ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
26.01.2022 року м. Дніпро Справа № 908/2828/19
Суддя Центрального апеляційного господарського суду Вечірко І.О., розглянувши заяву арбітражного керуючого Попадюка І.В. про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Коваль Л.А., судді - Кузнецов В.О., Чередко А.Є. від розгляду апеляційних скарг на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.06.2021р.
у справі № 908/2828/19
за заявою Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2021р. розгляд апеляційних скарг Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" та арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.06.2021р. у справі № 908/2828/19 призначено в судовому засіданні на 27.01.2022р.
20.01.2022р. арбітражним керуючим Попадюком І.В. подано заяву про відвід колегії суддів у складі: Коваль Л.А., Кузнецова В.О., Чередка А.Є. від розгляду справи № 908/2828/19 за апеляційними скаргами на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.06.2021р.
Заява про відвід колегії суддів мотивована тим, що:
- питання правомірності дій/бездіяльності арбітражного керуючого Гусара І.О. вже було предметом розгляду вказаної колегії суддів;
- порушено принцип випадкового визначення складу суду, внаслідок чого було порушено порядок визначення суддів для розгляду справи;
- тривалий розгляд справи колегією суддів: Коваль Л.А., Кузнецов В.О., Чередко А.Є. призводить до порушення вимог ст. 273 ГПК України та затягування процедури банкрутства, та як наслідок суперечить меті КУзПБ.
Статтею 39 ГПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2022р. (головуючий суддя - Коваль Л.А., судді - Кузнецов В.О., Чередко А.Є.) визнано заяву арбітражного керуючого Попадюка І.В. про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від участі в розгляді апеляційних скарг на ухвалу Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2828/19 необґрунтованою; передано заяву арбітражного керуючого Попадюка І.В. про відвід колегії суддів у справі № 908/2828/19 іншому складу суду.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви арбітражного керуючого Попадюка І.В. про відвід колегії суддів від розгляду справи № 908/2828/19 визначено суддю Центрального апеляційного господарського суду Вечірко І.О. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2022р.).
Розглянувши заяву про відвід колегії суддів від розгляду справи № 908/2828/19, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. ст. 35, 36 ГПК України.
Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок. падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
В силу положень ч. ч. 2, 3 ст. 38 ГПК України з підстав, визначених у ст. ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Частиною 4 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006р.).
У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішені того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010р.).
Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки, якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін справи.
Частиною 4 ст. 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого питання не може бути підставою для відводу.
Посилання заявника на те, що питання правомірності дій Гусара І.О. вже було предметом розгляду вказаною колегією суддів зводиться до незгоди з процесуальними рішеннями суддів, не містить обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є., Кузнецова В.О. та не може бути підставою для відводу зазначених суддів від розгляду даної справи.
Щодо посилання заявника на те, що під час визначення складу колегії суддів у даній справі було порушено порядок визначення суддів слід звернути наступне.
Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 6 ГПК України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Отже, законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ у апеляційному суді виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.
Підпунктом 17.4. пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Пунктом 2.3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., встановлено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Згідно з пунктом 2.6.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду Центрального апеляційного господарського суду, затвердженого рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2018р. № 2 (із наступними змінами, внесеними рішеннями, оформленими протоколами зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2018р. № 3; від 24.10.2018р. № 4; від 10.01.2019р. № 2; від 24.05.2019р. № 4; від 14.08.2019р. № 5; від 06.09.2019р. № 6; від 25.09.2019р. № 7; від 11.10.2019р. № 8; від 20.12.2019р. № 11; від 18.03.2020р. № 2; від 31.03.2020 № 3; від 02.04.2021р. № 2) передача судової справи раніше визначеній колегії суддів (судді) здійснюється щодо: 1) судових справ, що надійшли із суду касаційної інстанції після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження) та ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи; 2) апеляційних скарг, що надійшли до суду після визначення судді-доповідача у цій судовій справі; 3) заяви або клопотання, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз`яснення судового рішення, повернення судового збору; 4) апеляційних скарг, поданих до закінчення апеляційного провадження в рамках однієї справи, але на різні судові рішення; 5) заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за виключенням випадків, визначених законом; 6) заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду та/або заяв про скасування рішення третейського суду.
Матеріали даної справи свідчать, що колегією суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Коваль Л.А., судді - Кузнецов В.О., Чередко А.Є. ухвалювались постанови у справі № 908/2828/19, зокрема від 30.11.2020р., 14.12.2020р., 01.06.2021р., 12.10.2021р.
Таким чином, посилання заявника, що склад суду у даній справі не відповідає положенням процесуального законодавства як такий, що обраний з порушенням порядку визначення суддів Коваль Л.А., Кузнецова В.О. та Чередка А.Є. спростовується тим фактом, що розгляд справи здійснюється раніше визначеним складом суду.
Слід звернути увагу, що судді не мають жодного відношення до формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, колегія суддів у складі: головуючий суддя - Коваль Л.А. (доповідач), судді - Кузнецов В.О., Чередко А.Є. для розгляду апеляційних скарг на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.06.2021р. у справі № 908/2828/19 сформована автоматизованою системою документообігу суду шляхом її передачі на розгляд раніше визначеному складу Центрального апеляційного господарського суду, що узгоджується з порядком розподілу справ між суддями, визначеним Положенням про автоматизовану систему документообігу, Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду Центрального апеляційного господарського суду, затвердженого рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2018р. № 2.
Об`єктивних сумнівів, які б свідчили про наявність упередженості та/або певної особистої заінтересованості суддів, або їх прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі в заяві аргументовано не наведено і не доведено, а відтак судом не встановлено.
Оцінивши доводи, які викладені в заяві про відвід суддів Коваль Л.А., Кузнецова В.О., Чередка А.Є., апеляційний господарський суд дійшов висновку, що порушення порядку визначення суддів для розгляду справи за наведених доводів не встановлено, аргументи заявника є такими, що не узгоджуються із зазначеними вище нормами законодавства, не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які б свідчили про інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 ГПК України.
Отже, наведені у заяві підстави для відводу не можуть бути підставою для відводу суддів Коваль Л.А., Кузнецова В.О. та Чередка А.Є. від розгляду даної справи у розумінні приписів п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України, оскільки не є належним і вмотивованим підтвердженням існування обставин, які свідчать про порушення порядку визначення суддів для розгляду справи.
Слід звернути увагу, що самі по собі процесуальні рішення, прийняті у цій та інших справах, у розгляді яких брали участь судді Коваль Л.А., Чередко А.Є., Кузнецов В.О. не можуть бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів проявлення зазначеними суддями необ`єктивності чи упередженості при ухваленні судових рішень на користь однієї з сторін, в силу положень ч. 4 ст. 35 ГПК України. Проте, таких доказів заявником відводу до заяви не додано.
З огляду на викладене, у задоволенні заявленого відводу слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 35, 39, 234 ГПК України, апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого Попадюка І.В. про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коваль Л.А., судді - Чередко А.Є., Кузнецов В.О. від розгляду апеляційних скарг на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.06.2021р. у справі № 908/2828/19.
Ухвала, якою вирішується питання про відвід, набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України, та з урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Вечірко
