ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2017 року
Справа № 908/1859/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Панової І.Ю.,
суддів:
Білошкап О.В.,
Полякова Б.М.,
розглянувши касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврічеське МБ"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2017
у справі
№908/1859/16 господарського Запорізької області
за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврічеське МБ"
до
Селянського (фермерського) господарства "Таврічеське"
про
визнання банкрутом.
за участю представників сторін: Селянського (фермерського) господарства "Таврічеське" - ліквідатора арбітражного керуючого - Острика С.Ю.
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.06.2017 у справі №908/1859/16 (суддя Кричмаржевський В.А.) заяву кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврічеське МБ" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Запорізької області від 07.09.2016 в частині визнання грошових вимог Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області у розмірі - 555 394,28 грн. основного платежу, 652 574,05грн. штрафних санкцій, 355 943,70 грн. пені (555 394,28 - третя черга задоволення вимог, 988 517,75грн. - шоста черга задоволення вимог) задоволено частково.
Скасовано частково ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.09.2016 у справі № 908/1859/16 в частині визнання грошових вимог Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на суму - 520.447,17грн. та 652.296,25грн.
Визнано кредиторські вимоги Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області у наступних розмірах та черговості: 34.947,11грн. основного боргу з третьою чергою задоволення, 277,80грн. штрафних санкцій з шостою чергою задоволення та 355.943,70грн. пені з шостою чергою задоволення.
Зобов'язано ліквідатора привести реєстр вимог кредиторів у відповідність з цією ухвалою.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2017 у справі №9908/1859/16 (головуючий суддя: Малашкевич С.А., суддя Склярук О.І., суддя Москальова І.В.) апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, м.Пологи Запорізької області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.06.2017 у справі № 908/1859/16 задоволено.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.06.2017 про перегляд ухвали господарського суду Запорізької області від 07.09.2016 за нововиявленими обставинами у справі № 908/1859/16 скасовано.
Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Таврічеське МБ", с. Веселе Запорізької області у задоволенні заяви про перегляд ухвали господарського суду Запорізької області від 07.09.2016 у справі № 908/1859/16 за нововиявленими обставинами.
Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврічеське МБ" (Далі - ТОВ "Таврічеське МБ") звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2017 та залишити в силі ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.06.2017.
У своїй касаційній скарзі ТОВ "Таврічеське МБ" посилається на порушення та невірне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 112, 113 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України).
Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.07.2016 порушено провадження у справі №908/1859/16 про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Таврічеське", визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Таврічеське МБ" до боржника у розмірі - 583,006,49 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і процедура розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича.
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 29.07.2016 за № 33993 розміщено оголошення про порушення провадження у справі № 908/1859/16 про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Таврічеське".
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.09.2016 визнано грошові вимоги кредиторів, зокрема Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на суму - 555 394,28 грн. основного платежу, 652 574,05 грн. штрафних санкцій, 355 943,70 грн. пені (555 394,28 грн. - третя черга задоволення вимог, 988 517,75грн. - шоста черга задоволення вимог).
При зверненні до суду із кредиторськими вимогами, Пологівська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області посилалась на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015 у справі № 0870/7612/12, якою скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2013, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Оріхівському районі Запорізької області від 19.03.2012 № 0000062302 в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій на суму - 176.796 грн.
Так, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015 у справі № 0870/7612/12 апеляційну скаргу Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області задоволено. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2013 скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено СФГ "Таврічеське" у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.04.2017 №К/800/20472/15 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015 у справі №0870/7612/12 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
У зв'язку із наведеним, 19.05.2017 ТОВ "Таврічеське МБ" звернулось до місцевого господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Запорізької області від 07.09.2016 в частині визнання грошових вимог Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на суму - 555 394,28 грн. основного платежу, 652 574,05 грн. штрафних санкцій, 355 943,70 грн. пені (555 394,28 грн. - третя черга задоволення, 988 517,75грн. - шоста черга задоволення вимог).
