ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/1633/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020

у складі колегії суддів: Пушай В. І. (головуючого), Попкова Д. О., Стойки О. В.

у справі № 905/1633/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс Захід"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нагваль-Фіш"

про визнання банкрутом

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Провадження у судах першої та апеляційної інстанції

1. 04.09.2019 до Господарського суду Донецької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс Захід" (далі - ТОВ "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс Захід", кредитор) про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нагваль-Фіш" (далі - ТОВ "Нагваль-Фіш", боржник).

2. В обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство кредитор посилається на наявність безспірних вимог до боржника у загальному розмірі 4 050 825,41 грн, не забезпечених заставою та підтверджених рішеннями Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 у справі № 910/16750/17 та від 12.03.2018 у справі № 910/16996/17, частина з яких - у розмірі 3 122 655,17 грн стала предметом примусового виконання рішення в межах виконавчого провадження № 59002864, тобто становить більше трьохсот мінімальних розмірів заробітних плат, а також на несплату вказаної заборгованості боржником протягом більш як трьох місяців (у т.ч. протягом більше трьох місяців тривання виконавчого провадження).

3. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.09.2019 відкрито провадження у справі у справі № 905/1633/19 про банкрутство ТОВ "Нагваль-Фіш" на підставі заяви ТОВ "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс Захід"; визнані вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс Захід" на загальну суму 4 050 825,41 грн; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Абрамова Віталія Валерійовича; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

4. Постановою Господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі № 905/1633/19 припинено процедуру розпорядження майном боржника, повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Абрамова В. В., визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Абрамова В. В., вирішено інші процедурні питання тощо.

5. Не погодившись з прийнятою постановою, 30.03.2020 Головне управління Державної податкової служби у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, скаржник) звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та направити справу до Господарського суду Донецької області для подальшого розгляду на стадію розпорядження майном ТОВ "Нагваль-Фіш".

6. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Київській області залишено без руху на підставі частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у цій справі, який мало бути сплачено у розмірі 28 815,00 грн та встановлено скаржнику строк для усунення зазначених недоліків.

7. Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 про залишення без руху апеляційної скарги, яку скаржником отримано 22.04.2020, мотивована, зокрема, положеннями підпунктів 4, 9 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" з аналізу яких суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність сплати судового збору у розмірі 28 815,00 грн за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

8. 05.05.2020 до Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання скаржника про усунення недоліків у справі на виконання ухвали від 13.04.2020 в якому він просив звільнити контролюючий орган від сплати судового збору за подання апеляційної скарги вказуючи на те, що у нього відсутній обов`язок щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки, від якої обчислюється судовий збір за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Короткий зміст ухвали апеляційної інстанцій

9. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Київській області на постанову Господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі № 905/1633/19 повернуто скаржнику згідно зі статтями 174, 260 ГПК України, а саме у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги у строк визначений ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Не погоджуючись із указаною ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, ГУ ДПС у Київській області подало касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 скасувати, а матеріали справи направити до суду апеляційної інстанції.

Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав

11. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

12. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).

13. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).

14. За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

15. Відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

16. Отже, учасник справи, який не є касатором, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).

17. Таке право реалізується учасником справи на протязі строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

18. Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2020 касаційну скаргу ГУ ДПС у Київській області на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у справі № 905/1633/19 призначено до розгляду в порядку письмового провадження та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.07.2020, але не менше ніж до закінчення карантину.

19. Ця ухвала, як і інші судові рішення касаційного суду у справі № 905/1633/19, надіслана на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

20. Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

21. У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

22. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

23. З урахуванням викладеного учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав, передбачених ГПК України, зокрема, права на висловлення (викладення шляхом надіслання на поштову/електронну адреси суду) своєї позиції щодо поданої касаційної скарги ГУ ДПС у Київській області.

24. Станом на момент розгляду цієї касаційної скарги ліквідатором боржника арбітражним керуючим Абрамовим В. В. надано письмовий відзив щодо поданої касаційної скарги.

25. Будь-яких заяв, клопотань тощо від учасників справи щодо неможливості реалізації ними своїх процесуальних прав на подання відзиву, власної позиції (пояснень тощо) щодо касаційної скарги до суду не надходило.

26. Разом з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

27. Суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

28. Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

29. Суд бере до уваги те, що касаційне провадження у цій справі відкрито 23.06.2020, що надавало можливість учасникам справи достатньо часу для реалізації їх процесуальних прав.

30. Клопотань (заяв) щодо неможливості реалізації процесуальних прав, продовження процесуальних строків тощо від учасників справи не надходило.

31. Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

32. У свою чергу постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.

33. Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

(ГУ ДПС у Київській області)

34. ГУ ДПС у Київській області в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права зазначаючи про те, що Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки, від якої обчислюється судовий збір за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Узагальнені доводи інших учасників справи

(ліквідатор ТОВ "Нагваль-Фіш" Абрамов В. В.)

35. У відзиві ліквідатор ТОВ "Нагваль-Фіш" просить касаційну скаргу ГУ ДПС у Київській області на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у справі № 905/1633/19 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін вважаючи касаційну скаргу необґрунтованою, а прийняту судом апеляційної інстанції ухвалу законною.

36. В обґрунтування доводів викладених у відзиві ліквідатор Абрамов В. В. вказує на те, що Законом України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання апеляційних скарг у справі про банкрутство без конкретизації виду судового рішення, яке оскаржується (рішення, ухвала. постанова), а відтак висновок суду апеляційної інстанції про необхідність сплати судового збору при подачі апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є вірним.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

37. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон від 15.01.2020 № 460-XI), яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

38. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15.01.2020 № 460-XI установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

39. Оскільки ГУ ДПС у Київській області з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у справі № 905/1633/19 звернулося до Верховного Суду 30.05.2020, тобто після набрання чинності Закону від 15.01.2020 № 460-XI, розгляд такої скарги судом здійснюється із застосуванням положень ГПК України у редакції чинній від 08.02.2020.

40. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

41. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

42. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

43. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів першої та апеляційної інстанції

44. Виходячи із змісту доводів касаційної скарги та відзиву на неї вбачається, що у даному випадку суд касаційної інстанції повинен здійснити перевірку правомірності повернення апеляційної скарги судом апеляційної інстанції у зв`язку із несплатою судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у справі про банкрутство про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з недотриманням строку на усунення недоліків встановленого ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху.

Щодо необхідності сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури

45. Статтею 258 ГПК України (в редакції чинній на момент звернення скаржника з апеляційною скаргою) визначено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

46. Із змісту оскаржуваної ухвали слідує, що повертаючи скаржнику апеляційну скаргу та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції керувався нормами статей 174, 260 ГПК України (в редакції чинній на момент звернення скаржника з апеляційною скаргою) і виходив із необхідності сплати судового збору у розмірі 28 815,00 грн за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури виходячи з аналізу положень підпунктів 4, 9 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI.

47. Так, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що базою для обрахунку розміру судового збору за подання апеляційної скарги на постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури слід визначити ставку судового збору встановлену за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

48. Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

49. З преамбули Закону України "Про судовий збір" № 3674 - VI вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

50. Частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

51. Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI (в редакції чинній на момент звернення скаржника з апеляційною скаргою) ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами визначена у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

52. Відповідно до підпункту 9 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI (в редакції чинній на момент звернення скаржника з апеляційною скаргою) ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

53. Крім того підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI (в редакції чинній на момент звернення скаржника з апеляційною скаргою) встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

54. Тлумачення пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI (в редакції чинній на момент звернення скаржника з апеляційною скаргою), яким встановлено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду позовних заяв, заяв, клопотань, апеляційних та касаційних скарг свідчить про те, що Законом не встановлено ставки, від якої обчислюється судовий збір, за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

55. Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладено зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2018 у справі № 922/2362/17, від 15.05.2019 у справі № 926/4739-б/16, у постанові від 05.02.2019 у справі № 905/777/18 тощо.

56. Враховуючи те, що визначена підпунктом 9 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI (в редакції чинній на момент звернення скаржника з апеляційною скаргою) ставка судового збору встановлена за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство за результатами розгляду якої може бути постановлена ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство, що підлягає оскарженню в окремому порядку, висновок Східного апеляційного господарського суду про необхідність сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з урахуванням наведеного вище є помилковим.

Щодо недотримання строку скаржником на усунення недоліків

57. В оскаржуваній ухвалі Східний апеляційний господарський суд також зазначив, що скаржник не усунув недоліки у встановлений строк, оскільки ухвалу від 13.04.2020 про залишення апеляційної скарги без руху ним отримано 22.04.2020, а клопотання про усунення недоліків надійшло до суду лише 05.05.2020.

