524/3242/15-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2015 року м.Кременчук
Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді – Андрієць Д.Д.
за участю секретаря – Бєлєнького О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Кременчуцької філії про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення грошових коштів та моральної шкоди -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука з вищевказаною позовною заявою.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що є держателем карти № 4731217107138388 ПАТ КБ «Приватбанк», на якій станом на 19.03.2015 року знаходились належні йому грошові кошти в сумі 150 039,22 грн. 18.03.2015 року карта була заблокована банком, у зв’язку з цим він не має можливості розпоряджатися належними йому грошовими коштами. Раптовий факт блокування банківської карти спричинив позивачу нервовий стрес. Додаткові душевні страждання спричиняє негідна поведінка відповідача, який ігнорує усні та письмові звернення, не надаючи пояснень щодо підстав блокування карти. В зв’язку з цим завдану йому моральну шкоду позивач оцінює в 25 000 грн.
Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд розірвати договір на обслуговування карткового рахунку № 4731217107138388; стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» належні йому грошові кошти в сумі 150 039,22 грн., а також пеню в сумі 1 044 272,97 грн., 3% річних в сумі 2861,02 грн., суми інфляційних втрат в розмірі 45326,85 грн. та моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Пояснили, що 17.03.2015 року в магазині «Дитяча Скарбничка» позивач здійснив попередню оплату вартості дитячого одягу на суму 149 999 грн. Оплата товару була здійснена з використанням картки для виплат, оформленої на його ім’я в ПАТ КБ «Приватбанк», через POS-термінал ПАТ КБ «Приватбанк», розташований в магазині. Враховуючи великий обсяг оплаченого ним товару, з продавцем була досягнута домовленість про його отримання на наступний день. 18.03.2015 року він вирішив розірвати договір купівлі-продажу та повернути сплачені за товар кошти, продавець не заперечував проти цього. Грошові кошти було повернуто на його картку через термінал ПАТ КБ «Приватбанк». Розпорядитись коштами він не мав можливості, оскільки картка була заблокована установою банку. В подальшому кошти були списані банком з його рахунку. Він неодноразово звертався до ПАТ КБ «Приватбанк» для з’ясування причин блокування картки. 30.03.2015 року на адресу Кременчуцької філії ПАТ КБ «Приватбанк» ним було направлено вимогу про розірвання договору та розблокування карткового рахунку з метою вільного доступу до належних йому грошових коштів. Відповіді на свої звернення він не отримав.
Представник відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Пояснив, що відповідно до умов і правил надання банківських послуг, банк має право призупинити дію картки в разі здійснення операції, що суперечать інтересам банку, з використанням картки. Також банк може блокувати можливість використання картки при здійсненні ризикових операцій, а так само на підставі внутрішніх процедур банку. Крім того, у випадку помилкового зарахування грошових коштів на картрахунок, держатель картки доручає банку здійснити їх повернення шляхом списання з відповідного рахунку.
Саме вказаними правилами керувався банк при списанні коштів з картрахунку позивача, оскільки повернення йому на картку коштів 18.03.2015 року внаслідок розірвання угоди з магазином «Дитяча Скарбничка» відбулось за рахунок коштів банку, через те, що на момент їх повернення через термінал ПАТ КБ «Приватбанк» у продавця на рахунку не було необхідної суми.
На запитання суду щодо дії договору банківського обслуговування після вимоги позивача про його розірвання, представник відповідача пояснив, що на момент розгляду справи судом дія договору на обслуговування карткового рахунку, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 не припинена, доступ до рахунку поновлено і позивач вільно ним користується.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, надав суду письмові пояснення у яких зазначив, що 17.03.2015 року ОСОБА_1 через POS- термінал ПАТ КБ «Приватбанк», розташований в магазині «Дитяча Скарбничка» здійснив попередню оплату вартості дитячого одягу на суму 149 999 грн., перерахувавши кошти на його рахунок Внаслідок недосягнення згоди по всім істотним умовам договору, 18.03.2015 року сплачені за товар грошові кошти були ним повернуті на банківську картку покупця через POS- термінал ПАТ КБ «Приватбанк», розташований в магазині.
