ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"15" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2618/17
За скаргою № 20-3/09 від 20.09.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на дії та бездіяльність державного виконавця Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у виконавчому провадженні № 55110409 та № 55110238 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі № 911/2618/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»
2) Приватного підприємства «Агроінвест-К»
про стягнення 1490,48 грн.
Суддя А.Ю. Кошик
За участю представників:
скаржника (стягувача): Грищенко О.М.
боржника1 : не з`явився
боржника2: не з`явився
виконавчої служби: не з`явився
Обставини справи:
Рішенням Господарського суду Київської області від 05.10.2017 року у справі № 911/2618/17 позовні вимоги задоволені частково. Солідарно стягнуто з Приватного підприємства «Агроінвест-К» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервігруп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-тайс» 33767,43 грн. пені.; стягнуто з Приватного підприємства «Агроінвест-К» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 5 771,96 грн. інфляційних втрат, 5749,40 грн. 3%-річних та 4139,51 грн. судових витрат; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 2460,49 грн. судових витрат.
30.10.2017 року видано накази на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2017 року у справі № 911/2618/17.
До Господарського суду Київської області 23.09.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» подано скаргу № 20-3/09 від 20.09.2019 року на дії та бездіяльність державного виконавця Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у виконавчому провадженні № 55110409 та № 55110238 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі № 911/2618/17.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2019 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» № 20-3/09 від 20.09.2019 року на дії та бездіяльність державного виконавця Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у виконавчому провадженні № 55110409 та № 55110238 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі № 911/2618/17 прийнято до розгляду. Розгляд скарги призначено на 01.10.2019 року.
У судовому засіданні 01.10.2019 року представник скаржника підтримав вимоги скарги. Боржники1, 2, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 01.10.2019 року не з`явились. Державний виконавець, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 01.10.2019 року не з`явився.
Ухвалою від 01.10.2019 року розгляд скарги відкладався на 15.10.2019 року.
В судовому засіданні 15.10.2019 року представник скаржника підтримав вимоги скарги. Боржники1, 2, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 15.10.2019 року не з`явились. Державний виконавець, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 15.10.2019 року не з`явився.
Як визначено ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ст. 340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Відповідно до ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника.
В ході розгляду скарги від Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області 10.10.2019 року електронною поштою надійшло клопотання про проведення судового засідання 15.10.2019 року у режимі відеоконференції. Відповідне клопотання було відхилено судом у зв`язку з відсутністю технічної можливості.
Відповідно до ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника.
В судовому засіданні 15.10.2019 року судом розглянуто скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» № 20-3/09 від 20.09.2019 року на дії та бездіяльність державного виконавця Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у виконавчому провадженні № 55110409 та № 55110238 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі № 911/2618/17.
Як вбачається з викладених у скарзі обставин, відповідно до постанови Бобринецького РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 06.08.2019 року прийнято до подальшого примусового виконання виконавче провадження №55110238 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17 про стягнення з Приватного підприємства «АГРОІНВЕСТ-К» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» 5 771,96 грн. інфляційних втрат, 5 749,40 грн. 3% річних та 4 139,51 грн. судових витрат. Всього 15 660,87 грн.
Відповідно до Постанови Бобринецького РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 06.08.2019 року прийнято до подальшого примусового виконання виконавче провадження №55110409 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17 про стягнення із Приватного підприємства «АГРОІНВЕСТ-К» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» 33 767,43 грн. пені.
Скаржник у скарзі зазначає, що на момент подання скарги накази Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17 не виконані, а відповідно до офіційних відомостей, котрі містяться на офіційному веб-сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, належних, своєчасних, допустимих га об`єктивних виконавчих дій не вчинялось.
Також, скаржник зазначає, що 20.09.2019 року, виходячи із даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» стало відомо те, що постановами Бобринецького РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 12.09.2019 року у ВП №55110409 та у ВП №55110238 накази Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17 повернуто стягувану без виконання на підставі п.п.2, 5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, та неможливо встановити місце знаходження боржника - юридичної особи.
У зв`язку з наведеним, скаржником (стягувачем) подано скаргу на у із ним. Скаржник звертається до суду із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Бобринеиького РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області у виконавчих провадженнях №55110409 та №55110238 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17.
