ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/1859/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Васьковського О.В., Катеринчук Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.,

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврічеське МБ",

представник в судове засідання не з`явився,

боржник - Селянське (фермерське) господарство "Таврічеське",

представник в судове засідання не з`явився,

кредитори: Пологівська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області,

представник в судове засідання не з`явився,

Приватне підприємство "Еліт-Фаст",

представник в судове засідання не з`явився,

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

представник - Спінулова В.В.,

ліквідатор - арбітражний керуючий Острик С.Ю - присутній в судовому засіданні особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу ліквідатора Селянського (фермерського) господарства "Таврічеське" Острика С.Ю.

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2019

у складі колегії суддів: Чус О.В. (головуючий), Коваль Л.А., Кузнецов В.О.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврічеське МБ"

до Селянського (фермерського) господарства "Таврічеське"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 27.08.2016 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврічеське МБ" ухвалою Господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Таврічеське" (далі - СФГ "Таврічеське"). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Острика С.Ю

2. 07.09.2016 ухвалою Господарського суду Запорізької області за підсумками попереднього засідання заяву Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізької області задоволено. Визнано конкурсними кредиторами Пологівську ОДПІ ГУ ДФС у Запорізької області з вимогами у сумі 1 553 766,23 грн та Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврічеське МБ" з вимогами у сумі 583 006 грн, а також затверджено реєстр вимог кредиторів.

3. 04.10.2016 постановою Господарського суду Запорізької області СФГ "Таврічеське" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, здійснено інші процесуальні дії.

4. 17.10.2017 ухвалою Господарського суду Запорізької області заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") про визнання забезпеченим кредитором залишено без задоволення, оскільки предмети застави загинули (списані /розкомплектовані).

5. 18.01.2018 постановою Донецького апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03.05.2018, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 скасовано, прийнято нове рішення у справі. Заяву ПАТ "Дельта Банк" з вимогами до СФГ "Таврічеське" (від 14.04.2017 № 23.1/216), з урахуванням уточнення до заяви (від 30.08.2017 № 562) задоволено, визнано та внесено окремо до реєстру вимог кредиторів СФГ "Таврічеське" вимоги ПАТ "Дельта Банк" в сумі 2 484 379,96 грн, які забезпечені заставою майна боржника, зобов`язано ліквідатора арбітражного керуючого Острика С.Ю. внести окремо до реєстру вимог кредиторів СФГ "Таврічеське" відомості про заставне майно, що є предметом забезпечення за договором застави транспортного засобу від 17.07.2007 № 40/Zk-07-3 та договором застави рухомого майна від 17.07.2007 № 40/Zk-07-4 згідно з переліком, що викладений у вказаних договорах, визнано та внесено до реєстру вимог кредиторів СФГ "Таврічеське" в першу чергу задоволення вимоги ПАТ "Дельта Банк" в сумі 3 200 грн.

6. 05.11.2018 до суду першої інстанції від ліквідатора Острика С.Ю. надійшла заява про затвердження звіту про основну грошову винагороду арбітражного керуючого під час виконання повноважень розпорядника майна С(Ф)Г "Таврічеське" за період з 28.07.2016 по 03.10.2016 у розмірі 6 454,83 грн та затвердження звіту про основну грошову винагороду арбітражного керуючого під час виконання повноважень ліквідатора за період з 04.10.2016 по 31.10.2018 включно у розмірі 159 979,35 грн.

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.11.2018 на зборах комітету кредиторів прийнято протокольне рішення:

1. здійснити виділ забезпечених речей що є предметом забезпечення ПАТ "Дельта Банк" за Договором застави транспортного засобу № 40/ ZK -07-3 від 17.07.2007, за договором застави рухомого майна № 40/ZK-07-4 від 17.07.2007, з майна боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом, та задоволення вимог забезпечених кредиторів за рахунок отриманих від продажу коштів.

2. укласти мирову угоду у справі про банкрутство С(Ф)Г "Таврічеське" № 908/1859/16, що перебуває у провадженні Господарського суду Запорізької області.