Допитаний судом свідок ОСОБА_5, керівник напрямку еквайрингу ПАТ КБ «Приватбанк» пояснив, що департаментом служби безпеки ПАТ КБ «Приватбанк» було відстежено ряд операцій по перерахуванню коштів через POS-термінал ПАТ КБ «Приватбанк», розташований в магазині «Дитяча Скарбничка», з подальшим поверненням коштів, шляхом скасування операції через термінал. В результаті проведеної перевірки було встановлено, що на момент повернення коштів на поточному рахунку підприємця ОСОБА_4 була відсутня достатня сума коштів для забезпечення повернення грошей покупцям. Позивачу були повернуті на картку кошти з транзитного рахунку банку.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом достовірно встановлено, що 05.03.2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір на обслуговування карткового рахунку, на виконання якого позивачу була видана картка GOLD для виплат № 4731217107138388.
При укладенні даного договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, основні умови договору визначені в Умовах та привалах надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк» (розділ 2).
Відповідно до анкети-заяви ФОП ОСОБА_4 від 25.12.2012 року, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір банківського обслуговування на послугу еквайринг. З підписанням цієї заяви ОСОБА_4 погодився з Умовами та привалами надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», тарифами банку, які разом з цією заявою та інструкцією «Порядок проведення операцій з використанням платіжних карт» складають договір банківського обслуговування на послугу «Еквайринг». (а.с.79-80)
Відповідно до поданої заяви, банківський термінал був встановлений в магазині «Дитяча Скарбничка», за адресою: м. Кременчук, пр-т 50 років Жовтня, буд. 54. Відповідальною особою по роботі з POS-терміналом було визначено ОСОБА_4
17.03.2015 року ОСОБА_1 в магазині «Дитяча Скарбничка» була здійснена оплата товару на суму 149 999 грн. Перерахування коштів на рахунок продавця ФОП ОСОБА_4 № 26003054507324 було здійснено з картки покупця ОСОБА_1 № 4731217107138388 через POS-термінал ПАТ КБ «Приватбанк», розташований в магазині.
18.03.2015 року покупець ОСОБА_1 зажадав від продавця повернення грошових коштів сплачених за товар. Операція повернення коштів була здійснена через POS-термінал ПАТ КБ «Приватбанк».
З наданих представником відповідача доказів вбачається, що повернення коштів в сумі 149 999 грн. на рахунок ОСОБА_1 було здійснено з транзитного рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» № 29247827503747, оскільки на рахунку ФОП ОСОБА_4 № 26003054507324 станом на 18.03.2015 року був від’ємний баланс. (а.с.184-187, 217-219)
Після виявлення службою безпеки банку операції перерахування клієнту ОСОБА_1 грошових коштів з транзитного рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» замість рахунку ФОП ОСОБА_4, з огляду на те, що вказана операція суперечила інтересам банку, банком було призупинено дію картки № 4731217107138388, належної ОСОБА_1 на час проведення службового розслідування.
25.06.2015 року грошові кошти в сумі 149 999 грн. були списані банком з рахунку ОСОБА_1 № 4731217107138388. (а. с. 97)
Відповідно до ч.2 ст. 1071 ЦК України, грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Згідно п. 2.1.1.4.1 Умов і правил надання банківських послуг (далі – Умови) банк має право призупинити дію картки, а також відмовити в продовженні строку дії картки в разі здійснення операції, що суперечать інтересам банку, з використанням картки.
Відповідно до п. 2.1.4.14 Умов, клієнт дає свою згоду, що Банк може блокувати можливість використання Картки при здійсненні ризикових операцій, а так само на підставі внутрішніх процедур Банку та операційних правил міжнародних платіжних систем.
П.2.1.1.5.8. Умов визначено, що у випадку помилкового зарахування грошових коштів на Картрахунок Держатель зобов'язаний повернути ці кошти і доручає Банку здійснити їх повернення шляхом списання з відповідного Картрахунку.
