Л.М.
Скаржник вказував, що при ухваленні оскаржуваного ним рішення суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи, зокрема щодо того, що ПП "Лазурний берег" є забезпеченим заставою кредитором і не міг бути віднесений до конкурсних кредиторів.
Арбітражний керуючий Бакулін Іван Сергійович подав заперечення на апеляційну скаргу.
Інші сторони по справі відзив на апеляційну скаргу не надали, участь своїх представників у судове засідання не забезпечили.
Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
Про належне повідомлення сторін по справі про дату, час та місце розгляду справи в матеріалах справи наявні поштові повідомлення про вручення ухвали суду, що свідчить про обізнаність сторін про проведення судового засідання.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, що з`явилися, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження з наступних підстав:
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволили б реалізувати його в повному обсязі та забезпечити ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Тобто частиною 1 статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким, зокрема розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.
Одночасно вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
У вирішенні цього питання суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому тощо.
Отже, у розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи.
Якщо буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 року у справі №904/5618/17, від 21.09.2018 року у справі №909/68/18, від 18.12.2018 року у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 року у справі №903/825/18, від 17.10.2019 року у справі № 910/21156/16.
Згідно з ч. 2 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
З 21.10.2019 року вступив в дію Кодекс України з питань банкрутства.
Відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу з питань банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Крім того, відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу з питань банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
За приписами ст.1 Кодексу України з питань банкрутства сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.
Відповідно до зазначеної статті, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.
Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.
Набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так юридичної) грошових вимог до боржника, а припинення статусу кредитора пов`язано з погашенням (припиненням) таких грошових вимог.
Колегією суддів встановлено, що апелянт жодним чином в апеляційній скарзі не зазначає на те, що оскаржуване рішення на час його прийняття стосувалося його прав, інтересів та обов`язків. Навпаки, апелянт стверджує, що на час прийняття оскаржуваної ухвали він не був учасником справи про банкрутство.
Частиною другою статті 261 ГПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Отже, обставини справи свідчать, що апелянт не довів порушення його прав та обовязків оскаржуваною ухвалою, тому він позбавлений права на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 14.02.2018 року у справі №908/2609/17.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Згідно ч. 2 наведеної статті про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст.234, 235, 254, 255, 264 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Юнікон" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.02.2018 року у справі №908/2609/17.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали підписано 14.12.2020 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя А.Є. Чередко
Суддя Ю.Б. Парусніков
