УХВАЛА
29 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/137/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід суддів Вронської Г. О., Баранця О. М.
у справі № 908/137/18
за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - ОСОБА_7
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго", Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України", Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, ДТЕК ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД (DTEK HOLDINGS LIMІTED), ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б .В. (DTEK ENERGY B.V.), ДЖІ. ПІ. ЕЛ. ІНДЖЕН ПАУЕР ЛІМІТЕД (GPL INGEN POWER LIMITED), ДТЕК ОЙЛ ЕНД ГАЗ Б.В. (DTEK OIL&GAS B.V.), Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ЕНЕРГО", Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ", Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу"
про визнання правочинів недійсними,
ВСТАНОВИВ:
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Вронська Г. О. - головуюча суддя, судді Баранець О. М., Студенець В. І. - розглядається касаційна скарга ОСОБА_2 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_8 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 у справі № 908/137/18.
У цій справі 21.05.2019 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Вронської Г. О., Баранця О. М. (вх. № 1158/2019 від 21.05.2019).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.05.2019 заявлений відвід визнано необґрунтованим, провадження у справі № 908/137/18 зупинено до вирішення питання про відвід суддів Вронської Г. О. та Баранця О. М.
Частиною третьою статті 39 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.05.2019 на розгляд Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О. передано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Вронської Г. О. та Баранця О. М. у справі № 908/137/18.
Розглянувши зазначену заяву, та перевіривши наведені ОСОБА_1 на обґрунтування заяви про відвід суддів доводи суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Із змісту заяви про відвід убачається, що остання мотивована наявністю сумнівів щодо неупередженості та об`єктивності суддів Вронської Г. О. та Баранця О. М. з огляду на відхилення ними клопотання про передачу справи № 908/137/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Також підставами відводу зазначено, що колегія суддів Касаційного господарського суду, до складу якої входили судді Вронська Г. О. та Баранець О. М., вирішила спір у справі № 908/1846/17 між ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" та акціонером зазначеного товариства з порушенням принципу рівності сторін на користь власника (ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго") на підставі недопустимого доказу.
Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин першої - другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Правовою підставою для задоволення заяви про відвід заявник визначає пункт 5 частини 1 статті 35 згідно з яким суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Вичерпний перелік таких обставин чинним законодавством не визначено, і тому вирішення питання про визнання певних обставин такими, що передбачені пунктом 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, належить саме до повноважень суду.
Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. (п.п.29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
За твердженням заявника сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів викликають відхилення ними клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та прийняття рішення не на користь акціонера в іншій справі № 908/1846/17.
Втім, розглянувши зазначені доводи ОСОБА_1 суд дійшов висновку, про те, що вказана заява не містить об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості суддів, які можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України. Заявником не надано жодних доказів, які б вказували на наявність у суддів упередженого ставлення до сторін у справі.
До того ж приписами частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальним рішенням суддів, яке полягає у відхиленні його клопотання та прийняття ними рішення у іншій судовій справі, не свідчить про упередженість цих суддів та не є підставою для їх відводу відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Вронської Г. О. та Баранця О. М. у справі № 908/137/18 слід відмовити.
Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 21.05.2019 б/н (вх. № 1158/2019 від 21.05.2019) про відвід суддів Вронської Г. О., Баранця О. М. у справі № 908/137/18 відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду О. О. Банасько
