У Х В А Л А
13 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/137/18
Провадження № 12-106гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Кібенко О. Р.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи№ 908/137/18
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД» (далі - ТОВ «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД»)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,
на стороні позивачів - ОСОБА_7 ,
на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України», Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, ДТЕК ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД (DTEK HOLDINGS LIMІTED), ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б.В. (DTEK ENERGY B.V.), ДЖІ. ПІ. ЕЛ. ІНДЖЕН ПАУЕР ЛІМІТЕД (GPL INGEN POWER LIMITED), ДТЕК ОЙЛ ЕНД ГАЗ Б.В. (DTEK OIL&GAS B.V.), Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ЕНЕРГО», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу»
про визнання правочинів недійсними,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
на рішення Господарського суду міста Києва від 18 липня 2018 року
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 грудня 2018 року,
У С Т А Н О В И Л А:
У січні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулися до господарського суду з позовом до ТОВ «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД» про визнання недійсними правочинів щодо зобов`язання акціонерів Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (далі - Товариство) продати прості акції на вимогу відповідача у відповідності до публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій Товариства від 06 грудня 2017 року №14.
Позов мотивований тим, що правочин щодо обов`язкового викупу акцій Товариства на підставі статті 652 Закону України «Про акціонерні товариства» є неправомірним, здійсненим у порушення норм Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).
Господарський суд міста Києва рішенням від 18 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19 грудня 2018 року, у задоволенні позову відмовив.
Судові рішення мотивовані тим, що підстави, порядок та умови примусового відчуження акцій визначені законом - статтею 652 Закону України «Про акціонерні товариства»; законом передбачений обов`язок попереднього та повного відшкодування вартості акцій, тому процедура сквіз-аут не порушує право власності міноритарних акціонерів та принцип законності в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
У січні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, неправильно витлумачили Конституцію України, не застосували норми Цивільного кодексу України, Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Зокрема, скаржники вважають наявними підстави для застосування частини шостої статті 11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з невідповідністю статті 652 Закону України «Про акціонерні товариства» положенням статті 41 Конституції України.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 07 лютого 2019 року відкрила касаційне провадженнята ухвалою від 02 липня 2019 року на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов зазначеного висновку з огляду на таке.
Законом України від 16 вересня 2014 року №1678-VII ратифікована Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода). Відповідно до статті 480 Угоди додатки і протоколи до цієї Угоди є її невід`ємною частиною. Додатком XXXIV «Законодавство про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит» розділу V «Економічне і галузеве співробітництво» передбачено, що Україна зобов`язується поступово наблизити своє законодавство до законодавства ЄС у наступні встановлені терміни, зокрема: Директива № 2004/25/ЄС Європейського парламенту та Ради від 21 квітня 2004 року про заявки та пропозиції ціни поглинання; графік: положення Директиви мають бути впроваджені протягом 4 років з дати набрання чинності цією Угодою. Таким чином, Україна взяла на себе зобов`язання з упровадження в своє законодавство положень Директиви у строки, визначені в Додатку XXXIV до Угоди.
Отже, фактично ставлячи під сумнів правомірність посилання на Директиву при прийнятті законодавства про «squeeze-out» (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах», яким запроваджена стаття 652 Закону України «Про акціонерні товариства»), скаржник не погоджується з тим, що Угода про асоціацію та додатки до неї є частиною національного законодавства.
Зазначаючи, що пропозиції щодо міжнародних договорів України, яким в тому числі є і Угода, подаються після проведення Міністерством юстиції України правової експертизи щодо відповідності проекту міжнародного договору Конституції та законам України, скаржник також ставить під сумнів дотримання передбаченої чинним законодавством процедури під час ратифікації Угоди.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що можливість ставлення під сумнів конституційності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» щодо запровадження статті 652 Закону України «Про акціонерні товариства», прийнятого на виконання зобов`язань України за Угодою щодо імплементації положень Директиви, є виключною правовою проблемою, вирішення якої є необхідним для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Для віднесення справи до такої, що містить виключну правову проблему, справа, щонайменше, має відповідати таким критеріям:
1) кількісному - наявність значної кількості подібних справ, які перебувають на розгляді в судах або можуть з`явитися у найближчому майбутньому через наявність невирішеної правової проблеми;
2) якісному - наявність правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, про що може свідчити зокрема: відсутність усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права; невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі наявність питання щодо невідповідності певної правової норми положенням Конституції України; встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, та/або наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні розходження неминуче виникатимуть у майбутньому; наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах.
Справа № 908/137/18, передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідає кількісному та якісному критеріям наявності виключної правової проблеми. За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за період дії статті 652 Закону України «Про акціонерні товариства» з 04 червня 2017 року до 12 липня 2019 року в Україні проведено 287 процедур з примусового викупу акцій міноритарних акціонерів (далі - процедура сквіз-аут), загальна вартість викуплених акцій, яка має бути виплачена покупцями на користь міноритарних акціонерів становить приблизно 1 350 743 773 грн, із яких на ескроу-рахунки покупцями станом на 31 березня 2019 року фактично вже було перераховано 1 024 826 226 грн. Визнання процедури сквіз-аут, передбаченої Законом України «Про акціонерні товариства», такою, що не відповідає положенням статті 41 Конституції України, потенційно зачіпає права більш як 440 тисяч міноритарних акціонерів.
Питання щодо конституційності норм щодо процедури сквіз-аут вже більше 20 років викликають наукові дискусії і погляди науковців є протилежними.
Про наявність виключної правової проблеми свідчить і те, що у липні 2019 року до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 47 народних депутатів України щодо перевірки на відповідність Конституції України та визнання неконституційними низки положень чинних законів, що регулюють процедуру сквіз-аут. Асоціація правників України (Комітет з корпоративного права та фондового ринку) оприлюднила відкрите звернення до Конституційного Суду України, в якому заперечується визнання неконституційними відповідних положень законів. У серпні 2019 року Група учасників фондового ринку та громадських організацій оприлюднила Звернення до Конституційного Cуду України, у якому висловилася щодо неконституційності норм, якими запроваджено процедуру сквіз-аут.
Відповідно до частини шостої статті 11 ГПК України, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України,суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
На сьогодні судова практика з питань застосування статті 652 Закону України «Про акціонерні товариства» і процедури сквіз-аут лише формується, тому розгляд цієї справи Великою Палатою Верховного Суду сприятиме становленню єдиної судової практики.
З урахуванням наведеного, з метою вирішення виключної правової проблеми та забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовчої практики у суспільно значимих відносинах, ця справа підлягає прийняттю до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 301 ГПК України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
Згідно із положеннями пункту 3 частини четвертої статті 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій).
Тому, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, явка яких не є обов`язковою з урахуванням приписів частини другої статті 120 та частини другої статті 121 ГПК України.
Керуючись статтями 120, 121, 233-235, 301, 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
У Х В А Л И Л А:
1. Прийняти до розгляду справу № 908/137/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на рішення Господарського суду міста Києва від 18 липня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 грудня 2018 року.
2. Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 12 листопада 2019 року о 12 годині у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Повідомити учасників справи, що їх явка не є обов`язковою.
4. Направити учасникам справи копії цієї ухвали до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. Р. Кібенко
Судді: Н. О. Антонюк О. С. Золотніков
Т. О. Анцупова В. С. Князєв
С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко
В. В. Британчук Н. П. Лященко
Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко
М. І. Гриців Л. І. Рогач
Д. А. Гудима О. М. Ситнік
В. І. Данішевська О. С. Ткачук
Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич
О. Г. Яновська