В скарзі скаржник (стягував) просить:
- Визнати неправомірними дії державного виконавця Бобринецького РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області у виконавчих провадженнях №55110409 та №55110238 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17, котрі виразились у винесені Постанов Бобринецького РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 12.09.2019 року про повернення наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17 стягувачеві на підставі п.2,5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
- Визнати незаконними (скасувати) постанови Бобринецького РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 12.09.2019 року про повернення наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17 стягувачеві на підставі п.2,5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
- Визнати за період із 06.08.2019 року по 12.09.2019 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Бобринецького РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області у виконавчих провадженнях №55110409 та №55110238 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №55110409 та №55110238 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17 із врахуванням ст. ст. 10, 18, 26, 36, 48, 51 Закону України «Про виконавче провадження».
- Стягнути із Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн. згідно договору №07- 08-2019 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 07.08.2019 року.
Скаржник зазначає, що в порушення ст.ст.19, 24 Конституції України, ст.ст. 1, 10, 18, ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» накази Господарського суду Київської області від 30 жовтня 2017 року у справі №911/2618/17 не виконані, відповідно до офіційних відомостей, котрі містяться на офіційному веб-сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, належних, допустимих та об`єктивних виконавчих дій не вчинялось.
З огляду на обставини справи та докази, котрі існують у матеріалах даної справи, відповідно до офіційних відомостей, котрі містяться на офіційному веб-сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, скаржник зазначає, що державною виконавчою службою не спростовано, а матеріали справи не містять доказів вжиття державним виконавцем усіх передбачених законом заходів, спрямованих на вчасне і повне виконання рішення суду у справі, зокрема, щодо розшуку майна, на яке можна звернути стягнення, а також доказів про направлення до всіх органів влади запитів, які відповідно до законодавства володіють інформацією.
Наведена правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 20 квітня 2018 року у справі №908/6142/14, у Постанові від 10 квітня 2018 року у справі №4/041-10, у Постанові від 11 квітня 2018 року у справі №905/268/15, та у Постанові від 16 квітня 2018 року у справі №12/57.
Також, скаржник зазначає, що неодноразово звертався до виконавчої служби з клопотаннями про вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №55110409 та №55110238 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30 жовтня 2017 року у справі №911/2618/17, які залишені без задоволення та врахування вимог (пропозицій) щодо вжиття належних та допустимих виконавчих дій.
Зокрема, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» було направлено на адресу Бобринецького РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №55110409 та №55110238 щодо примусовою виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17.
Однак, Бобринецьким РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області належних, повних та об`єктивних виконавчих дій щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17 не вчинив, що є порушенням норм виконавчо-процесуального законодавства.
ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» зазначає, що за період із 06.08.2019 року по 12.09.2019 року Бобринецький РВДВС РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області не були виконані вимоги, передбачені Законом, щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17.
Також, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» зазначає та просить врахувати те, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ПП «АГРОІНВЕСТ-К» (ідентифікаційний номер 31844849), останній є власником наступного нерухомого майна: комплекс, будівлі зернотоку, будівлі ГСМ, складських приміщень, ферми, котрі знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , вулиця Кірова, будинки 38, 39 та вулиця Ярового А., буд. 1.
Щодо наведеного майна були зареєстровані обтяження нерухомого майна Боржника, строк яких сплив 27.03.2017 року та 26.12.2008 року, однак відповідні обставини державним виконавцем не з`ясовані та не вжито заходів примусового виконання рішення суду та звернення або до банку або до реєстратора речових прав про виключення такого запису про обтяження.
Також, стягувач зазначає, що у боржника може бути у власності інше рухоме майно, достатніх та належних заходів щодо розшуку та виявлення якого виконавчою службою не вжито.
Натомість, у виконавчих провадженнях №55110409 та №55110238 щодо примусовою виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17 вимоги ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» не забезпечені належним чином: жодних належних, своєчасних та об`єктивних виконавчих дій у виконавчих провадженнях №55110409 та №55110238 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17 не було здійснено, зокрема, проте не обмежуючись, не звернено стягнення на зазначене нерухоме майно Боржника.
