ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2582/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
21 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:
- визнання протиправною бездіяльності ГУПФУ в Полтавській області щодо не призначення з 22.11.2019 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) основної державної пенсії по інвалідності відповідно до частини третьої статті 59 пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи згідно Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- скасування рішення від 18.12.2019 за №164250001078, винесеного Відділом з питань перерахунків пенсій №7 управління застосування пенсійного законодавства ГУПФУ в Полтавській області про призначення ОСОБА_1 державної основної пенсії по інвалідності згідно статті 54 Закону №796-ХІІ в редакції Закону №76-VІІІ від 28.12.2014 із застосуванням підпункту 1 пункту 11 Порядку та пункту 9-1 затвердженого Постановою КМУ №1210 від 23.11.2011, як особі з інвалідністю другої групи, основний розмір пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків, який становить 2620,80 грн;
- зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області скасувати запис у пенсійній справі ОСОБА_1 про причини інвалідності "Каліцтво/захворювання, пов`язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС в період проходження ВС" та внести запис, який зазначений в довідці МСЕК сер. 7-66 ВЛ№0141271 від 01.12.2005;
- зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області здійснити призначення з 22.11.2019 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) основної державної пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (5х4173,00 грн=20865,00 грн) відповідно до частини третьої статті 59 Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як мінімальна соціальна гарантія, запроваджена законодавцем згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2011 (402/19, 1737/19) без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати, проводити перерахунок основної державної пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
- визнання протиправною бездіяльності ГУПФУ в Полтавській області щодо не призначення з 22.11.2019 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у відповідності до статті 50 Закону №796-ХІІ;
- зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області призначити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю з 22.11.201 у відповідності до статті 50 Закону №796-ХІІ у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком встановленого частиною першою статті 28 Закону №1058-ХІІ та провести відповідні виплати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує наявністю у нього права на отримання з 22.11.2019 основної державної пенсії по інвалідності відповідно до частини третьої статті 59 пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи згідно Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю з 22.11.2019 у відповідності до статті 50 Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Однак, пенсійний орган у відповідь на заяву ОСОБА_1 про призначення вказаних вище основної та додаткової пенсій безпідставно здійснив призначення останньому пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ігноруючи вимоги заяви та приписи чинного законодавства.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2582/20, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22.06.2020 до суду відповідачем надано відзив на позов, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначає, що занести до бази даних "причина інвалідності - захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків з ЛНА на ЧАЕС", умови призначення стаття 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ката строфи" не має можливості, оскільки це не передбачено програмним продуктом. Дані, які занесені до електронної пенсійної справи, відповідають наявним документам та зазначені в тому вигляді, як передбачено в про грамному комплексі ППВП, розробником якого є ТОВ "НВП Медірент". Відповідно до пункту 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23.11.2011 №1210, неможливо обчислити пенсію по інвалі дності позивачу з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, у зв`язку з відсутністю оригіналу довідки органів МСЕК про відсоток втрати працездатності. Щодо вимоги призначити позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю з 22.11.2019 у відповідності до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ката строфи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком встановленого частиною першою статті 28 Закону України Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідач наполягає, що остання є безпідставною і не підлягає задоволенню, оскільки управлінням ПФУ гр. ОСОБА_1 призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю відповідно до підпункту 1 пункту 13 Порядку №1210 як особі з інвалідністю ІІ групи в розмірі 379,60 грн, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії від 17.06.2020. Позивач у своєму позові ставить вимогу про призначення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", але не наводить жодного нормативно-правового акту де ця норма закріплена /а.с. 85-93/.
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, що підтверджено посвідченням серія НОМЕР_2 , виданим Полтавською облдержадміністрацією 19.04.2019 /а.с. 36/.
Залученою до матеріалів справи копією посвідчення серія НОМЕР_3 від 04.01.2006 підтверджено, що позивач має ІІ групу інвалідності /а.с. 36/.
Позивач є пенсіонером та до 22.11.2019 перебував на обліку в ГУПФУ в Полтавській області як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Крім основного розміру пенсії, позивачу до 22.11.2019 також виплачувалася додаткова пенсія згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вказані обставини учасниками справи не заперечуються.
22.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою щодо призначення йому пенсії згідно статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підви щення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VШ з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населен ня" від 28.12.2011 №1381 /а.с. 52/.
До вказаної заяви для здійснення переведення з одного виду пенсії на інший та розрахунку розміру такої пенсії позивач додав наступні документи: - паспорт серія НОМЕР_4 696044; - довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; - трудову книжку від 16.12.1975 серії БТ-1 №0229593; - посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році від 19.04.2019 №023434; - посвідчення інваліда війни від 04.01.2006 №027008; - довідку про військову службу від 22.11.2019 №144; - виписку з наказу від 29.10.1986 №048; - довідку про період виконання службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 29.10.2002 №3/2128; - довідку МСЕК про групу та причину інвалідності, яка пов`язана із виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків на ЧАЕС у 1986 році №0141271 та виписку із акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках від 01.12.2005 №0141271 /а.с. 22-25, 54-67/.
Оскільки під час прийому документів пенсійний орган встановив відсутність оригіналу витягу з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, який застосовується як складова формули для обчислення розміру пенсії, позивачу було запропоновано надати оригінал чи дублікат витягу з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
Так, ОСОБА_1 у розписці - повідомлені зазначено про документ, якого недостатньо для призначення пенсії відповідно до статті 59 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме, про оригінал виписки з акту огляду МСЕК про встановлення, зняття або зміну групи інвалідності, та запропоновано надати зазначений документ до 22.02.2020 /а.с. 53/.
У подальшому, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.11.2019 останньому призначено пенсію по інвалідності ІІ групи з 22.11.2019 відповідно до статті 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, яка приймала участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесена до категорії 1, обчисленої відповідно до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується рішенням 164250001078 від 18.12.2019, оформленим протоколом призначення пенсії від 16.12.2019 /а.с. 17, 49-51/.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач 14.01.2020 подав до пенсійного органу скаргу від 13.01.2020 щодо правильності визначення розміру пенсії по інвалідності відповідно до Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с. 79/.
28.01.2020 пенсійним органом надано ОСОБА_1 відповідь листом за вих.№161/03.32, у якому, зокрема, повідомлено, що занести до бази даних "причина інвалідності - захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків з ЛНА на ЧАЕС", умови призначення - ст.59 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не має можливості, оскільки це не передбачено програмним продуктом (дана обставина не змінює розрахунку пенсії заявника). Дані, які занесені до електронної пенсійної справи, відповідають наявним документам та зазначені в тому вигляді, як передбачено в про грамному комплексі ППВП, розробником якого є ТОВ "НВП Медірент". Відповідно до п.9.1. Порядку об числення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, неможливо обчислити пенсію по інвалі дності з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, у зв`язку з відсутністю довідки органів МСЕК про відсоток втрати працездатності /а.с. 83/.
Не погодившись із зазначеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 59 цього Закону визначено порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Частиною третьою зазначеної статті (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII) було передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Водночас 25.04.2019 Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким вирішено:
1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;
2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 №2136-VIII.
Отже, вимога частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25.04.2019.
З матеріалів справи судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач виконував службові обов`язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 29.04.1986 по 02.05.1986 в м. Прип`ять (охорона громадського порядку) та у період з 03.05.1986 по 04.05.1986 в с. Копачі Чорнобильського району Київської області (евакуація населення) /а.с. 27/.
Відповідачем не заперечується, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовослужбовець.
