ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 214/6982/13-ц
Провадження № 4-с/210/20/15
У Х В А Л А
"12" листопада 2015 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу в складі:
головуючого-судді Скотар Р.Є.,
за участю секретаря – Таранущенко В.С.,
заявник – ОСОБА_2,
представника заявника – ОСОБА_3,
представника заявника – ОСОБА_4,
представника заявника – ОСОБА_5,
представника відповідача – ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, -
в с т а н о в и в :
Заявник ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезгаданою скаргою, в уточненій редакції якої, просила визнати, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 неправомірно виніс постанови №47682412 27.05.2015року та №47672652 26.05.2015року, неправомірно направив їх на її адресу 19.06.2015 року, чим допустив по відношенню до неї дискримінацію та стягнути з Державної виконавчої служби України судові витрати по справі.
Скаргу обґрунтовує тим, що вона 12.05.2015 року направила до Державної виконавчої служби України два виконавчі листи , видані Дзержинським районним судом м.Кривого Рогу , щодо стягнення на її користь з Казначейської служби України матеріальної шкоди в розмірі 285204,00 грн та моральної шкоди в розмірі 500000,00 грн. Виконавчі листи отримано Державною виконавчою службою 19.05.2015 року. Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 26.05.2015 року та 27.05.2015 року виніс постанови про відмову у відкритті провадження за зазначеними виконавчими листами, які вона отримала тільки 23.06.2015 року, оскільки на її адресу їх було направлено 19.06.2015 року, що підтверджується штемпелем на конверті. Вважає, що в порушення вимог ч.2 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець виніс постанови про відмову у відкритті провадження на дев’ятий день від дня отримання виконавчих листів та направив на її адресу не наступного дня, а через 23 дні після їх винесення. Оскільки вона 29 днів була позбавлена можливості пред’явити виконавчі документи до виконання, їй завдано матеріальних збитків в розмірі 1871,58 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала скаргу, обґрунтовуючи обставинами, викладеними в ній, просила задовольнити в повному обсязі.
Представники заявниці ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ( довіреність від 02.03.2015 року, дійсна до 02.03.2018 року) кожний окремо підтримали скаргу, просили задовольнити.
Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України – ОСОБА_6 ( довіреність №20-22139 від 27.04.2015 року, дійна до 31.12.2015 року) в судовому засіданні заперечувала проти скарги, пояснила, що постанова про відмову у відкритті провадження від 27.05.2015 р. ВП №47682412 виносилася головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_8, тому оскарження дій ОСОБА_7 щодо даної постанови є безпідставними. Що стосується відмови у відкритті провадження, вважає, що заявниці відмовлено обґрунтовано, оскільки рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються виключно органами Казначейства відповідно до п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845. Крім того, ОСОБА_2 не просить скасувати постанови державного виконавця, отже погоджується з їх правомірністю. Також, вона заперечує проти твердження заявниці щодо спричинення їй матеріальних збитків, тому що саме заявниця надіслала виконавчі листи не до органу Казначейства, який уповноважений виконувати такі виконавчі документи, а до Державної виконавчої служби України. Вважає, що формулювання ОСОБА_2 про прояв до неї дискримінації з боку державного виконавця є перебільшеним та недоведеним належними доказами. Просила у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі.
Вислухавши заявницю, представників заявниці та заінтересованої особи, дослідивши матеріали додані до скарги, суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити в повному обсязі з урахуванням наступного.
Згідно з ч.1 ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
У відповідності до ст. 7 Закону України „Про державну виконавчу службу" працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України, законами України.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на адресу Державної виконавчої служби України 12.05.2015 року надіслано виконавчі листи №214/6982/13-3, провадження №2/210/895/14, видані на підставі ухвали Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 17.12.2014 року, яка набрала сили 17.03.2015 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Довгинцівського району м. Кривого Рогу, прокуратури Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України, виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради, Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу, Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу, Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу, прокуратури м. Кривого Рогу, Криворізького слідчого ізолятора УДДУВП в Дніпропетровській області про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів до судового розслідування, прокуратури, суду, органів місцевого самоврядування, завданих незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю - щодо стягнення з Державної Казначейської служби України за рахунок державного бюджету матеріальну шкоду в розмірі 285204,00 грн та моральну шкоду в розмірі 500000,00 грн. Виконавчі листи надіслано рекомендованим відправленням. Повідомлення про вручення поштового відправлення щодо часу отримання Державною виконавчою службою України виконавчих листів заявницею суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
З довідки про автоматичний розподіл виконавчого провадження між державними виконавцями вбачається, що виконавчий документ №214/6982/13-ц призначено державному виконавцю Кузьменку О.С. 26.05.2015 року.(а.с. 76) З реєстраційно-контрольної картки №15544-0-33-15 вбачається, що заява ОСОБА_2 щодо відкриття виконавчого провадження ( виконавчий лист №214/6982/13-ц) надійшла до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України – 22.05.2015 року (а.с.73 ).
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 26.05.2015 року ухвалено постанову ВП №47672652 про відмову у відкритті провадження ( дата подачі документу про примусове виконання – 26.05.2015 р.) /а.с.17 зворот,18/. Постанову надіслано ОСОБА_2 26.05.2015 року за вих.№15544-0-33-15/20-2/9 ( а.с. 70,71).
З довідки про автоматичний розподіл виконавчого провадження між державними виконавцями вбачається, що виконавчий документ №2146982/13-ц призначено державному виконавцю Біловолу В.О. 25.05.2015 року (а.с. 52) . З реєстраційно-контрольної картки №4676-0-30-15 вбачається, що заява ОСОБА_2 щодо відкриття виконавчого провадження ( виконавчий лист №214/6982/13-ц) надійшла до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України – 22.05.2015 року (а.с.53).
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_8 27.05.2015 року ухвалено постанову ВП №47682412 про відмову у відкритті провадження ( дата подачі документу про примусове виконання – 22.05.2015 р.) /а.с.22 зворот,23/. Постанову надіслано ОСОБА_2 27.05.2015 року за вих.№15-05-47682412-17-19 (а.с. 62).
Відповідно до ст.ст. 59-60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» , передбачено, що про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.
Вимоги скарги ОСОБА_2, які стосуються визнання неправомірними дій державного виконавця Кузьменка О.С. щодо винесення постанови ВП№47682412 27.05.2015 року та несвоєчасного надсилання на її адресу, суд вважає безпідставними, оскільки зазначену вище постанову ухвалено головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_8
Таким чином, з урахуванням строків, встановлених ч.2 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 виконавчий документ отримано 26.05.2015 року, постанову №47672652 про відмову у відкритті виконавчого провадження постановлено 26.05.2015 року та цього ж дня надіслано стягувачу, ОСОБА_2, тобто державний виконавець виконав дії у строки встановлені ЗУ « Про виконавче провадження».
Як вбачається, із скарги ОСОБА_2 неправомірність ухвалення постанови стосується саме строків її ухвалення та надсилання, та не стосується підстав відмови у відкритті провадження, тому не є предметом розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що заявницею не надано належних доказів на підтвердження своїх вимог, тому суд не вбачає в діях головного державним виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 дискримінації стосовно ОСОБА_2 та відмовляє в задоволенні скарги в повному обсязі.
У зв’язку з відмовою у задоволенні скарги в повному обсязі, питання відшкодування заявниці судових витрат судом не вирішується.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 57-60, 74-76, 169, 209, 212-214, 383-387 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
У задоволенні скарги ОСОБА_2 на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця,- відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Р. Є. Скотар
