-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.02.2020 року м.Дніпро
Справа № 908/2828/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Чередка А.Є., Чус О.В.,
при секретарі судового засідання: Кандибі Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 (прийняту суддею Сушко Л.М., повний текст складено 22.10.2019) у справі №908/2828/19
за заявою Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст заявлених вимог.
Генеральний директор боржника Клейнер І.С. звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" посилаючись на те, що фінансовий стан підприємства має усі ознаки неплатоспроможності та відповідає обставинам передбаченим ч. 5 ст. 11 вищезазначеного Закону, на даний час боржник знаходиться у стані, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).
2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 відкрито провадження у справі №908/2828/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор"; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.
Приймаючи рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майно, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що відповідно до балансу (звіту про фінансовий стан) станом на 30.06.2019, визначено грошові зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" перед кредиторами, на загальну суму 10 091 242 тис. грн., тоді як сума майнових активів боржника, які можливо направити на задоволення вимог кредиторів складає 3 859 034 тис. грн.
Відтак, очевидним є висновок, про наявність конкуренції грошових вимог кредиторів і недостатність активів Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" для погашення вимог кредиторів.
Отже у боржника є в наявності загроза його неплатоспроможності, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з прийнятим рішенням (ухвалою) Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали було порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити в порушенні провадження у справі № 908/2828/19 про банкрутство на підставі частини 5 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Не погодившись з прийнятим рішенням (ухвалою) Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор".
4. Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційну скаргу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" зазначає, що в ході засідання Господарського суду Запорізької області у справі №908/2828/19 по розгляду заяви боржника про порушення провадження про банкрутство, Господарським судом Запорізької області визначено статус присутніх кредиторів боржника, вимоги яких забезпечені заставою / іпотекою майна ПрАТ "Запоріжтрансформатор", а саме АТ "Перший Український Міжнародний Банк", АТ "Промінвестбанк" та АТ "Райффайзен Банк Аваль", як вільних слухачів, чим було порушено норми процесуального права, а саме, ст. 2 Господарського кодексу України, оскільки вказані юридичні особи є кредиторами боржника на підставі ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Виконання грошових зобов`язань ПрАТ "Запоріжтрансформатор" перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" за Повідомленнями про вибірку кредитних коштів №№20-26 за Кредитним договором №010/02-19/12/22 від 23.09.2011, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №01/02-19/12 від 02.10.2009 забезпечується відповідними договорами застави, а саме Договором застави основних засобів №12/02-19/12/22 від 21.11.2014, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Обушенко Г.О. за реєстровим № 537; Договором застави майнових прав (по договорах з третіми особами) №12/02-19/12/19 від 16.04.2013; Договором застави майнових прав (грошові вимоги по договорах з третіми особами) №12/02-19/12/20 від 04.09.2014 та Договором застави майнових прав (грошові вимоги по договорах з третіми особами) №12/02-19/12/24 від 30.01.2015.
Скаржник зазначає, що на момент порушення провадження у справі про банкрутство боржник не вправі самостійно визначити такі вимоги незабезпеченими, за винятком відмови кредитора від забезпечення шляхом укладення відповідного договору між сторонами забезпечувального зобов`язання або подання відповідної заяви кредитором суду про відмову від забезпечення.
В свою чергу, АТ "Райффайзен Банк Аваль" не відмовляється від забезпечення, переданого ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на виконання грошових зобов`язань за Повідомленнями про вибірку кредитних коштів №№20-26 за Кредитним договором №010/02-19/12/22 від 23.09.2011, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №01/02-19/12 від 02.10.2009.
АТ "Райффайзен Банк Аваль" звертає увагу апеляційного суду, що в ході судового засідання представниками ПрАТ "Запоріжтрансформатор" озвучувалось про загальні обставини загрози неплатоспроможності без деталізації задоволення вимог якого кредитора призведе до невиконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Також АТ "Райффайзен Банк Аваль" окремо наголошує, що в рамках виконавчого провадження №59484493 зі стягнення з ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" боргу, виявлено та накладено арешт (публічні обтяження) на рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ПрАТ "Запоріжтрансформатор" та не знаходиться під обтяженнями інших кредиторів.
Крім того, АТ "Райффайзен Банк Аваль" встановлено, що ПрАТ "Запоріжтрансформатор" надавались фінансові допомоги підприємствам в яких боржник має істотну участь, тобто пов`язаним особам (можливість боржника контролювати господарську діяльність підприємств в розумінні п. 14.1.159 Податкового кодексу України), в тому числі ПрАТ "ЗАВОД МАЛОГАБАРИТНИХ ТРАНСФОРМАТОРІВ".
Скаржник зазначає, що виконавче провадження №59484493, яке відкрите 08.07.2019 по виконанню Наказу Господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 у справі №908/919/17 із стягнення з ПАТ "Запоріжтрансформатор" на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості в розмірі 12 870 000 доларів США та 240 000 грн. 00 коп. судового збору зупинено 16.07.2019 за ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.07.2019 у справі №908/919/17.
Отже, примусове виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 у справі №908/919/17 із стягнення з ПАТ "Запоріжтрансформатор" на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості в розмірі 12 870 000 доларів США та 240 000 грн. 00 коп. здійснювалось приватним виконавцем лише 8 днів.
На думку скаржника, з огляду на відсутність конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні, відсутня і будь-яка загроза неплатоспроможності ПрАТ "Запоріжтрансформатор" (задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами), що у відповідності до абз. 1 ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство є безумовною підставою для відмови в порушенні провадження у справі про банкрутство за заявою боржника на підставі ч. 7 ст. 16 Закону про банкрутство, а отже і порушення за ухвалою Господарським судом Запорізької області від 17.10.2019 провадження у справі №908/2828/19 про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор" є незаконним.
Також скаржник вважає, що призначаючи розпорядника майна, судом першої інстанції залишено поза увагою перебування арбітражного керуючого Гусара І.О. (м. Київ) в іншому населеному пункті ніж де знаходиться боржник (м. Запоріжжя), що не дає можливостей та значно ускладнює виконання своїх повноважень передбачених Законом, не забезпечить в строки визначені судом та Законом в повній мірі виконувати обов`язки арбітражного керуючого як розпорядника майна, не забезпечить постійний контроль за майном і посадовими особами боржника, та значною мірою збільшить витрати в процесі здійснення процедури розпорядження майном боржника.
Також судом першої інстанції проігноровано ті обставини, що Боржник - ПрАТ "Запоріжтрансформатор" забезпечує працевлаштування більше 2000 працівників, а тому оцінка наданих кандидатами відомостей має беззаперечено здійснюватися з огляду на потенційну складність справи та ризики, що пов`язані із такою справою, а отже переважним критерієм є не стільки кількість справ, у яких кандидати брали участь, скільки складність таких справ, кількість кредиторів, розмір грошових вимог кредиторів, кількість державних органів, наявність факту задоволення скарги на дії арбітражного керуючого, виявлення порушень уповноваженим органом, оскільки саме такі критерії можуть свідчить про достатній професійний рівень кандидата.
Також скаржником було подано відповідь на відзив боржника, у якій було зазначено, що на переконання АТ "Райффайзен Банк Аваль", Господарським судом Запорізької області при прийнятті оскаржуваної ухвали від 17.10.2019 про порушення провадження у справі №908/2828/19 про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор" вирішено питання про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення на підставі п. 4, ч. З, ст. 277 ГПК України.
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі №910/11946/18 вказав, що ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство має наслідком зміну порядку задоволення вимог заставодержателя майна боржника, у зв`язку з чим є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси цієї особи, що надає заставодержателю права заперечувати у підготовчому засіданні відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з наділенням у такому разі заставодержателя процесуальними правами учасника у справі про банкрутство - щодо подання клопотань, надання доказів тощо, а відповідно і процесуальним правом на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство у розумінні частини 1 статті 254 ГПК України.
На думку скаржника, посилання ПрАТ "Запоріжтрансформатор" у відзиві на апеляційну скаргу Скаржника на правову позицію Верховного Суду у складу колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №904/6950/17, що забезпечений кредитор набуває статусу учасника справи тільки після постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, з набуттям права на її оскарження є безпідставними.
АТ "Райффайзен Банк Аваль" категорично не погоджується з доводами бржника, що викладені у відзиві на апеляційну скаргу стосовно обсягу невиконаних грошових зобов`язань перед кредиторами на загальну суму 10 010 087 000,00 грн.
Відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 28.11.2019 у справі №908/2828/19, до суду в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника, строк виконання по яких ще не настав та які було включено до пасивів боржника. Таким чином, зобов`язання носять довгостроковий характер.
Також скаржник вважає безпідставними доводи ПрАТ "Запоріжтрансформатор", що вартість майна, переданого в заставу, становить тільки 1 358 795 124,88 грн.
Скаржник вважає, що на момент звернення ПрАТ "Запоріжтрансформатор" із заявою до господарського суду про порушення провадження про банкрутство на підставі ч. 5, ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", грошові зобов`язання Боржника перед банками-кредиторами на загальну суму 10 269 391 502,60 грн є такими, що повністю забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника.
Окремо скаржник звертає увагу на ті обставини, що в рамках виконавчого провадження №59484493 про примусове стягнення з Боржника на користь банку заборгованості встановлено, що в період з 04.04.2019 по 08.07.2019 ПрАТ "Запоріжтрансформатор" по власному розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 (UAH) в АТ "Перший Український Міжнародний Банк" надавались фінансові допомоги на загальну суму 265 480 000.00 грн.
АТ "Райффайзен Банк Аваль" звертає увагу апеляційного суду, що боржник у відзиві на апеляційну скаргу жодним чином не спростовує тверджень Скаржника про відсутність загрози неплатоспроможності, тобто виникнення конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні, внаслідок якої задоволення вимог одного або кількох кредиторів у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
На думку скаржника, заявник не надав до суду жодних доказів, що станом на день звернення товариства до суду строк виконання зобов`язань за всіма кредиторськими вимогами настав, і що задоволення вимог одного з кредиторів призведе до неможливості задоволення вимог інших кредиторів, в тому числі заборгованість перед якими боржник може проводити в ході господарської діяльності.
