Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду
13 серпня 2020 року Справа № 810/1724/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Віта-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелеус", про визнання протиправним та скасування рішення та визнання протиправною бездіяльність,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Віта-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, у якому просить суд:
1) визнати протиправним та скасування рішення 17 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №17-72 від 22.12.2016 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з ТОВ "Мелеус";
2) визнати протиправною бездіяльність Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, яка полягає у невиконанні нею у встановлені законом спосіб, порядок та строки обов`язку щодо оприлюднення:
- порядку денного 17 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22.12.2016 р.;
- проектів рішень, винесених на 17 сесію 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22.12.2016 р.;
- рішень, прийнятих на 17 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22.12.2016 р.;
3) визнати протиправною бездіяльність Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, яка полягає у невиконанні нею у встановлені законом спосіб, порядок та строки обов`язку щодо інформування через засоби масової інформації мешканців с.Віта-Поштова про плани перспективного розвитку території і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об`єктів - багатоквартирних житлових будинків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 (суддя Брагіна О.Є.), яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019, закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Мелеус" в частині визнання протиправним та скасування рішення №17-72 від 22.12.2016 р. "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки ТОВ "Мелеус".
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019, яке залишено змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо неоприлюднення у встановлені законом спосіб, порядку та строки: порядку денного 17 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22.12.2016 р.; проектів рішень, винесених на 17 сесію 7 скликання; рішень, прийнятих на 17 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22.12.2016 р., план перспективного розвитку територій і населених пунктів розміщення важливих містобудівних об`єктів - багатоквартирних житлових будинків с. Віта-Поштова Київської області.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1057 грн.
Постановою Верховного Суду від 13.02.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 задоволено частково.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у цій справі скасовано в частині закриття провадження в справі щодо визнання протиправним та скасування рішення №17-72 від 22.12.2016 Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки ТОВ Мелеус в частині уповноваження сільського голови укласти з ТОВ Мелеус додаткову угоду про внесення змін до цього договору, зобов`язання цього товариства здійснити реєстрацію укладеної додаткової угоди після її підписання, надання товариству дозволу на виготовлення детального плану території на орендованій земельній ділянці, провести громадські слухання щодо розробленого детального плану території, погодити його та надати на затвердження, та направлено справу в цій частині на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 щодо закриття провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування рішення №17-72 від 22 грудня 2016 року Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки ТОВ Мелеус щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки - залишено без змін.
Крім того, 13.02.2020 Верховним Судом була прийнята постанова, якою задоволено частково касаційну скаргу Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019.
Скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 в цій справі, а справу направлено на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
24.02.2020 матеріали адміністративної справи надійшли на адресу суду та за результатами автоматизованого розподілу були передані для розгляду судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 прийнято до провадження адміністративну справу №810/1724/18, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення 17 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №17-72 від 22.12.2016 Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки ТОВ Мелеус стосовно уповноваження сільського голови укласти з ТОВ Мелеус додаткову угоду про внесення змін до цього договору, зобов`язання цього товариства здійснити реєстрацію укладеної додаткової угоди після її підписання, надання товариству дозволу на виготовлення детального плану території на орендованій земельній ділянці, провести громадські слухання щодо розробленого детального плану території, погодити його та надати на затвердження.
Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд, скасовуючи судові рішення першої та апеляційної інстанцій, вказав на те, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зокрема, надання доказів поважності причин пропущення строку звернення до суду в частині вимог про протиправність дій суб`єкта владних повноважень щодо рішення, прийнятого 22.12.2016.
Верховний Суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів виконання позивачем вимог вказаної ухвали суду.
Однак, суд першої інстанції, встановивши звернення позивача до суду з цим позовом поза межами встановленого законом строку, а також вказавши на інші недоліки позовної заяви, не виконав вимоги процесуального закону та не повернув позовну заяву позивачу у зв`язку з неусуненням її недоліків у встановлений судом строк, а, натомість, призначив справу до розгляду та 14.01.2019 ухвалив оскаржуване рішення.
Вказана обставина була залишена поза увагою Шостого апеляційного адміністративного суду під час перегляду вказаного рішення.
Суд касаційної інстанції зазначив, що суди першої та апеляційної інстанції не встановили обставин щодо виконання чи невиконання позивачем вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 про залишення позовної заяви без руху, а також не надали оцінки дотримання позивачем строку звернення до суду, встановленого адміністративно-процесуальним законодавством.
Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
03.04.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання, у якому позивач просить суд визнати строк звернення до суду таким, що не порушений.
Так, у вказаному клопотанні позивач повідомив, що про спірне рішення йому стало відомо лише 26.12.2017 після ознайомлення з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, а тому, на думку позивача, звернувшись 10.04.2018, ОСОБА_1 не пропустив строк звернення до суду з відповідними вимогами.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, який був поданий до суду 16.08.2018, зазначив, що 13.07.2017 на офіційному веб-сайті Віта-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області було здійснено розміщення тексту спірного рішення.
Також відповідач наголосив на тому, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду перебувала справа №369/5079/17 за позовом Віта-Поштового сільського голови ОСОБА_2 до Громадської організації "Сіверка" про спростування недостовірної інформації. З матеріалів даної справи вбачається, що ОСОБА_1 є керівником Громадської організації "Сіверка" є ОСОБА_1 .
Вказана організація здійснює випуску газети "Сіверка".
Так, 07.05.2017 у вказаному виданні були розміщенні статті із назвами "Інтереси громади - передусім" та "про багатоповерхову забудову наших сіл". У вказаних публікаціях йшла мова про забудову ТОВ "Мелеус" території орендованих земельних ділянок.
У зв`язку з цим, відповідач вважає, що вже станом на 07.05.2017 позивачу було відомо про спірне рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Так, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою сприяння досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулювання учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Предметом позову у даній справі є вимоги про: визнання протиправною бездіяльності Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, яка полягає у невиконанні нею у встановлені законом спосіб, порядок та строки обов`язку щодо оприлюднення: 1) порядку денного 17 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22.12.2016 р.; 2) проектів рішень, винесених на 17 сесію 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22.12.2016 р.; 3) рішень, прийнятих на 17 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22.12.2016 р.; визнання протиправною бездіяльності Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, яка полягає у невиконанні нею у встановлені законом спосіб, порядок та строки обов`язку щодо інформування через засоби масової інформації мешканців с.Віта-Поштова про плани перспективного розвитку території і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об`єктів - багатоквартирних житлових будинків.
У клопотанні позивач вважає, що ним не було пропущено строк звернення до суду, оскільки, як зазначає ОСОБА_1 , про наявність спірного рішення та, відповідно, про наявність спірної бездіяльності щодо не вчинення відповідних дій, йому стало відомо лише 26.12.2017 після ознайомлення із його текстом на офіційному веб-сайті Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Позивач зазначив, що спірне рішення було викладено у вигляді протоколу засідання 17 чергової сесії Віта-Поштової сільської ради VII скликання.На підтвердження пояснень позивачем додано до матеріалів справи копію роздруківки (скріншоту) з офіційного веб-сайту Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за посиланням: www.v-postova.gov.ua/rada/ decisions (т.1, а.с.30).
Проте, вказана роздруківка датована 29.03.2018, а тому ніяким чином не підтверджує факт обізнаності позивача зі змістом спірного рішення саме 26.12.2017.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що протокол засідання 17 чергової сесії Віта-Поштової сільської ради VII скликання про прийняття рішення №17-72 від 22.12.2016 та текст спірного рішення були розмішені відповідачем на офіційному веб-сайті Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 13.07.2017, про що свідчить роздруківка (скріншоту) з офіційного веб-сайту відповідача датована 13.07.2017 за посиланням: www.v-postova.gov.ua/rada/VII/2016-12-22_Session_XII_17 (т.1, а.с.106-107).
Отже, фактично позивач мав можливість ознайомитись зі змістом спірного документу саме 13.07.2017.
У клопотанні позивач наголосив на тому, що відповідачем під час розгляду справи не було надано доказів того, що ОСОБА_1 повинен був дізнатись про існування спірного рішення саме у день його розміщення на відповідному офіційному веб-сайті, тобто 13.07.2017 .
Проте, суд наголошує на тому, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 13.01.2020 у справі №1.380.2019.001240 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86875081).
Водночас суд вважає непереконливими посилання відповідача на те, що позивачу було відомо про спірне рішення 07.05.2017, з огляду на розміщення 07.05.2017 у газеті Громадської організації "Сіверка", керівником є позивач, публікацій із назвами "Інтереси громади - передусім" та "Про багатоповерхову забудову наших сіл", оскільки такі публікації не містять жодних посилань на спірне рішення та на факт обізнаності позивача з його змістом.
Верховний Суд у постанові від 13.01.2020 у справі №1.380.2019.001240 зазначив, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Відповідно до пункту 48 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (Affaire Perez de Rada Cavanilles c. Espagne, № 116/1997/900/1112).
Позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, які були об`єктивно непереборними, на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності.
Відповідно до пункту частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем не були виконані вимоги суду, викладені в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2018, якою позовну заяву було залишено без руху, а позивачеві надано десятиденний строк для усунення недоліків у вигляді надання доказів поважності пропущення строку звернення до суду.
Зазначена ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею та заперечення на цю ухвалу позивачем не викладалися в апеляційній чи касаційній скарзі, як того вимагає Кодекс адміністративного судочинства України.
Водночас, статтею 129 Конституції України обов`язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
У цій справі Верховний Суд вказав на необхідність надання оцінки факту невиконання позивачем вимог суду, викладених в ухвалі від 20.08.2018, якою позовну заяву було залишено без руху.
Суд зазначає, що процесуальні наслідки невиконання позивачем вищевказаних вимог суду, викладені в частинах 13-15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якими закріплено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Віта-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелеус", про визнання протиправною бездіяльності.
Керуючись статтями 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Віта-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелеус", про визнання протиправною бездіяльності.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Дудін С.О.
