УХВАЛА
05 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 908/2828/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.
розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2020
у складі колегії суддів: Коваль Л. А. - головуючої, Чередка А. Є., Чус О. В.
та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019
у складі судді Сушко Л. М.
у справі за заявою Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
03.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс" (далі - ТОВ "Енерджі Сервіс", скаржник) звернулося поштовим відправленням через Центральний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2020 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2828/19.
У тексті та прохальній частині касаційної скарги ТОВ "Енерджі Сервіс" просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження судових рішень з підстав, передбачених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме: невручення йому повного тексту постанови суду апеляційної інстанції від 11.02.2020 у день її проголошення, тоді як ця постанова була складена 14.02.2020 та отримана скаржником 25.02.2020 з урахуванням чого він мав право подати касаційну скаргу на зазначену постанову відповідно до приписів статті 288 ГПК України до 16.03.2020.
Водночас, як стверджує скаржник, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (із подальшими змінами та доповненнями) з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який згодом неодноразово продовжувався.
Посилаючись на те, що закінчення строку касаційного оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2020 припало на період дії карантинних заходів, запроваджених на усій території України постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 та продовження строку на касаційне оскарження судових рішень з урахуванням змін внесених до ГПК України Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" до закінчення дії карантину, скаржник просив суд касаційної інстанції поновити пропущений строк на касаційне оскарження рішень суду першої та апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/2828/19 визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Жукова С. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 07.09.2020.
Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2020 у справі № 908/2828/19 визнано неповажними підстави, наведені ТОВ "Енерджі Сервіс" у касаційній скарзі, про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження; касаційну скаргу ТОВ "Енерджі Сервіс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2020 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2828/19 залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, зокрема, надати письмові пояснення, в якому обґрунтувати підстави касаційного оскарження, а саме: 1) чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин у яких цей висновок відсутній; 2) зазначити в чому саме полягало неправильне застосування цієї норми права судами попередніх інстанцій у даній справі; 3) обґрунтувати необхідність формування касаційним судом висновку щодо застосування цієї норми для правильного вирішення саме тієї справи, у якій подано касаційну скаргу; 4) навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
16.10.2020 на адресу Верховного Суду від ТОВ "Енерджі Сервіс" надійшли письмові пояснення до касаційної скарги б/н від 15.10.2020, в яких скаржником на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 28.09.2020 наведено підстави касаційного оскарження судових рішень та обґрунтування строків звернення з цією скаргою до суду.
Крім того у поданих письмових поясненнях ТОВ "Енерджі Сервіс" заявлено клопотання про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду задля відступу від висновків щодо застосування пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX (далі - Закон від 18.06.2020 № 731-IX) у подібних правовідносинах в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду.
Надаючи оцінку наведеним ТОВ "Енерджі Сервіс" обставинам поважності пропуску строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2020 та ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2828/19, суд зважає на таке.
Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу (частина третя статті 288 ГПК України).
В обґрунтування поважності пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень ТОВ "Енерджі Сервіс" зазначає, що касаційну скаргу ним подано до суду в межах двадцяти денного строку після набрання чинності Законом від 18.06.2020 № 731-IX. Крім того вказує, що неможливість своєчасного подання ним касаційної скарги була обумовлена обмеженнями впровадженими у зв`язку з карантином, а саме перебуванням директора та усіх працівників ТОВ "Енерджі Сервіс" у період з 20.07.2020 по 31.07.2020 на самоізоляції з урахуванням випадку контакту одного з працівників з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19. На підтвердження обставин перебування працівників ТОВ "Енерджі Сервіс" на самоізоляції скаржником долучено наказ ТОВ "Енерджі Сервіс" від 20.07.2020 № 19-п.
Згідно із статтею 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до пункту 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено в такій редакції: " 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".
З огляду на зазначене та виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що наведені у цьому випадку причини пропуску на касаційне оскарження є поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином з урахуванням чого цей строк підлягає поновленню.
Оскільки за результатом оцінки наведених скаржником обґрунтувань пропуску строку на касаційне оскарження встановлено поважність причин такого пропуску та поновлено цей строку, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ТОВ "Енерджі Сервіс" про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Разом з тим проаналізувавши матеріали касаційної скарги ТОВ "Енерджі Сервіс" на відповідність їх вимогам ГПК України, з урахуванням усунутих недоліків, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 908/2828/19 з огляду на таке.
Предметом судового розгляду у цій справі є заява Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" (далі - ПрАТ "Запоріжтрансформатор") про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі абзацу 2 частини п`ятої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Заява ПрАТ "Запоріжтрансформатор" обґрунтована наявністю в нього безспірної заборгованості перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" розмір якої перевищує 300 (триста) мінімальних заробітних плат, недостатністю вартості його майна, що забезпечує дану заборгованість та настанням строку оплати цієї заборгованості внаслідок чого існує реальна загроза неплатоспроможності з виконання ним своїх боргових зобов`язань перед кредиторами.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2020, відкрито провадження у справі № 908/2828/19 про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном ПрАТ "Запоріжтрансформатор"; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича; вирішено інші питання.
28.08.2020 зазначені судові рішення місцевого та апеляційного господарського суду були оскаржені в касаційному порядку АТ "Райффайзен Банк Аваль".
АТ "Райффайзен Банк Аваль" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилалося на порушення судами норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, зазначаючи, зокрема, таке:
- справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду та суддею, яка не є членом колегії, що розглядала справу, оскільки суддя Центрального апеляційного господарського суду Чус О. В. не входить до складу палати по розгляду справ про банкрутство та не розглядає справи за такою спеціалізацією;
- судами неправильно застосовано частини другу-п`яту статті 11 Закону про банкрутство, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду згідно яких відсутність конкуренції вимог кредиторів у виконавчому провадженні не дає підстави вважати, що оплата вимог одного або декількох кредиторів призведе до неможливості виконання зобов`язань перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); на момент порушення провадження у справі про банкрутство боржник не вправі самостійно визначати вимоги забезпеченого кредитора незабезпеченими, за винятком відмови кредитора від забезпечення шляхом укладення відповідного договору; суди не врахували, що наданий боржником перелік поточних рахунків не містить інформації про всі рахунки боржника в банках та фінансових установах, яка міститься у межах виконавчого провадження; суди не встановили, що баланс (звіт про фінансовий стан) боржника не відповідає вимогам Закону щодо формування складання на останню звітну дату та підписання керівником; боржник не надав достовірної інформації про належне йому майно та доказів наявності у нього активів достатніх для покриття судових витрат, пов`язаних зі здійсненням провадження у справі про банкрутство;
- суд першої інстанції ухвалив рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, однак суд апеляційної інстанції зазначені підстави проігнорував, що не відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного суду від 22.10.2019 у справі № 910/11946/18;
- суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання скаржника про долучення доказів до матеріалів справи;
- суд апеляційної інстанції безпідставно, протокольною ухвалою, відмовив у задоволенні клопотання скаржника про передачу справи раніше визначеній колегії суддів (належному складу суду).
Підставою касаційного оскарження судових рішень АТ "Райффайзен Банк Аваль" було визначено:
- застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судому рішенні норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у правовідносинах, які на думку скаржника, є подібними із правовідносинами у цій справі, зокрема висновків викладених у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 904/482/18, від 09.08.2018 у справі № 910/22788/15, від 26.02.2019 у справі № 916/1249/18, від 15.05.2018 у справі № 902/492/17, від 22.01.2020 у справі № 910/8992/19, від 30.05.2018 у справі № 922/1767/17, від 18.04.2018 у справі № 922/2362/17, від 28.11.2019 у справі № 908/1782/18, від 14.11.2019 у справі № 908/2480/18, від 22.10.2019 у справі № 910/11946/18 (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);
- розгляд справи в апеляційному порядку неповноважним складом суду та суддею, яка не входила до складу колегії, що розглянула справу; прийняття рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі; необґрунтоване відхилення судом апеляційної інстанції клопотання скаржника про прийняття до матеріалів справи доказів та заяви про передачу справи раніше визначеній колегії суддів (пункти 1, 4, 8 частини першої та пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України).
Постановою Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 908/2828/19 клопотання АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 10.07.2020 про закриття провадження у справі № 908/2828/19 та касаційну скаргу АТ "Райффайзен Банк Аваль" залишено без задоволення; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2020 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2828/19 залишено без змін.
Згодом, 06.08.2020, з касаційною скаргою на судові рішення, які були переглянуті в касаційному порядку зазначеною постановою Верховного Суду від 16.07.2020, звернулося ТОВ "Енерджі Сервіс".
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення закріплені Конституцією України серед основних засад судочинства (пункт 8 частини першої статті 129).
Обсяг реалізації конституційного права на оскарження судового рішення у конкретних правовідносинах визначається положеннями процесуального закону.