Частиною першою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо:
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (пункт 2);
- у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника (пункт 5).
Однак, матеріали виконавчого провадження не містять достатніх відомостей та доказів вжиття повних та належних заходів щодо розшуку та виявлення майна боржника чи встановлення особи боржника та його місцезнаходження.
ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» зазначає, що обов`язковість внесення державним виконавцем відомостей про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до Автоматизованої системи виконавчого провадження передбачена Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5.
Таким чином, наявні відомості про вчинення виконавчих дій, які відображені у Інформації про виконавче провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження, за відсутності доказів зворотного, є достовірними та повними.
В даній скарзі періодом оскарження є період із 06.08.2019 року (дата прийняття до подальшого примусового виконання) по 12.09.2019 року, питання, котрі постають в даній скарзі - оцінка вжитих заходів на предмет дотримання органом ДВС норм Закону України «Про виконавче провадження», об`єктивності, повноти та належності вжитих заходів примусового виконання за вказаний період.
Відомості щодо вжиття всіх належним, допустимих, своєчасних та об`єктивних виконавчих дій у виконавчих провадженнях №55110409 та №55110238 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17 в Автоматизованій системі виконавчих проваджень не міститься.
Виконавча служба подала до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зв`язку з неможливістю прибути до суду через значну віддаленість від місця розгляду скарги, в якому висловила намір бути присутньої під час розгляду справи. Однак, клопотання виконавчої служби було відхилено судом у зв`язку з відсутністю технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
В той же час, суд зазначає, що неможливість прибуття в судове засідання не перешкоджала виконавчій службі надати до суду обґрунтовані заперечення проти скарги та документи в спростування викладених у скарзі обстави. Однак, виконавчою службою не надано заперечень проти скарги і без поважних причин не надано жодних пояснень та доказів в спростування викладених у скарзі обставин по суті вимог скарги.
Суд враховує, що у скарзі у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» періодом оскарження є період із 06.08.2019 року (дата прийняття до подальшого примусового виконання) по 12.09.2019 року, питання, котрі постають в даній скарзі - оцінка вжитих заходів на предмет дотримання органом ДВС норм Закону України «Про виконавче провадження», об`єктивності, повноти та належності вжитих заходів примусового виконання за вказаний період, зокрема, стосовно дотримання виконавчою службою Закону України «Про виконавче провадження», зокрема але не виключно, п. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» щодо об`єктивності, повноти та належності вжитих заходів примусового виконання за вказаний період.
Однак, виконавчою службою не наведено та не додано до скарги доказів вчинення належних виконавчих дій саме в оскаржуваний період. Не надано доказів вжиття своєчасних заходів, зокрема, на виконання п. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, виявлення нових рахунків та перевірки майнового стану боржника.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах «Півень проти України» від 29.06.2004 року заява № 56849/00, «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» від 29.06.2004 (заява № 18966/02) Високий суд нагадує практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, § 40, ЄСПЛ 2002-ІІІ; «Ясіуньєне проти Латвії», заява № 41510/98, § 45, 6 березня 2003 року) - п. 53. ЄСПЛ також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
У справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01 (рішення від 07.06.2005) ЄСПЛ вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Також, в обґрунтування дотримання строків звернення зі скаргою, скаржник зазначає, що у відповідності до пункту 9.7. Постанови Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зі змінами внесеними Постановою від 29 травня 2013 року №9, котра є чинною, якщо обов`язок органу державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв`язку із цією бездіяльністю його прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Аналогічне положення на момент прийняття рішення та видачі на його виконання наказів визначалось ст.115 ГПК України у відповідній редакції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження», ст. 1 якого встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як визначено ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на момент звернення зі скаргою, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Для здійснення заходів з виконання рішення суду, виконавець зобов`язаний, зокрема:
- здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
- розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
При цьому, згідно п.3 ч. 3 вказаної норми, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.
Виконавчі дії – це заходи примусового виконання, перелік яких міститься в ст. 10 названого Закону, а саме: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно приписів частини 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Відповідно до змісту ст.326 Господарсько-процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Пунктом 1, 4 статі 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.
Відповідно до пункту 10 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5, система забезпечує інформаційну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів, що містять дані про майно, доходи боржника. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Відповідно до пунктів 2-4 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.