8. ПАТ "Дельта Банк" як забезпечений кредитор відмовився схвалювати мирову угоду.

9. 27.11.2018 до суду першої інстанції ліквідатором подано заяву про затвердження мирової угоди у справі № 908/1859/16 про банкрутство С(Ф)Г "Таврічеське", укладену 23.11.2018 між боржником та комітетом кредиторів в особі голови комітету кредиторів, в наступній редакції.

Мирова угода укладена щодо вимог, включених до реєстру вимог кредиторів та незадоволених станом на день укладення мирової угоди, а саме:

- ТОВ "Таврічеське МБ" у розмірі 583 006, 49 грн - 4-тої черги задоволення вимог;

- ПП "Еліт - Фаст" у розмірі 100 000 грн - 6-ї черги задоволення вимог.

С(Ф)Г "Таврічеське" зобов`язується сплатити на користь кредитора 4-ї черги задоволення ТОВ "Таврічеське МБ" грошові кошти у розмірі 583 006,49 грн на умовах відстрочки після спливу 5-ти років з дня набрання законної сили ухвалою суду про затвердження цієї мирової угоди, за рахунок господарської діяльності боржника.

Вимоги ПП "Еліт - Фаст" у розмірі 100 000 грн 6-ї черги задоволення вимог задоволенню не підлягають, оскільки підлягають списанню за умовами мирової угоди.

10. 26.02.2019 до господарського суду першої інстанції від ПАТ "Дельта Банк" надійшла скарга № 23.1./2780 від 22.02.2019 на дії ліквідатора, в якій кредитор просить суд прийняти до розгляду дану скаргу та задовольнити, визнати дії ліквідатора С(Ф)Г "Таврічеське" - арбітражного керуючого Острика С.Ю. незаконними та такими які порушують права кредитора ПАТ "Дельта Банк". зобов`язати ліквідатора надати звіти про виконану роботу та повідомити ПАТ "Дельта Банк" про конкретне місцезнаходження заставного майна виявленого ліквідатором із зазначенням назви населеного пункту, вулиці, номеру будинку, реквізити зберігача, в тому числі контактні дані (номери мобільних телефонів) та надати його до огляду. Також кредитор просив зобов`язати ліквідатора надати інформацію про вчинені дії по прийняттю і збереженню заставного майна ліквідатора, зобов`язати ліквідатора здійснити повторну інвентаризацію майна за участю повноваженого представника Банку, зобов`язати ліквідатора звернутися до Інспекції Державного технічного нагляду з відповідним запитом, що заставних тракторів Банку, за критерієм пошуку по заводським номерам та номерам двигунів, а саме:

- даних щодо поточних власників заставних сільськогосподарських машин згідно державного обліку;

- даних щодо дати зняття з державного обліку заставних сільськогосподарських машин з С(Ф)Г "Таврічеське";

- даних щодо підстав зняття з державного обліку заставних сільськогосподарських машин з С(Ф)Г "Таврічеське" (купівля-продаж, списання чи інше).

11. 26.03.2019 до суду від ПАТ "Дельта Банк" надійшла скарга № 23.1/2844 від 20.03.2019 в якій скаржник просить суд:

1. Скаргу ПАТ "Дельта Банк" на дії ліквідатора С(Ф)Г "Таврічеське" - арбітражного керуючого Острика С.Ю. задовольнити.

2. Визнати дії ліквідатора С(Ф)Г "Таврічеське" - арбітражного керуючого Острика С.Ю. незаконними та такими які порушують права кредитора ПАТ "Дельта Банк".