Таким чином, порядок дій банку, пов’язаних із блокуванням і подальшим списанням коштів в сумі 149 999 грн. з рахунку позивача, врегульований Умовами і правилами надання банківських послуг, які є невід’ємною частиною договору укладеного 05.03.2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1
Оскільки, 18.03.2015 року внаслідок операції з повернення ОСОБА_1 коштів, покупцю були повернуті кошти за рахунок банківських коштів, а не коштів з рахунку продавця - ФОП ОСОБА_4, подальші дії банку по поверненню помилково перерахованих банківських коштів були вчинені у відповідності до Умов і правил надання банківських послуг. В зв’язку з цим, суд не вбачає порушення прав позивача діями відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 150 039,22 грн., пені в сумі 1 044 272,97 грн., 3% річних в сумі 2861,02 грн., суми інфляційних втрат в розмірі 45326,85 грн. є безпідставними.
Разом з тим, 30.03.2015 року ОСОБА_1 на адресу ПАТ КБ «Приватбанк» направив вимогу про розірвання договору та розблокування карткового рахунку. Відповідачем не надано доказів отримання позивачем відповіді на його вимогу.
В судовому засіданні представник відповідача не заперечував той факт, що на момент розгляду справи судом дія договору на обслуговування карткового рахунку, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 не припинена.
Згідно ч.1 ст. 1075 ЦК України, договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.
Таким чином, оскільки ПАТ КБ «Приватбанк» не виконав вимогу ОСОБА_1 щодо розірвання договору на обслуговування карткового рахунку, суд приходить до висновку про необхідність задоволенні позовних вимог в цій частині і захисту інтересів позивача шляхом розірвання договору за рішенням суду.
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача моральної шкоди не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 4 у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди крім інших вимог, передбачених ст.137 ЦПК, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Крім цього, даною постановою роз'яснено, що оскільки відшкодування моральної шкоди регулюється різними законодавчими актами, то необхідно з'ясувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.
Оскільки правовідносини, що виникли між сторонами носять договірний характер і відшкодування моральної шкоди в такому випадку законом не передбачено, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до вимог ч.1,3 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Згідно з вимогами ст.84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Відповідно до вимог ст. 8 ЗУ «Про державний бюджет на 2015 рік» мінімальна заробітна плата в місячному розмірі з 1 січня становить 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень.
Таким чином, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах з січня 2015 року за годину роботи адвоката становить 487,2 грн. (1218*40%/100) та 8,12 грн. за 1 хв. роботи адвокати (487,2/60хв.), з вересня 2015 року – за одну годину становить 551,2 грн. (1378*40%/100) та 9,19 грн. за 1 хв. роботи адвокати (551,2/60хв.).
Як вбачається із журналів судових засідань, судові засідання в яких брав участь адвокат позивача, тривали: 28.07.2015 року – 12 хв. (8,12*12)=97,44 грн.; 24.09.2015 року – 9хв. (9,19*9)= 82,71 грн.; 21.10.2015 року – 84 хв. (9,19*84)= 771,69 грн.; 05.11.2015 року – 45 хв. (9,19*45)= 413,55 грн.; 11.12.2015 року – 131 хв. (9,19*131)= 1203,89 грн.
Враховуючи участь в судових засіданнях представника позивача протягом зазначено часу, суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача, здійснені ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 2569,55 грн. В іншій частині витрати на правову допомогу не обґрунтовані, в зв’язку з чим не підлягають стягненню.
Оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд не стягує на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 250 грн., пов’язані з оплатою цієї позовної вимоги.
Отже, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 243,60 грн. та на користь позивача витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 2569,55 грн.
Керуючись ст.ст. 14, 57-59, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Кременчуцької філії про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення грошових коштів та моральної шкоди – задовольнити частково.
Розірвати договір на обслуговування карткового рахунку № 4731217107138388, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк».
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги в розмірі 2569,55 грн.
Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд міста Кременчука шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
