УХВАЛА
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 463/4015/18
провадження № 51-3682ск20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 29 травня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду 09 липня 2020 року,
встановив:
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок Личаківського районного суду м. Львова від 29 травня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного від 09 липня 2020 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Проте вказані вимоги захисник не дотримав, оскільки він, стверджуючи про наявність, на його думку, беззаперечної підстави для скасування вироку щодо ОСОБА_4 та закриття кримінального провадження за наслідками апеляційного перегляду, лише узагальнено посилається на порушення судом першої інстанції кримінальних процесуальних норм, не зазначивши у чому конкретно полягало їх порушення.
Крім того, у касаційній скарзі адвокат ОСОБА_5 не вказав про дослідження яких письмових доказів не було вирішено клопотання в апеляційному суді та не конкретизував, які саме доводи сторони захисту не розглянув цей суд, і не зазначив, яким чином такі порушення перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Також захисник допустив суперечності у обґрунтуваннях вимог у касаційній скарзі, оскільки посилається на необґрунтоване, на його думку, визнання ОСОБА_4 винуватим за ч. 4 ст. 186 КК та водночас указує на неправильне застосування судом положень ч. 4 ст. 187 КК, стверджуючи про відсутність у діянні засудженого складу такого злочину.
З огляду на те, що касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, вона не надала усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити без руху касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 і встановитип`ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
