ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" грудня 2019 р.
м. Одеса
Справа № 916/1457/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М
секретар судового засідання Драганова А.І.
розглянув справу за позовом: Державної канцелярії Республіки Молдова (Республіка Молдова, МД-2033, мун. Кишинеу, пл. Великого Національного Зібрання, 1)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" (02009, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 2, оф. 112)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Підприємства з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL (mun. Chisinau, sec. Centru, str. Negruzzi Constantin bd., 2, ap. of.806, IDNO: 1008600012431)
про визнання права власності та витребування майна
за участю представників сторін:
від позивача: Мойса Є.В. – довіреність №15-01-8567 від 03.12.2019р.
від відповідача: Данілов А.І. – ордер № 023435 від 20.06.19р.;
від третьої особи: не з`явився.
Історія справи.
1. Короткий зміст позовних вимог.
24.05.2019р. Державна канцелярія Республіки Молдова звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстгруп", в якій, з урахуванням заяви про зміну предмету позову (уточнення площі нерухомого майна (виключення літери Б) від 16.09.2019р. (т.4 а.с.124-126), просить суд:
- визнати право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: нежилу будівлю газової котельні санаторію “Молдова” (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Г, літ. Ж-Ж1, загальною площею 1037,9 кв.м. ), нежилу будівлю пансіонату № 4 санаторію "Молдова" (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-К, літ. В, загальною площею 191,6 кв.м.), нежилу будівлю пансіонату № 5 санаторію "Молдова" (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Б, літ. Г, загальною площею 253,4 кв.м.), нежилу будівлю басейну санаторію "Молдова" (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Е, літ. А1, загальною площею 2338,3 кв.м.), нежилі будівлі клубу-їдальні санаторію "Молдова" (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Ж, літ. А2, А3, загальною площею 2301,7 кв.м.), нежилу будівлю адміністративного корпусу санаторію “"Молдова" (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Д, літ. И, загальною площею 731,7 кв.м.), нежилу будівлю корпусу №3 санаторію "Молдова" (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-В, літ. Д, загальною площею 4433,8 кв.м.), нежилу будівлю головного корпусу санаторію "Молдова" (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-А, літ. А, загальною площею 3977,2 кв.м.), не житлові будівлі (м. Одеса, вул. Посмітного, 2, літ. А4, Е-Е1, Е2, З, К, Л, М, загальною площею 2421,3 кв.м.) за Республікою Молдова в особі Державної канцелярії Республіки Молдова; -
- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" об`єкти нерухомого майна, а саме: нежилу будівлю газової котельні санаторію "Молдова" (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Г, літ. Ж-Ж1, загальною площею 1037,9 кв.м.), нежилу будівлю пансіонату № 4 санаторію "Молдова" (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-К, літ. В, загальною площею 191, 6 кв.м.), нежилу будівлю пансіонату № 5 санаторію "Молдова" (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Б, літ. Г, загальною площею 253,4 кв.м.), нежилу будівлю басейну санаторію “Молдова” (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Е, літ. А1, загальною площею 2338,3 кв.м.), нежилі будівлі клубу-їдальні санаторію “Молдова” (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Ж, літ. А2, А3, загальною площею 2301,7 кв.м.), нежилу будівлю адміністративного корпусу санаторію “Молдова” (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Д, літ. И, загальною площею 731,7 кв.м.), нежилу будівлю корпусу №3 санаторію “Молдова” (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-В, літ. Д, загальною площею 4433,8 кв.м.), нежилу будівлю головного корпусу санаторію “Молдова” (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-А, літ. А, загальною площею 3977,2 кв.м.), нежитлові будівлі (м. Одеса, вул. Посмітного, 2, літ. А4, Е-Е1, Е2, З, К, Л, М загальною площею 2421,3 кв.м.) на користь Республіки Молдова в особі Державної канцелярії Республіки Молдова, а також покласти на відповідача судові витрати.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справ.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2019р. відкрито провадження у справі №916/1457/19, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 26.06.2019р.
20.06.2019р. відповідач звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження по справі № 916/1457/19 до моменту вирішення справи №26-30/109-09-3307 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, посилаючись на їх пов`язаність (т.2 а.с.72-74).
Представник позивача у наданих усних поясненнях проти зупинення провадження у справі заперечував.
Суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 8.07.2019р., залишивши вказане клопотання відкритим.
У судовому засіданні 8.07.2019р. позивач надав заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (т.2 а.с.117-120), зазначивши, що судове рішення у справі № 26-30/109-09-3307 в силу положень ст. 284 Господарського процесуального кодексу України є таким, що набрало законної сили, у зв`язку з чим підстави для задоволення заяви про зупинення провадження по справі № 916/1457/19 відсутні. Крім того, відповідачем не вказано, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні цієї справи. При цьому, оскільки при вирішенні справи № 26-30/109-09-3307 у суді першої інстанції Республіка Молдова участі не брала, позивач в даному спорі не позбавлений права спростовувати обставини, встановлені у справі №26-30/109-09-3307, і такі обставини можуть бути предметом самостійної оцінки суду.
У судовому засіданні 8.07.2019р. судом також розглядалося клопотання відповідача про залучення в якості третіх осіб Підприємства з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL та ТОВ „Санаторій-профілакторій „Молдова” (т.2 а.с.101).
За результатом розгляду справи судом оголошено перерву у судовому засіданні до 29.07.2019р. Клопотання про залучення третіх осіб та про зупинення провадження залишені відкритими. Також судом залишено без розгляду наданий відповідачем відзив на позов (т.2 а.с.102-112), з огляду на його подання без клопотання про поновлення строку.
24.07.2019р. відповідачем подано заяву про застосування позовної давності (т.3 а.с.1-14).
Крім того, 26.07.2019р. відповідачем було надано документи, що, за його думкою, підтверджують законність набуття ним права власності на спірне майно (т.3 а.с.112-179).
У судовому засіданні 29.07.2019р. судом задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, відкладено підготовче засідання на 12.08.2019р. для надання позивачу часу для ознайомлення з наданою заявою про застосування строку позовної давності, а також продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.
30.07.2019 від Державної канцелярії Республіки Молдова надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої позивач просив суд накласти арешт на об`єкти нерухомого майна, що є предметом спору (т.4 а.с.11-14).
Заява мотивована тим, що у разі перепродажу спірного майна іншій особі, можливість відновлення порушених прав позивача, а також виконання судового рішення значно ускладниться. Крім того, з метою відновлення своїх прав, позивачу необхідно буде повторно звертатись до суду з позовом про витребування майна, витрачати час та кошти для відновлення своїх прав.
01.08.2019 року від Державної канцелярії Республіки Молдова надійшли доповнення до заяви про забезпечення позову (т.4 а.с.18-22), згідно яких позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, що є предметом спору;
- заборони ТОВ “Макстгруп” вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, а також дії, що можуть вплинути на цілісність та схоронність нерухомого майна, що є предметом спору.
- заборони державним реєстраторам та приватним нотаріусам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти реєстраційні дії, пов`язані із державною реєстрацією речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, що є предметом спору.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2019р. у справі №916/1457/19, яку в подальшому залишено в силі апеляційною та касаційною інстанціями, вищезазначену заяву задоволено частково, накладено арешт на спірні об`єкти нерухомого майна, а також заборонено державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії, пов`язані із державною реєстрацією речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно. У задоволенні решти заяви відмовлено.
