СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 листопада 2019 р. Справа №480/106/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Волкової Ю.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Савченко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/106/19
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання дій протиправними та скасування вимоги,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА _2 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача та скасувати вимогу №Ф-1117-50 від 07.11.2018 р. про сплату боргу (недоїмки) в сумі 15819,54 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в період з 09.02.1999 р. по 31.12.2012 р. займався професійною незалежною діяльністю (нотаріальна діяльність). 31.12.2012 р. професійну діяльність припинив, в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не зазначений. Крім цього, позивач зазначив, що з 14.09.2011 р. є пенсіонером за віком, а з 29.12.2016 р. - інвалідом війни 2 групи.
01.12.2018 р. отримав вимогу Конотопського управління ГУ ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 07.11.2018 р. на суму 15819,54 грн. за 2017-2018 роки, яку вважає протиправною у зв`язку з тим, що податкова вимога щодо сплати єдиного соціального внеску надсилається тільки особі, яка зареєстрована в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка відповідно до чинного законодавства повинна сплачувати даний збір та подає звітність до державної податкової служби. Оскільки, відносно позивача не має відомостей в Єдиному державному реєстрі, не подає звітності до податкової служби, вважає податкову вимогу від 07.11.2018 року № Ф-1117-50 на суму 15819,54 грн. протиправною та просить її скасувати.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що позивач припинив свою нотаріальну діяльність в кінці 2012 р., проте не пройшов необхідну процедуру зняття з обліку в органах ДФС та в органах пенсійного фонду, оскільки в інформаційних даних ДФС він перебував на обліку як платник податків і зборів, так і платник єдиного внеску. Тому, відповідно до чинного законодавства позивачу було нараховано єдиний внесок і станом на 31.10.2018 р. утворився борг в сумі 15819,54 грн.
Крім цього, відповідно до абзацу 4 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку(VІ розділ ч.5 Інструкції № 449).
Відповідач зазначив, що ОСОБА_2 протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, тобто з 02.12.2018 р. по 11.12.2018 р., не узгодив вимогу з контролюючим органом шляхом оскарження в адміністративному або судовому порядку та не сплатив суму недоїмки в розмірі 15819,54 грн.
Тому, враховуючи зазначене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 28-32, том 1).
Позивачем надано відповідь на відзив, в якій зазначив, що ним дотримано вимоги законодавства щодо припинення підприємницької діяльності, які були чинні станом на 31.12.2012 р. Та зазначив, що за період з 2013 року ніяких нарахувань не було, а єдиний внесок нараховано податковим органом за 2017-2018 роки, що доводить неправомірність нарахування, просить задовольнити позовні вимоги (а.с. 45-46, том 1).
Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що позивач не звертався до органів ДФС з заявою за формою №7-ЄСВ (яка передбачена Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1162 від 24.11.2014 р.), а тому на момент формування та надіслання вимоги про сплату боргу (недоїмки) був платником єдиного внеску. Просить відмовити у позовних вимогах (а.с. 50-53, том 1).
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги залишено без розгляду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 08.08.2019 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 у справі №480/106/19 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
16.09.2019 справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду після розгляду в касаційній інстанції.
Ухвалою суду від 18.09.2019 р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні.
Ухвалою суду від 02.10.2019 р. зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги до вирішення питання про відвід судді.
Ухвалою суду від 03.10.2019 р. поновлено провадження у справі № 480/106/19 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги, продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.
Ухвалою суду від 23.10.2019 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Суд встановив, що наказом головного управління юстиції у Сумській області від 19.01.2012 №39-ОД припинено приватну нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Черняка М.В. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про нотаріат" та наказу Міністерства юстиції України від 29.12.2011 №3640/5 "Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю" (а.с. 208 том.1).
07.11.2018 Головне управління ДФС у Сумській області сформовало вимогу №Ф-1117-50 про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 15 819,54 грн. (а.с. 15, том 1).
06.12.2018 року ОСОБА_2 не погодившись із наведеною вимогою подав скаргу до Конотопського управління Головного управління ДФС у Сумській області (а.с. 14).
08.01.2019 року Конотопське управління ГУ ДФС у Сумській області відмовлено у розгляді скарги позивача (а.с. 16 том.1).
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що позивач у спірний період займався нотаріальною діяльністю та був платником єдиного внеску.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства урегульовано ПК України.
Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Статтею 178 ПК України передбачено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.
Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об`єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.
Під час виплати суб`єктами господарювання - податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов`язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пунктів 14.1.195та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку унормовано Законом №2464.
Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 передбачено, що платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
З аналізу вищезазначених правових норм слідує, що необхідною умовою для сплати нотаріусом єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою незалежної професійної діяльності.
Так, відповідно до п.п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про нотаріат" підставами припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса є анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 30-1 Закону України "Про нотаріат" у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-9 частини першої статті 30 цього Закону, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі зобов`язані негайно передати приватному нотаріусу копію наказу про припинення його нотаріальної діяльності. Приватний нотаріус зобов`язаний припинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про припинення його нотаріальної діяльності.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що з 31.12.2012 року позивач не здійснював нотаріальну діяльність, що підтверджується наявним в матеріалах справи довідкою ГУЮ у Сумській обл. від 08.08.2019 №10584/04-15, суд приходить висновку що позивач не є платником єдиного внеску в розумінні п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, а тому контролюючим органом безпідставно нараховано єдиний внесок за 2017 рік, І-ІІІ квартал 2018 року та сформовано оскаржувану вимогу .
Посилання представника відповідача на те, що позивач не був знятий з обліку як платник єдиного внеску за відповідною заявою суд вважає такими, що не спростовують правомірність висновків суду оскільки сам факт перебування на обліку не свідчить про безумовний обов`язок позивача сплачувати єдиний внесок.
В ході розгляду справи відповідачем, в порушення вимог ст. 77 КАС України, не доведено правомірності свого рішення.
Ухвалюючи дане судове рішення суд керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України”) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України”(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в відзиві аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Наведена позиція суду також узгоджується із практикою Другого апеляційного адміністративного суду, зокрема із постановою по справі № 480/1212/19.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно нарахував позивачу єдиний внесок та сформував вимогу про сплату єдиного внеску №Ф-1117-50 від 07.11.2018, а тому позовні вимоги щодо скасування податкової вимоги підлягають задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дії відповідача, суд виходить з наступного.
Так, резолютивна частина позовної заяви не містить визначення конкретних незаконних дій відповідача які просить позивач визнати протиправними, а тому наведена позовна вимога є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги – задовольнити частково.
Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Сумській області №Ф-1117-50 від 07.11.2018 р. про сплату боргу (недоїмки) в сумі 15819,54 грн.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 08.11.2019 року.
Суддя О.А. Прилипчук