58. Зважаючи на встановлення судом апеляційної інстанції дати отримання (22.04.2020) ГУ ДПС у Київській області ухвали суду апеляційної інстанції від 13.02.2020 про залишення апеляційної скарги без руху 10-денний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, який встановлений цією ухвалою, спливає 04.05.2020 з урахуванням того, що закінчення строку припадає на вихідний день (02.05.2020).

59. Суд звертає увагу, що відповідно до положень статей 113, 115, 116 ГПК України право скаржника на усунення недоліків поданої заяви може бути реалізовано ним протягом встановленого законом процесуального строку, який починається з наступного дня після настання відповідної події - вручення йому ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, та триває до 24 години останнього дня строку. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

60. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 910/16827/17, від 22.06.2018 у справі № 922/3662/15, від 31.10.2018 у справі № 908/1484/17, від 06.12.2019 у справі № 913/570/17, від 08.04.2020 у справі № 920/251/19.

61. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі вказує на те, що у встановлений ухвалою від 13.04.2020 про залишення апеляційної скарги без руху строк недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуті.

62. Водночас, як убачається із наявних матеріалів справи, скаржником було виконано вимоги статті 258 ГПК України шляхом надсилання на адресу апеляційного суду клопотання про усунення недоліків, що підтверджується матеріалами справи, зокрема поштовим конвертом на якому міститься трек-номер відправлення 0315123389035 результати пошуку за яким на офіційному вебсайті АТ "Укрпошта" у розділі "Трекінг відправлень" пдтверджують здачу на відділення поштового зв`язку для відправлення цього клопотання 30.04.2020 (а.с.236-238, т.4).

63. Оскільки клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги здано на пошту в межах 10-денного строку, встановленого судом для усунення недоліків, тому відповідно до положень частини сьомої статті 116 ГПК України строк не вважається пропущеним.

64. Враховуючи фактичні дії скаржника щодо вжиття заходів з усунення недоліків апеляційної скарги у визначений в ухвалі від 13.04.2020 строк, з урахуванням принципу верховенства права та статті 3 Конституції України, а також беручи до уваги обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, уникнення зайвого процесуального формалізму, у суду апеляційної інстанції не було належних підстав для висновку про те, що скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом.

65. Крім того в аспекті питання щодо недотримання скаржником строку на усунення недоліків апеляційної скарги суд звертає увагу на те, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4 відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

66. Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами і доповненнями (в редакції чинній на момент постановлення ухвал від 13.04.2020 та від 12.05.2020) карантин установлено на всій території України з 12.03.2020 до 22.05.2020.

67. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу наведені положення не врахував та як наслідок дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги ГУ ДПС у Київській області на підставі частини четвертої статті 174, частини другої статті 260 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

68. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

69. За змістом частини четвертої статті 304 ГПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

70. Частиною четвертою статті 310 ГПК України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

71. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 310 ГПК України).

72. Оскільки суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали допустив неправильне тлумачення підпунктів 4, 9 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI, а також не вірно застосував приписи статей 116, 174, 258, 260 ГПК України, що стало підставою до передчасного висновку про наявність підстав для застосування судом апеляційної інстанції частини четвертої статті 174, частини другої статті 260 ГПК України та повернення апеляційної скарги особі, що звернулася із апеляційною скаргою, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про задоволення касаційної скарги та необхідність скасування ухвали від 12.05.2020 і направлення справи № 905/1633/19 до Східного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Київській області на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 з урахуванням викладеного у цій постанові.

Щодо судових витрат

73. Відповідно до статті 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

74. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України, передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

75. Враховуючи, що в даному випадку суд касаційної не змінює та не ухвалює нового рішення, а справа передається до суду апеляційної інстанції, то відповідно до вимог статті 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

Висновки щодо застосування норм права

76. Тлумачення пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI (в редакції чинній на момент звернення з апеляційною скаргою), яким встановлено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду позовних заяв, заяв, клопотань, апеляційних та касаційних скарг свідчить про те, що Законом не встановлено ставки, від якої обчислюється судовий збір, за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

77. Установлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху строк для усунення недоліків не вважається пропущеним у випадку здачі скаржником на пошту заяви або клопотання про усунення недоліків на виконання такої ухвали в межах такого строку.

Керуючись статтями 286, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у справі № 905/1633/19 скасувати.

3. Справу № 905/1633/19 передати до Східного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020.

4. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

В. Г. Пєсков