У судовому засіданні 12.08.2019р. позивачем надані пояснення (заперечення) щодо заяви про застосування строку позовної давності (т.4 а.с.68-71).
Для ознайомлення з наданими поясненнями у судовому засіданні 12.08.2019р. судом оголошено перерву до 19.08.2019р.
Ухвалою суду від 19.08.2019р. Підприємство з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL залучено до участі у справі №916/1457/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. У зв`язку з цим, а також, з огляду на клопотання позивача, направлене через Міністерство закордонних справ (т.4 а.с.85), судом відкладено розгляд справи до 27.08.2019р.
Ухвалою суду від 27.08.2019р., з метою дотримання процесуальних прав залученої третьої особи, з урахуванням необхідності належного повідомлення всіх учасників судового процесу, зокрема, й Підприємства з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL, про час та місце розгляду справи, судом відкладено підготовче засідання на 14.10.2019р. та зупинено провадження у справі в порядку статті 228 ГПК України до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги.
Ухвалою суду від 02.09.2019р. судом виправлено помилку в ухвалі суду від 27.08.2019р. та визначено вірну дату судового засідання, а саме 16 жовтня 2019р. о 10 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 16.10.2019р., з метою проведення судового засідання, провадження у справі було поновлено.
В судове засідання 16.10.2019 р. з`явився представник відповідача, який надав суду клопотання про зупинення провадження у справі №916/1457/19 до винесення Південно-західним апеляційним господарським судом рішення по справі №26-30/109-09-3307 (т.4 а.с.138-140).
Представники інших учасників процесу у судове засідання не з`явилися, натомість, на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів вручення компетентному суду судового доручення та копії довіреності №15-01-6994 від 16.10.2019р., видану адвокатові Мойса Є.В., строк якої встановлено до 31.10.2019 р.
Розглянувши клопотання ТОВ "Макстгруп" про зупинення провадження по справі, суд дійшов висновку про його передчасність, оскільки, по-перше, ухвалою суду від 27.08.2019р., яка є чинною та не скасованою, провадження у справі №916/1457/19 вже було зупинено до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, по-друге, у реєстрі судових рішень та системі „Діловодство спеціалізованого суду” станом на 16.10.2019р. відсутні відомості щодо прийняття Верховним Судом постанови про скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду у справі №26-30/109-09-3307 від 20.03.2019р. із направленням справи на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття провадження, про що вказує відповідач у поданому клопотанні, а резолютивну частину постанови Верховного Суду від 15.10.2019р. останнім не надано.
Приймаючи до уваги необхідність повідомлення ПП "SDY-INVEST GRUP" SRL, а також позивача - Державну канцелярію Республіки Молдова про дату та час розгляду справи (з огляду на сплив строку дії довіреності представника Мойси Є.В. 31.10.2019р. та призначення наступного судового засідання на більш пізню дату) в порядку, встановленому міжнародним договором, ухвалою суду від 16.10.2019р. підготовче засідання у справі №916/1457/19 відкладено на "04" грудня 2019 р. о 11:00, провадження у справі №916/1457/19 зупинено до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги (вручення виклику до суду).
Ухвалою суду від 04.12.2019р. провадження у справі №916/1457/19 поновлено.
Представник відповідача 4.12.2019р. надав письмові пояснення з доданою ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019р. про відмову у відкритті апеляційного провадження, в яких просив врахувати, що рішення господарського суду Одеської області у справі №26-30/109-09-3307 від 21.07.2010р. є чинним. Крім того, просив залишити без розгляду клопотання про зупинення провадження у справі.
Натомість представник позивача надав суду письмові пояснення (заперечення) щодо дотримання ним строку позовної давності (т.5 а.с.11-14).
Ухвалою суду від 04.12.2019р. підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті з визначенням відповідних дат – 6.12.2019р. та 18.12.2019р.
У судовому засіданні 18.12.2019р. під час розгляду справи по суті представник позивача позов підтримав. Представник відповідача проти позову заперечував. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, правову позицію до відома суду не довів.
Позиція учасників справи.
3. Доводи позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що право власності на спірне майно належить Республіці Молдова на підставі Свідоцтв про право власності серії ЯЯЯ №569060-№569068 від 24.10.2006 р. на об`єкти нерухомості, розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Г, 2-К, 2-Б, 2- Е, 2-Ж, 2-Д, 2-В, 2-А, 2 (літ. Ж-Ж1, В, Г, Al, А2, АЗ, И, Д, А, А4, E-El, Е-2, З, К, Л, М), виданих Виконавчим комітетом Одеської міської ради замість Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, 2, загальною площею 18 185,3 кв.м (літ A, Al, А2, АЗ, А4, Д, Б, В, Г, Е-Е1, Е2, Ж-Ж1, И, З, К, Л, М) від 23.03.2005р.
Вказані свідоцтва недійсними, нечинними, незаконними або скасованими у передбаченому чинним законодавством порядку не визнавалися.
Натомість, вищезазначені об`єкти нерухомого майна вибули з володіння позивача поза його волею.
Так, 07.08.2008 р. між Республікою Молдова в особі Агентства Публічної Власності при Міністерстві Економіки та Торгівлі (Продавець) та Підприємством з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL (Покупець) укладено договір купівлі-продажу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного головного підприємства "МЕДИСАН" Лікувально-санаторної відновлювальної Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова "Санаторій Молдова", відповідно до пункту 2.1 якого Продавець продає Цілісний майновий комплекс у власність Покупця та передає останньому свої права засновника на «Санаторій Молдова», а Покупець сплачує його вартість на умовах, встановлених цим договором.
Рішенням Верховного суду Республіки Молдова від 16.10.2011 р. у справі №2ге-284/11, цей договір розірвано з підстав невиконання Покупцем прийнятих на себе зобов`язань щодо проведення розрахунків у повному обсязі із поверненням сторін у первісний стан.
Таким чином, Республіка Молдова не відчужувала об`єкти нерухомого майна, а договір, який укладався з Підприємством з іноземним капіталом «SDY-INVEST GRUP» SRL від 07.08.2008р., був направлений на відчуження Цілісного майнового комплексу та передачі останньому своїх прав засновника на «Санаторій Молдова», а Договір купівлі-продажу від 07.08.2008р., у зв`язку з його розірванням не створив правових наслідків для сторін.
Метою Республіки Молдова при укладанні цього договору було відчуження юридичної особи «Санаторій Молдова» та отримання коштів згідно проведеної оцінки цілісного майнового комплексу. Відсутність результату, у зв`язку не досягненням зазначеної мети, не відповідало волі Республіки Молдови.
Договір купівлі-продажу від 07.08.2008р. навіть опосередковано не свідчить про волевиявлення Республіки Молдови щодо відчуження майна, оскільки цей договір було розірвано у зв`язку з порушенням його положень та норм приватизаційного законодавства.
Водночас, рішенням Господарського суду Одеської області від 21.07.2010 р. у справі №26-30/109-09-3307 (суддя Никифорчук М.І.) було задоволено позов Підприємства з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного головного підприємства “МЕДИСАН” Лікувально-санаторної відновлювальної Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова “Санаторій Молдова” та визнано за Підприємством з іноземним капіталом “SDY-INVEST GRUP” SRL право власності на спірне нерухоме майно.