Крім того, скаржник зазначає про не відповідність заяви боржника про порушення провадження у справі про банкрутство вимогам ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство, оскільки надано відомості не про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс" стосовно підстав подання апеляційної скарги зазначає, що 07.08.2014 між апелянтом та боржником було укладено Договір №2 про відшкодування боргу (з відповідними змінами та доповненнями, внесеними в подальшому Додатковими угодами №1-9 у період з 20.01.2015 по 22.08.2019).
Згідно з п.п. 1.1. 1.2 Договору про відшкодування №2 від 07.08.2014 боржник зобов`язався відшкодувати апелянту заборгованість, яка виникла у зв`язку із фактичним виконанням апелянтом умов договору Поруки № 20-192/3-3 від 04.08.2014, який було укладено між боржником та ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", сплативши заборгованість Банку за боржника у розмірі 5 000 000.00 дол. США. що за офіційним курсом НБУ (станом на 07.08.2014 на момент погашення боргу) становило 62 292 730.00 грн.
Сторонами був встановлений строк на виконання умов зазначеного Договору про відшкодування боргу №2 - до 03.08.2015. У подальшому, шляхом укладання додаткових договорів №1-№9 у період з 20.01.2015 по 22.08.2019, цей строк було продовжено до 30.09.2019.
01.10.2019 між боржником та апелянтом було укладено Договір застави (далі -Договір застави), яким забезпечується виконання зобов`язань, зокрема, за Договором про відшкодування боргу.
Так, предметом застави за Договором застави є: станок для намотки фольги ВОВ-L- 100Т (інвентарний номер 31833, заводський номер Мехн060934862), право власності на який належить Заставодавцю - ПрАТ "Запоріжтрансформатор".
Пунктом 1.1. статті 1 Договору застави передбачено, що цей Договір забезпечує вимоги Заставодержателя, що випливають із Договору № 2 про відшкодування боргу від 07.08.2014, укладеного між Заставодержателем та Заставодавцем, з урахуванням усіх можливих змін і доповнень до нього, за умовами яких Заставоцавець зобов`язується перед Заставодержателем відшкодувати до 30.09.2019 суму у розмірі 62 292 730,00 грн.
Таким чином, станом на поточну дату у боржника перед скаржником є невиконане господарське зобов`язання за Договором про відшкодування №2 від 07.08.2014 у розмірі 62 292 730,00 грн, а відтак, скаржник є кредитором боржника. Більш того, задля забезпечення виконання умов Договору про відшкодування між сторонами було укладено Договір застави, з чого випливає, що скаржник є забезпеченим кредитором боржника.
Стосовно порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, скаржник зазначає, що системний аналіз положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" дає підстави для висновку, що справа про банкрутство може бути порушена на підставі Заяви кредитора, вимоги якого є безспірними (тобто визнані судом) та сукупний розмір яких складає не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
На думку скаржника, в даному випадку безспірними вимогами до боржника є вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", визнані вищенаведеним рішенням суду по справі №908/919/17, розмір яких складає більш ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати, а відтак, враховуючи вимоги діючого законодавства, саме ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" має правові підстави для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор", але ні як не боржник.
Скаржник вважає, що враховуючи ці обставини, суд першої інстанції, під час проведення підготовчого засідання не дослідив доводи ПрАТ "Запоріжтрансформатор" та підстави викладені у його Заяві про порушення справи про банкрутство, чим порушив приписи ч. 2, 3 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не застосував наслідки передбачені ч. 7 ст. 16 Закону - не відмовив в порушенні провадження у справі про банкрутство.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс" зазначає про відсутність необхідної передумови, встановленої положеннями статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", взагалі виключає можливість ініціювання провадження у справі про банкрутство самим Боржником.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
ПрАТ "Запоріжтрансформатор" згідно відзиву просить апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. В обґрунтування відзиву ПрАТ "Запоріжтрансформатор" зазначає, що обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає про порушення судом першої інстанції прав заставних кредиторів, яке виявилось в тому, що в ході судового розгляду цієї справи Господарським судом Запорізької області було визначено статус заставних кредиторів, як вільних слухачів, та розгляд питання щодо відкриття провадження у справі відбулось виключно на підставі доводів боржника. В обґрунтування своєї думки апелянт послався на постанову Верховного Суду від 17.04.2018 по справі № 904/6950/17.
Проте, на думку ПрАТ "Запоріжтрансформатор" висновок Верховного Суду у цій постанові полягає в тому, що забезпечений кредитор набуває статус учасника справи тільки після постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, з набуттям права на її оскарження. А отже, до відкриття провадження у справі про банкрутство кредитор не набуває статусу учасника справи, але беззаперечно може бути присутній у судовому засіданні в якості вільного слухача.
Щодо ненадання боржником належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що були підставою для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, ПрАТ "Запоріжтрансформатор" зазначає, що у відповідності до змісту ст. 10 Закону про банкрутство загроза неплатоспроможності виникає тоді, коли можна припустити, що боржник буде не в змозі в майбутньому виконати всі наявні грошові зобов`язання з настанням строків їх виконання, якщо виконає ті зобов`язання, строки яких настали. Тобто, провадження у справі про банкрутство боржника в разі загрози його неплатоспроможності відкривається судом за заявою боржника і вводиться процедура розпорядження майном за умови, коли Фінансовий стан боржника ще не характеризується ознаками неплатоспроможності.
