УХВАЛА
29 січня 2020 року
м. Київ
справа № 214/6982/13-ц
провадження № 61-97св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Ступак О. В.,
суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: держава Україна в особі Державної казначейської служби України, Довгинцівська районна у місті Кривому Розі рада,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - прокуратура Дніпропетровської області,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву Державної казначейської служби України, подану її представником ОСОБА_2 , про компенсацію судових витрат,
ВСТАНОВИВ:
Провадження у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій
У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулася з позовом, остаточно уточненим у січні 2016 року, до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Довгинцівської районної у місті Кривому Розі ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - прокуратура Дніпропетровської області, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями, рішеннями та бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, суду і органів місцевого самоврядування.
Суди розглядали справу неодноразово.
Останнім рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнено з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 2 500 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.
Стягнено з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 570 408,30 гривень у відшкодування втраченого заробітку.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо відшкодування судових витрат.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області відхилено, рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 серпня 2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 28 листопада 2018 року касаційну скаргу Державної казначейської служби України та касаційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області задоволено частково.
Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року змінено.
Зменшено розмір відшкодування втраченого заробітку, який підлягає стягненню з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 , з 570 408,30 гривень до 423 484,95 гривень.
Зменшено розмір відшкодування моральної шкоди, який підлягає стягненню з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 , з 2 500 000 гривень до 268 056 гривень.
Додатковою постановою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року вирішено питання про розподіл судових витрат у цій справі.
Компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений прокуратурою Дніпропетровської області при поданні касаційної скарги судовий збір у розмірі 4 390,4 гривеньі Державною казначейською службою України - у розмірі 6 130,74 гривень.
Короткий зміст вимог заяви про компенсацію судових витрат та її обґрунтування
У червні 2019 року Державна казначейська служба України звернулася до Верховного Суду із заявою про компенсацію судових витрат шляхом перерахування на вказаний нею рахунок.
В обґрунтування заяви зазначила, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27 квітня 2006 року № 590 компенсація судових витрат у цивільних та адміністративних справах здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань судів, якими винесено відповідне рішення, шляхом перерахування коштів на поточні рахунки осіб, які ці витрати понесли.
За таких обставин Державна казначейська служба України просила перерахувати на вказані нею реквізити суму судового збору у розмірі 6 130,74 гривень, яка підлягає компенсації згідно з додатковою постановою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при постановленні ухвали
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви про компенсацію судових витрат, суд дійшов таких висновків.
Стаття 133 ЦПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду (стаття 138 ЦПК України), та витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи (стаття 140 ЦПК України).
27 квітня 2006 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 590 (зі змінами), якою затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, згідно з додатком. У преамбулі до цієї постанови вказано, що вона прийнята відповідно до статей 138, 140 ЦПК України, статей 135, 138 КАС України і статті 128 ГПК України.
У додатку до зазначеної постанови міститься перелік витрат, які підлягають компенсації у закріпленому нею порядку, а саме: втрачений у зв`язку з явкою до суду заробіток - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові; відрив від звичайних занять у зв`язку з явкою до суду - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові; витрати, пов`язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, а також витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла, - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові.
Судовий збір у встановленому цією постановою порядку не компенсується.
Додатковою постановою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року вирішено компенсувати Державній казначейській службі України судовий збір, сплачений при поданні касаційної скарги, тобто вказана сума не є витратами, передбаченими статтями 138, 140 ЦПК України, і не підлягає компенсації у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590.
За таких обставин касаційний суд відмовляє Державній казначейській службі України у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат шляхом перерахування на вказаний нею рахунок.
Керуючись статтями 133, 138, 140 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Державній казначейській службі України у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат шляхом перерахування на вказаний нею рахунок відмовити.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: О. В. Ступак С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов С. О. Погрібний Г. І. Усик