Таким чином, право власності на об`єкти нерухомого майна було набуто Підприємством з іноземним капіталом «SDY-INVEST GRUP» SRL на підставі цього рішення.
При вирішенні цієї справи у суді першої інстанції Республіка Молдова участі не брала; в межах інших судових процесів не відбувалось примусове вилучення спірного майна з подальшим його продажем у порядку виконання судового рішення; не приймалось судових рішень щодо припинення права власності Республіки Молдова на підставах, передбачених статтею 346 ЦК України; договір купівлі-продажу саме на об`єкти нерухомого майна не укладався, а отже, це є підтвердженням, що майно вибуло з володіння Республіки Молдова поза її волею.
22.02.2011р. зазначене майно, внаслідок внесення до статутного капіталу, було зареєстровано за ТОВ “Санаторій-профілакторій “Молдова”, а 26.12.2016р. Загальними зборами учасників ТОВ “Санаторій-профілакторій “Молдова” спірне майно було внесено до статутного капіталу ТОВ “МАКСТГРУП” та 30.12.2016р. передано за актом приймання-передачі, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Натомість, 20.03.2019 року постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у справі №26-30/109-09-3307 було скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог Підприємства з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL.
Апеляційним судом зазначено, що позивач не набув право власності на цілісний майновий комплекс Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного головного підприємства «МЕДИСАН» Лікувально-санаторної відновлювальної Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова «Санаторій Молдова», у тому числі і на спірні об`єкти нерухомого майна, що виключає можливість задоволення позову Підприємства з іноземним капіталом «SDY-INVEST GRUP» SRL, поданого в порядку статті 392 Цивільного кодексу України.
Враховуючи, що спірне майно, придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), вибуло з володіння власника поза його волею, позивач, відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК, просить витребувати спірне майно у ТОВ “Макстгруп”, а також визнати право власності, оскільки користування з боку відповідача спірним майном та відсутність відповіді на вимогу про виселення, на думку позивача, свідчить про невизнання права власності та його оспорювання.
4.Доводи відповідача.
До складу цілісного майнового комплексу Санаторію «Молдова», який є предметом договору від 07.08.2008 р. між Позивачем та ПІК «SDY-INVEST GRUP», було включено об`єкти нерухомості Санаторію «Молдова» - нежитлові будівлі за адресами: м. Одеса, вул. Посмітного, № 2, 2-А, 2-Б, 2-В, 2-Г, 2-Д, 2-Е, 2-Ж, 2-К, 2-Л, 2-М.
Згідно з п. 2.5. Договору купівлі-продажу право власності на «Цілісний майновий комплекс» переходить до Покупця з моменту підписання акту приймання-передачі.
07.08.2008 р. Санаторій «Молдова» було передано Позивачем за актом приймання-передачі у власність ПІК «SDY-INVEST GRUP».
Таким чином, ПІК «SDY-INVEST GRUP» набуло прав власності на об`єкти нерухомості Санаторію «Молдова» в момент підписання акту приймання-передачі від 07.08.2008 р.
Твердження Позивача про те, що Рішенням Верховного суду Республіки Молдова від 16.10.2011р. по справі № 2re-284/11 нібито встановлено, що «ПІК «SDY-INVEST GRUP» не набуло прав власності на Санаторій «Молдова» є неправдивими та спростовуються змістом зазначеного судового рішення, яке не містить таких висновків.
Посилання Позивача на приватизаційне законодавство Молдови (положення абз. 1 ст. 56 Закону Республіки Молдова №121 від 04.05.2007р. «Про управління публічною власністю та її роздержавлення») є помилковими, оскільки в даному випадку сторонами Договору купівлі-продажу було по іншому врегульовано момент переходу права власності на нерухоме майно Санаторію «Молдова», а відповідний п.2.5 договору недійсним не визнавався.
Помилковим, за думкою відповідача, є також твердження про те, що нерухоме майно Санаторію «Молдова» вибуло з власності Позивача поза його волею внаслідок прийняття Господарським судом Одеської області рішення від 21.07.2010 р. по справі №26-30/109-09-3307, оскільки ПІК «SDY-INVEST GRUP» набуло прав власності на Санаторій «Молдова» на підставі Договору купівлі-продажу № 17 від 07.08.2008 р. та укладеного до нього акту приймання-передачі від цієї ж дати, а рішенням Господарського суду Одеської області від 21.07.2010р. було не встановлено, а лише підтверджено вже існуюче право власності ПІК «SDY-INVEST GRUP» на Санаторій «Молдова».
Станом на 22.02.2011р. - дата вчинення правочину з передачі нерухомості до статутного капіталу ТОВ «САНАТОРІЙ-ПРОФІЛАКТОРІЙ «МОЛДОВА»: рішення Верховного суду Республіки Молдова від 16.10.2011р. по справі № 2re-284/11 ще не існувало, проте діяло рішення Економічної апеляційної палати від 04.03.2011р., яким було відмовлено у задоволенні позову Генерального прокурора Республіки Молдова до ПІК «SDY-INVEST GRUP» про розірвання договору купівлі-продажу № 17 від 07.08.2008 р., а також рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2010 р. по справі № 26-30/109-09-3307, яким право власності на нерухоме майно Санаторію «Молдова» було визнане за ПІК «SDY-INVEST GRUP».
Таким чином, ТОВ «САНАТОРІЙ-ПРОФІЛАКТОРІЙ «МОЛДОВА» було добросовісним набувачем нерухомого майна Санаторію «Молдова».
Верховним судом Республіки Молдова було прийняте рішення від 16.10.2011р. по справі № 2re-284/11, яким договір купівлі-продажу № 17 від 07.08.2008 р. було розірвано, а не визнано недійсним. Таким чином, Позивач помилково зазначає про те, що «Договір купівлі-продажу не породив правових наслідків для сторін».
Оскільки станом на час ухвалення рішення Верховного суду Республіки Молдова по справі № 2re-284/11 - 16.10.2011р. ПІК «SDY-INVEST GRUP» вже не було власником нерухомості Санаторію «Молдова», в силу положень ст.ст. 6233, 6234, 6238 ЦК Республіки Молдова, правовими наслідками розірвання Договору купівлі-продажу відносно ПІК «SDY-INVEST GRUP» є відшкодування вартості придбаного об`єкту нерухомості.
Оскільки ТОВ «САНАТОРІЙ-ПРОФІЛАКТОРІЙ «МОЛДОВА» не залучалося Верховним судом Республіки Молдова до розгляду справи № 2re-284/11, а прийняте рішення від 16.10.2011р. не встановлювало, не змінювало та не припиняло будь-яких прав, законних інтересів та обов`язків ТОВ «САНАТОРІЙ-ПРОФІЛАКТОРІЙ «МОЛДОВА» відносно нерухомого майна Санаторію «Молдова», останній, маючи належним чином зареєстроване право власності, будучи добросовісним набувачем нерухомого майна, мав всі повноваження власника щодо розпорядження цим майном без будь-яких обмежень.
Реалізуючи права власника, ТОВ «САНАТОРІЙ-ПРОФІЛАКТОРІЙ «МОЛДОВА» 26.12.2016р. внесло нерухомість Санаторію «Молдова» до статутного капіталу ТОВ «МАКСТГРУП».
