ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 214/6982/13-ц
Провадження № 2/210/428/16
У Х В А Л А
іменем України
"11" травня 2016 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді Скотар Р.Є.,
при секретарі Лейбенко В.В.,
за участі позивача ОСОБА_2,
представників позивача ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
представники відповідачів Жильцова О.А.,
Таборовець Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_2 про відвід судді,-
ВСТАНОВИВ :
В провадженні суду знаходиться вищезгадана цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Довгинцівської районної у місті Кривому Розі ради про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів до судового розслідування, прокуратури, суду, органів місцевого самоврядування, завданих незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю.
Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив про відвід судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Скотар Р.Є.
В обгрунтування заяви про відвід судді, представник позивача зазначив, що суддя Скотар Р.Є. залучивши ухвалою від 21.04.2016 року у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачаКриворізьку міську прокуратуру №1, порушив права позивача на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, іх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, у зв'зку з чим вважає, що є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Позивач, та його представник ОСОБА_4, кожен окремо підтримали заяву про відвід судді Скотар Р.Є.
Представники відповідача - Довгинцівської районної у місті ради - Таборовець Н.В., та представник Державної казначейської служби України - Жильцова О.А. покладалася у вирішенні заяви на розсуд суду.
Вирішуючи питання про відвід, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; 2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді; 5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.
Доводи заявника відводу про немотивованість та необгрунтованість ухвали від 21.04.2016 року про залучення у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Криворізької міської прокуратури №1, є безпідставними та спростовуються з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.35 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.
Частиною 4 статті 36 ЦПК України зазначено, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, може сама звернутися з заявою про свою участь у справі.
Відповідно до ч.2 ст. 23 ЗУ « Про прокуратуру» Прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов'язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
21.04.2016 року до суду надійшло клопотання Криворізької місцевої прокуратури №1 про залучення третьою особою.
Таким чином, суд вважає, що мотиви наведені в заяві не грунтуються на вимогах ст. 20 ЦПК України, і не може бути підставою для відводу та обставина, що позивач та його представники не згодні з ухвалою суду від 21.04.2016 року про залучення третьої особи.
Проте, як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі «Фельдман проти України», заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97 ). Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі «Феррантеллі та Сантанджело проти Iталії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).
У цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється» (див. рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (DeCubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, № 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі «ОСОБА_10 проти Іспанії» (CastilloAlgar v. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3116, п. 45).
Таким чином, при вирішенні питання про самовідвід або відвід суд бере до уваги його мотиви, оскільки судді зобов'язані викликати довіру у учасників судового розгляду, і тому будь який суддя, стосовно якого в учасників судового розгляду є підстави для підозри у недостатній неупередженості повинен заявити самовідвід.
Отже, враховуючи, ставлення позивача та його представників до складу суду, їх сумніви в об'єктивності та неупередженості судді, положення ст. 6 Конвенції, заявлений відвід ОСОБА_2 підлягає задоволенню з підстав, визначених п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України з метою недопущення сумнів в об'єктивності та неупередженості суду та забезпечення права ОСОБА_2 на розгляд справи за її позовом судом, який би не викликав у ОСОБА_2 та її представників жодних сумнівів.
Керуючись ст.ст. 20, 23, 24 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Задовольнити заявлений ОСОБА_2відвід головуючому у справі - судді Скотар Роману Євгеновичу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Довгинцівської районної у місті Кривому Розі ради про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів до судового розслідування, прокуратури, суду, органів місцевого самоврядування, завданих незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю
Справу направити до загальної канцелярії - для здійснення повторного авторозподілу згідно вимог ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Р. Є. Скотар
