УХВАЛА
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 240/10153/19
адміністративне провадження № К/990/29874/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №240/10153/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1, у якому позивач просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням з 17.05.2019 інвалідності 2 групи, внаслідок травм, пов`язаних із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум страхування, оформлене протоколом засідання №90 від 12.07.2019 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;
- зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності 2 групи, внаслідок поранення і захворювань, пов`язаних з захистом Батьківщини, під час виконанням обов`язків військової служби, в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2020 рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому з 17.05.2019 інвалідності 2 групи, внаслідок травм, пов`язаних із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум страхування, оформлене протоколом засідання № 90 від 12.07.2019 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Зобов`язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому інвалідності 2 групи, внаслідок поранення і захворювань, пов`язаних з захистом Батьківщини, під час виконання обов`язків військової служби, в розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 15.07.2020 скасовано постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2020 та залишено в силі рішення суду першої інстанції.
11.05.2022 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 у справі за виключними обставинами.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.06.2022, яка залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 за виключними обставинами.
Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити вимоги заяви про перегляд рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 за виключними обставинами.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження треба відмовити з огляду на таке.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Заява позивача про перегляд за виключними обставинами рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 мотивована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 06.04.2022 №1-р (II)/2022 у справі №3-192/2020(465/20) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII зі змінами. Водночас, саме вказану норму було застосовано судами першої та касаційної інстанцій як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, що у відповідності до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України є підставою для перегляду рішення від 26.12.2019 за виключними обставинами.
Згідно з частиною п`ятою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
Отже, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане. Словосполучення «ще не виконане», яке вживається у пункті 1 частини п`ятої статті 361 КАС України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння, а також "розширеного тлумачення". Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що правові підстави для задоволення заяви позивача про перегляд за виключними обставинами рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 відсутні, оскільки рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 №1-р (II)/2022 не вплинуло на правильність висновків суду першої інстанції під час ухвалення рішення, про перегляд якого просив заявник.
Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що не може вважатись невиконаним, в розумінні положень пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, рішення суду, що набрало законної сили та, яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання.
Мотиви судів першої та апеляційної інстанції, якими вони керувалися під час прийняття оскаржуваних судових рішень, відповідають правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №808/2492/18, від 19.11.2018 у справі №755/4893/18 (755/18431/15-а), від 12.11.2020 у справі №805/550/16-а, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 19.02.2021 у справі №808/1628/18.
Колегія суддів зазначає, що визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому не може мати наслідком визнання протиправним рішення відповідача, яке було прийняте до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.
За таких обставин суди першої та апеляційної інстанції дійшли до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про перегляд за виключними обставинами рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2019.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи, що вказані обставини не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №240/10153/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Л.Л. Мороз Т.Г. Стрелець