У процедурі оскарження судових рішень процесуальним законом встановлено виправдані обмеження спрямовані на забезпечення оперативності господарського процесу, попередження виникнення правових колізій та дотримання принципу юридичної визначеності, що є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.
Такі обмеження знаходять своє відображення серед положень ГПК України щодо прийнятності касаційної скарги, зокрема, у приписах статті 305 цього Кодексу щодо порядку розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення розгляду касаційної скарги іншої особи.
Відповідно до частин першої, четвертої та п`ятої статті 305 ГПК України якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд касаційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за касаційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи.
Отже, для розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення розгляду касаційної скарги іншої особи суд має встановити наявність таких умов для відкриття касаційного провадження за цією скаргою: 1) особа, яка подала скаргу не була присутня під час касаційного розгляду справи; 2) доводи, що покладені в основу касаційної скарги, не розглядалися під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 909/548/16).
У поданій касаційні скарзі, яка є предметом цього судового розгляду, ТОВ "Енерджі Сервіс" в якості доводів скарги, з урахуванням письмових пояснень до скарги від 15.10.2020, посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, зазначаючи, зокрема, таке:
- судом апеляційної інстанції під час розгляду справи неправильно застосовано норми частини третьої статті 10 Закону про банкрутство. Справа про банкрутство може бути порушена саме на підставі заяви кредитора, вимоги якого є безспірними та сукупний розмір яких складає не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати;
- апеляційний господарський суд неправильно витлумачив частини першої, другої 11 Закону про банкрутство зазначивши, що Закон про банкрутство не зобов`язує заявника при подані заяви про порушення справи про банкрутство доводити факт неплатоспроможності, а зобов`язує подати лише певні документи, які можуть тією чи іншою мірою свідчити про вірогідність неплатоспроможності;
- судом неправильно застосовано частини другу-п`яту статті 11 Закону про банкрутство, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду згідно яких відсутність конкуренції вимог кредиторів у виконавчому провадженні не дає підстави вважати, що оплата вимог одного або декількох кредиторів призведе до неможливості виконання зобов`язань перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); суди не врахували, що наданий боржником перелік поточних рахунків не містить інформації про всі рахунки боржника в банках та фінансових установах, яка міститься у межах виконавчого провадження; суди не встановили, що баланс (звіт про фінансовий стан) боржника не відповідає вимогам Закону щодо формування складання на останню звітну дату та підписання керівником; суди проігнорували, що боржник не надав достовірної інформації про належне йому майно та доказів наявності у нього активів достатніх для покриття судових витрат, пов`язаних зі здійсненням провадження у справі про банкрутство.
Підставою касаційного оскарження судових рішень ТОВ "Енерджі Сервіс" визначено:
- застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судому рішенні норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у правовідносинах, які на думку скаржника, є подібними із правовідносинами у цій справі, зокрема висновків викладених у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 904/482/18, від 09.08.2018 у справі № 910/22788/15, від 26.02.2019 у справі № 916/1249/18, від 15.05.2018 у справі № 902/492/17, від 22.01.2020 у справі № 910/8992/19, від 30.05.2018 у справі № 922/1767/17, від 18.04.2018 у справі № 922/2362/17, від 28.11.2019 у справі № 908/1782/18, від 14.11.2019 у справі № 908/2480/18, від 22.10.2019 у справі № 910/11946/18 (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);
- неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті частини третьої статті 10 та частини першої, другої статті 11 Закону про банкрутство (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).
Надавши правову оцінку доводам касаційної скарги ТОВ "Енерджі Сервіс" та наведеній в ній судовій практиці, суд дійшов висновку, що останні не можуть бути підставою для касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
Так, доводи скаржника, які за своїми ознаками у контексті підстав касаційного оскарження судових рішень ґрунтуються на приписах пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, мотивовані неправильним застосуванням частин другої-п`ятої статті 11 Закону про банкрутство без урахування висновків щодо застосування таких норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
Утім детальний аналіз та співставлення доводів касаційної скарги ТОВ "Енерджі Сервіс" з касаційною скаргою АТ "Райффайзен Банк Аваль" свідчить, що ці доводи скаржника є аналогічними, а наведена на їх підтвердження в скарзі ТОВ "Енерджі Сервіс" судова практика Верховного Суду є тотожною практиці на яку міститься посилання в касаційній скарзі АТ "Райффайзен Банк Аваль".
