Ухвала
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 761/6844/19
провадження № 61-4591ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року усправі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Таскомбанк», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Фінанс Банк» в особі ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства «Фінанс Банк», Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій, застосування реституції, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
15лютого 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказанимпозовом, в якому просив: визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій № 01/БО-22/2014 від 31жовтня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; застосуватиреституцію як наслідок недійсності договору купівлі-продажу акцій № 01/БО-22/2014 від 31жовтня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; зобов`язатиАкціонернетовариство«Таскомбанк» здійснити списання з рахунку в цінних паперах ОСОБА_1 460 000 простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства«Фінанс Банк» (далі - ПАТ «Фінанс Банк»), які обліковуються на рахунку в цінних паперах НОМЕР_1 - НОМЕР_2 з зарахуванням їх на рахунок в цінних паперах ОСОБА_3 .
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 01/БО-22/2014 від 31 жовтня 2014 року 460 000 штук простих акцій емітента ПАТ «Фінанс Банк», укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Зобов`язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_3 460 000 простих іменних акцій емітента ПАТ «Фінанс Банк», що мають міжнародний ідентифікаційний номер (код ISIN ) НОМЕР_4 , шляхом списання відповідних акцій з рахунку в цінних паперах ОСОБА_1 та зарахувати їх на рахунок в цінних паперах ОСОБА_3 . Вирішено питання судових витрат.
11 березня 2020 року ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_5 ,звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року у вищевказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2020 року дану касаційну скаргу залишено без руху та надано заявникові строк для усунення її недоліків. Вказаний строк продовжено ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2020 року.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 30 березня 2020 року до Верховного Суду надіслано нову редакцію касаційної скарги та її копії у відповідності до кількості учасників справи.
У касаційні скарзі заявник посилаючись на пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), зазначає, що суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, викладених у постанові Верховного Судувід 03 травня 2018 року у справі № 755/20923/14-ц.
Крім того, ОСОБА_1 вказує, що суд неправильно застосував норми права за обставин, коли відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник зазначає, що підставою касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у строк, передбачений законом, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 10 лютого 2020 рокудо закінчення касаційного провадження.
Тлумачення частини восьмої статті 394, статті 436 ЦПК України свідчить, що заява про зупинення виконання має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення. Проте заявником не вказано достатніх та обґрунтованих підстав для зупинення виконання вказаного судового рішення і до касаційної скарги не додано доказів, які б підтверджували необхідність зупинення його виконання.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ухвалив:
Відкрити касаційне провадження у вказаній справі.
Витребувати з Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу № 761/6844/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Таскомбанк», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Фінанс Банк» в особі ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства «Фінанс Банк», Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій, застосування реституції, зобов`язання вчинити дії.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 10 лютого 2020 рокувідмовити.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, але не пізніше десяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук
