ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду
Ситнік О. М., Лященко Н. П.
23 жовтня 2019 року
м. Київ
у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алта» (далі - ТОВ «Алта») до Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - ГТУЮ у Харківській області), Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), приватного нотаріуса Харківського міського територіального округу Харківської області Гончаренко Надії Юльянівни (далі - приватний нотаріус), Приватного підприємства «Фудстар» (далі - ПП «Фудстар»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Публічного акціонерного товариства«ВТБ Банк» (далі - ПАТ «ВТБ Банк»), про визнання недійсними торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
за касаційною скаргоюПП «Фудстар», до якої приєдналося ДП «Сетам», на рішення Господарського суду Харківської області від 16 січня 2019 року у складі судді Калініченко Н. В. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25 квітня 2019 року у складі колегії суддів Гетьмана Р. А., Россолова В. В., Хачатрян В. С.
Оскаржуваним рішенням Господарського суду Харківської області від 16 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25 квітня 2019 року, позов ТОВ «Алта» задоволено. Визнано недійсними електронні торги від 27 липня 2017 року за лотом № 224512. Скасовано рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 23 жовтня 2017 року (12:51:44) індексний номер - 37701082. Вирішено питання щодо судових витрат.
Суди керувалися тим, що під час проведення електронних торгів порушено Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки переможець торгів фактично з недотриманням строку сплатив грошові кошти за придбане майно. У такому разі організатор торгів мав сформувати новий протокол із зазначенням нового строку розрахунків. Указані порушення стосуються прав позивача, який має правомірні очікування щодо здійснення належного виконавчого провадження та законних електронних торгів стосовно належного йому майна.
Позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є похідною від вимоги про визнання недійсними електронних торгів, тому також є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
23 жовтня 2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу ПП «Фудстар», до якої приєдналося ДП «Сетам», яку задовольнила, рішення Господарського суду Харківської області від 16 січня 2019 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25 квітня 2019 року скасувала, ухвалила у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Алта» відмовила.
Велика Палата Верховного Суду не погодилася з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що оспорювані електронні торги порушують право власності позивача та вважала, що укладення договору купівлі-продажу з ПП «Фудстар» відбулося відповідно до зазначеного Порядку.
Скасовуючи оскаржувані судові рішення про задоволення позову та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, Велика Палата Верховного Суду керувалася тим, що суди не дослідили питання щодо порушення прав боржника за наслідками проведених електронних торгів. Зауважила, що, дійшовши висновку про формальне порушення Порядку організатором електронних торгів, суд не спростував факту добросовісної поведінки та відсутності вини їх переможця. Тому таке порушення не може бути протиставлене переможцю, оскільки недобросовісність його дій не доведена. Суди не навели мотивів, яким чином несвоєчасність внесення грошових коштів переможцем торгів порушує права боржника.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що невиконання ПП «Фудстар» умов договору купівлі-продажу щодо сплати грошових коштів у встановлений строк є порушенням цього договору, однак не є підставою для визнання його недійсним. У силу вимог частини другої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі істотного порушення договору він може бути розірваний за рішенням суду на вимогу іншої сторони.
Велика Палата Верховного Суду вважала, що оскільки на електронних торгах продається майно, яке належить на праві власності боржнику, з метою виконання судового або іншого рішення на користь стягувача, то несплата покупної ціни впливає на законні інтереси боржника та стягувача, а тому вони можуть вимагати розірвання договору купівлі-продажу в судовому порядку для отримання коштів за продане майно від наступного переможця. Крім того, вони вправі вимагати відшкодування збитків (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України), спричинених унаслідок незастосування організатором правил пункту 3 розділу VIII Порядку.
Велика Палата Верховного Суду послалася на пункт 3 розділу VIII Порядку, згідно з яким наслідком порушення покупцем (попереднім переможцем електронних торгів) зобов`язання зі сплати грошових коштів за договором купівлі-продажу є обов`язок організатора відмовитися від цього договору і укласти новий договір купівлі-продажу з новим переможцем електронних торгів, причому за ціною, що є меншою за ціну, встановлену попереднім договором купівлі-продажу. Зазначила, що правочин з продажу майна позивача за більшою ціною вочевидь не порушує прав чи законних інтересів боржника.
У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду критично поставилася до дійсних мотивів звернення позивача з позовною заявою, зазначивши, що вбачає у нього намір уникнути виконання судового рішення, ухваленого в 2011 році, на яке направлене виконавче провадження, в межах якого здійснений продаж майна відповідача в 2017 році.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду вважала, що оскільки позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію спрямовані на відновлення володіння позивача майном, власником якого вже є інша особа, то вони також не підлягають задоволенню.