Тобто відповідні доводи касаційної скарги ТОВ "Енерджі Сервіс" вже були розглянуті та оцінені судом касаційної інстанції під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень у справі за касаційною скаргою АТ "Райффайзен Банк Аваль" з висвітленням відповідних висновків щодо них у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у цій справі.
Тому такі доводи ТОВ "Енерджі Сервіс" не можуть бути підставою для касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень за касаційною скаргою в порядку статті 305 ГПК України.
Стосовно доводів скаржника, які в контексті підстав касаційного оскарження судових рішень ґрунтуються на приписах пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України та мотивовані відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті частини третьої статті 10 та частини першої, другої статті 11 Закону про банкрутство суд зазначає, що зазначені аргументи скаржника також не можуть бути підставою для перегляду оскаржуваних рішень, оскільки ТОВ "Енерджі Сервіс" належним чином (окрім цитування цих норм та наведення висновку суду апеляційної інстанції щодо їх застосування) не конкретизовано змісту правовідносин у яких цей висновок відсутній, не зазначено в чому саме полягало неправильне застосування цієї норми права судами попередніх інстанцій у даній справі, не обґрунтовано необхідність формування касаційним судом висновку щодо застосування цієї норми для правильного вирішення саме справи, у якій подано касаційну скаргу.
Крім того, скаржник помилково ототожнює в свої доводах вимоги до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з вимогами заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі абзацу 2 частини п`ятої статті 11 Закону про банкрутство, яка подається до суду безпосередньо самим боржником.
Суд звертає увагу скаржника, що Верховний Суд як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Тому в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України в редакції від 08.02.2020 скаржнику в касаційні скарзі необхідно було: 1) чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин у яких цей висновок відсутній, 2) зазначити в чому саме полягало неправильне застосування цієї норми права судами попередніх інстанцій у даній справі, 3) обґрунтувати необхідність формування касаційним судом висновку щодо застосування цієї норми для правильного вирішення саме тієї справи, у якій подано касаційну скаргу, чого в даному випадку не зроблено в повній мірі.
На необхідності виконання відповідних вимог звертав увагу ТОВ "Енерджі Сервіс" суд касаційної інстанції в ухвалі від 28.09.2020 у цій справі про залишення касаційної скарги без руху. Однак зазначене не враховано скаржником під час усунення недоліків касаційної скарги, які ним усунуто шляхом подання до суду письмових пояснень до касаційної скарги.
Разом з тим в контексті доводів скаржника в цій частині суд звертає його увагу, що згідно положень Закону про банкрутство у випадку звернення боржника з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі частини п`ятої статті 11 Закону про банкрутство у нього не вимагається наявності судового рішення про стягнення коштів та дотримання трьохмісячного строку після відкриття виконавчого провадження від боржника (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 904/911/18, від 21.11.2018 у справі № 910/6880/18).
Також Закон про банкрутство не містить чіткої вказівки на необхідність подання боржником, який звертається з заявою про порушення справи про банкрутство у зв`язку з загрозою його неплатоспроможності, доказів наявності безспірних вимог у розумінні частини третьої статті 10 цього Закону (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 910/18029/16).
Аналогічний правовий підхід було застосовано Верховним Судом під час касаційного перегляду постанови Центрального постанову апеляційного господарського суду від 11.02.2020 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2828/19 за касаційною скаргою АТ "Райффайзен Банк Аваль".
Наведеним спростовується твердження скаржника про відсутність висновку щодо застосування статті частини третьої статті 10 та частини першої, другої статті 11 Закону про банкрутство.
Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Аналогічний підхід щодо відмови у відкритті касаційного провадження у справі у разі наявності уже викладеного в постанові Верховного Суду висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах застосовано в ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 927/681/19, від 02.07.2020 у справі № 911/2268/19, від 14.07.2020 у справі № 906/973/19, від 14.07.2020 у справі № 913/503/19, від 15.07.2020 у справі № 904/4148/19, від 04.08.2020 у справі № 923/254/19 тощо.
Зважаючи на викладене в сукупності, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 908/2828/19 за касаційною скаргою ТОВ "Енерджі Сервіс" на постанову Центрального постанову апеляційного господарського суду від 11.02.2020 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293, 305, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
УХВАЛИВ:
1. Визнати поважними причини пропуску та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс" пропущений строк на подання касаційної скарги.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс" на постанову Центрального постанову апеляційного господарського суду від 11.02.2020 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2828/19.
4. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги із доданими до скарги матеріалами надіслати Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс".
4. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді О. В. Васьковський
В. Г. Пєсков