У примітці до статті 10 Закону №796-XII зазначено, що тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Залученими до матеріалів справи довідкою МСЕК про групу та причину інвалідності, яка пов`язана із виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків на ЧАЕС у 1986 році №0141271 та випискою із акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках від 01.12.2005 №0141271 /а.с. 22-25/, а також довідкою КП "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" від 11.12.2019 №897 /а.с. 37/ підтверджено, що позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з огляду на захворювання, пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
В рішенні від 24.07.2019 у справі №816/1224/18, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019 №816/1224/18, колегія суддів Полтавського окружного адміністративного суду під час розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 у справі №1640/2364/18 за позовом ОСОБА_1 до ГУПФУ в Полтавській області, Чутівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії підтвердила наявність у ОСОБА_1 з 25.04.19 права на призначення пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-XII як військовослужбовцю, який брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та з огляду на це отримав інвалідність /а.с. 29-35/.
При цьому, колегія суддів вказала, що у спірних відносинах відсутні підстави для застосування положення частини третьої статті 59 Закону №796-XII у редакції Рішення Конституційного Суду України від 25.04.19 №1-р(II)/2019 до дати ухвалення цього рішення, з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів в часі, закріплений у статті 58 Конституції України.
Також, колегія суддів зауважила, що ОСОБА_1 з 25.04.2019 має право на призначення пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-XII, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня відповідного року (у цьому випадку - 1 січня 2019 року). Однак, зважаючи на те, що ОСОБА_1 до цього часу отримує пенсію у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та із заявою про перехід на пенсію, визначену Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 до Чутівського ОУПФУ Полтавської області не звертався, підстави для задоволення заяви перегляд судового рішення за виключними обставинами відсутні.
З огляду на вказані висновки, позивач у подальшому й звернувся до пенсійного органу із заявою від 22.11.2019 щодо переходу з одного виду пенсії на інший та призначення йому пенсії згідно статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підви щення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VШ з урахуванням постанови Кабінету Міністрів "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населен ня" від 28.12.2011 №1381.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти фактичної наявності у ОСОБА_1 права на переведення його з 22.11.2019 на інший вид пенсії та призначення пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-XII не заперечує.
При цьому, своє призначення позивачу пенсії по інвалідності з 22.11.2019 не на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-XII, а на підставі статті 54 цього Закону, пенсійний орган пояснює тим, що під час прийому наданих для переведення на інший вид пенсії документів встановлено відсутність оригіналу витягу з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, який застосовується як складова формули для обчислення розміру пенсії.
З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини першої статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
За змістом пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення;
3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення);
4) документи про місце проживання (реєстрації) особи.
Пунктом 2.2 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу.
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК.
Поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. При переведенні на пенсію по інвалідності з іншого виду пенсії орган, що призначає пенсію, додає до пенсійної справи виписку з акта огляду МСЕК про встановлення або зміну групи інвалідності (пункт 2.8 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").
Відповідно до пункту 2.23 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
Виходячи з вказаних вище норм, суд доходить висновку про відсутність у відповідача правових підстав для неприйняття наданих позивачем разом із заявою від 22.11.2019 копій довідки МСЕК про групу та причину інвалідності, яка пов`язана із виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків на ЧАЕС у 1986 році №0141271 та виписки із акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках від 01.12.2005 №0141271 та вимагання від останнього надати саме оригінали таких документів.
Як наслідок, зважаючи на надання позивачем при зверненні до пенсійного органу із заявою від 22.11.2019 усіх необхідних документів для призначення йому пенсії на підставі на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-XII, в тому числі копій довідки МСЕК про групу та причину інвалідності, яка пов`язана із виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків на ЧАЕС у 1986 році №0141271 та виписки із акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках від 01.12.2005 №0141271, суд доходить висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині вимог про: - визнання протиправною бездіяльності ГУПФУ в Полтавській області щодо не призначення з 22.11.2019 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) основної державної пенсії по інвалідності відповідно до частини третьої статті 59 Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як військовослужбовцю, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; - скасування рішення від 18.12.2019 за №164250001078, винесеного Відділом з питань перерахунків пенсій №7 управління застосування пенсійного законодавства ГУПФУ в Полтавській області про призначення ОСОБА_1 з 22.11.2019 державної основної пенсії по інвалідності згідно статті 54 Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону №76-VІІІ від 28.12.2014 із застосуванням підпункту 1 пункту 11 та пункту 9-1 Порядку, затвердженого Постановою КМУ №1210 від 23.11.2011, як особі з інвалідністю ІІ групи; - зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області здійснити призначення з 22.11.2019 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) основної державної пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини третьої статті 59 Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести виплату такої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо вимог позивача в частині призначення вказаної вище пенсії без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", шляхом застосування такого розрахунку - 5 х 4173,00 грн = 20865,00 грн, то суд не вбачає підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.
Так, пунктом 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, передбачено, що він визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з пунктом 9-1 вказаного Порядку за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс х К зс х Кв/100 %, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках). Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс = Зп (мін) х 5) / Зс1, де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс 1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Отже, постанова Кабінету Міністрів України 23.11.2011 №1210, яка визначає механізм обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, прийнята з метою практичної реалізації норми закону, а саме: частини третьої статті 59 Закону №796-XII, а відтак в частині встановлення формули їй не суперечить.
Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
Таким чином, в силу наведеної норми Конституції України відповідач зобов`язаний при обчисленні пенсії відповідно до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 23.11.2011 №1210, застосовувати формулу, зазначену у цьому пункті Порядку.
При цьому, суд зауважує, що за змістом пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, це лише вихідний показник для обчислення пенсії, який сам по собі не враховує індивідуальних особливостей кожного окремого пенсіонера (зокрема, розміру відшкодування фактичних збитків (у відсотках)), а тому застосування формули, наведеної у пункті 9-1 Порядку №1210, дозволяє визначити розмір пенсії індивідуально для кожного пенсіонера із врахуванням його особливостей. Незастосування ж вказаної формули при обчисленні пенсії призведе до встановлення єдиного розміру пенсії для всіх пенсіонерів безвідносно до особливостей кожного, що в свою чергу не сприятимете належному та справедливому пенсійному забезпеченню окремо взятого пенсіонера.
Водночас, визнання неконституційним положення частини третьої статті 59 Закону №796-XII в частині словосполучення "дійсної строкової" не призвело до зміни формули, передбаченої пунктом 9-1 Порядку №1210, за якою проводиться обчислення пенсії. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 положення абзацу першого пункту 9-1 Порядку №1210 приведено лише у відповідність з приписами частини третьої статті 59 Закону № 796-XII (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019), а зміни формули, за якою розраховується пенсія, не відбулось.
Твердження позивача на неможливість застосування при призначенні йому основної та додаткової пенсії Порядку №1210, оскільки вказаний Порядок регулює питання призначення пенсії особам з інвалідністю та не поширюється на призначення пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни суд відхиляє, оскільки безпосередньо в даному порядку передбачено, що останній визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області скасувати запис у пенсійній справі ОСОБА_1 про причини інвалідності "Каліцтво/захворювання, пов`язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС в період проходження ВС" та внести запис, який зазначений в довідці МСЕК сер. 7-66 ВЛ№0141271 від 01.12.2005, то суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, так як відомості у пенсійній справі мають відповідати документам, що містяться у матеріалах пенсійної справи, в тому числі, наданим заявником документам для переведення з одного виду пенсії на інший (довідці МСЕК про групу та причину інвалідності, яка пов`язана із виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків на ЧАЕС у 1986 році №0141271 та виписці із акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках від 01.12.2005 №0141271).
Посилання відповідача у відзиві на те, що занести до бази даних "причина інвалідності - захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків з ЛНА на ЧАЕС", умови призначення стаття 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ката строфи" не має можливості, оскільки це не передбачено програмним продуктом, а дані, які занесені до електронної пенсійної справи, відповідають наявним документам та зазначені в тому вигляді, як передбачено в про грамному комплексі ППВП, розробником якого є ТОВ "НВП Медірент", судом оцінюються критично з огляду на ненадання пенсійним органом жодних документальних доказів щодо фактичної неможливості у програмному продукті відобразити дійсну інформацію, що міститься у документах пенсійної справи, а саме у довідці МСЕК про групу та причину інвалідності, яка пов`язана із виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків на ЧАЕС у 1986 році №0141271 та виписці із акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках від 01.12.2005 №0141271, відповідно до яких ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з огляду на захворювання, пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Поряд з цим, суд зауважує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати, проводити перерахунок основної державної пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, оскільки вказані вимоги є передчасними, враховуючи не здійснення на даний час призначення з 22.11.2019 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) основної державної пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини третьої статті 59 Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Щодо обґрунтованості вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності ГУПФУ в Полтавській області щодо не призначення з 22.11.2019 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у відповідності до статті 50 Закону №796-ХІІ, а також зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області призначити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю з 22.11.2019 у відповідності до статті 50 Закону №796-ХІІ у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону №1058-ХІІ та провести відповідні виплати, то суд доходить висновку про відмову в їх задоволенні з огляду на таке.
Так, за приписами статті 49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону №796-ХІІ особам віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 1 пункту 13 Порядку №1210 щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах: особам, що належать до категорії 1: з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: особам з інвалідністю I групи - 474,5 гривні; особам з інвалідністю II групи - 379,6 гривні; особам з інвалідністю III групи - 284,7 гривні; для інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: особам з інвалідністю I групи - 341,64 гривні; особам з інвалідністю II групи - 227,76 гривні; особам з інвалідністю III групи - 170,82 гривні.
Як свідчать матеріали пенсійної справи, станом на момент розгляду справи гр. ОСОБА_1 з 22.11.2019 пенсійним органом вже призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю відповідно до підпункту 1 пункту 13 Порядку №1210 як особі з інвалідністю ІІ групи в розмірі 379,60 грн, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії від 17.06.2020 /а.с. 94-95/.
Так, на даний час місячний розмір пенсії гр. ОСОБА_1 включає в себе 379,60 грн додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, розмір якої встановлений згідно підпункту 1 пункту 13 Порядку №1210.
Суд зауважує, що заявляючи у позові вимогу про призначення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком встановленого частиною першою статті 28 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ОСОБА_1 не наводить жодного нормативно-правового акту в спростування доцільності при призначенні йому додаткової пенсії на підставі статті 50 Закону №796-XII керуватися саме підпунктом 1 пункту 13 Порядку №1210.
За викладених обставин, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області подати у встановлений судом розумний строк звіт про виконання судового рішення, то суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, оскільки встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду, підстав для задоволення вказаного вище клопотання суд не вбачає.
З приводу клопотання ОСОБА_1 про допущення до негайного виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає, що за приписами пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
В даній справі, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги, про обґрунтованість яких суд дійшов висновку під час її розгляду, носять зобов`язальний характер та не стосуються стягнення з ГУПФУ в Полтавській області конкретної суми пенсійних виплат, а відтак, з огляду на приписи статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про допущення до негайного виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, враховуючи звільнення позивача від сплати такого судового збору, як особи з інвалідністю ІІ групи.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не призначення з 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 основної державної пенсії по інвалідності відповідно до частини третьої статті 59 Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як військовослужбовцю, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 18 грудня 2019 року за №164250001078, винесене Відділом з питань перерахунків пенсій №7 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про призначення ОСОБА_1 з 22 листопада 2019 року державної основної пенсії по інвалідності згідно статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону №76-VІІІ від 28.12.2014 із застосуванням підпункту 1 пункту 11, пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210, як особі з інвалідністю ІІ групи.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити призначення з 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 основної державної пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести виплату такої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області скасувати запис у пенсійній справі ОСОБА_1 про причини інвалідності "Каліцтво/захворювання, пов`язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС в період проходження ВС" та внести запис, який зазначений у довідці МСЕК про групу та причину інвалідності, яка пов`язана із виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків на ЧАЕС у 1986 році №0141271 та виписці із акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках від 01 грудня 2005 року №0141271 про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Гіглава