Починаючи з 30.12.2016р., ТОВ «МАКСТГРУП» є добросовісним власником спірного майна. Добросовісність набуття ТОВ «МАКСТГРУП» прав власності на нерухоме майно Санаторію «Молдова» Позивачем не заперечується.
При цьому, про факт вибуття спірного майна з власності Позивача за його волею і в результаті його прямого волевиявлення свідчить проведення приватизації санаторію «Молдова» за комерційним конкурсом та укладення Договору купівлі-продажу від 07.08.2008р. з передачею об`єктів нерухомості Санаторію «Молдова» у власність ПІК «SDY-INVEST GRUP» за актом приймання-передачі
Твердження Позивача про зворотне не відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на хибному розумінні законодавства.
Твердження Позивача про те, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 р. по справі № 26-30/109-09-3307 встановлено, що Республіка Молдова не здійснювала жодних дій щодо відчуження нерухомого майна, та втратила його поза своєю волею, є неправдивими та спростовуються змістом вказаного рішення, в якому такі висновки відсутні.
Крім того, враховуючи, що ТОВ «МАКСТГРУП» не брало участі в розгляді цієї справи, обставини, встановлені судом в даному рішенні не мають преюдиціальної сили та спростовуються в загальному порядку.
Висновок апеляційного суду про те, що ПІК «SDY-INVEST GRUP» не набуло права власності на нерухомість Санаторію «Молдова» є правовою оцінкою суду встановлених у справі фактів, а згідно з ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.
Відповідач також вказує, що рішення Вищої судової палати Республіки Молдови від 26.10.2011 року по справі №2re-284/11 від 16.10.2011р. на території Республіки Молдови та України не виконувалось та не встановлює будь-яких обставин, які мають обов`язкове значення при розгляді даної справи, з огляду на те, що ухвалою Приморського районного суду міста Одеси по справі № 522/11502/15-ц від 28.04.2016р., яка є чинною, відмовлено у задоволенні клопотання Уряду Республіки Молдова про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Вищої судової палати Республіки Молдова від 26.10.2011р.
5. Доводи відповідача щодо строку позовної давності.
Відповідач наполягав на застосуванні строку позовної давності з огляду на те, що право на розірвання Договору купівлі-продажу та повернення у свою власність об`єктів нерухомості Санаторію «Молдова» виникло у Позивача зі спливом 60 днів з дати закінчення строку оплати першого щоквартального платежу за Договором, а саме 06.01.2009р. При цьому, умови Договору купівлі-продажу № 17 від 07.08.2008р. та ст.6233, 6234 ЦК Республіки Молдова безпосередньо пов`язують повернення у власність продавця проданого майна саме з реалізацію права продавця на розірвання договору.
Таким чином, за думкою відповідача, саме з 07.01.2009 р. починається відлік строку позовної давності за позовними вимогами про визнання права власності та про витребування об`єктів нерухомості Санаторію «Молдова».
Відповідач також вказує, що, вважаючи себе належним власником нерухомості Санаторію «Молдова» у зв`язку з розірванням в судовому порядку Договору купівлі-продажу №17 від 07.08.2008р., позивач мав можливість пересвідчитись в належній державній реєстрації свого права власності на нерухомість Санаторію «Молдова» в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно України.
З моменту продажу у 2008р. Позивачем не здійснюється будь-яких дій по утриманню та управлінню Санаторієм «Молдова». Натомість, звернення Позивача до судових інстанцій Республіки Молдова із позовом про розірвання Договору купівлі-продажу № 17 від 07.08.2008р. та подальші дії Позивача щодо визнання рішення Верховного суду Республіки Молдова від 16.10.2011 р. по справі № 2re-284/11 на території України лише додатково підтверджують той факт, що Позивачу було достеменно відомо про перехід прав власності на Санаторій «Молдова» до третіх осіб. Вказаний висновок ґрунтується серед іншого і на тому, що метою звернення Позивача до судових інстанцій було саме повернення нерухомості Санаторію «Молдова», яка перебувала у власності інших осіб.
6. Доводи позивача щодо строку позовної давності.
Заперечуючи проти поданої заяви, позивач вважав, що строк позовної давності ним не пропущений, а тому поновленню не підлягає, оскільки його слід відраховувати з 26.12.2016р. з огляду на те, що право вимоги до ТОВ „Макстгруп” виникло виключно з дати отримання ним права власності на майно шляхом внесення його до статутного капіталу.
Крім того, протягом усього строку вибуття нерухомого майна з власності позивача, Республіка Молдова вживала заходи щодо захисту свого порушеного права, що, зокрема, було встановлено у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду у справі №26-30/109-09-3307.
Натомість нездійснення дій, пов`язаних з обслуговуванням та утриманням майна, не відноситься до підстав, які підлягають встановленню для визначення строку позовної давності.
Позивач вважає, що право власності Республіки Молдова на спірне майно є безперервним, сумлінним і недоторканним, оскільки анулювання договору купівлі-продажу № 17 від 07.08.2008р. згідно з Рішенням Вищої Судової Палати від 26.10.2011 р. у справі № 2ге-284/11, не вимагає дотримання на території Республіки Молдова ніяких інших формальностей.
Враховуючи зазначені обставини, Республіка Молдова намагалась повернути своє майно шляхом виконання рішення Вищої судової палати Республіки Молдови від 26.10.2011 року по справі № 2re-284/11, проте не володіла інформацією про рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2010 р. у справі №26-30/109-09-3307, та про відчуження майна «SDY-INVEST GRUP» SRL, за результатом чого власником майна стало ТОВ «МАКСТГРУП».
Так, агентством публічної власності при Міністерстві Економіки Республіки Молдова було направлено лист № 02-04-1233 від 05.11.2009 р. до КП "Одеське МБТІ та РОН" щодо заборони відчуження Компанією «SDY-INVEST GRUP» S.R.L. нерухомого майна згідно Договору купівлі-продажу №17 від 07.08.2008 року без попередньої згоди Агентства публічної власності при Міністерстві Економіки Республіки Молдова.
Тобто, Позивач не міг передбачити, що майно буде відчужене «SDY-INVEST GRUP» S.R.L. без достатніх правових підстав на таке відчуження, оскільки останній за Договором купівлі-продажу не набув права власності на це майно, а також за тих обставин, що органи місцевого самоврядування були повідомлені про заборону відчуження цього майна.
Довідавшись про рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2010р. у справі №26-30/109-09-3307 з листа, який був направлений від Громадської організації «Верховенство права» від 22.10.2018 вх. №154/10-18 Республіка Молдова одразу ж оскаржила його в апеляційному порядку.
Однак, Верховним Судом було скасовано Постанову апеляційного суду посилаючись на те, що розділ ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) не передбачає повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017).
Таким чином, про порушення своїх прав Республіці Молдова стало відомо лише 22.10.2018р. Вищевказані обставини, за яких відбувався захист права власності на майно шляхом повернення цього майна з володіння «SDY-INVEST GRUP» S.R.L. з моменту розірвання договору купівлі-продажу та фактично до моменту ознайомлення з рішенням Господарського суду Одеської області від 21.07.2010р. у справі №26-30/109-09-3307, є підтвердженням того, що Республіка Молдова не могла знати про те, що її права порушені шляхом вибуття майна у власність третіх осіб, у тому числі ТОВ «Макстгруп».
