ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа
№ 524/3242/15-ц Номер провадження 88-ц/814/2/20
Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2020 року
м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого : судді Кривчун Т.О.
Суддів: Бондаревської С.М., Пилипчук Л.І.
Секретар: Ачкасова О.Н.
За участю: представника заявника адв. Маслової О.С.
представника відповідача адв. Озірської В.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 року справі №5247/3242/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в особі Кременчуцької філії про захист прав споживачів.
Суд , заслухавши доповідь судді-доповідача, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2015 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в особі Кременчуцької філії про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення грошових коштів та моральної шкоди, задоволено частково.
Розірвано договір на обслуговування карткового рахунку № НОМЕР_1 , укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк».
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою правової допомоги в розмірі 2569,55 грн.
Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн. (т.1, а.с.246).
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 року рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2015 року змінено в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних зі сплатою правової допомоги, зменшивши суму стягнення з 2569,55 грн. до 1284,77 грн.
В іншій частині рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2015 року, залишено без змін (т.2, а.с.43-48).
Постановою Верховного Суду від 12 квітня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2015 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 року залишено без змін (т.2, а.с.88-91).
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 року по справі №5247/3242/15-ц.
В обґрунтування заяви посилається на те, що у квітні 2015 року він звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про розірвання договору на обслуговування карткового рахунку, стягнення грошових коштів у розмірі 150039,22 грн. та моральної шкоди у розмірі 25000,00 грн.
Зазначає, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2015 року, частково зміненим рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 року, його позов задоволено частково, а саме розірвано договір на обслуговування карткового рахунку, в іншій частині вимог відмовлено.
При цьому, поряд із позовом ОСОБА_1 , із аналогічними вимогами до суду звернувся ОСОБА_2 , справа №524/6549/15-ц, по якій Об`єднана Палата Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду прийшла до висновку про наявність підстав для відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 року у справі №524/3242/15-ц (справа за позовом ОСОБА_1 ), рішення місцевого та апеляційного судів були скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У подальшому, при новому розгляді справи, Полтавським апеляційним судом ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на його користь неправомірно списані кошти з рахунку в сумі 95795,55 грн., інфляційні втрати – 13296,35 грн., три відсотки річних – 5007,61 грн. та пеню – 9579,50 грн., договір на обслуговування карткового рахунку укладений між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк», розірвано.
Вказує, що, оскільки обставини його справи та справи за позовом ОСОБА_2 є ідентичними, то прийняття Об`єднаною Палатою Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду постанови по справі №524/6549/15-ц, є істотною для даної справи обставиною, яка не була відома заявнику при розгляді його справи.
Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
У пункті 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» роз`яснено, що обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК (що кореспондується з п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України, в редакції, чинній на час подачі заяви)є підставою для перегляду судового рішення, - це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Відтак , необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України.
При цьому, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Так , в обґрунтування заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 , як на підставу для такого перегляду, вказував на зміну позиції Верховного Суду в спірних правовідносинах, а саме на постанову Об`єднаної Палати Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду по справі №524/6549/15-ц від 05.09.2019 року. Проте, зазначена заявником обставина, а саме - вищевказане рішення суду у розумінні положень ЦПК України не є нововиявленою обставиною, а тому вплинути на висновки суду при постановленні рішення не могла.
Саме про це у постанові від 27 червня 2019 року по справі №541/2460/16-ц наголошує Верховний Суд, який сформулював наступну правову позицію: «Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи. He вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах».
Як убачається з матеріалів справи, 25.07.2018 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука з заявою про перегляд рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2015 року за нововиявленими обставинами (т.2, а.с.98-102), посилаючись, зокрема, і на факти, викладені у заяві про перегляд рішення Апеляційного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 року справі №5247/3242/15-ц за нововиявленими обставинами (т.3, а.с.19-24)..
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26.11.2018р. відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні вказаної заяви, рішення місцевого суду залишено в силі (т.2, а.с.156-158).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 30.01.2019р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26.11.2018р. залишено без змін (т.2, 196-203).
Постановою Верховного Суду від 15.05.2019р. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами (т.2, а.с.225-229).
Таким чином, докази, наведені в заяві ОСОБА_4 , вже були оцінені судами першої та апеляційної інстанцій, а суд касаційної інстанції передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції виключно з підстав порушення правил інстанційної юрисдикції.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).
Аналогічні висновки мають місце і в рішенні ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі "Желтяков проти України" ("Zheltyakov v. Ukraine", заява № 4994/04, § 42-43).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Відтак , наведена ОСОБА_1 підстава для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами не може вважатись нововиявленою, а є новою обставиною, в розумінні положень закону, оскільки не існувала на момент ухвалення рішення (18.02.2016 року), а тому не могла вплинути на висновки суду при його постановленні. Сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 року справі №5247/3242/15-цвідсутні, а тому в задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.423, 424ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 року справі №5247/3242/15-ц,- відмовити.
Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ: Т.О. Кривчун
СУДДІ: С.М. Бондаревська
Л.І. Пилипчук
