УХВАЛА
28 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 905/1633/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В.
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2021
у складі колегії суддів: Радіонової О. О. (головуючої), Гребенюк Н. В., Черноти Л. Ф.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс Захід"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нагваль-Фіш"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
19.04.2021 Головне управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області) поштовим відправленням звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 у справі № 905/1633/19 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Київській області на постанову Господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у вказаній справі.
Одночасно за текстом та у прохальній частині касаційної скарги, скаржником порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2021.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/1633/19 визначено склад колегії суддів: Банасько О. О. (головуючий), судді Білоус В. В., Васьковський О. В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 21.04.2021.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, судом встановлено таке.
05.03.2020 Господарським судом Донецької області прийнято постанову, якою припинено процедуру розпорядження майном боржника, повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Абрамова В. В., визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Абрамова В. В., вирішено інші процедурні питання тощо.
Не погодившись з прийнятою постановою, ГУ ДПС у Київській області звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та направити справу до Господарського суду Донецької області для подальшого розгляду на стадію розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нагваль-Фіш" (далі - ТОВ "Нагваль-Фіш").
13.04.2020 Східним апеляційним господарським судом винесено ухвалу, якою апеляційну скаргу ГУ ДПС у Київській області залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
12.05.2020 Східним апеляційним господарським судом винесено ухвалу, якою апеляційну скаргу ГУ ДПС у Київській області на постанову Господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі № 905/1633/19 повернуто скаржнику згідно зі статтями 174, 260 ГПК України, а саме у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги у строк визначений ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху.
22.07.2020 Верховним Судом прийнято постанову, якою касаційну скаргу ГУ ДПС у Київській області задоволено, ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 скасовано, справу № 905/1633/19 передано до Східного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Київській області.
31.08.2020 Східним апеляційним господарським судом винесено ухвалу, якою апеляційну скаргу ГУ ДПС у Київській області залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
21.09.2020 Східним апеляційним господарським судом винесено ухвалу, якою відкрито апеляційне провадження у справі № 905/1633/19 за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Київській області на постанову Господарського суду Донецької області.
24.03.2021 Східним апеляційним господарським судом винесено ухвалу про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Київській області на постанову Господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі № 905/1633/19.
Вказана ухвала про закриття провадження була прийнята на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зокрема колегія суддів зазначила, що ГУ ДПС у Київській області не було доведено того факту, що прийнятим судовим актом - постановою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нагваль-Фіш" банкрутом було вирішено питання про права та обов`язки вказаного державного органу.
Досліджуючи наведені в апеляційній скарзі доводи, суд апеляційної інстанції встановив, що вони зводяться до тверджень щодо передчасності ухвалення постанови Господарського суду Дніпропетровської області, відсутності підстав для визнання ТОВ "Нагваль-Фіш" банкрутом та наявності у ГУ ДПС у Київській області права на апеляційне оскарження вказаної постанови, оскільки скаржник не набув статусу учасника у справі про банкрутство та останній не позбавлений права здійснювати відповідну перевірку додержання вимог податкового законодавства і під час ліквідаційної процедури.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що частиною шостою статті 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (частина п`ята статті 41 ГПК України).
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Суб`єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку рішення/ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254, 255 ГПК України.
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14.
Така позиція згодом підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.
Відповідно до статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.
Цією статтею КУзПБ визначено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
За приписами згаданої статті КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство з 21.10.2019 визначається статтею 45 КУзПБ.
Приписами статті 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому Законом порядку (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13).
Тобто, лише за сукупністю, встановлених Законом про банкрутство, КУзПБ дій (пред`явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв`язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що законодавством про банкрутство, яке допускає участь у справі про банкрутство багатьох учасників провадження з різним обсягом повноважень, передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення в апеляційному порядку, звужено до учасників такої справи.
Особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на такі судові рішення, нарівні з іншими учасниками відповідної справи.
Однак на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
Тобто, право на апеляційне оскарження судових рішень місцевого господарського суду мають учасники справи про банкрутство та інші, окрім кредиторів, юридичні особи, а також державні та інші органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є учасниками справи, але у випадку якщо судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов`язки (подібний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 904/4681/19).
При розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статті 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 908/1083/19, від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13).
Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України (висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі № 62/112).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у цій справі ГУ ДПС у Київській області не є кредитором й учасником справи № 905/1633/19, не приймало у ній участі та не залучалось до участі у цій справі.
З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Київській області не набуло процесуального права заперечувати судові рішення у справі про банкрутство ТОВ "Нагваль-Фіш", у тому числі і право на звернення до апеляційного суду, з апеляційною скаргою на постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом в порядку статті 254 ГПК України як особи, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та обов`язки.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційне провадження має бути закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
З урахуванням зазначеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що суд апеляційної інстанції приймаючи ухвалу про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Київській області на постанову Господарського суду Донецької області від 05.03.2020 діяв відповідно до вимог ГПК України та у межах повноважень, передбачених процесуальним законом.
У поданій касаційній скарзі скаржник не навів жодного переконливого доводу щодо помилковості наведених висновків апеляційного господарського суду чи неправильного застосування ним статей 254, 264 ГПК України.
За змістом частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Київській області на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 у справі № 905/1633/19.
З огляду на зазначене, клопотання ГУ ДПС у Київській області про поновлення строку на касаційне оскарження судом не розглядається.
Керуючись статтями 233, 234, 235, 293, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 у справі № 905/1633/19.
2. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 у справі № 905/1633/19 повернути заявнику з доданими до неї матеріалами.
3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. В. Білоус
О. В. Васьковський
