Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 липня 2020 року
у справі № 905/1633/19
Господарська юрисдикція
Щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури
Фабула справи: ухвалою господарського суду відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нагваль-Фіш" на підставі заяви ТОВ "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс Захід". Постановою господарського суду припинено процедуру розпорядження майном боржника, повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого, визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.
Головне управління Державної податкової служби (далі - ГУ ДПС) звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та направити справу до господарського суду для подальшого розгляду на стадію розпорядження майном ТОВ "Нагваль-Фіш".
Апеляційну скаргу ГУ ДПС залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ГУ ДПС повернуто скаржнику згідно зі ст.ст. 174, 260 ГПК України, а саме у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги у строк визначений ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху.
Мотивація касаційної скарги: ГУ ДПС посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права зазначаючи про те, що Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки, від якої обчислюється судовий збір за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Правова позиція Верховного Суду: повертаючи скаржнику апеляційну скаргу та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції керувався нормами ст.ст. 174, 260 ГПК України (в редакції чинній на момент звернення скаржника з апеляційною скаргою) і виходив із необхідності сплати судового збору у розмірі 28 815,00 грн за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури виходячи з аналізу положень пп.пп. 4, 9 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Так, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що базою для обрахунку розміру судового збору за подання апеляційної скарги на постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури слід визначити ставку судового збору встановлену за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З преамбули Закону України "Про судовий збір" вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Згідно з пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами визначена у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до пп. 9 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Висновки: тлумачення п. 2 ч. 2 с. 4 Закону України "Про судовий збір", яким встановлено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду позовних заяв, заяв, клопотань, апеляційних та касаційних скарг свідчить про те, що Законом не встановлено ставки, від якої обчислюється судовий збір, за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Відтак, висновок апеляційного господарського суду про необхідність сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з урахуванням наведеного вище є помилковим.
Ключові слова: підстави відмови у відкритті апеляційного провадження, наслідки несплати судового збору, особливості проваджень у справі про банкрутство, обчислення розміру судового збору