ПрАТ "Запоріжтрансформатор" вказує, що перед прийняттям рішення щодо необхідності звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником було розглянуто у сукупності: внутрішній стан своєї господарської діяльності, який підтверджується відповідними документами про невиконані грошові зобов`язання (договірні або фінансові) перед кредиторами; наявність у Боржника доходів і витрат та збитків, які негативно впливають на майновий стан Боржника, а саме, ПрАТ "ЗТР" має:
- кредиторську заборгованість у сумі 10 010 087 000,00 грн, а вартість майна, переданого в заставу дорівнює 1 358 795 124,88 грн, отже не всі кредиторські вимоги забезпечені заставою.
- грошові зобов`язання перед кредиторами на загальну суму 10 091 242 тис. грн, тоді як сума майнових активів боржника, які можливо направити на задоволення вимог кредиторів складає З 859 034 тис. грн.
Таким чином, проводячи аналіз співвідношення розміру боргового зобов`язання та вартості майна, що його забезпечує, можна зробити висновок про наявність беззаперечних ознак неплатоспроможності боржника, оскільки вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" забезпечені не в повному обсязі.
Стосовно відсутності конкуренції грошових вимог у виконавчому провадженні ПрАТ "Запоріжтрансформатор" зазначає, що обов`язок у боржника звернутись з заявою про порушення справи про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності відповідно до імперативної вимоги ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство виникає незалежно від того, чи виносились судові рішення про стягнення з боржника коштів, та чи порушувалось щодо боржника виконавче провадження. З цього випливає, що боржник не повинен додавати до своєї заяви такі документи.
Більш того Закон про банкрутство не містить чіткої вказівки на необхідність подання боржником, який звертається з заявою про порушення справи про банкрутство у зв`язку з загрозою неплатоспроможності, доказів наявності безспірних вимог у розумінні ч. З ст. 10 Закону про його банкрутство.
На думку ПрАТ "Запоріжтрансформатор", апелянт помилково ототожнює невиконання судового рішення впродовж 3 місяців з відсутністю загрози неплатоспроможності, в той же час вищенаведені норми законодавства містять імперативну норму, яка передбачає необхідність іншої передумови наявності вимоги кредитора внаслідок якої задоволення його вимог у розмірі не менш ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника у повному обсязі перед іншими кредиторами.
Щодо оцінки судом кандидатур арбітражних керуючих при призначенні розпорядника майном Гусара І.О. ПрАТ "Запоріжтрансформатор" зазначає наступне.
В оскаржуваній ухвалі детально описані доводи суду та надана оцінка всім без виключення заявленим кандидатурам арбітражних керуючих, що цілком відповідає й міжнародній практиці, на порушення якої посилається скаржник, й вимогам та приписам діючого процесуального законодавства, а саме: "Оцінюючи кандидатури арбітражних керуючих Кравченка Р.М., Куліченко М.В. та Гусара І.О., суд вирішив призначити розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" останнього з огляду на те що арбітражні керуючі Кравченко Р.М. та Гусар І.О. мають більший досвід та показники роботи у попередніх справах ніж арбітражний керуючий Куліченко М.В. Арбітражні керуючі Кравченко Р.М. та Гусар І.О. мають організаційні та технічні можливості виконувати обов`язки розпорядника майна у даній справі, але в порівнянні з Кравченко Р.М. арбітражний керуючий Гусар І.О. має значно меншу завантаженість справ про банкрутство, у яких на даний час приймає участь ( Кравченко Р.М. -18 справ, Гусар І.О. - 6 справ)".
Більш того, Боржник цілком погоджується із доводами апелянта про те, що за наявності конкуренції кандидатур на призначення розпорядника майна боржника, право вибору кандидатури розпорядника майна боржника залишається за господарським судом, виходячи з думок, міркувань та доводів учасників справи. Саме цієї позиції дотримувався й суд при ухваленні обґрунтованого рішення із повним та всебічним дослідженням матеріалів справи, в тому числі - розгляду заяв арбітражних керуючих на участь у справі. Так судом була надана можливість представнику боржника висловити свою думку щодо всіх кандидатур арбітражних керуючих, які висловили
бажання взяти участь у справі із подальшим відображенням доводів представника боржника у судовому рішенні - оскаржуваній ухвалі, в якій зазначено: "Крім того, згідно усних пояснень представників боржника, Приватне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор" постачає свою продукцію більше ніж у 80 країн світу. А відповідно поданої заяви, Гусар О.І. має спеціалізацію зовнішньоекономічної діяльності". Тобто, одним із ключових моментів при виборі
кандидатури арбітражного керуючого було наявність практичного досвіду у сфері міжнародної діяльності, яким володів лише Гусар І.О.
На думку ПрАТ "Запоріжтрансформатор", при затвердженні кандидатури розпорядника майна боржника, суд ретельно дослідив всі без виключення кандидатури арбітражних керуючих, які висловили бажання на участь у справі, вислухав та прийняв до уваги думку учасників справи, а відтак - ґрунтуючись на вимогах діючого законодавства та сталої міжнародної практики ухвалив цілком законне та обґрунтоване судове рішення.
