УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2020 року
м. Київ
справа № 466/711/15-к
провадження № 51-10341км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу прокурора на ухвалу Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року про відмову в поновлені строку на апеляційне оскарження, постановлену в межах кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ценява Рожнятівського району ІваноФранківської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого там само,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі КК).
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК.
Суть питання
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 10 січня 2019року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК закрито у зв`язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинувачення у формі приватного обвинувачення.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою прокурор поза межами строку на апеляційне оскарження подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій порушив питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 26 вересня 2019 року відмовив прокурору у задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на допущені, на його думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор указує на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив стороні обвинувачення у поновлені строку на апеляційне оскарження, не навівши при цьому належних і достатніх мотивів прийнятого рішення. Так, апеляційний суд не врахував того, що прокурор вищого рівня реалізує право на оскарження судового рішення незалежно від позиції прокурора у провадженні та його участі в ньому. Крім того, прокурор звертає увагу на те, що прокурори вищого рівня, які не беруть безпосередньої участі у судовому провадженні, можуть дізнатися про судове рішення та реалізувати своє право на його оскарження лише у разі надходження такого рішення із прокуратури нижчого рівня, або шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень. При цьому проголошення ухвали місцевого суду у цьому провадженні відбувалось без участі прокуратури Львівської області, а тому їй не було відомо про прийняте рішення місцевим судом, яке було оприлюднено в Єдиного державного реєстру судових рішень лише 28 січня 2019 року. З огляду на викладене, прокурор вважає, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин.
Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
Згідно з положеннями п. 2 ч. 2 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня їх оголошення. За змістом ч. 3 зазначеної статті для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Правило дотримання семиденного строку на оскарження інших ухвал суду першої інстанції з дня їх оголошення, передбачене п. 2 ч. 2 ст.395 КПК, надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Як убачається з долучених до касаційної скарги копій судових рішень, апеляційний суд, приймаючи рішення про відмову в поновлені строку на апеляційне оскарження виходив із того, що ухвалу місцевого суду було постановлено 10 січня 2019 року за участі прокурора ОСОБА_6 і в цей же день проголошено повний текст судового рішення, а заступник прокурора області подав апеляційну скаргу засобами почтового зв`язку лише 05 лютого 2019 року.
За таких обставин апеляційний суд вважав, що доводи прокурора про поважність пропуску ним строку на апеляційне оскарження, які є аналогічними доводами викладеними стороною обвинувачення в касаційній скарзі, зокрема про те, що про прийняте місцевим судом рішення він дізнався лише після його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 28 січня 2019 року не є свідченням поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 27березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст.117КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Зважаючи на наведене, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що наведені прокурором причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, які об`єктивно перешкодили йому раніше подати апеляційну скаргу.
Верховний Суд виходить з того, що правило початку перебігу строку на апеляційне оскарження, визначене у п. 2 ч. 2 ст.395КПК, є загальним для всіх учасників кримінального провадження за винятком особи, яка перебуває під вартою. Це правило має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.
Крім того Верховний Суд наголошує на тому, що внутрішньо-організаційна діяльність органів прокуратури щодо повідомлення про результати судового розгляду прокуратуру вищого рівня, в даному випадку прокуратуру Львівської області, не можуть впливати на обчислення процесуальних строків, установлених діючим кримінальним процесуальним законом.
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу провідмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Таким чином, оскільки із касаційної скарги та наданих до неї судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає, Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до п.2ч.2 ст. 428 КПК відмовити у відкритті касаційного провадження.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