Фактичні обставини, встановлені судом.
7. Обставини укладення договору.
На підставі Закону Республіки Молдова №121 від 04.05.2007 „Про управління публічною власністю та її роздержавлення”, постанови Уряду Республіки Молдова №998 від 29.09.2000 „Про затвердження положення про комерційні та інвестиційні конкурси і прямі переговори щодо приватизації публічного майна”, постанови №945 від 20.08.2007 „Про заходи щодо виконання Закону №121 від 04.05.2007 про управління публічною власністю та її роздержавлення” Агентством Публічної Власності Республіки Молдова було проведено комерційний конкурс з приватизації цілісного майнового комплексу підприємства „Санаторій „Молдова”, переможцем якого стало Підприємство з іноземним капіталом „SDY-INVEST GRUP” SRL.
На підставі результатів зазначеного комерційного конкурсу, 07.08.2008 між Республікою Молдова в особі Агентства Публічної Власності при Міністерстві Економіки та Торгівлі („Продавець”) та Підприємством з іноземним капіталом „SDY-INVEST GRUP” SRL („Покупець”) укладено договір купівлі-продажу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного головного підприємства „МЕДИСАН” Лікувально-санаторної відновлювальної Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова „Санаторій Молдова” (т.2 а.с.1-8).
Відповідно до преамбули договору від 07.08.2008 поняття „Цілісний майновий комплекс” за змістом даного договору включає в себе:
- нерухоме майно, вказане у додатку №1 до даного договору,
- рухоме майно, належне "Санаторію Молдова",
- корпоративні права на підприємство "Санаторій Молдова".
Відповідно до пункту 2.1 договору Продавець продає „Цілісний майновий комплекс” у власність Покупця та передає останньому свої права засновника на "Санаторій Молдова", а Покупець сплачує його вартість на умовах, встановлених цим договором.
Покупець повідомляє про те, що він проінформований щодо існування кредитів, отриманих у банках "Zahidincombanc" та "Ucreschimbanc" (пункт 2.2 договору від 07.08.2008).
За умовами пункту 2.5 договору від 07.08.2008 право власності на „Цілісний майновий комплекс” переходить до Покупця з моменту підписання акту приймання-передачі. Право власності на нерухоме майно підлягає реєстрації Покупцем у компетентних органах України.
В силу пунктів 3.1, 3.3, 3.4 договору від 07.08.2008 за рішенням Конкурсної Комісії вартість предмета даного договору встановлена у розмірі 73 300 000 лей, а Покупець зобов`язується сплатити за предмет даного договору з розстрочкою платежу на наступних умовах. Покупець виконав положення діючого законодавства Республіки Молдова і Рішення Конкурсної Комісії та сплатив до укладення даного договору більше 50% від вартості предмета договору, а саме: суму в розмірі 36 850 000 лей. Покупець зобов`язується сплатити залишок суми у розмірі 36 450 000 лей, що складає менше 50% від вартості даного договору, впродовж двох років з моменту підписання даного договору щоквартально рівними частинами з індексацією цих сум залежно від рівня інфляції, розрахованого на день укладення договору до здійснення платежу.
Згідно з п.3.5 договору його виконання забезпечено банківською гарантією АКБ „Фінбанк” від 7.08.2008р., яка може бути використана продавцем в разі прострочення строку повної оплати вартості предмету договору більш ніж на 10 банківських днів.
Передача майна Покупцю здійснюється на підставі акту приймання-передачі (пункт 4.3 договору від 07.08.2008).
Згідно з пунктом 4.4 договору від 07.08.2008 Покупець декларує, що зобов`язується виконувати положення статей 55, 56, 57 Закону Республіки Молдова №121 від 04.05.2007 про управління публічною власністю та її роздержавлення.
Право продавця на розірвання договору передбачено п.4.7. договору від 7.08.2008р.
У додатку №1 до договору від 07.08.2008 сторони погодили перелік нерухомого майна, яка входить до складу цілісного майнового комплексу санаторію "Молдова", а саме: газову котельню (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Г, літ. Ж-Ж1, загальною площею 1037,9 кв.м); пансіонат №4 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-К, літ. В, загальною площею 191,6 кв.м); пансіонат №5 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Б, літ. Г, загальною площею 253,4 кв.м); будівлю басейну (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Е, літ. А1, загальною площею 2338,3 кв.м); клуб-столову (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Ж, літ. А2, А3, загальною площею 2301,7 кв.м); адміністративний корпус (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Д, літ. И, загальною площею 731,7 кв.м); корпус №3 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-В, літ. Д, загальною площею 4433,8 кв.м); головний корпус (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-А, літ. А, загальною площею 3977,2 кв.м); будівлі (м. Одеса, вул. Посмітного, 2, літ. А4, Е-Е1, Е2, З, К, Л, М, загальною площею 2920,9 кв.м).
На виконання пункту 4.3 договору від 07.08.2008 Республіка Молдова в особі Агентства Публічної Власності при Міністерстві Економіки та Торгівлі та Підприємство з іноземним капіталом „SDY-INVEST GRUP” SRL підписали акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного головного підприємства „МЕДИСАН” Лікувально-санаторної відновлювальної Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова „Санаторій Молдова” б/н від 07.08.2008, відповідно до якого Продавець передав, а Покупець прийняв цілісний майновий комплекс, який складається з рухомого майна, що належить Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями Державного головного підприємства "МЕДИСАН" Лікувально-санаторної відновлювальної Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова "Санаторій Молдова", корпоративних прав на підприємство "Санаторій Молдова" та нерухомого майна, визначеного у додатку №1 до договору від 07.08.2008.
8. Обставини щодо судового розгляду компетентним судом республіки Молдова.
Також судом зі змісту Рішення Верховного суду Республіки Молдова по справі №2re-284/11 (т.2 а.с.24-30) встановлено, що генеральний прокурор Республіки Молдова звернувся 17.11.2009р. до компетентного суду Республіки Молдова (Економічної апеляційної палати) із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу №17 від 07.08.2008р., змінивши в подальшому вимоги на його розірвання та приведення сторін в первісне положення.
Суд при цьому звертає увагу, що у наданому позивачем та завіреному нотаріально перекладі рішення (т.2 а.с.24-30) датою такого рішення зазначено 16.10.2011р. Водночас сукупність матеріалів справи, а саме ухвали судів України, а також безпосередньо зміст рішення Верховного Суду (зокрема дати довіреності представників (19.10.11,21.10.11) а також відомості про відкладення судового засідання з 20.10.2011р.), дозволяє зробити висновок, що вірною датою судового рішення є 26.10.2011р.