ПрАТ "Запоріжтрансформатор" згідно відзиву просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс" залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. В обґрунтування відзиву ПрАТ "Запоріжтрансформатор" зазначає, що посилання скаржника на відсутність правових підстав для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство не підтверджуються жодними та допустимими доказами, є такими, що викладеними з перекрученням реальних обставин, а доводи - безпідставні та такі, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, а відтак зводяться виключно до припущень.
ПрАТ "Запоріжтрансформатор" зазначає, що провадження у справі про банкрутство боржника в разі загрози його неплатоспроможності відкривається судом за заявою боржника і вводиться процедура розпорядження майном за умови коли фінансовий стан боржника ще не характеризується ознаками неплатоспроможності.
На думку ПрАТ "Запоріжтрансформатор", боржник зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення загрози неплатоспроможності і боржник має право звернутися із заявою про відкриття провадження про своє банкрутство за загальними підставами, при цьому зазначені підстави не є тотожними.
Також ПрАТ "Запоріжтрансформатор" вказує, що обов`язок у боржника звернутись з заявою про порушення справи про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності відповідно до імперативної вимоги частини 5 статті 11 Закону про банкрутство виникає незалежно від того, чи виносились судові рішення про стягнення з боржника коштів, та чи порушувалось щодо боржника виконавче провадження. З цього випливає, що боржник не повинен додавати до своєї заяви такі документи.
Відповідно статті 16 Закону про банкрутство у підготовчому засіданні, якщо справа відкривається за загальною процедурою, господарський суд перевіряє обгрунтованість вимог до боржника, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження, з`ясовує ознаки неплатоспроможності боржника, а якщо справа відкривається за частиною 5 статті 11 Закону про банкрутство, з`ясовуються ознаки загрози неплатоспроможності боржника.
Перед прийняттям рішення щодо необхідності звернення до суду із Заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржником було розглянуто у сукупності: внутрішній стан своєї господарської діяльності, який доведений відповідними документами про невиконані грошові зобов`язання (договірні або фінансові) перед кредиторами; наявністю у Боржника доходів, витрат та збитків, які негативно впливають на майновий стан Боржника.
6. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Чус О.В.) відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою АТ "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2828/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 10.12.2019.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Чус О.В.) відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2828/19, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 10.12.2019.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс" об`єднано для спільного розгляду з апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2828/19.
В судовому засіданні 10.12.2019 оголошено перерву в судове засідання на 18.12.2019 о 12:00 год.
В судовому засіданні 18.12.2019 оголошено перерву в судове засідання на 09.01.2020 о 15:30 год.
Судове засідання, призначене на 09.01.2020 о 15:30 год. не відбулося у зв`язку з відпусткою головуючого судді (доповідача) Вечірка І.О. у справі.
Згідно розпорядження керівника апарату суду №31/20 від 09.01.2020 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Вечірка І.О., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/2828/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2020 та витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.01.2020 для розгляду справи №908/2828/19 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Чус О.В.
Згідно розпорядження керівника апарату суду № 42/20 від 11.01.2020 у зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії - судді Кузнецова В.О., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №908/2828/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2020 та витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.01.2020 для розгляду справи №908/2828/19 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2020 прийнято апеляційні скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2828/19 до свого провадження вищеозначеною колегією суддів; розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 22.01.2020 о 09:10 год.
17.01.2020 від представника Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшла заява про відвід члена колегії суддів - судді Мороза Валентина Федоровича від розгляду цієї справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 визнано заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про відвід судді Мороза Валентина Федоровича у справі № 908/2828/19 необґрунтованою; передано заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про відвід судді Мороза Валентина Федоровича на вирішення іншого судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України; зупинено апеляційне провадження у справі до вирішення питання про відвід судді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у складі головуючого судді Білецької Л.М. у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про відвід судді Мороза В.Ф. у справі № 908/2828/19 - відмовлено.
21.01.2020 Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" подало до Центрального апеляційного господарського суду заяву про передачу справи № 908/2828/19 раніше визначеній колегії суддів.
У судовому засіданні 22.01.2020 колегія суддів, порадившись на місці, відмовила у задоволенні заяви Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" про передачу справи № 908/2828/19 раніше визначеній колегії суддів.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 233 ГПК України, вказана ухвала занесена до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 22.01.2020 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила перерву в судове засідання на 11.02.2020 о 13:00 год.
30.01.2020 до Центрального апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшло клопотання про прийняття до матеріалів справи № 908/2828/19 доказів - повідомлення арбітражного керуючого Гусара І.О. від 14.01.2019 № 02-01/25-54 про результати розгляду кредиторських вимог на підставі ч. 3 ст. 269 ГПК.
11.02.2020 ПрАТ "Запоріжтрансформатор" подано до Центрального апеляційного господарського суду Додаткові пояснення на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".
У судовому засіданні 11.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
7. Встановлені судом обставини справи.
Генеральний директор боржника Клейнер І.С. звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" посилаючись на те, що фінансовий стан підприємства має усі ознаки неплатоспроможності та відповідає обставинам передбаченим ч. 5 ст. 11 вищезазначеного Закону, на даний час боржник знаходиться у стані, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).