Із такими висновками Великої Палати Верховного Суду не погоджуємося та відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) висловлюємо окрему думку.
Суди встановили, що рішенням Господарського суду Харківської області від 29 серпня 2011 року у справі № 5023/5604/11, залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2011 року та Вищого господарського суду України від 23 січня 2012 року, стягнуто з ТОВ «Алта» на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитними договорами. На виконання рішення видано відповідний наказ від 16 листопада 2011 року № 5023/5604/11.
03 червня 2012 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області відкрито виконавче провадження № 33014908 з примусового виконання зазначеного наказу.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 24 липня 2017 року у справі № 643/9474/17 накладено заборону відчуження нежитлового приміщення площею 723,8 кв. м, розташованого за адресою: вул. Чичибабіна, 11 , м. Харків, зареєстрованого за ТОВ «Алта».
27 липня 2017 року на електронних торгах, організованих ДП «Сетам», у межах виконавчого провадження № 33014908 за лотом № 224512 реалізовано нежитлове приміщення ТОВ «Алта», розташоване за адресою: вул. Чичибабіна, 11, м. Харків, про що 01 серпня 2017 року сформовано відповідний протокол № 274952, згідно з яким: час початку торгів - 9 година; час завершення торгів - 18 година 30 хвилин; оплата підлягає сплаті переможцем до 15 серпня 2017 року.
Цього ж дня державний виконавець відклав проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу від 16 листопада 2011 року № 5023/5604/11 до 10 серпня 2017 року, про що прийняв відповідну постанову у межах виконавчого провадження № 33014908.
Наступного дня (28 липня 2017 року) ДП «Сетам» на підставі постанови державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій склало акт про зупинення електронних торгів за лотом № 224512 з відміткою «зупинено в стані підписання протоколу».
09 та 22 серпня 2017 року державний виконавець відкладав проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу від 16 листопада 2011 року № 5023/5604/11.
30 серпня 2017 року Московський районний суд м. Харкова ухвалою скасував заборону відчуження зазначеного нежитлового приміщення.
06 вересня 2017 року державний виконавець відклав проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу від 16 листопада 2011 року № 5023/5604/11 до 20 вересня 2017 року. Цього ж дня ДП «Сетам» склало акт про зупинення електронних торгів за лотом № 224512 на підставі постанови державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій.
22 вересня 2017 рокуПП «Фудстар» сплатило на депозитний рахунок ГТУЮ у Харківській області грошові кошти за придбане нерухоме майно у розмірі 6 422 708,14 грн.
05 жовтня 2017 року державний виконавець склав акт реалізації предмета іпотеки у межах виконавчого провадження № 33014908.
18 жовтня 2017 року за ПП «Фудстар» зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, проданий на оскаржуваних електронних торгах.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30 жовтня 2017 року у справі № 643/9474/17 скасовано ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 24 липня 2017 року про накладення заборони відчуження нежитлового приміщення.
ТОВ «Алта» подало позов до суду у жовтні 2017 року.
Змінивши під час розгляду справи предмет позову, ТОВ «Алта» остаточно просило: визнати недійсними електронні торги від 27 липня 2017 року за лотом № 224512; скасувати рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 23 жовтня 2017 року за індексним номером 37701082.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався, зокрема, на порушення, на його думку, указаного Порядку під час проведення електронних торгів.
У силу вимог статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до норми статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема є визнання правочину недійсним.
З урахуванням указаних норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (закріплених законом матеріально-правових заходів примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника) визначений у статті 16 ЦК України, згідно з пунктом 2 частини другої якої одним із таких способів є визнання правочину недійсним.
Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).
При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділи ІІІ, IV); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ V); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділи VIII, X).
Відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Згідно з частиною другою статті 61 цього Закону порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Реалізація майна в межах виконавчого провадження здійснюється відповідно до указаного Порядку, згідно з яким реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною (пункт 2 розділу І Порядку).
Електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через вебсайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 1 розділу І Порядку у редакції, чинній на час проведення торгів).
Відповідно до розділу VІІІ Порядку після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на вебсайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня система автоматично формує та розміщує на вебсайті протокол електронних торгів за лотом. Протокол електронних торгів підписується організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).
Тобто відповідно до протоколу № 274952 проведення електронних торгів вони відбулися 27 липня 2017 року, розпочалися о 9-00 годині, завершилися 27 липня 2017 року о 18-30 годині. Зупинення або відкладення електронних торгів мало відбутися саме у вказаний проміжок часу, чого зроблено не було, незважаючи на наявність постанови про відкладення проведення виконавчих дій від 27 липня 2017 року, винесеної головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області (т. 1, а. с. 15 - 17). Ця постанова мала бути доведена до відома організатора торгів через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби, робочий час якої продовжено до 18-45 години, тобто до закінчення електронних торгів.