Таким чином, наявні відомості про вчинення виконавчих дій, які відображені у Інформації про виконавче провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження, за відсутності доказів зворотного, є достовірними та повними.
За наслідками розгляду скарги судом встановлено та не спростовано Бобринецьким РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, що останнім у виконавчих провадженнях №55110409 та №55110238, належних, повних та об`єктивних виконавчих дій щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30 жовтня 2017 року у справі №911/2618/17 в оскаржуваний період із 06.08.2019 року по 12.09.2019 року не вчинено.
Як визначено ч.8 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження; у подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Однак, виконавчою службою не надано суду доказів дотримання вимог ч.8 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконавчою службою не надано обґрунтованих та документально підтверджених пояснень з приводу дотримання вимог закону про внесення всіх документів виконавчих проваджень №55110409 та №55110238 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17 до Автоматизованої систем виконавчого провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Згідно зі ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
Як визначено ч.2 ст.343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Таким чином, саме на виконавця покладаються функції держави щодо виконання судового рішення, та саме така особа визначає комплекс дій для виконання такого рішення, зокрема, й визначає необхідність звернення з конкретними запитами, керуючись чинним законодавством.
З огляду на встановлені судом в ході розгляду скарги обставини, судом встановлено наявність в діях Бобринецького РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ознак протиправної бездіяльності у виконавчих провадженнях №55110409 та №55110238 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30 жовтня 2017 року у справі №911/2618/17 в оскаржуваний період із 06.08.2019 року по 12.09.2019 року. Також, судом встановлено безпідставність та необґрунтованість винесення Бобринецьким РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області постанов від 12.09.2019 року про повернення наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17 стягувачеві на підставі п.2,5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
У зв`язку з чим, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат, пов`язаних з оскарженням дій виконавчої служби, скаржник надав докази, що відповідно до договору №07-08-2019 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 07.08.2019 року, адвокат Грищенко Олександр Миколайович здійснював підготовку по написанню та поданні скарги у виконавчих провадженнях №55110409 та №55110238 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17, ОСОБА_1 є адвокатом, про що свідчать свідоцтво та посвідчення адвоката.
Скаржником надано документально підтверджені пояснення, що ним понесено витрати на правову допомогу адвоката в сумі 3500 грн., які є витратами на професійну правничу допомогу відповідно до ст. 123,126 ГПК України і у відповідності до ст. 344 ГПК України підлягають відшкодуванню стороні, на користь якої відбулося рішення. Сплата даних витрати на професійну правничу допомогу підтверджується банківською квитанцією, доданою до матеріалів скарги.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009р. №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Як встановлено чч. 4, 5 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 6 ст.126 ГПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ст. 344 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
За вказаних обставин, судові витрати на надання професійної правничої допомоги підлягають відшкодуванню скаржнику у повному обсязі в сумі 3500 грн., оскільки неправомірні дії виконавчої служби призвели до подання скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 233-234, 342-343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» № 20-3/09 від 20.09.2019 року на дії та бездіяльність державного виконавця Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у виконавчих провадженнях № 55110409 та № 55110238 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі № 911/2618/17.
2. Визнати неправомірними дії державного виконавця Бобринецького РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області у виконавчих провадженнях №55110409 та №55110238 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17, котрі виразились у винесені Постанов Бобринецького РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 12.09.2019 року про повернення наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17 стягувачеві на підставі п.2,5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
3. Визнати незаконними (скасувати) постанови Бобринецького РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 12.09.2019 року про повернення наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17 стягувачеві на підставі п.2, 5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
4. Визнати за період із 06.08.2019 року по 12.09.2019 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Бобринецького РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області у виконавчих провадженнях №55110409 та №55110238 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №55110409 та №55110238 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.10.2017 року у справі №911/2618/17 із врахуванням ст. ст. 10, 18, 26, 36, 48, 51 Закону України «Про виконавче провадження».
5. Стягнути із Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн. згідно договору №07- 08-2019 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 07.08.2019 року.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у строки та в порядку, визначеному § 1 глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Ю. Кошик
повний текст складено 18.10.2019 року