Боржник у заяві зазначив, що на час звернення із заявою до суду існують безспірні вимоги АТ "Райффайзен Банк Аваль" (підтверджені рішенням суду у справі №908/919/17 та постановою органу ДВС про відкриття виконавчого провадження) на суму 12 720 654, 00 доларів США, що еквівалентно 344 489 577, 21 грн та 240 000, 00 грн судового збору. Зазначені вимоги є забезпеченими на суму 12 021 240, 00 грн у відповідності до вартості предмету застави, визначеної у Договорі застави основних засобів № 12/02-19/12/22 від 22.11.2014.
Також боржник зазначив, що загальний розмір кредиторської заборгованості складає 10 010 087 000, 00 грн, а вартість майна переданого в заставу складає 1 358 795 124, 88 грн. Крім того, боржник вказує на те, що відповідно до Балансу боржника на його рахунках обліковуються грошові кошти у сумі 94 159 000, 00 грн.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно частини 2 статті 10 Закону про банкрутство, право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.
Відповідно до частини 5 статті 11 Закону про банкрутство, боржник зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема, у разі якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).
Отже, боржник зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення загрози неплатоспроможності і боржник має право звернутись із заявою про відкриття провадження про своє банкрутство за загальними підставами, при цьому зазначені підстави не є тотожними.
Так, згідно статті 1 Закону про банкрутство, неплатоспроможність - це неспроможність суб`єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
Закон про банкрутство не зобов`язує заявника (ні кредитора, ні боржника) при поданні заяви про порушення справи про банкрутство доводити факт неплатоспроможності, а зобов`язує лише подати певні документи, які можуть тією чи іншою мірою свідчити про вірогідність неплатоспроможності.
При цьому, частиною 3 статті 10 Закону про банкрутство визначено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Отже, згідно цієї норми, у випадку звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство саме за загальною процедурою, виникає обов`язок надати докази того, що сума безспірних до боржника вимог сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом про банкрутство.
Вимоги до заяви кредитора і боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою визначені статтею 11 Закону про банкрутство.
Разом з тим, обов`язок у боржника звернутись з заявою про порушення справи про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності відповідно до імперативної вимоги частини 5 статті 11 Закону про банкрутство виникає незалежно від того, чи виносились судові рішення про стягнення з боржника коштів, та чи порушувалось щодо боржника виконавче провадження. З цього випливає, що боржник не повинен додавати до своєї заяви такі документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.
Частинами 2 та 3 ст. 16 Закону про банкрутство визначено, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
Згідно з ч. 6 ст. 16 Закону про банкрутство за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: порушення провадження у справі про банкрутство; відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.
Приватне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор" звернулось до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство саме з підстав, які передбачені абз. 2 ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство (встановлення обставин того, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).
При цьому, до заяви про порушення справи боржником було додано, зокрема:
- Витяг з протоколу № 40 загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" від 07.10.2019 (копія);
- Рішення Господарського суду Запорізької області від 01.06.2017 у справі № 908/919/17 (копія);
- Постанова Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2019 у справі № 908/919/17 (копія);
- Постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.06.2019 у справі № 908/919/17 (копія);
- Постанова ВДВС від 08.07.2019 ВП 59484493 (копія);
- Баланс Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" станом на 30.06.2019 (копія);
- Перелік поточних рахунків станом на 30.09.2019;
- Перелік основних засобів Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" станом на 01.09.2019;
- Перелік осіб, що мають невиконані зобов`язання перед Приватним акціонерним товариством "Запоріжтрансформатор" станом на 31.08.2019;
- Перелік кредиторів Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", вимоги яких визнаються станом на 31.08.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зі змісту абз. 14 ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство вбачається, що перелік документів, які додаються до заяви про порушення (відкриття) справи про банкрутство з ініціативи боржника, не є вичерпним, так як неплатоспроможність боржника (загроза неплатоспроможності), який ініціює власне банкрутство, може підтверджуватися й іншими документами, які мають доказову силу при доведенні боржником перед господарським судом наявності підстав для порушення (відкриття) щодо нього провадження у справі про банкрутство.
Вирішення питання щодо достатності наданих боржником доказів на підтвердження його неплатоспроможності (загрози неплатоспроможності) як підстави для порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду, на розгляд якого надійшла заява боржника про порушення (відкриття) щодо нього справи про банкрутство.
При цьому, судова дискреція (судовий розсуд) при з`ясуванні наявності підстав для порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, ініційованого самим боржником, повинна реалізовуватися судом з урахуванням принципів диспозитивності та пропорційності у господарському судочинстві та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як вбачається з матеріалів справи, боржник звернувся до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство саме з підстав, які передбачені абз. 2 ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство (встановлення обставин того, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності)).
Так, у заяві боржник зазначає, що розмір його кредиторської заборгованості складає 10 010 087 000, 00 грн., а вартість майна переданого в заставу складає 1 358 795 124,88 грн.
Відповідно до балансу (звіту про фінансовий стан) станом на 30.06.2019, визначено грошові зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" перед кредиторами, на загальну суму 10 091 242 тис. грн., тоді як сума майнових активів боржника, які можливо направити на задоволення вимог кредиторів складає 3 859 034 тис. грн.
Зважаючи на зазначене, апеляційний суд вважає, що подані боржником докази свідчать про виникнення конкуренції грошових вимог кредиторів, а отже про існування загрози його неплатоспроможності (задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами), що у відповідності до абз. 2 ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство є безумовною підставою для звернення боржника до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.
