ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Епель О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2020 року Справа № 640/18421/19
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Степанюка А.Г., Черпіцької Л.Т.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
представника позивача Тарасенко М.С.,
представника відповідача Горєлова О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року у справі
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
до приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс»
про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
Історія справи.
У вересні 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 71 759 961,07 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.
Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не перерахував в належні строки кошти на відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з вересня 2019 року по жовтень 2019 року, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 3 766 369, 49 грн. за Списком № 1 та в розмірі 2 187 869, 89 грн. за Списком № 2.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням заяви про доповнення до апеляційної скарги, просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, наполягаючи на тому, що він звільнений від сплати спірної заборгованості у відповідності до чинного законодавства, як юридична особа, яка змінила місце реєстрації з тимчасово окупованої території на іншу територію України, і що позивачем взагалі не доведено правомірності нарахування заявленої у цій справі заборгованості та наявності підстав для її стягнення саме з відповідача.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним судове рішення ухвалено за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду на 14.07.2020.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020 у позивача витребувано додаткові докази у справі, установлено строк для їх подання до 21.07.2020, продовжено строк розгляду справи та відкладено судовий розгляд на 28.07.2020.
24.07.2020 від позивача надійшли письмові пояснення про неможливість надання витребуваних судом доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, приватне акціонерне товариство «Юкрейніан Кемікал Продактс» (код ЄДРПОУ 32785994) (далі - ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс») перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ у м. Києві) як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Позивач листами від 15.06.2017 № 34630/10, від 12.07.2017 № 39021/10, від 11.08.2017 № 45713/10, від 14.09.2017 № 52487/10, від 10.10.2017 № 57829/10, від 15.11.217 № 64250/10, від 14.12.2017 № 71063/10, від 17.01.2018 № 2942/10, від 09.02.2018 № 7577/10, від 16.03.2018 № 15347/10, від 13.04.2018 № 20491/10, від 17.05.2018 № 3481/05, від 12.06.2018 № 18911/05, від 10.07.2018 № 36109/05, від 06.08.2018 № 53896/05, від 11.09.2018 № 76113/05, від 04.10.2018 № 88050/05, від 09.11.2018 № 108643/05, від 04.12.2018 № 125370/05, від 10.01.2019 року № 5187/05, від 06.02.2019 № 23728/05, від 14.03.2019 № 52383/05, від 09.04.2019 № 76238/05, від 17.05.2019 № 104305/05, від 07.06.2019 № 123270/05, від 05.07.2019 № 146769/05, від 01.08.2019 № 173369/05 направив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які на переконання ГУ ПФУ в м. Києві, підлягають відшкодування ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс».
У картці особового рахунку відповідача обліковується заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 44 511 879, 84 грн. за Списком № 1 та в розмірі 27 248 081, 23 грн. за Списком № 2.
Вважаючи, що позивач зобов`язаний сплатити зазначену суму боргу, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі Інструкція № 21-1).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 13 Закону № 1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
- п. «а» працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;
- п. «б»-«з», зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених згідно з пунктами «а», «б» частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№ 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, установлений Інструкцією № 21-1, яка визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4 Інструкції № 21-1).
Згідно з пунктом 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
У п. 6.8 Інструкції № 21-1 визначено, що підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано зобов`язання суб`єктів господарювання здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій їх колишнім працівникам, які були зайняті на роботах за Списками №№ 1, 2 у порядку, визначеному Інструкцією № 21-1.
Разом з тим, при вирішенні справ цієї категорії суду належить перевірити підстави нарахування позивачем спірної заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за кожний період, по кожній особі окремо та наявність саме у відповідача обов`язку відшкодовувати такі витрати.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 809/963/17.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача в цій справі заборгованість з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 71 759 961,07 грн. без визначення конкретного періоду її виникнення, підстав для нарахування відповідних сум відшкодування саме ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» та, відповідно, для стягнення такої заборгованості саме з вказаного товариства.
Однак, вказані вище обставини судом першої інстанції не встановлювались і юридична оцінка їм не надавалась.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020 для перевірки доводів апеляційної скарги та усунення неповноти встановлення обставин цієї справи судом першої інстанції у позивача було витребувано відповідні докази та розрахунки і надано строк два тижні для їх подання, але жодних доказів органом ПФУ не надано та повідомлено про неможливість їх надати /т. 4 а.с. 1-2/.
Разом з тим, доводи позивача та його представника в судовому засіданні про те, що всі необхідні відомості та розрахунки містяться в документах (розрахункових листах), які надавалися до суду першої інстанції на підтвердження позовних вимог, судова колегія вважає безпідставними, оскільки у жодному з таких документів (розрахунків) не зазначено підстав ані для нарахування спірної заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій саме ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс», ані для стягнення такої заборгованості саме з вказаного товариства /т. 1 а.с. 13-267, т. 2 а.с. 1-266, т. 3 а.с. 1-133/.
Жодних інших доказів у матеріалах справи не міститься і в ході апеляційного провадження позивачем не надано.
Доводи позивача щодо необхідності часу для надання суду доказів на підтвердження його правової позиції колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки ця справа перебуває у судовому провадженні з вересня 2019 року та, зокрема, з 21.04.2020 у провадженні безпосередньо суду апеляційної інстанції, але продовж відповідного періоду (11 місяців) позивачем так і не було надано доказів на підтвердження заявлених ним позовних вимог.
Водночас, частиною першою статті 77 КАС України прямо передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні достатні правові підстави для стягнення з відповідача заявленої ГУ ПФУ у м. Києві в цій справі заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
При цьому, апеляційний суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в п.п. 70, 71 рішення у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE («Рисовський проти України») заява № 29979/04, відповідно до яких принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.
У рішеннях по справам «Золотас проти Греції», «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, № 49429/99) ЄСПЛ зазначив, що стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, № 66610/09).
Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
З огляду на викладене, колегія суддів приймає до уваги та враховує доводи апелянта щодо недоведеності позивачем наявності підстав для стягнення з нього заявленої у цій справі заборгованості.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що він звільнений від сплати спірної заборгованості у відповідності до чинного законодавства, як юридична особа, яка змінила місце реєстрації з тимчасово окупованої території на іншу територію України, колегія суддів відхиляє як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а положення Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», на які він посилається, стосуються списання податкового боргу, а не заборгованості з виплати і доставки пільгових пенсій.
Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій справі та вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування рішення, зокрема, є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» підлягає задоволенню, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року - скасуванню, а в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати в розмірі 28 815,00 грн., які були понесені відповідачем у зв`язку зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань позивача як суб`єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року - скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути на користь приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» (код ЄДРПОУ 32785994) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) понесені відповідачем судові витрати в розмірі 28 815,00 (двадцять вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 29 липня 2020 року.
Головуючий суддя
Судді:
