УХВАЛА
про передачу справи на розгляд палати
23 червня 2020 року
м. Київ
справа №240/10153/19
адміністративне провадження №К/9901/13038/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 (колегія у складі суддів Смілянця Е.С., Охрімчук І.Г., Капустинського М.М.)
у справі №240/10153/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства Оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням з 17.05.2019 інвалідності 2 групи, внаслідок травм, пов`язаних із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум страхування, оформлене протоколом засідання № 90 від 12.07.2019 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;
-зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності 2 групи, внаслідок поранення і захворювань, пов`язаних з захистом Батьківщини, під час виконанням обов`язків військової служби, в розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», з урахуванням раніше виплачених сум.
2.Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2020 рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому з 17.05.2019 інвалідності 2 групи, внаслідок травм, пов`язаних із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум страхування, оформлене протоколом засідання № 90 від 12.07.2019 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. Зобов`язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому інвалідності 2 групи, внаслідок поранення і захворювань, пов`язаних з захистом Батьківщини, під час виконання обов`язків військової служби, в розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», з урахуванням раніше виплачених сум.
3.18.05.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України на зазначене судове рішення. Підставою касаційного оскарження є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішення норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
4.Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2020 відкрито касаційне провадження у справі №240/10153/19. Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2020 зупинено виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2020 до закінчення касаційного перегляду.
5.Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6.Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив службу в Збройних Силах України до 22.06.2015.
7.19.06.2015 під час первинного огляду ОСОБА_1 органами МСЕК було встановлено 3 групу інвалідності з 19.06.2015, яка пов`язана із виконанням обов`язків військової служби, у зв`язку з чим була виплачена допомога в розмірі 182700 грн.
8.01.07.2016 під час повторного огляду ОСОБА_1 органами МСЕК було повторно підтверджено 3 групу інвалідності, яка пов`язана із виконанням обов`язків військової служби.
9.21.05.2019 під час повторного огляду ОСОБА_1 органами МСЕК було встановлено 2 групу інвалідності з 17.05.2019, яка пов`язана із виконанням обов`язків військової служби.
10. ОСОБА_1 звернувся із заявою (рапортом) про отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із зміною групи інвалідності, пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби.
11.Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №90 від 12 липня 2019 року ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, з урахуванням виплачених раніше сум, оскільки встановлення 2 групи інвалідності відбулось у понад 2 річний термін з первинного встановлення інвалідності.
12.Позивач вважаючи таку відмову протиправною, звернувся із позовом до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13.Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дворічний строк у межах спірних правовідносин обчислюється саме з 19.06.2015 з часу первинного встановлення інвалідності позивачу. Суд зазначив у своєму рішенні, що на час первинного встановлення інвалідності позивачеві (2015 рік) правова норма, яка обмежує право на перегляд розміру одноразової грошової допомоги дворічним строком, вже діяла. Суд вказав, що аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №806/2187/18.
14.Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин строків реалізації права на одноразову грошову допомогу законодавством передбачено не було. Отже, позивач має право на отримання вказаної допомоги без обмеження дворічним терміном після первинного встановлення групи інвалідності. Аналогічний підхід до застосування наведених вище правових норм висловлено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 20.03.2018 у справі №295/3091/17, від 21.06.2018 у справі № 760/11440/17, від 30.09.2019 у справі № 825/1380/18.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
15.Міністерство оборони України у касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 806/2187/18 та постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 280/148/19.
16.Зазначає, що обмеження дворічним строком, протягом якого зміна групи інвалідності, її причин або ступеня втрати працездатності введенні з 01.01.2014. Позивачу первинно інвалідність (ІІІ групу) встановлено з 19.06.2015. ІІ групу інвалідності встановлено з 17.05.2019. Оскільки з дня первинного встановлення позивачу інвалідності до дня встановлення ІІ групи інвалідності минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17.Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та дійшов таких висновків.
18.Ключовим правовим питанням у справі є правильність застосування до спірних правовідносин абз. 2 п. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон №2011-XII) та п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі Порядок № 975).
19.З урахуванням частої зміни законодавства, у справах цієї категорії насамперед потрібно встановити які правові норми регулюють відносини сторін на час виникнення спору.
20.Спір виник щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності з 17.05.2019.
21.Згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII, який набрав чинності з 01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
22.Положення пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII застосовується до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.2014.
23.Згодом, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) пункт 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється».
24.Обидві ці норми пункту 4 статті 16-3 Закону (абз. 1 і 2) передбачають обмеження строку, протягом якого зміна групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги, дворічним строком. Дворічний строк обчислюється з часу первинного встановлення інвалідності.
25.Правовідносини щодо первинного встановлення інвалідності виникли після набрання чинності зазначеним Законом, тому пункт 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII застосовується до позивача.
26.На час первинного встановлення інвалідності позивачеві (19.06.2015) правова норма, яка обмежує право на перегляд розміру одноразової грошової допомоги дворічним строком, вже діяла.
27.З дня первинного встановлення інвалідності позивачеві (19.06.2015) до дня встановлення ІІ групи інвалідності (17.05.2020) минуло понад два роки. Відтак, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
28.Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 (справа № 806/2187/18), від 20.02.2020 (справа № 806/714/18), від 12.03.2020 (справа № 280/148/19), від 04.03.2020 (справа № 240/5765/18), від 04.03.2020 (справа № 240/5688/18).
29.Водночас, колегією суддів встановлено, що мають місце випадки, коли Верховним Судом по іншому застосовано норми Закону № 2011-XII щодо строків реалізації права на одноразову грошову допомогу.
30.Зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 (справа №295/3091/17), від 21.06.2018 (справа № 760/11440/17), від 30.09.2019 (справа № 825/1380/18), суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин, строків реалізації права на одноразову грошову допомогу передбачено не було, отже, позивач має право на отримання вказаної допомоги без обмеження дворічним терміном після первинного встановлення групи інвалідності.
31.За правилом частини другої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
32.Згідно зі статтею 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи
33.Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах 1-4 статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частині 5 або 6 статті 346 цього Кодексу
34.Зважаючи на те, що має місце різне застосування пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII у практиці Верховного Суду, будь-яке вирішення справи потребуватиме відступу від висновків тієї чи іншої колегії палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. З цих підстав, а також метою забезпечення єдності судової практики, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для передачі цієї справи на розгляд палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Керуючись ст. 346, 347 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Справу № 240/10153/19 передати на розгляд розгляд палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачВ.М. Кравчук
СуддяА.А. Єзеров
СуддяС.М. Чиркін