При цьому, слід зауважити, що Закон про банкрутство пов`язує можливість порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство саме з неможливості виконання грошових зобов`язань.
За приписами ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань відносяться також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, в тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Разом з тим, слід зауважити, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить чіткої вказівки на необхідність подання боржником, який звертається з заявою про порушення справи про банкрутство у зв`язку з загрозою його неплатоспроможності, доказів наявності безспірних вимог у розумінні ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Таким чином, системний аналіз наведених вище положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дає підстави для висновку, що ні наявності судового рішення про стягнення коштів, ні дотримання трьохмісячного строку після відкриття виконавчого провадження від боржника, у випадку його звернення з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі частини 5 статті 11 Закону, не вимагається.
Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі № 910/6880/18 та постанові від 15.10.2019 у справі № 910/18029/16.
Крім того, колегія суддів вважає необхідним вказати на те, що на стадії порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство суд виходить виключно з відомостей наданих боржником та не може визначати реальну вартість майна, його рентабельність або неможливість реалізації. Питання про те, чи знаходиться боржник у стані неплатоспроможності, чи ні, вирішується судом не за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство, а за наслідками підсумкового засідання суду, на якому виноситься ухвала про санацію боржника чи постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або ухвала про припинення провадження у справі про банкрутство.
Така правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 09.10.2018 у справі № 904/6950/17 та постанові від 15.10.2019 у справі № 910/18029/16.
Стосовно призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Гусара І.О., апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 114 Закону про банкрутство кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна господарським судом у справах про банкрутство визначено кандидатуру арбітражного керуючого Мартиненко Н.М.
Заявою №02/10-19-з від 11.10.2019 арбітражний керуючий Мартиненко Н.М. відмовився від участі у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", оскільки є заінтересованою собою відносно боржника.
Також, ч. 1 ст. 114 Закону про банкрутство встановлено, що у разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
За ч.2 статті 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі:
1) які є заінтересованими у цій справі;
2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;
3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, покладених цим Законом;
4) які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого).
До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.
10.10.2019 до Господарського суду Запорізької області від арбітражного керуючого Кравченка Р.М. надійшла заява №01-23/367 про надання згоди на участь у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор".
Із наданої заяви вбачається, що він мешкає у м. Києві, має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №133 від 12.02.2013. За час діяльності арбітражним керуючим (18 років) виконував повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у 115 процедурах банкрутства. Станом на сьогодні бере участь у справах про банкрутство 18 підприємств. Має необхідну матеріальну базу та обладнаний робочий офіс у м. Запоріжжі. На випадок нанесення шкоди кредиторам чи боржнику, його професійна діяльність арбітражного керуючого застрахована, про що укладено договір відповідальності арбітражного керуючого №19/5039/ОД2 від 23.05.2019. За час провадження діяльності арбітражного керуючого порушення термінів подання інформації, передбаченої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до державного органу з питань банкрутства, а також порушення термінів, визначених ухвалами суду, і порушень законодавства та ліцензійних умов діяльності арбітражного керуючого не допускав, судимостей за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має та не є заінтересованою особою стосовно боржника, кредиторів.
15.10.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява арбітражного керуючого Гусара І.О. про участь у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор".
Із поданої заяви вбачається, що він здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №143 від 15.04.2013. Має значний досвід роботи в галузі банкрутства, здійснює безперервну діяльність з 2004 року. На даний час, як арбітражний керуючий виконує повноваження на 6 підприємствах. Для виконання обов`язків арбітражного керуючого має належну та достатню матеріальну базу, зокрема офіс, автомобіль, необхідну офісну техніку. На випадок нанесення шкоди кредиторам чи боржнику, його професійна діяльність арбітражного керуючого застрахована, про що укладено договір добровільного страхування відповідальності арбітражного керуючого №19/5458/ОД2 від 03.06.2019. За час провадження діяльності арбітражного керуючого порушення термінів подання інформації, передбаченої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до державного органу з питань банкрутства, а також порушення термінів, визначених ухвалами суду, і порушень законодавства та ліцензійних умов діяльності арбітражного керуючого не допускала, судимостей за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має та не є заінтересованою особою стосовно боржника, кредиторів.
Також, заявою №01-18/600 від 15.10.2019 свою згоду на участь у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" надав арбітражний керуючий Куліченко М.В.
У поданій заяві зазначено, що він проживає у м. Києві, має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1375 від 11.07.2013. Досвід здійснення діяльності арбітражного керуючого 9,5 років. За період здійснення діяльності приймав участь у 80 справах про банкрутство. Має достатню матеріально-технічну базу для виконання повноважень розпорядника майна у даній справі, а саме: офісне приміщення у м. Києві обладнане оргтехнікою, транспортний засіб. На випадок нанесення шкоди кредиторам чи боржнику, його професійна діяльність арбітражного керуючого застрахована, про що укладено договір страхування відповідальності арбітражного керуючого №ДЦВАК від 16.01.2019. За час провадження діяльності арбітражного керуючого порушення термінів подання інформації, передбаченої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до державного органу з питань банкрутства, а також порушення термінів, визначених ухвалами суду, і порушень законодавства та ліцензійних умов діяльності арбітражного керуючого не допускала, судимостей за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має та не є заінтересованою особою стосовно боржника, кредиторів.
При виборі кандидатури розпорядника майна боржника, суду слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов`язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов`язки.
Оцінюючи кандидатури арбітражних керуючих Кравченка Р.М., Куліченко М.В. та Гусара І.О., суд першої інстанції вирішив призначити розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" останнього з огляду на те, що арбітражні керуючі Кравченко Р.М. та Гусар І.О. мають більший досвід та показники роботи у попередніх справах ніж арбітражний керуючий Куліченко М.В. Арбітражні керуючі Кравченко Р.М. та Гусар О.І. мають організаційні та технічні можливості виконувати обов`язки розпорядника майна у даній справі, але в порівнянні з Кравченко Р.М. арбітражний керуючий Гусар І.О. має значно меншу навантаженіть справ про банкрутство, у яких на даний час приймає участь (Кравченко Р.М. - 18 справ, Гусар І.О. - 6 справ).
Крім того, згідно усних пояснень представників боржника, Приватне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор" постачає свою продукцію більше ніж у 80 країн світу. А відповідно поданої заяви, Гусар О.І. має спеціалізацію зовнішньоекономічної діяльності.
З урахуванням наведеного вище, зважаючи на досвід роботи, наявність організаційних та технічних можливостей виконувати обов`язки розпорядника майна боржника, враховуючи складність справи, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про призначення розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" арбітражного керуючого Гусар І.О., кандидатура якого відповідає приписам ст.114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", має переваги перед іншими кандидатурами.
Відтак, наведені Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс" у апеляційних скаргах доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила істотної судової помилки, фундаментальних порушень судом першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі.
При цьому, апеляційний суд вважає, що в цій справі суд першої інстанції реалізував свої дискреційні повноваження при наданні оцінки долученим боржником до заяви про порушення (відкриття) справи про банкрутство документам на предмет їх належності та достатності для підтвердження існування загрози його неплатоспроможності та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор".
Крім того, апеляційний суд відхиляє доводи скаржника АТ "Райффайзен Банк Аваль" стосовно того, що Господарським судом Запорізької області визначено статус присутніх кредиторів боржника, вимоги яких забезпечені заставою/іпотекою майна ПрАТ "Запоріжтрансформатор", а саме АТ "Перший Український Міжнародний Банк", АТ "Промінвестбанк" та АТ "Райффайзен Банк Аваль", як вільних слухачів, чим було порушено норми процесуального права, оскільки у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 по справі №904/6950/17, на яку посилається боржник зазначено, що забезпечені кредитори набувають статусу учасника провадження у справі про банкрутство саме з моменту порушення такого провадження, а не на стадії підготовчого засідання в якому вирішується питання про відкриття провадження у справі про банкрутство або про відмову у його відкритті.
Апеляційний суд звертає увагу, що у своїх запереченнях проти відкриття провадження у справі про банкрутство АТ "Райффайзен Банк Аваль" посилався саме на цю постанову Верховного Суду.
При цьому, колегія апеляційного суду враховує наявність у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.10.2019 у справі № 910/1196/18 правової позиції про те, що передбачені Законом про банкрутство наслідки, що настають з моменту порушення справи про банкрутство, полягають, зокрема в обмеженні прав заставодержателя майна боржника вільно обирати способи та процедуру звернення стягнення на передане в заставу (іпотеку) майно, а також в особливостях задоволення вимог забезпечених кредиторів до боржника - лише в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, та в межах провадження у справі про банкрутство.
А тому ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство має наслідком зміну порядку задоволення вимог заставодержателя майна боржника, у зв`язку з чим є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси цієї особи, що надає заставодержателю права заперечувати у підготовчому засіданні відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з наділенням у такому разі заставодержателя процесуальними правами учасника у справі про банкрутство - щодо подання клопотань, надання доказів тощо, а відповідно і процесуальним правом на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство у розумінні частини 1 статті 254 ГПК України.
Проте, колегія суддів вважає, що позиція Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.10.2019 у справі № 910/1196/18, на яку посилається скаржник, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки це порушення не призвело до неправильного вирішення справи.
Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу положень ГПК України скаржник неправомірно ґрунтує вказані доводи апеляційної скарги на порушенні прав інших осіб, оскільки скаржник не наділений процесуальними правами по відношенню до них.
Також не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції доводи скаржника викладені у клопотанні про прийняття до матеріалів справи № 908/2828/19 доказів, як такі, що не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні. Окрім того, докази, на яких ґрунтуються доводи скаржника не були ним подані у суд першої інстанції і суд першої інстанції не давав їм оцінки, більше того зазначені докази не існували на момент розгляду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство в суді першої інстанції.
Оскільки ПрАТ "Запоріжтрансформатор" подано додаткові пояснення без доказів направлення таких пояснень сторонам у справі, колегія суддів не вбачає підстав для врахування цих пояснень при розгляді в апеляційному порядку оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі №908/2828/19 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі №908/2828/19 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14.02.2020.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя А.Є Чередко
Суддя О.В. Чус
скопійовано
-
скопійовано
-