3. Зобов`язати ліквідатора С(Ф)Г "Таврічеське" - арбітражного керуючого Острика С.Ю. вжити заходів щодо виявлення заставного майна банку, в тому числі, але не виключно, звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою про порушення кримінального провадження за фактом відсутності заставного майна, а також притягнення колишніх керівників боржника до кримінальної відповідальності за втрату застави. банк заперечує стосовно належності майна, знайденого органами поліції до заставленого майна банку за Договором застави транспортного засобу № 40/Zk-07-3 від 17.07.2007 та договором застави рухомого майна № 40/Zk-07-4 від 17.07.2007 враховуючи його стан та неможливість ідентифікації. Банк заперечує стосовно належності майна, знайденого органами поліції до заставленого майна банку за Договором застави транспортного засобу № 40/Zk-07-3 від 17.07.2007 та договором застави рухомого майна № 40/Zk-07-4 від 17.07.2007 враховуючи його стан та неможливість ідентифікації та вважає неправомірною бездіяльність ліквідатора стосовно не подання заяви до правоохоронних органів з розшуку заставного майна.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

12. 27.03.2019 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1859/16 скаргу ПАТ "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") (вх. № 08-08/4107/19 від 26.02.2019) на дії ліквідатора залишено без задоволення.

Скаргу ПАТ "Дельта Банк" (вх. № 08-08/6194/19 від 26.03.2019) на дії ліквідатора залишено без задоволення.

Заяву ліквідатора (вх. № 08-08/19783/18 від 05.11.2018) задоволено.

Затверджено звіт про основну грошову винагороду арбітражного керуючого Острика С.Ю. під час виконання повноважень розпорядника майна С(Ф)Г "Таврічеське" за період з 28.07.2016 по 03.10.2016 у розмірі 6 454,83 грн.

Затверджено звіт про основну грошову винагороду арбітражного керуючого Острика С.Ю. під час виконання повноважень ліквідатора С(Ф)Г "Таврічеське" за період з 04.10.2016 по 31.10.2018 включно у розмірі 159 979,35 грн.

Заяву ліквідатора (вх. 08-08/21285/18 від 27.11.2018) про затвердження мирової угоди задоволено.

Затверджено мирову угоду у справі № 908/1859/16 про банкрутство С(Ф)Г "Таврічеське", укладену 23.11.2018 між боржником та комітетом кредиторів в особі голови комітету кредиторів.

Зобов`язано С(Ф)Г "Таврічеське" здійснити виділ забезпечених речей з майна боржника, що є предметом забезпечення ПАТ "Дельта Банк" за договорами застави: транспортного засобу № 40/ZК-07-3 від 17.07.2007 та рухомого майна № 40/ZK-07-04 від 17.07.2007, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк" за рахунок отриманих від продажу коштів.

Припинено процедуру ліквідації С(Ф)Г "Таврічеське".

Провадження у справі № 908/1859/16 про банкрутство С(Ф)Г "Таврічеське" закрито.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

13. 26.06.2019 постановою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 908/1859/16 апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.03.2019 - скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

14. Апеляційний господарський суд вказав, що вирішуючи питання щодо відмови у задоволені скарг ПАТ "Дельта Банк", суд першої інстанції обмежився констатацією факту щодо фіксації спільного огляду майна, що є предметом забезпечення та складення відповідних актів спільного огляду, проведенням інвентаризації виявлених активів СФГ "Таврічеське", однак не надав оцінки діям ліквідатора щодо здійснення вичерпних заходів стосовно пошуку, виявлення та повернення майна, яке належало банкрутові до порушення провадження у справі про банкрутство та перебувало у заставі кредитора.

15. Також, апеляційний господарський суд визнав помилковим висновок суду першої інстанції щодо можливості розгляду в одному судовому засіданні скарг на дії ліквідатора ПАТ "Дельта Банк", затвердження звіту про основну грошову винагороду арбітражного керуючого Острика С.Ю. під час виконання повноважень розпорядника майна С(Ф)Г "Таврічеське" та звіту про основну грошову винагороду арбітражного керуючого під час виконання повноважень ліквідатора, затвердження мирової угоди у справі № 908/1859/16 про банкрутство С(Ф)Г "Таврічеське", зобов`язання С(Ф)Г "Таврічеське" здійснити виділ забезпечених речей з майна боржника, що є предметом забезпечення ПАТ "Дельта Банк", їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк", припинення процедури ліквідації С(Ф)Г "Таврічеське" та закриття провадження у справі № 908/1859/16 про банкрутство. Суд апеляційної інстанції зазначив, що приймаючи за результатами розгляду вищевказаних питань один процесуальний документ, судом першої інстанції не було враховано, що згадані вимоги, хоча і регулюються одним законом, їх сумісний розгляд може перешкодити з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, повному та всебічному розгляду цих вимог, має суттєве значення при завершені розгляду справи про банкрутство, можливості оскарження судових рішень.

16. В частині затвердження звітів про основну грошову винагороду арбітражного керуючого Острика С.Ю. суд апеляційної інстанції також визнав висновки місцевого господарського суду передчасними.

17. Також, оскільки майно боржника С(Ф)Г "Таврічеське" було виділено єдиному забезпеченому кредитору ПАТ "Дельта Банк", проте на час прийняття судом ухвали про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі не було реалізовано, колегія суддів апеляційної інстанції вважає необґрунтованим та передчасним висновок господарського суду першої інстанції про прийняття ухвали про затвердження мирової угоди та припинення провадження у даній справі про банкрутство.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18. 17.07.2019 ліквідатором С(Ф)Г "Таврічеське" Остриком С.Ю. подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2019, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.03.2019 - залишити в силі.

19. Ліквідатор також вважає, що судом першої інстанції встановлено повноту вжитих дій щодо розшуку та виявлення забезпеченого майна С(Ф)Г "Таврічеське".

20. Стосовно мирової угоди, ліквідатор вважає, що оскільки виконання мирової угоди можливе лише після її затвердження судом, то і виконання інших суміжних питань, як-то реалізація майна, що є предметом забезпечення та погашення кредиторських вимог також має відбуватися після затвердження судом мирової угоди. Необхідність реалізації майна після прийняття комітетом кредиторів рішення на підставі частини третьої статті 80 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" даною нормою не передбачена. Також скаржник стверджує, що в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції не здійснив посилання на жодні норми права, які б врегульовували необхідність реалізації майна, виділеного для продажу для задоволення вимог забезпеченого кредитора, саме до затвердження судом мирової угоди, як і не зазначив, які саме норми порушені судом першої інстанції при розгляду цього питання.

21. Щодо висновків суду апеляційної інстанції про неможливість розгляду в одному судовому засіданні скарг на дії ліквідатора, питання про затвердження звіту гро нарахування основної грошової винагороди, затвердження мирової угоди та закриття провадження, скаржник вказує, що провадження у справі про банкрутство - це єдиний процес, в межах якого суд вирішує усі процесуальні питання. Тому ухвала суду першої інстанції від 27.03.2019, на думку скаржника, цілком відповідає Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та жодним чином не суперечить йому, оскільки питання, які розглядаються в межах справи про банкрутство, є взаємопов`язаним.

22. 05.08.2019 ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ліквідатора С(Ф)Г "Таврічеське" Острика С.Ю. на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2019 у справі № 908/1859/16 в частині оскарження скарги на дії ліквідатора та затвердження звіту про основну грошову винагороду арбітражного керуючого під час виконання повноважень розпорядника майна банкрута на підставі пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України та частини третьої статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відкрито касаційне провадження у справі № 908/1859/16 Господарського суду Запорізької області за касаційною скаргою ліквідатора С(Ф)Г "Таврічеське" Острика С.Ю. на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2019 у справі № 908/1859/16 в частині затвердження мирової угоди у справі № 908/1859/16 про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Таврічеське", укладеної 23.11.2018 між боржником та комітетом кредиторів в особі голови комітету кредиторів; зобов`язання С(Ф)Г "Таврічеське" Острика С.Ю. здійснити виділ забезпечених речей з майна боржника, що є предметом забезпечення ПАТ "Дельта Банк" за договорами застави: транспортного засобу № 40/ZК-07-3 від 17.07.2007 та рухомого майна № 40/ZK-07-04 від 17.07.2007, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк" за рахунок отриманих від продажу коштів; припинення процедури ліквідації С(Ф)Г "Таврічеське" та закриття провадження у справі № 908/1859/16 про банкрутство С(Ф)Г "Таврічеське".