Таким чином, Рішенням Верховного суду Республіки Молдова від 26.10.2011р. по справі №2re-284/11 задоволено касаційні скарги Генеральної прокуратури Республіки Молдови та Агентства публічної власності при Міністерстві економіки Республіки Молдови. Задоволено позов Генерального прокурора Республіки Молдови;
- надано Розпорядження про розірвання договору №17 купівлі-продажу IACS «Санаторій Молдова», м. Одеса, Україна, як єдиного майнового комплексу, укладеного 07.08.2008 року між Агентством публічної власності при Міністерстві економіки Республіки Молдова та ПІК “SDY-Invest Grup” ТОВ, м. Кишинів, з приведенням сторін у первісний стан;
- зобов`язано ПІК “SDY-Invest Grup” ТОВ м. Кишинів, повернути Республіці Молдова, яка представлена Урядом Республіки Молдова, IACS «Санаторій Молдова», м. Одеса, Україна, який є придбаним на підставі договору купівлі-продажу №17 від 07.08.2008 року як єдиний майновий комплекс, відповідно додатку №1 до договору та акту прийому-передачі 07.08.2008 р.;
- зобов`язано Уряд Республіки Молдова відшкодувати ПІК “SDY-Invest Grup” ТОВ суму 36 850 000 лей, переведену ПІК “SDY-Invest Grup” ТОВ на користь держави за рахунок оплати за майно, яке було придбане за договором №17 від 07.08.2008 року.
Рішенням Верховного суду Республіки Молдова від 26.10.2011р. встановлено факт невиконання ПІК “SDY-Invest Grup” ТОВ своїх зобов`язань по договору від 7.08.2008р. щодо оплати решти вартості цілісного майнового комплексу.
Судом також встановлено, що у червні 2015 року Уряд Республіки Молдови звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Вищої судової палати Республіки Молдови від 26 жовтня 2011 року. Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 28.04.2016 р. по справі № 522/11502/15-ц від 28.04.2016 р. (т.3 а.с.15-20) відмовлено у задоволенні клопотання Уряду Республіки Молдова про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Вищої судової палати Республіки Молдова від 26.10.2011р.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18.10.2017р. по справі №522/11502/15-ц апеляційну скаргу представника Уряду Республіки Молдова – Еуженіу Бузган відхилено, ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 28.04.2016 р. по справі № 522/11502/15-ц залишено без змін (т.3 а.с.21-26).
Ухвалою Верховного суду від 06.05.2019р. по справі № 522/11502/15-ц касаційну скаргу Уряду Республіки Молдова на ухвалу приморського районного суду м. Одеси від 28.04.2016р. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18.10.2017 р. у справі за клопотанням Уряду Республіки Молдова про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Вищої судової палати республіки Молдова від 26.10.2011р. повернуто заявнику як неподану у зв`язку з невиконанням ним вимог, зазначених в ухвалі Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху.
9.Обставини щодо судового розгляду судами України.
З матеріалів справи (т.2 а.с.31-44, т.5 а.с.6-9), а також з даних системи „Діловодство спеціалізованого суду” встановлено, що у червні 2009р. Підприємство з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL звернулось з позовною заявою до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного головного підприємства "МЕДИСАН" Лікувально-санаторної восстановчої Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова "Санаторій Молдова" (далі-ДП “Санаторій Молдова”) про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: газову котельню (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Г, літ. Ж-Ж1, загальною площею 1037,9 кв.м); пансіонат №4 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-К, літ. В, загальною площею 191,6 кв.м); пансіонат №5 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Б, літ. Г, загальною площею 253,4 кв.м); будівлю басейну (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Е, літ. А1, загальною площею 2338,3 кв.м); клуб-столову (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Ж, літ. А2, А3, загальною площею 2301,7 кв.м); адміністративний корпус (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Д, літ. И, загальною площею 731,7 кв.м); корпус №3 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-В, літ. Д, загальною площею 4438,8 кв.м); головний корпус (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-А, літ. А, загальною площею 3977,2 кв.м); будівлі (м. Одеса, вул. Посмітого, 2 літ. А4, Б, Е-Е1, Е2, З, К, Л, М, загальною площею 2920,9 кв.м).
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідно до договору купівлі-продажу №17 від 07.08.2008, укладеного між Республікою Молдова в особі Агентства Публічної Власності при Міністерстві Економіки та Торгівлі та позивачем, останній є власником цілісного майнового комплексу "Санаторій Молдова", при цьому користування спірним нерухомим майном фактично здійснює відповідач, який не визнає право власності Підприємства з іноземним капіталом “SDY-INVEST GRUP” SRL на вказані об`єкти, тому останній вимушений звертатися з позовом про визнання права власності у порядку статті 392 Цивільного кодексу України.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 09.06.2009 порушено провадження у справі №30/109-09-3307.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.07.2009 у справі № 26-30/109-09-3307 (суддя Рога Н.В.) позовні вимоги задоволено повністю; визнано за Підприємством з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL право власності на нерухоме майно згідно переліку, а саме: газову котельню (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Г, літ. Ж-Ж1, загальною площею 1037,9 кв.м); пансіонат №4 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-К, літ. В, загальною площею 191,6 кв.м); пансіонат №5 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Б, літ. Г, загальною площею 253,4 кв.м); будівлю басейну (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Е, літ. А1, загальною площею 2338,3 кв.м); клуб-столову (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Ж, літ. А2, А3, загальною площею 2301,7 кв.м); адміністративний корпус (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Д, літ. И, загальною площею 731,7 кв.м); корпус № 3 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-В, літ. Д, загальною площею 4438,8 кв.м); головний корпус (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-А, літ. А, загальною площею 3977,2 кв.м); будівлі (м. Одеса, вул. Посмітного, 2 літ. А4, Б, Е-Е1, Е2, З, К, Л, М, загальною площею 2920,9 кв.м); стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита у сумі 25500 грн та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 312,5 грн.
Судове рішення мотивоване тим, що відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі та підтвердив, що протягом 2008-2009 років позивач неодноразово звертався до нього з проханням надати правовстановлюючі документи та технічну документацію на спірні об`єкти нерухомого майна, а також звільнити вказане нерухоме майно, проте зазначені прохання відповідачем не виконувались.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал-Агро" (далі – ТОВ "Капітал-Агро") у порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент оскарження вказаним товариством рішення місцевого господарського суду) звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2009 у справі №30/109-09-3307 скасувати, позовну заяву залишити без розгляду та закрити провадження у справі.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2010 року рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2009 у справі №30/109-09-3307 скасовано, справу №30/109-09-3307 передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Вказане рішення мотивоване тим, що ТОВ "Капітал-Агро" не було залучено до участі у даній справі, незважаючи на те, що рішення місцевого господарського суду є таким, що стосується його прав та обов`язків, а тому останнє було позбавлене можливості захистити свої права та інтереси.
Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Никифорчук М.І.) від 23.06.2010 у справі №30/109-09-3307 вказану справу прийнято до свого провадження; присвоєно даній справі №26-30/109-09-3307; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Капітал-Агро".
21.07.2010 до Господарського суду Одеської області від Підприємства з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL надійшла уточнена позовна заява б/н від 14.07.2010 (вх.№18756 від 21.07.2010) у справі №26-30/109-09-3307, в якій останнє просило визнати за собою право власності на нерухоме майно: газову котельню (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Г, літ.Ж-Ж1, площею 1037,9 кв.м); пансіонат №4 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-К, літ. В, площею 191,6 кв.м); пансіонат №5 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Б, літ. Г, площею 253,4 кв.м); будівлю басейну (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Е, літ.А1, площею 2338,3 кв.м); клуб-столову (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Ж, літ.А2, А3, площею 2301,7 кв.м); адміністративний корпус (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Д, літ. И, площею 731,7 кв.м); корпус №3 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-В, літ. Д, площею 4438,8 кв.м); головний корпус (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-А, літ. А, площею 3977,2 кв.м.); будівлі (м. Одеса, вул. Посмітного, 2, літ. А4, Е-Е1, Е2, З, К, Л, М, площею 2421,9 кв.м).
