У Х В А Л А
04 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 908/137/18
Провадження № 12-106гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого суддіКнязєва В. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Чепака І. В.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - ОСОБА_1 ,
представників учасників справи:
позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та скаржників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - ОСОБА_10 ,
позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_11 ,
позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_12 ,
відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД» - Перцева Д. П.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів ОСОБА_1 - ОСОБА_13 ,
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» - ОСОБА_14 ,
Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - ОСОБА_16.,
розглянула заяву про відвід судді ОСОБА_15 від участі у розгляді справи № 908/137/18
за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД»,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,
на стороні позивачів - ОСОБА_1 ,
на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України», Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, ДТЕК ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД (DTEK HOLDINGS LIMІTED), ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б.В. (DTEK ENERGY B.V.), ДЖІ. ПІ. ЕЛ. ІНДЖЕН ПАУЕР ЛІМІТЕД (GPL INGEN POWER LIMITED), ДТЕК ОЙЛ ЕНД ГАЗ Б.В. (DTEK OIL&GAS B.V.), Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ЕНЕРГО», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу»
про визнання правочинів недійсними,
за касаційною скаргоюОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
на рішення Господарського суду міста Києва від 18 липня 2018 року
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 грудня 2018 року, і
в с т а н о в и л а:
у січні 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулися з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД», у якому просили визнати недійсними правочинів щодо зобов`язання акціонерів Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» продати прості акції на вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД» у відповідності до публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» від 6 грудня 2017 року №14.
18 липня 2018 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Це рішення залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19 грудня 2018 року.
У січні 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 звернулися з касаційною скаргою, в якій просять зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.
7 лютого 2019 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою відкрив касаційне провадження.
2 липня 2019 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою справу № 908/137/18 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 серпня 2019 року справу № 908/137/18 призначено судді-доповідачеві ОСОБА_15
13 серпня 2019 року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу, якою прийняла до розгляду справу № 908/137/18. Мотивувала ухвалу тим, що наявна виключна правова проблема, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовної практики у суспільно значимих відносинах щодо процедури примусового викупу акцій міноритарних акціонерів.
У судовому засіданні 4 лютого 2020 року представник ОСОБА_2 зачитала його заяву про відвід судді ОСОБА_15, вважаючи, що є обставини, які викликають сумнів у неупередженості й об`єктивності цієї судді. Звертає увагу на те, що кожен суддя щодо якого є щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу.
Мотивує заяву так :
- висловлювання ОСОБА_15 у докторській дисертації 2006 року, в якій, зокрема, досліджений механізм процедури примусового викупу акцій міноритарних акціонерів («squeeze-out»), дають підстави засумніватися, що суддя ОСОБА_15 спроможна вирішувати справу справедливо, з дотриманням принципу рівності сторін, без дискримінаційних та упереджених ставлень до менш платоспроможних прошарків населення, її бажання надавати переваги в захисті тим, хто в цьому має потребу, та вживати заходи для запобігання зловживання цивільними правами;
- ставлення судді-доповідача до міноритарних акціонерів не змінилося з 2006 року, що засвідчує публікація цієї судді на її сторінці в соціальній мережі «Facebook» та питання судді до учасників судового процесу у судовому засіданні 13 листопада 2019 року;
- публічні виступи судді-доповідача засвідчують, що єдиним способом захисту прав міноритарних акціонерів може бути оскарження ціни викупу акцій;
- вказані обставини й «особливе» ставлення до міноритарних акціонерів пояснюють, чому суддя-доповідач не звернулася до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді стосовно підготовки наукового висновку з питання, яке стало підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
За приписами частини першої статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші, ніж перелічені у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України, обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
Висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 35 ГПК України). Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне звернути увагу на помилковість аргументу ОСОБА_2 про те, що відповідно до висновків ЄСПЛ щонайменші сумніви щодо упередженості судді є підставою для його виходу з процесу. Так у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти», на яку вказав ОСОБА_2 , ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що поведінка судді-доповідача не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи № 908/137/18. Взагалі не може бути підставою для відводу та будь-яких сумнівів у неупередженості судді те, які питання він задав під час судового засідання, а також те, чи використав як доповідач або не використав право на звернення до членів Науково-консультативної ради при Верховному Суді стосовно підготовки наукового висновку у зазначеній справі. Крім того, немає жодної з визначених у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України підстав для відводу судді-доповідача.
Той факт, що ОСОБА_15 проводила наукові дослідження, які у певній частині стосувалися процедури примусового викупу акцій міноритарних акціонерів, або публічно висловлювалася з питань, які дотичні до означеної проблематики, а не до справи № 908/137/18, не можуть бути підставами для обґрунтованих об`єктивних сумнівів у небезсторонності чи браку неупередженості у судді. Зрештою, очевидно, що думка судді-доповідача не є визначальною для формування позиції Великої Палати Верховного Суду у будь-якій справі. А з науковими працями як судді-доповідача у справі № 908/137/18, так і інших вчених з питань, які дотичні до предмету цієї справи, судді Великої Палати Верховного Суду могли ознайомитися у різні роки, зокрема задовго до початку розгляду справи № 908/137/18.
Однак, враховуючи значення, яке має вирішення справи № 908/137/18 для правової системи України, а також для того, щоби за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи № 908/137/18, Велика Палата Верховного Суду задовольняє клопотання про відвід судді-доповідача.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
У Х В А Л И Л А:
Заяву ОСОБА_2 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_15 від участі в розгляді справи № 908/137/18 задовольнити.
Відвести суддю Великої Палати Верховного Суду Кібенко Олену Рувімівну від участі в розгляді справи № 908/137/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. С. Князєв
Судді: Н. О. Антонюк О. С. Золотніков
Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко
С. В. Бакуліна Н. П. Лященко
В. В. Британчук О. Б. Прокопенко
Ю. Л. Власов В. В. Пророк
М. І. Гриців Л. І. Рогач
Д. А. Гудима О. С. Ткачук
В. І. Данішевська В. Ю. Уркевич
Ж. М. Єленіна О. Г. Яновська
