Справа №461/9578/15-ц
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2019 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого – судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря Івасюти Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Департаменту містобудування Львівської міської ради, третя особа – Державна реєстраційної служба Львівського міського управління юстиції про скасування наказу,
встановив:
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 16 липня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Департаменту містобудування Львівської міської ради, третя особа – Державна реєстраційної служба Львівського міського управління юстиції про скасування наказу – відмовлено.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 просила скасувати наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради №217 "Про затвердження гр.гр. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 містобудівних умов та обмежень на проектування та реконструкцію квартири АДРЕСА_1 , з розширенням за рахунок горища з частковою надбудовою, влаштуванням балкону та заміною пічного опалення на двоконтурний котел" від 15.07.2013 року; зобов`язати громадян ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 привести у попередній стан горище будинку АДРЕСА_2 , шляхом знесення за їхній рахунок незаконної надбудови 3 поверху будинку АДРЕСА_2 ; зобов`язати громадян ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 привести у попередній стан кришу першого поверху по прибудованій ОСОБА_1 та перекритій прибудові будинку АДРЕСА_2 , шляхом знесення за їхній рахунок незаконної надбудови 2 поверху будинку АДРЕСА_2 ; зобов`язати громадян ОСОБА_9 ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні горищем будинку АДРЕСА_2 та демонтувати незаконно встановлені залізні бронедвері; визнати за ОСОБА_1 60/100 часток горища будинку АДРЕСА_2 , а за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Новицькою СІ. 40/100 часток горища будинку АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 оскаржила дане рішення суду в апеляційному порядку.
Ухвалою Львівського апеляційного суду віл 28.08.2019 року матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Департаменту містобудування Львівської міської ради, третя особа – Державна реєстраційної служба Львівського міського управління юстиції про скасування наказу повернуто до суду першої інстанції для усунення недоліків, без яких не може бути відкрито провадження апеляційним судом.
Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до положень ст.128, ч.4 ст.270 ЦПК України, неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Як видно з матеріалів справи, 23.03.2016 року представником відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_10 подано до суду клопотання про закриття провадження у справі в частині позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради №217 "Про затвердження гр.гр. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 містобудівних умов та обмежень на проектування та реконструкцію квартири АДРЕСА_1 , з розширенням за рахунок горища з частковою надбудовою, влаштуванням балкону та заміною пічного опалення на двоконтурний котел" від 15.07.2013 року.
Згідно журналу судового засідання від 24.10.2016 року, суд постановив - клопотання представника відповідача вирішити при винесенні рішення по справі.
Таким чином, клопотання представника відповідача від 23.03.2016 року підлягає вирішенню при ухваленні рішення за результатами розгляду справи в цілому.
Мотивуючи подане клопотання представник відповідача покликається, на те, що спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір носить публічно-правовий характер, а один із відповідачів у справі є Департамент містобудування Львівської міської ради, тобто суб`єкт владних повноважень.
Вирішуючи питання щодо закриття провадження у справі в цій частині, суд приходить до висновку, що справа в частині вищевказаної вимоги до Департаменту містобудування Львівської міської ради підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України) (в редакції чинній на час виникнення правовідносин).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.
Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачено статтею 15 ЦПК України (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Вказана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Визначальним критерієм здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, а визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.
Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії органу влади чи місцевого самоврядування.
У позовній заяві серед іншого позивач оспорює дії відповідача Департаменту містобудування Львівської міської ради, як такі, що порушують її право користування та власності на горище в будинку АДРЕСА_2 , тобто спір виник із житлових та майнових правовідносин, з приводу порушення приватного права та інтересу позивача.
Таким чином, виникли приватно-правові відносини.
Із урахуванням наведених норм матеріального і процесуального права, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є цивільно-правовими, а тому суд вважає, що даний спір має вирішуватися за правилами цивільного судочинства, тобто клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає, оскільки обставини наведені у клопотанні представником відповідача щодо підвідомчості даного спору в частині вимоги до Департаменту містобудування Львівської міської ради адміністративному суду в порядку КАС України, не знайшли свого підтвердження в процесі судового розгляду.
Крім цього, згідно судового рішення від 16 липня 2019 року по даній справі, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, судом вирішено судові витрати залишити за позивачем.
ОСОБА_1 з даним позовом до суду звернулась у серпні 2015 року.
Як вбачається, з позовної заяви така містить 4 немайнові та 1 майнову вимогу.
Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України (в редакції чинній на час подання позову), до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час подання позову), ставка судового збору за подання фізичною особою позову немайнового характеру встановлена 0,2 розміру мінімальної заробітної плати; ставка судового збору за подання фізичною особою позову майнового характеру встановлена 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відтак, розмір ставки судового збору за позовну вимогу немайнового характеру з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого з 01.01.2015 року Законом України «Про Державний бюджет на 2015 рік», становить 243,60 гривень.
Згідно ст.6 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції чинній на час подання позову), у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно квитанції №1689 від 26.08.2015 року, позивач сплатила судовий збір в розмірі 243,60 гривень, тобто за одну позовну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, з позивача слід стягнути судові витрати по справі за пред`явлення ще трьох вимог немайнового характеру, що становить 730,80 гривень.
Визначаючи суму судового збору за вимогу майнового характеру, суд виходить з того, що в процесі судового розгляду ні позивач, ні інші учасники справи не подали належних доказів щодо ціни позову (вартості частки нерухомого майна в грошовому еквіваленті), а тому суд приходить до переконання, що з позивача підлягає стягненню сума, яка становить 243,60 гривень, тобто не меньше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, в межах які встановлені нормами чинного законодавства на момент звернення до суду.
Таким чином, з позивача слід стягнути судові витрати по справі, які становлять загальну суму 974,40 гривень.
Враховуючи те, що при ухваленні рішення не відображено вирішення питання про закриття провадження у справі, за заявленим представником відповідача клопотанням від 23.03.2016 року, та також не вирішено питання щодо стягнення з позивача судових витрат по справі, суд вважає за необхідне ухвалити по справі додаткове рішення, яким усунути зазначені недоліки.
Керуючись ст.270 ЦПК України, суд -
вирішив:
Ухвалити додаткове рішення уцивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Департаменту містобудування Львівської міської ради, третя особа – Державна реєстраційної служба Львівського міського управління юстиції про скасування наказу.
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_10 про закриття провадження у справі в частині позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради №217 "Про затвердження гр.гр. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 містобудівних умов та обмежень на проектування та реконструкцію квартири АДРЕСА_1 , з розширенням за рахунок горища з частковою надбудовою, влаштуванням балкону та заміною пічного опалення на двоконтурний котел" від 15.07.2013 року – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір в розмірі 974 гривень 40 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя Стрельбицький В.В.
Повний текст додаткового рішення складено 17.10.2019 року