Місцевий господарський суд, задовольнив частково заяву ТОВ "Таврічеське МБ" та встановивши, що обставини, на які посилається заявник є нововиявленими, в розумінні ст. ст. 112-114 ГПК України та мають істотне значення для справи, скасував частково ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.09.2016 у справі № 908/1859/16 в частині визнання грошових вимог Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на суму - 520.447,17грн. та 652.296,25грн. та визнав кредиторські вимоги Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області у наступних розмірах та черговості: 34.947,11грн. основного боргу з третьою чергою задоволення, 277,80грн. штрафних санкцій з шостою чергою задоволення та 355.943,70грн. пені з шостою чергою задоволення.
При цьому, господарський суд Запорізької області в ухвалі від 09.06.2017 у даній справі виходив з того, що у зв'язку із скасуванням Вищим адміністративним судом України постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2013 та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015 у справі №0870/7612/12 податкові зобов'язання у розмірі - 520 447,17грн. за основним платежем та 652 296,25грн. згідно з актом планової виїзної перевірки від 16.02.2012 № 7/23-30567634 на цей час - є неузгодженими, отже заявлені передчасно.
Статтею 99 ГПК України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно вимог статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Донецький апеляційний господарський суд здійснюючи повторний перегляд справи, із висновками місцевого господарського суду не погодився та дійшов власного висновку про безпідставність часткового задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Запорізької області від 07.09.2016 в частині визнання грошових вимог Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на суму - 555 394,28 грн. основного платежу, 652 574,05 грн. штрафних санкцій, 355 943,70 грн. пені, пославшись на те, що при зверненні до суду із заявою з грошовими вимогами до боржника, кредитор не повинен надавати докази безспірного характеру грошових вимог, відтак скасування судового рішення, яким кредиторські вимоги Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області підтверджені у відповідних розмірах, не є нововиявленими обставинами по відношенню до даної справи.
Колегія судів касаційного господарського суду вважає такі висновки апеляційного господарського суду необґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Отже, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;
Відповідно до вимог ст. 23 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з платника податків, на якого поширюються судові процедури банкрутства, повинні відбуватись у порядку, визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як це передбачено п.1.3. ст. 1 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України (у відповідній редакції), з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення; при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Як встановив місцевий господарський суд, свою заяву Пологівська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 26.08.2016 № 2355/9/08-15-10 про визнання кредитором у даній справі про банкрутство обґрунтовувала наявністю чинної постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015 у справі №0870/7612/12, відповідно до якої податкове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням № 0000062302 від 19.03.2012 на суму - 1174133,25грн., винесеним на підставі акту №7/23-30567634 від 16.02.2012 стало узгодженим.
Боржник скористався наданим йому правом щодо судового оскарження вказаного рішення.
Отже, у даному випадку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови на даний час у визнанні грошових вимог Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на суму 520.447,17грн. та 652.296,25грн., адже сума податкових зобов'язань після винесення ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.04.2017 №К/800/20472/15 вважається неузгодженою і обов'язок сплати її у боржника відсутній.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 , 112-114ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскаржуваній постанові, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд в порядку статей 43, 99, 101 ГПК України повторно переглядаючи справу, не розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дійшов помилкових висновків, про відсутність нововиявлених обставин, у даному випадку, що є підставою для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2017 у справі №908/1859/16.
Натомість, місцевим господарським судом, в ході розгляду справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також, спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в повній мірі з'ясовано всі обставини у справі, відповідно до приписів ст. 43, 112-114 ГПК України, у зв'язку з чим, ухвала господарського суду Запорізької області від 09.06.2017 у справі №908/1859/16 залишається в силі.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 , 112-114 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврічеське МБ" задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2017 у справі №908/1859/16 скасувати.
Ухвалу господарського суду Запорізької області 09.06.2017 у справі №908/1859/16 залишити в силі.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді О.В. Білошкап
Б.М. Поляков
