Справа №463/4015/18
Провадження №1-кп/463/460/18
УХВАЛА
судового засідання
25 жовтня 2018 р. Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
з участю секретарясудових засідань ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
у м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши клопотання про продовження запобіжного заходу тримання під вартою в кримінальному провадженні про обвинувачення
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, з середньою освітою, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 4 ст. 187 КК України, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. Йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В ході судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки він обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, може впливати на свідків і потерпілого, оскільки проживав з останнім тривалий час в одному будинку, може переховуватись від суду, оскільки ніде не працює та на обліку в центрах зайнятості не перебуває, може іншим чином, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення. А тому менш суворі запобіжні заходи на думку прокурора є недостатніми для забезпечення обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
Потерпілий заявлене клопотання прокурора підтримав.
Захисник і обвинувачений відносно задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу заперечили, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 3ст. 331 КПК Українисуд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинуваченому ОСОБА_8 обрано запобіжний захід тримання під вартою, який ухвалою суду від 4 вересня 2018 року було продовжено. Строк запобіжного заходу закінчується 3 листопада 2018 року.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ризиками, які дають підстави суду продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати той факт, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину з застосуванням насильства до потерпілого, ніде не працює та на обліках в центрах зайнятості не перебував, покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, свідчить про високий ступінь ризику переховування від суду. Крім того, в судовому засіданні на даний час ще не допитані свідки обвинувачення, що не виключає можливості здійснення впливу на них, від так наявні всі підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам п.4 ч.2 ст.183 КПК України.
Наведені дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, сім`ю, на утриманні малолітню дитину - не гарантують запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
При цьому доводи сторони захисту щодо можливості застосування до обвинуваченого інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, не спростовують вищенаведених висновків суду.
На підставі наведеного, суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст.177 КПК України, а тому запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує двох місяців, тобто до 24 грудня 2018 року включно.
При цьому у відповідності до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України не слід визначити розмір застави, оскільки злочин вчинено із застосуванням насильства.
З врахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372, 375 КПК України,суд -
п о с т а н о в и в:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід тримання під вартою на два місяці.
Строк дії ухвали становить два місяці, тобто до 24 грудня 2018 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_9
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
