Ухвала
12 січня 2018 року
м. Київ
справа № 214/6982/13-ц
провадження № 61-97 ск 18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 02 серпня 2017 року і ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Довгинцівської районної у місті Кривому Розі ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - прокуратура Дніпропетровської області, про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, суду, органів місцевого самоврядування, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Касаційна скарга подана Державною казначейською службою України 29 грудня 2017 року.
15 грудня 2017 року Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIIвід 03 жовтня 2017 року набрав чинності.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту другого частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено ідентифікаційний код юридичної особи, яка подає касаційну скаргу, в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, проте вказана інформація заявником не зазначена.
Відповідно до пункту третього частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом пункту тринадцятого частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону, що діяла на час подання касаційної скарги, та абзацу другого пункту шостого Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, від сплати судового збору за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, звільняються виключно позивачі.
Стаття 14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не поширюється на порядок сплати судового збору у цивільних справах.
За таких обставин посилання заявника на пункт тринадцятий частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» та статтю 14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» помилкове і підставою для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не є.
Заявником оскаржуються судові рішення у частині майнової вимоги (стягнення втраченого заробітку у сумі 570408 грн 30 коп.) та немайнової вимоги (відшкодування моральної шкоди).
Відповідно до підпункту сьомого пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону, що діяла на день подання касаційної скарги, за подання до суду касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з підпунктами першим, другим пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону, що діяла на час подання позову (вересень 2013 року), за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, а немайнового характеру - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону, що діяла на час подання позову (вересень 2013 року), за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно із абзацом другим статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», мінімальна заробітна плата на 01 січня 2013 року становила 1147 грн.
При поданні позову у вересні 2013 року належало сплатити: за майнову вимогу у сумі 570408 грн 30коп. - не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2013 року, а саме 3441 грн., за немайнову вимогу - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2013 року, а саме 114 грн 70 коп., - а усього 3555 грн 70коп.
При поданні касаційної скарги належало сплатити 200 відсотків від 3555 грн. 70 коп., що становить 7111 грн 40 коп.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок отримувача 312 132 077 000 07, ККДБ 22030102.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, касаційна скарга залишається без руху, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 02 серпня 2017 року і ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року залишити без руху.
Надати Державній казначейській службі України десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі неусунення у встановлений судом строк недоліків касаційної скарги скарга вважатиметься неподаною і повертається заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко