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

23. 22.08.2019 до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ "Дельта Банк" на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на її необґрунтованість, просить Суд залишити її без задоволення, а прийняту у справі постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

25. Оцінюючи доводи касаційної скарги про законність затвердження судом першої інстанції мирової угоди та зобов`язання С(Ф)Г "Таврічеське" здійснити виділ забезпечених речей з майна боржника, що є предметом забезпечення ПАТ "Дельта Банк" за договорами застави, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк" за рахунок отриманих від продажу коштів, Суд виходить з наступного.

26. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ "Дельта Банк" є забезпеченим кредитором С(Ф)Г "Таврічеське" . Ліквідатором виявлено майно, що є предметом забезпечення за Договором застави транспортного засобу № 40/ ZK -07-3 від 17.07.2007, за договором застави рухомого майна № 40/ZK-07-4 від 17.07.2007, у вигляді корисних залишків. Враховуючи, що заставний кредитор - ПАТ "Дельта Банк" відмовився від схвалення мирової угоди. 23.11.2018 на зборах комітету кредиторів С(Ф)Г "Таврічеське" було прийнято протокольне рішення про здійснення виділу забезпечених речей, що є предметом забезпечення ПАТ "Дельта Банк" за вказаними договорами застави з майна боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та задоволення вимог забезпеченого кредитора за рахунок отриманих від продажу коштів та про укладення мирової угоди у даній справі про банкрутство С(Ф)Г "Таврічеське" № 908/1859/16.

27. В касаційній скарзі ліквідатор стверджує, що позиція апеляційного господарського суду відносно того, що реалізація корисних залишків від сільськогосподарської техніки, що знаходиться в заставі ПАТ "Дельта Банк", має відбуватися виключно в межах провадження у справі про банкрутство не ґрунтується на нормах Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

28. Колегія суддів відхиляє зазначені доводи скаржника, з огляду на таке.

29. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. У процедурі розпорядження майном боржника мирову угоду може бути укладено лише після виявлення всіх кредиторів і затвердження господарським судом реєстру вимог кредиторів. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів. Мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Законом (частина перша статті 78 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

30. Відповідно до частини першої статті 80 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода протягом семи днів від дня прийняття комітетом кредиторів рішення про її укладення схвалюється забезпеченими кредиторами. Для схвалення мирової угоди потрібна згода всіх забезпечених кредиторів.

31. Частина третя статті 80 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що якщо всі забезпечені кредитори заперечують проти схвалення мирової угоди, інші кредитори можуть прийняти, зокрема, таке рішення про виділ забезпечених речей з майна боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом, та задоволення вимог забезпечених кредиторів за рахунок отриманих від продажу коштів.

32. Положення статті 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим особам. Суб`єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Суб`єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

33. Також, Суд зазначає, що затвердження судом мирової угоди є підставою для закриття провадження у справі про банкрутство відповідно до положень частини п`ятої статті 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

34. Тобто, аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, продаж виділеного забезпеченого майна боржника (у випадку заперечення заставного кредитора проти схвалення мирової угоди) повинен відбуватися відповідно до процедури, визначеної Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виключно в межах справи про банкрутство та такий продаж можливий за умови існування самого провадження про банкрутство боржника.

35. Реалізація заставного майна в процедурі банкрутства - це тривалий процес, який включає в себе, зокрема, інвентаризацію майна, його оцінку, укладення відповідного договору купівлі-продажу та покладає повноваження з продажу такого майна на ліквідатора банкрута. При цьому, кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підлягають включенню до складу ліквідаційної маси. Таким чином, у випадку реалізації майна за ціною, що перевищуватиме вимоги забезпеченого кредитора, включення до ліквідаційної маси залишку такої суми відновлюватиме як інтереси інших кредиторів на задоволення їх вимог, так і інтереси самого боржника.