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.07.2010 у справі №26-30/109-09-3307 (суддя Никифорчук М.І.) позов задоволено повністю; визнано за Підприємством з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL право власності на нерухоме майно: газову котельню (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Г, літ.Ж-Ж1, загальною площею 1037,9 кв.м); пансіонат №4 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-К, літ. В, загальною площею 191,6 кв.м); пансіонат №5 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Б, літ. Г, загальною площею 253,4 кв.м); будівлю басейну (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Е, літ.А1, загальною площею 2338,3 кв.м); клуб-столову (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Ж, літ.А2, А3, загальною площею 2301,7 кв.м); адміністративний корпус (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Д, літ. И, загальною площею 731,7 кв.м); корпус №3 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-В, літ. Д, загальною площею 4438,8 кв.м); головний корпус (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-А, літ. А, загальною площею 3977,2 кв.м.); будівлі (м. Одеса, вул. Посмітного, 2, літ. А4, Е-Е1, Е2, З, К, Л, М, загальною площею 2421,9 кв.м); стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита у сумі 25500 грн та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 312,5 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги Підприємства з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами по справі, у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі, тому що спірне нерухоме майно перейшло до позивача на підставі договору від 07.08.2008 після підписання акту приймання-передачі придбаного майна. Водночас, місцевий господарський суд зазначив, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Сила закону" від 06.08.2008 у справі №8/2008, яким, зокрема, за ТОВ "Капітал-Агро" визнано право власності на нерухоме майно, а саме: нежилу будівлю газової котельної санаторію "Молдова" загальною площею 1037,9 кв.м, що позначена на плані літерами "Ж", "Ж1", яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Г; нежилу будівлю адміністративного корпусу санаторію "Молдова" загальною площею 731,7 кв.м, що позначена на плані літерою "И", яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Д; нежилу будівлю клубу-їдальні санаторію "Молдова" загальною площею 2301,7 кв.м, що позначена на плані літерами "А2", "А3", яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Ж, а також зобов`язано Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями Державного головного підприємства „МЕДИСАН” Лікувально-санаторної восстановчої Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова "Санаторій Молдова” передати зазначене нерухоме майно ТОВ "Капітал-Агро", так і не було виконано, при цьому у зв`язку з набранням чинності з 31.03.2009 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів на виконання рішень третейських судів" вказане рішення є таким, що не підлягає виконанню. Крім того, іпотечний договір б/н від 10.11.2006, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Західінкомбанк" та відповідачем, та договір про відступлення права вимоги б/н від 01.07.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Західінкомбанк" та ТОВ "Капітал-Агро", визнані недійсними рішенням Господарського суду Одеської області від 10.11.2009 у справі №30/76-09-2237, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2010, що свідчить про відсутність порушення прав ТОВ "Капітал-Агро".
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2010 у справі №26-30/109-09-3307 рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2010 у справі № 26-30/109-09-3307 залишено без змін.
29.10.2018 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державної канцелярії Республіки Молдова надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2010 у справі № 26-30/109-09-3307, в якій скаржник просить рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2010 у справі №26-30/109-09-3307 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 апеляційну скаргу Державної канцелярії Республіки Молдова задоволено; рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2010 у справі №26-30/109-09-3307 скасовано; у задоволенні позовних вимог Підприємства з іноземним капіталом “SDY-INVEST GRUP” SRL до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного головного підприємства „МЕДИСАН” Лікувально-санаторної восстановчої Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова "Санаторій Молдова” відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2019 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі №26-30/109-09-3307 скасовано; справу №26-30/109-09-3307 направлено на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі № 26-30/109-09-3307 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної канцелярії Республіки Молдова на рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2010. Апеляційну скаргу надіслано скаржникові.
Позиція суду.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст.365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги направлені на витребування спірного майна у ТОВ “Макстгруп” як добросовісного набувача відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК, а також визнання права власності, суд вказує наступне.
Правовий режим незаконно відчуженого майна врегульовано статтею 330 ЦК України, відповідно до якої якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Порядок та умови витребування майна від добросовісного набувача визначено статтею 388 ЦК України, відповідно до якої якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
При цьому, положення статті 388 ЦК України застосовуються як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
З урахуванням вищенаведеного, предметом доведення та встановлення є наявність або відсутність юридичного складу як сукупності обставин незаконності відчуження, відплатності договору, добросовісності набувача, та наявності волі неволодіючого власника на вибуття майна.
Відповідно до ч.5 ст.11 ГПК України суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Оцінюючи обставини щодо вибуття майна з володіння республіки Молдова на підставі договору від 7.08.2008р., суд, у відповідності до ст.5 Закону України "Про міжнародне приватне право", внаслідок обрання сторонами права, що підлягає застосуванню до змісту правовідносин, застосовує, зокрема, відповідні норми законодавства Республіки Молдова.
Встановлення судом іноземного права здійснюється ex officio, шляхом власного з`ясування змісту іноземного права та на підставі норм іноземного права, встановленого сторонами.
Як вбачається з положень п. 2.5. Договору купівлі-продажу, право власності на «Цілісний майновий комплекс» переходить до Покупця з моменту підписання акту приймання-передачі, який був підписаний сторонами 7.08.2008р. (т.2 а.с.11).
Доказів наявності судових рішень, якими п.2.5. Договору купівлі-продажу визнано недійсним Позивачем не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Водночас, згідно з ч. 2 статті 57 Закону Республіки Молдова №121 від 04.05.2007 „Про управління публічною власністю та її роздержавлення” до повної оплати вартості проданого об`єкту, у тому числі в розстрочку, та до повного виконання постприватизаційних зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, покупець не має права без попередньої письмової згоди продавця продавати, надавати в заставу або будь-яким іншим способом здійснювати відчуження предмета договору, у тому числі довгострокових активів підприємства.
За таких обставин, суд зазначає, що внаслідок укладення договору купівлі-продажу від 7.08.2008р. абсолютне речове право набувача було обмежено обов`язком утриматися від відчуження об`єкту.
Суд зазначає, що докази повної оплати вартості цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного головного підприємства „МЕДИСАН” Лікувально-санаторної восстановчої Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова „Санаторій Молдова” у матеріалах справи відсутні, а факт невиконання ПІК «SDY-INVEST GRUP» прийнятих на себе зобов`язань за договором від 07.08.2008 в частині проведення розрахунків підтверджується наявним рішенням Вищої Судової Палати Республіки Молдова від 26.10.2011 у справі №2ге-284/11, якою цей договір розірвано із зазначених підстав.
За таких обставин, суд вважає, що ПІК «SDY-INVEST GRUP» в порушення норм діючого договору купівлі-продажу було відчужено нерухоме майно, яке є частиною цілісного майнового комплексу, придбаного за договором від 7.08.2008р.
При цьому, визнання рішенням Господарського суду Одеської області від 21.07.2010р. за ПІК «SDY-INVEST GRUP» права власності на Санаторій «Молдова» не впливає на необхідність дотримання умов договору купівлі-продажу № 17 від 07.08.2008р.
Водночас суд вказує, що, враховуючи окреслений вище предмет доведення, встановленню підлягає добросовісність саме останнього набувача ТОВ „Макстгруп”.
Як встановлено судом, на час передачі спірного майна до статутного капіталу ТОВ „Макстгруп” 26.12.2016р. сторони такого правочину покладалися на судове рішення у справі №26-30/109-09-3307, яке було залишено без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2010.
При цьому, як було вище зазначено судом, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2019 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі №26-30/109-09-3307, якою було скасовано судове рішення від 21.07.2010р., скасовано; справу №26-30/109-09-3307 направлено на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі №26-30/109-09-3307 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної канцелярії Республіки Молдова на рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2010.
Суд зазначає, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, в основі якого лежить положення римського права res judicata (лат. “вирішена справа”), та відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для висновків, що можуть бути засновані на поставленні під сумнів остаточного рішення суду у справі №26-30/109-09-3307.
Суд вказує, що ТОВ „Макстгруп” набув право власності більш ніж через п`ять років після ухвалення остаточного рішення ВГСУ від 23.12.2010р., у зв`язку з чим немає жодних об`єктивних підстав вважати, що заявник придбав майно у недобросовісний спосіб, а законність права власності як ТОВ „Санаторій-профілакторій „Молдова”, так і ТОВ «МАКСТГРУП», була належним чином перевірена та підтверджена органами державної реєстрації. При цьому добросовісність набуття ТОВ «МАКСТГРУП» прав власності на нерухоме майно Санаторію «Молдова» Позивачем не заперечується.
При цьому, суд також враховує, що відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 24 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав” від 07.02.2014 № 5, отримання майна як вкладу до статутного (складеного) капіталу є відплатним придбанням, оскільки в результаті передання вкладу особа набуває права учасника господарського товариства.
За таких обставин, суд доходить висновку, що ТОВ „Макстгруп” є добросовісним набувачем, що отримав майно за відплатним правочином, який у силу приписів статті 330 ЦК України набув право власності на набуте майно.
Щодо обставин вибуття нерухомого майна Санаторію «Молдова» з власності Республіки Молдова поза його волею, слід зазначити наступне.
Як було достеменно встановлено судом, Республікою Молдова проведено приватизацію санаторію «Молдова» за комерційним конкурсом, який був організований Агентством публічної власності при Міністерстві економіки Республіки Молдова відповідно до положень Закону № 121-XVI від 04.05.2007 р. про управління публічною власністю та її роздержавлення; Агентством публічної власності укладено Договір купівлі-продажу від 07.08.2008р., відповідно до умов якого Позивач – Республіка Молдова в особі Агентства публічної власності при Міністерстві економіки та торгівлі Республіки Молдова продав, а ПІК «SDY-INVEST GRUP» купив Цілісний майновий комплекс, а також права засновника Санаторію «Молдова», до складу якого входить і нерухоме майно, зазначене у додатку №1 (т.2 а.с.10); ПІК «SDY-INVEST GRUP» за актом приймання-передачі (т.2 а.с.11) передано, зокрема, об`єкти нерухомості Санаторію «Молдова».
Сукупність вищенаведених дій, вчинених безпосередньо Позивачем, свідчить про те, що спірне майно вибуло з власності Позивача за його волею.
Доводи Позивача про те, що Позивач в результаті відчуження санаторію «Молдова» «не досяг мети, на яку розраховував при укладенні договору», а саме не отримав повний розрахунок за продане майно, не приймаються до уваги, оскільки обставини порушення договору стосуються виключно його виконання, проте не можуть свідчити про наявність або відсутність волевиявлення.
Про вибуття майна поза волею не свідчить також факт прийняття Верховним судом Республіки Молдова рішення від 26.10.2011 р. по справі № 2re-284/11, яким договір купівлі-продажу № 17 від 07.08.2008 р. було розірвано, а його сторін було зобов`язано повернути один одному все отримане за договором, оскільки зазначеним судовим рішенням Договір купівлі-продажу було розірвано, а не визнано недійсним. При цьому, відмінні правові наслідки розірвання договору та визнання його недійсним визначені як Цивільним кодексом Республіки Молдова, так і Цивільним кодексом України.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем належним чином не доведено, що спірне майно було загублено власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, викрадене у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею.
З урахуванням вищевикладеного, позивач, відповідно до статті 388 ЦК України, не вправі витребувати спірне майно від ТОВ „Макстгруп”, яке, як добросовісний набувач, набуло на нього права власника, у зв`язку з чим у задоволенні віндикаційної вимоги про витребування майна слід відмовити.
Суд зазначає, що подібні за змістом висновки викладені у прийнятому 09.10.2018 рішенні ЄСПЛ у справі "Фонд "Батьківська турбота" проти України", внаслідок ухвалення якого Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову від 2.07.2019р. про перегляд у зв`язку з виключними обставинами постанови Вищого господарського суду України від 24 липня 2014 року у справі N 48/340.
Суд також вказує, що, обґрунтовуючи вимогу про визнання права власності, позивач посилався на статтю 392 ЦК України, відповідно до якої власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Водночас, суд зазначає, що суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі N 925/1265/16 (провадження N 12-158 гс18). При цьому, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі N 338/180/17 (провадження N 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі N 905/1926/16 (провадження N 12-187гс18), та від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15-ц (провадження N 14-338цс18).
Спір у цій справі виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, майно незаконно було передане від ПІК «SDY-INVEST GRUP» ТОВ „Санаторій-профілакторій „Молдова”, а від останнього ТОВ „Макстгруп”, тобто позивач вважає порушеним право власності Республіки Молдова, і таке порушення пов`язане з позбавленням володіння через ланцюг передач майна, а інтерес позивача полягає в поверненні державі майна шляхом його витребування згідно до ст.388 ЦК України.
Належним способом захисту такого права й інтересу є саме вимога про витребування майна, і така вимога позивачем була пред`явлена.
Водночас у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
Застосовуючи також усталену практику ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, суд вказує, що у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Водночас, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Цей принцип відображений також у чинній редакції ГПК України (ст.238), згідно з положеннями якої судом надається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
З огляду на викладене, суд не надає оцінки доводам відповідача про те, що рішення Вищої судової палати республіки Молдова по справі №2re-284/11 від 26.10.2011р. на території України не визнано, а встановлені ним обставини не мають будь-якого обов`язкового значення для суду під час розгляду цієї справи, оскільки з огляду на висновки суду вказане питання не відноситься до предмету доведення, а предметом позову є не відносини з позивача з ПІК від ПІК „SDY-INVEST GRUP”, засновані на рішення суду, а відносини щодо витребування майна у добросовісного набувача.
Суд також не надає оцінку як заяві про застосування строку позовної давності, що подана відповідачем, так і запереченням позивача з огляду на наступне.
Виходячи з вимог статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. (Постанова ВП ВС від 22 травня 2018 р. №369/6892/15-ц). При цьому відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності, не відповідає вимогам закону. (Постанова ВП ВС від 7 листопада 2018 року, справа № 372/1036/15-ц).
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, з огляду на що судові витрати, згідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на рахунок позивача.
З урахуванням ч.9, 10 ст.145 ГПК України заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 01.08.2019р., підлягають скасуванню, проте зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду.
Керуючись ст.ст.129,145,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 01.08.2019р.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 28 грудня 2019 р.
Суддя Ю.М. Щавинська
