Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №463/4015/18
Провадження №1-кп/463/172/19
УХВАЛА
судового засідання
18 квітня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
з участю секретарясудових засідань ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
у м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши клопотання про продовження запобіжного заходу тримання під вартою та клопотання про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні про обвинувачення
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, з середньою освітою, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 4 ст. 187 КК України, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. Йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В ході судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки він обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, може впливати на свідків і потерпілого, оскільки проживав з останнім тривалий час в одному будинку, може переховуватись від суду, оскільки ніде не працює та на обліку в центрах зайнятості не перебуває, може іншим чином, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення. А тому менш суворі запобіжні заходи на думку прокурора є недостатніми для забезпечення обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
Захисник заявив клопотання про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, оскільки обвинувачений хоч і не числиться на обліку у психіатра та нарколога, разом з тим враховуючи кількість нанесених тілесних ушкоджень, які згідно з висновком експерта виявлено в потерпілого, може викликати сумніви у стабільності його сприйняття, що може свідчити про наявність обставин, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Відносно клопотання прокурора захисник заперечив.
Потерпілий заявлені клопотання підтримав.
Обвинувачений відносно задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу заперечив, просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Клопотання захисника підтримав.
Прокурор відносно задоволення клопотання захисника не заперечила.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 3ст. 331 КПК Українисуд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинуваченому ОСОБА_8 обрано запобіжний захід тримання під вартою, який ухвалою суду було продовжено. Строк запобіжного заходу закінчується 30 квітня 2019 року.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ризиками, які дають підстави суду продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати той факт, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину з застосуванням насильства до потерпілого, ніде не працює та на обліках в центрах зайнятості не перебував, покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, свідчить про високий ступінь ризику переховування від суду. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений проживав тривалий час разом з потерпілим, що не виключає можливості здійснення впливу на нього, від так наявні всі підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України.
Наведені дані про особу обвинуваченого, який раніше згідно з ст. 89 КК України не судимий, має міцні соціальні зв`язки, сім`ю, на утриманні малолітню дитину - не гарантують запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
При цьому доводи сторони захисту щодо можливості застосування до обвинуваченого інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, не спростовують вищенаведених висновків суду.
На підставі наведеного, суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст. 177 КПК України, а тому запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує двох місяців, тобто до 17 червня 2019 року включно.
При цьому у відповідності до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України не слід визначити розмір застави, оскільки злочин вчинено із застосуванням насильства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 КПК України слідчий, прокурор зобов`язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є: 1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання; 2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті тощо).
У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.
Як вбачається з матеріалів справи та досліджених в судовому засіданні доказів потерпілому заподіяно тілесні ушкодження від чотирнадцяти ударів гострим предметом, можливо ножем. Під час досудового розслідування психіатрична експертиза обвинуваченому не призначалась, разом з тим судом встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння могла бути в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, зокрема: поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння.
З урахуванням наведеного, у зв`язку із необхідністю дослідження психічного стану обвинуваченого, слід клопотання задовольнити та призначити амбулаторну судово-психіатричну експертизу.
З врахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372, 375, 509 КПК України,суд -
п о с т а н о в и в:
продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід тримання під вартою на два місяці.
Строк дії ухвали становить два місяці, тобто до 17червня2019 року включно.
Призначити у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні злочину передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, амбулаторну судово-психіатричну експертизу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , проведення якої доручити судовим експертам Комунального Закладу Львівської обласної державної клінічної психіатричної лікарні.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.
На вирішення експертів поставити питання:
-який загальний психічний стан ОСОБА_8 ?
-чи страждав ОСОБА_8 під час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, 16 травня 2018 року, будь-якими психічними захворюваннями, якщо так, то якими саме, чи проявлявся в нього тимчасовий розлад психічної діяльності під час вчинення кримінального правопорушення?
-чи міг під час вчинення правопорушення, 16 травня 2018 року, ОСОБА_8 усвідомлювати свої дії та керувати ними?
-чи страждає ОСОБА_8 будь-якими психічними захворюваннями на даний час, якщо так, то якими саме, з якого часу і чи є вони тимчасовими і такими, що позбавляють його на даний час здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними?
-чи потребує ОСОБА_8 застосування до нього примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме?
Для проведення експертизи надати для ознайомлення експертам матеріали даної кримінальної справи.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