36. Суд відзначає, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності (галузевих принципів), суттєве значення має й принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який полягає у дотриманні інтересів кредитора та боржника. Судовий нагляд в процедурі банкрутства реалізовується, зокрема, розглядом господарським судом скарг на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури, розглядом судом спорів, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, які розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

37. Таким чином, затвердження судом мирової угоди у справі про банкрутство та, як наслідок, закриття провадження у справі, та продаж заставного майна боржника поза межами справи про банкрутство виключають судовий нагляд за такою реалізацією майна та порушує права інших кредиторів та боржника на збільшення ліквідаційної маси.

38. Отже, виділ забезпечених речей з майна боржника, їх продаж на аукціоні та задоволення вимог забезпечених кредиторів за рахунок отриманих від продажу коштів має відбуватися до затвердження судом мирової угоди та закриття провадження у справі про банкрутство.

39. Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про затвердження мирової угоди, припинення процедури ліквідації С(Ф)Г "Таврічеське" та подальший виділ забезпечених речей з майна боржника, що є предметом забезпечення ПАТ "Дельта Банк" за договорами застави, їх продаж та задоволення вимог заставного кредитора є таким, що прямо суперечить положенням статей 42, 44, 49, 80 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

40. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із правомірним та обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення даної справи про банкрутство С(Ф)Г "Таврічеське" для продовження розгляду до суду першої інстанції.

41. Щодо доводів касаційної скарги про помилковість висновків суду апеляційної інстанції про неможливість розгляду в одному судовому засіданні скарг на дії ліквідатора, питання про затвердження звіту гро нарахування основної грошової винагороди, затвердження мирової угоди та закриття провадження, Суд зазначає наступне.

42. Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

43. Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

44. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (частина шоста статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

45. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

46. Судом першої інстанції в одному судовому засіданні було розглянуто скарги на дії ліквідатора, затвердження звіту про основну грошову винагороду арбітражного керуючого Острика С.Ю., затвердження мирової угоди у справі № 908/1859/16 про банкрутство, зобов`язання боржника здійснити виділ забезпечених речей з майна боржника, що є предметом забезпечення, їх продаж на аукціоні та задоволення вимог за рахунок отриманих від продажу коштів, припинення процедури ліквідації та закриття провадження у справі № 908/1859/16 про банкрутство.

47. Колегія суддів касаційної інстанції також погоджується із висновком апеляційного господарського суду про те, що згадані вимоги, хоча і регулюються одним законом, їх сумісний розгляд може перешкодити з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, повному та всебічному розгляду цих вимог, має суттєве значення при завершені розгляду справи про банкрутство та можливості оскарження судових рішень.

48. Розгляд одночасно різнорідних вимог з винесенням єдиного судового рішення, порушує права та охоронювані інтереси заінтересованих осіб та учасників провадження у справі про банкрутство, оскільки порушує право на ефективний засіб юридичного захисту прав та свобод.

49. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

50. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

Б. Висновки щодо застосування норми права

51. Аналіз положень статей 42, 44, 49, 80 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дає підстави для висновку про те, що продаж виділеного забезпеченого майна боржника (у випадку заперечення заставного кредитора проти схвалення мирової угоди) повинен відбуватися відповідно до процедури, визначеної Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виключно в межах справи про банкрутство, та такий продаж можливий за умови існування самого провадження про банкрутство боржника. Затвердження судом мирової угоди у справі про банкрутство та, як наслідок, закриття провадження у справі, та продаж заставного майна боржника поза межами справи про банкрутство виключають судовий нагляд за такою реалізацією майна та порушує права інших кредиторів та боржника на збільшення ліквідаційної маси. Отже, виділ забезпечених речей з майна боржника, їх продаж на аукціоні та задоволення вимог забезпечених кредиторів за рахунок отриманих від продажу коштів має відбуватися до затвердження судом мирової угоди та закриття провадження у справі про банкрутство.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що постанова апеляційного господарського суду у справі прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

53. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ліквідатора Селянського (фермерського) господарства "Таврічеське" Острика Сергія Юрійовича підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2019 - залишенню без змін.

Г. Розподіл судових витрат

54. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ліквідатора Селянського (фермерського) господарства "Таврічеське" Острика Сергія Юрійовича залишити без задволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2019 у справі № 908/1859/16 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Васьковський

Л. Катеринчук