Крім того, 01 серпня 2017 року було сформовано і підписано протокол електронних торгів. Про те, що протокол підписано в інший день, записів на протоколі не зроблено, доказів не надано.
Відповідно до пункту 1 розділу Х Порядку на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.
У разі якщо кошти за придбане на електронних торгах майно надійшли з порушенням строків, встановлених абзацом першим цього пункту, або переможцем здійснено неповний розрахунок за придбане майно, кошти підлягають поверненню протягом семи робочих днів з дня їх зарахування на рахунок.
У разі зупинення вчинення виконавчих дій з підстав, передбачених у статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», строк здійснення переможцем електронних торгів розрахунку за придбане майно, встановлений абзацом першим цього пункту, переривається до винесення постанови про продовження примусового виконання рішення.
Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, надсилає організатору та переможцю електронних торгів за адресами, зазначеними у протоколі електронних торгів, повідомлення про поновлення строку перерахування коштів.
Організатор не пізніше наступного робочого дня розміщує в особистому кабінеті учасника електронних торгів, що став переможцем, інформацію про поновлення строку здійснення розрахунків за придбане на електронних торгах майно.
Переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня розміщення в особистому кабінеті інформації про поновлення строку здійснення розрахунків за придбане на електронних торгах майно повинен здійснити розрахунки за придбане на електронних торгах майно. Здійснення переможцем електронних торгів розрахунків за придбане майно, передбачене пунктом 1 розділу VIІ цього Порядку, проводиться протягом одного робочого дня.
У пункті 4 розділу Х Порядку зазначено, що після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
Згідно з пунктом 8 розділу Х Порядку акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.
Разом з цим у пункті 1 розділу ХІ Порядку передбачено, що електронні торги вважаються такими, що не відбулись, у разі, зокрема, несплати всіма учасниками, що надали цінові пропозиції й поетапно були визначені переможцями електронних торгів, належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X цього Порядку.
Крім цього, слід зауважити, що згідно з пунктом 3 розділу VIIІ Порядку у разі якщо належна до сплати сума (у тому числі винагорода організатору) від переможця електронних торгів не зарахована на рахунок одержувача у десятиденний строк або в інший строк, визначений абзацом одинадцятим пункту 1 розділу Xцього Порядку, з дня проведення електронних торгів, гарантійний внесок йому не повертається, а переможцем електронних торгів визнається учасник, який запропонував ціну, що була перед ціною, запропонованою переможцем, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно.
У цьому разі організатор вносить відповідні відомості до системи й засобами системи формує новий протокол електронних торгів, який повинен містити, крім інформації, зазначеної в пункті 1 цього розділу, також інформацію про невнесення попередньо визначеним переможцем (переможцями) електронних торгів належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X цього Порядку, та про визнання наступного учасника цих електронних торгів новим переможцем електронних торгів.
Цей протокол розміщується системою на вебсайті, в особистому кабінеті наступного учасника цих електронних торгів, визначеного новим переможцем електронних торгів, та особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), яким майно передано на реалізацію.
Стаття 650 ЦК України закріплює такий спосіб реалізації майна, як укладення договорів на біржах, аукціонах (торгах), конкурсах, та відсилає до інших нормативних актів, якими повинні встановлюватись особливості укладення цих договорів. До цього зводиться і норма частини четвертої статті 656 ЦК України, згідно з якою до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Отже, відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).
Тобто правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема, на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком.
З урахуванням положень частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів. Отже, підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.
Оскільки фактично прилюдні торги були проведені за наявності постанови про їх відкладення, за придбане на електронних торгах нерухоме майно покупець повинен був сплатити грошові кошти до 15 серпня 2017 року, однак здійснив оплату лише 22 вересня 2017 року, суди першої й апеляційної інстанцій, на нашу думку, обґрунтовано визнали недійсними оспорювані електронні торги, які проведено з порушенням положень зазначеного Порядку, що вплинуло на процедуру проведення торгів, а в подальшому і на їх результат, оскільки внаслідок допущених порушень переможця торгів визначено неправильно.
Вважаємо, що Велика Палата Верховного Суду помилково відмовила в задоволенні позову, адже в силу наведених норм матеріального права вбачаються правові підстави для задоволення позову.
На наше переконання, касаційна скарга підлягала залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, є законними та обґрунтованими.
Судді О. М. Ситнік
Н. П. Лященко
