Справа № 128/2526/16-ц
УХВАЛА
21 листопада 2019 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П., отримавши та вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Невмержицької Я.А., -
в с т а н о в и в:
20 листопада 2019 року до Вінницького районного суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Чернілевською Р.В., на рішення старшого державного виконавця Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Невмержицької Я.А.
Дана скарга, відповідно штампу на конверті, відправлена до суду 18 листопада 2019 року. У скарзі викладено наступну позицію: 06 листопада 2019 року ОСОБА_1 отримала поштове відправлення, в якому вкладено постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.10.2019 року, постанову про стягнення виконавчого збору від 15.10.2019 року та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 15.10.2019 року. Судом ухвалено рішення про витребування майна, яким є дві земельні ділянки як об`єкти нерухомого майна, які мають присвоєні кадастрові номери. Резолютивна частина рішення не містить обов”язку відповідача виконати певні дії чи утриматися від виконання певних дій. Крім того, рішення суду про витребування нерухомого майна є підставою для державної реєстрації права власності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Отже, стягувач має звернутися до державного реєстратора та надати рішення суду та інші документи для проведення реєстраційної дії – реєстрації за нею права власності на земельні ділянки (їх частину). Саме таким чином, вважає, судове провадження буде завершеним в повному обсязі. ОСОБА_1 не має повноважень вчиняти дії, внаслідок яких речове право ОСОБА_2 буде зареєстрованим. А тому, рішення суду не зобов`язує її до вчинення певних дій, виконавчий лист не містить заходів примусового виконання. Також зазначає, що виконавчий документ видано лише на ім`я ОСОБА_2 та не зазначено в якій частині рішення підлягає виконанню на її користь, так як майно витребувано на користь двох осіб. Тобто, документ не відповідає вимогам ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження». Вважає, що за таких обставин державний виконавець, у відповідності до п.п. 6, 7 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повернути стягувачу без прийняття його до виконання. Вважає також, що її невірно нараховано суму виконавчого збору. На підставі викладеного просить скасувати постанови старшого державного виконавця Вінницького РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області Невмержицької Я.А. від 15.10.2019 року про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Статтею 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. (ст. 122, 123 ЦПК України).
Статтями 126, 127 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Отже з матеріалів скарги ОСОБА_1 вбачається, що оскаржувані нею рішення державного виконавця отримано 06 листопада 2019 року, а відповідну скаргу спрямовано до суду засобами поштового зв`язку лише 18 листопада 2019 року.
З огляду на викладене, скарга ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Невмержицької Я.А. подана за межами встановленого п. 1 ч. 1 ст. 449 ЦПК України десятиденного строку з дня, коли особа дізналася про порушення її права, питання про поновлення пропущеного строку скаржник (боржник) не ставить.
Таким чином, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Невмержицької Я.А. подана із пропуском встановленого ст. 449 ЦПК України строку, питання про поновлення пропущеного строку із обґрунтуванням поважності причин його пропуску скаржник не ставить, а тому у відповідності до ч. 2 ст. 126 ЦПК України скаргу слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 120, 122, 123, 126, 127, 447, 449, 258, 260, 353, 353 ЦПК України, -
п о с т а н о в и в:
Скаргу ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Невмержицької Я.А. - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала складена та підписана суддею 21.11.2019 року.
Суддя Л.П. Шевчук
